ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про управлiння вiдходами

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 1 грудня 2022 року N 2804-IX,
вiд 13 грудня 2022 року N 2849-IX,
вiд 16 липня 2024 року N 3855-IX,
вiд 10 жовтня 2024 року N 4017-IX,
вiд 19 червня 2025 року N 4510-IX,
вiд 16 грудня 2025 року N 4718-IX

(Через шiсть мiсяцiв з дня скасування чи припинення воєнного стану до цього Закону будуть внесенi змiни, передбаченi пунктом 17 роздiлу I Закону України вiд 20 березня 2023 року N 2973-IX)

(У текстi Закону слова "засоби масової iнформацiї" у всiх вiдмiнках i числах замiнено словом "медiа" згiдно iз Законом України вiд 13 грудня 2022 року N 2849-IX)

(У текстi Закону слово "анулювання" замiнено словами "припинення дiї" згiдно iз Законом України вiд 10 жовтня 2024 року N 4017-IX)

     Цей Закон визначає правовi, органiзацiйнi, економiчнi засади дiяльностi щодо запобiгання утворенню, зменшення обсягiв утворення вiдходiв, зниження негативних наслiдкiв вiд дiяльностi з управлiння вiдходами, сприяння пiдготовцi вiдходiв до повторного використання, рециклiнгу i вiдновленню з метою запобiгання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

Роздiл I.
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) бiовiдходи - вiдходи, що мають властивiсть пiддаватися анаеробному або аеробному розкладу, такi як вiдходи харчових продуктiв або вiдходи харчової промисловостi на всiх етапах виробництва та споживання, вiдходи вiд зелених насаджень;

     1¹) брокер - суб'єкт господарювання, який органiзовує процес оброблення вiдходiв вiд iменi iнших осiб, включаючи брокерiв, якi не набувають вiдходи у фактичне володiння;

(частину першу статтi 1 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX)

     2) великогабаритнi вiдходи - побутовi вiдходи, що за розмiром не можуть бути помiщенi у контейнери об'ємом до 1,1 кубiчного метра;

     3) видалення вiдходiв - операцiя, що не є вiдновленням вiдходiв, навiть якщо одним iз наслiдкiв такої операцiї є використання речовин або енергiї. Перелiк операцiй з видалення вiдходiв наведено в додатку 1;

     4) виробник продукцiї - суб'єкт господарювання, що вводить в обiг продукцiю, тобто надає продукцiю, яку вiн виробляє або iмпортує, на ринку України вперше;

     5) вiдновлення вiдходiв - операцiя, у результатi якої вiдходи використовуються для корисних цiлей, замiнюючи матерiали, якi мали бути використанi для виконання певної функцiї або якi пiдготовленi для виконання цiєї функцiї на пiдприємствi чи в iншiй господарськiй дiяльностi. Перелiк операцiй з вiдновлення вiдходiв наведено в додатку 2;

     6) вiдновлення матерiалiв - будь-яка операцiя з вiдновлення матерiалiв, iнша, нiж виробництво енергiї та перетворення вiдходiв у матерiали, що можуть бути використанi як паливо або для iншого виробництва енергiї, яка може включати пiдготовку вiдходiв до повторного використання, рециклiнг, зворотне заповнення та iншi операцiї;

     7) вiдходи - будь-якi речовини, матерiали i предмети, яких їх власник позбувається, має намiр або повинен позбутися;

     8) вiдходи будiвництва та знесення - вiдходи, що утворилися внаслiдок дiяльностi з капiтального ремонту, будiвництва або знесення будiвель i споруд;

     9) вiдходи харчових продуктiв - харчовi продукти у значеннi, наведеному в Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", що стали вiдходами;

     10) вiдходи, що не є небезпечними, - вiдходи, якi не мають властивостей, що роблять їх небезпечними, наведенi в невичерпному Перелiку властивостей, що роблять вiдходи небезпечними, наведено в додатку 3;

     11) власник вiдходiв - фiзична особа, юридична особа, яка утворює вiдходи або яка вiдповiдно до закону володiє, користується i розпоряджається вiдходами;

     12) декларацiя про вiдходи - документ, який згiдно з цим Законом подають утворювачi вiдходiв у разi, якщо їхня дiяльнiсть призводить до утворення небезпечних вiдходiв або рiчний обсяг утворення вiдходiв, що не є небезпечними, перевищує 50 тонн;

     12¹) дилер - суб'єкт господарювання, який дiє як покупець i подальший продавець вiдходiв, включаючи дилерiв, якi не набувають вiдходи у фактичне володiння;

(частину першу статтi 1 доповнено пунктом 121 згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX)

     13) захоронення вiдходiв - розмiщення вiдходiв на поверхнi чи пiд поверхнею (пiдземне) землi у спосiб, що не становить загрози здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу i не передбачає подальше оброблення вiдходiв;

     14) зберiгання вiдходiв - утримання вiдходiв на об'єктах збирання, у тому числi до їх оброблення, протягом не бiльше одного року з моменту їх утворення, що є безпечним для здоров'я людей та навколишнього природного середовища вiдповiдно до екологiчних та санiтарно-епiдемiологiчних вимог;

     15) збирання вiдходiв - операцiя, що полягає у вилученнi, купiвлi, накопиченнi та зберiганнi вiдходiв суб'єктами господарювання у сферi управлiння вiдходами, включаючи роздiльне збирання, з метою подальшого перевезення вiдходiв на об'єкти оброблення вiдходiв;

     16) зворотне заповнення - операцiя з вiдновлення, у результатi якої придатнi для цього вiдходи, що не є небезпечними та/або iнертними, використовуються для заповнення гiрничих виробок (пустот), рекультивацiї вiдпрацьованих гiрничих об'єктiв, iнших ландшафтних робiт, замiнюючи при цьому матерiали, якi не є вiдходами;

     17) iнертнi вiдходи - вiдходи, що не зазнають фiзичних, хiмiчних чи бiологiчних змiн i трансформацiй, не розкладаються, не горять, не розкладають, не здiйснюють негативного впливу на iншi предмети, з якими контактують, та не завдають шкоди здоров'ю людей i не призводять до забруднення навколишнього природного середовища;

     18) медичнi вiдходи - вiдходи, що утворюються внаслiдок здiйснення дiяльностi з медичного обслуговування або ветеринарної практики, здiйснення експертиз та дослiджень у сферi охорони здоров'я, ветеринарної медицини, у тому числi наукових або дослiдницьких робiт;

     19) небезпечнi вiдходи - вiдходи, що мають одну чи бiльше властивостей, що роблять їх небезпечними, наведених у Перелiку властивостей, що роблять вiдходи небезпечними (додаток 3);

     20) об'єкт оброблення вiдходiв - установка, iнженерна споруда або iнший об'єкт, що використовується для здiйснення операцiй з вiдновлення або видалення вiдходiв;

     21) оброблення вiдходiв - операцiя з вiдновлення або видалення вiдходiв, включаючи пiдготовку вiдходiв до таких операцiй;

     22) операцiї з управлiння вiдходами - збирання, перевезення, вiдновлення та видалення вiдходiв;

     23) перевезення вiдходiв - операцiя, що полягає у транспортуваннi вiдходiв вiд мiсця їх утворення до об'єкта оброблення вiдходiв, а також вiд одного мiсця/об'єкта до iншого;

     24) пiдготовка вiдходiв до повторного використання - проведення операцiй з вiдновлення (перевiрка, очищення або ремонт), пiсля яких речовини, предмети та/або їх складовi (компоненти), якi були вiдходами, можуть бути використанi повторно без будь-якого iншого оброблення;

     25) повторне використання продукцiї - будь-яка операцiя, пiсля проведення якої продукцiя або її складовi (компоненти), що не є вiдходами, повторно використовуються з тiєю самою метою, для якої вони були призначенi;

     26) побутовi вiдходи - змiшанi та/або роздiльно зiбранi вiдходи вiд домогосподарств, включаючи вiдходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, бiовiдходи, вiдходи електричного та електронного обладнання, вiдходи батарей та акумуляторiв, небезпечнi вiдходи у складi побутових, великогабаритнi та ремонтнi вiдходи, а також змiшанi та/або роздiльно зiбранi вiдходи з iнших джерел, якщо цi вiдходи подiбнi за своїм складом до вiдходiв домогосподарств.

     Побутовi вiдходи не включають вiдходи промисловостi, сiльського i лiсового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарiв для септикiв, каналiзацiйних мереж та вiдходи їх оброблення, включаючи осад стiчних вод, транспортнi засоби, строк експлуатацiї яких закiнчився, вiдходи будiвництва та знесення, вуличний змет, медичнi вiдходи;

     27) полiгон - мiсце захоронення вiдходiв, призначене для їх розмiщення на поверхнi чи пiд поверхнею (пiдземне) землi, включаючи:

     внутрiшнi мiсця для видалення вiдходiв, на яких утворювач вiдходiв - суб'єкт господарювання здiйснює видалення власних вiдходiв на мiсцi утворення;

     постiйнi мiсця, на яких вiдходи розмiщуються понад один рiк;

     28) послуга з управлiння побутовими вiдходами - операцiї iз збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв, а також дiяльнiсть, пов'язана з органiзацiєю роботи системи управлiння побутовими вiдходами, що здiйснюється виконавцем послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     29) приймання вiдходiв - отримання вiдходiв, що утворилися в результатi споживання/використання продукцiї, до виробникiв якої законом встановлена розширена вiдповiдальнiсть виробника, у мiсцях продажу, адмiнiстративних, соцiальних, громадських, комерцiйних, розважальних, рекреацiйних, туристичних та iнших закладах, а також мобiльними пунктами приймання вiдходiв у встановленому законом порядку;

     30) ремонтнi вiдходи - залишки речовин, матерiалiв, предметiв, виробiв, що утворилися пiд час переобладнання, перепланування або поточного ремонту у житловому будинку, окремiй квартирi або будинку громадського призначення;

     31) рециклiнг - операцiя з вiдновлення, у результатi якої вiдходи переробляються у продукцiю, матерiали або речовини для їх використання за первинною або iншою метою. Ця операцiя включає перероблення органiчного матерiалу, але не включає виробництва енергiї чи перетворення вiдходiв у матерiали, що можуть бути використанi як паливо або як матерiали для зворотного заповнення;

     32) роздiльне збирання вiдходiв - збирання вiдходiв окремо залежно вiд їх виду, характеристики та складу у спосiб, що сприятиме їх подальшому обробленню;

     33) розширена вiдповiдальнiсть виробника - комплекс економiчних, фiнансових, адмiнiстративних та органiзацiйних заходiв для забезпечення вiдповiдальностi виробникiв певних видiв продукцiї за управлiння стадiєю вiдходiв у життєвому циклi продукцiї;

     34) система управлiння побутовими вiдходами - комплекс заходiв iз збирання, перевезення та оброблення побутових вiдходiв, включаючи створення та забезпечення дiяльностi об'єктiв, нагляд за ними та подальший догляд за об'єктами видалення побутових вiдходiв, а також дiяльнiсть суб'єктiв господарювання, що здiйснюють окремi операцiї з управлiння побутовими вiдходами в межах територiальної громади або декiлькох територiальних громад;

     35) сортування вiдходiв - операцiя, пов'язана з механiчним розподiлом вiдходiв залежно вiд їх фiзико-хiмiчних властивостей, матерiальних складових, енергетичної цiнностi, iнших показникiв з метою їх пiдготовки до оброблення;

     36) суб'єкт господарювання у сферi управлiння вiдходами - юридична особа або фiзична особа-пiдприємець, що здiйснює збирання, купiвлю, зберiгання, перевезення, вiдновлення та/або видалення вiдходiв вiдповiдно до законодавства;

     37) термiчне оброблення вiдходiв - технологiчний процес з термiчного оброблення вiдходiв, який вiдповiдає правилам технiчної екплуатацiї вiдповiдної установки;

     38) управлiння вiдходами - комплекс заходiв iз збирання, перевезення, оброблення (вiдновлення, у тому числi сортування, та видалення) вiдходiв, включаючи нагляд за такими операцiями та подальший догляд за об'єктами видалення вiдходiв, а також дiї, що здiйснюються дилером або брокером;

(пункт 38 частина першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX)

     39) установка спалювання вiдходiв - будь-яка стацiонарна або мобiльна технiчна одиниця та обладнання, призначене для термiчного оброблення вiдходiв, з вiдновленням утворюваного при горiннi тепла або без нього, з метою видалення шляхом спалювання за допомогою окислення, а також iнших процесiв термiчного оброблення, таких як пiролiз, газифiкацiя, плазмовий процес, якщо речовини, що утворюються в результатi термiчного оброблення, у подальшому спалюються;

     40) установка сумiсного спалювання вiдходiв - будь-яка стацiонарна або мобiльна технiчна одиниця, призначена для виробництва енергiї або виробництва матерiальних продуктiв, яка використовує вiдходи як звичайне або додаткове паливо або в якiй вiдходи проходять термiчне оброблення з метою видалення шляхом спалювання за допомогою окислення, а також iнших процесiв термiчного оброблення, таких як пiролiз, газифiкацiя, плазмовий процес, якщо речовини, що утворюються в результатi термiчного оброблення, у подальшому спалюються;

     41) утворювач вiдходiв - фiзична особа, юридична особа, в результатi дiяльностi якої утворюються вiдходи, а також суб'єкти управлiння вiдходами, якi здiйснюють операцiї iз сортування, змiшування або iншi операцiї, що призводять до змiни характеристик або складу вiдходiв.

     Стаття 2. Сфера дiї Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi iз запобiганням утворенню та з управлiнням вiдходами, що утворюються в Українi, а також з управлiнням вiдходами, що перевозяться через територiю України, вивозяться за її межi та ввозяться в Україну з метою вiдновлення, у тому числi рециклiнгу.

     Регулювання вiдносин, пов'язаних з управлiнням вiдходами, що мiстять метали чи їх сплави, вироби з металу, здiйснюється згiдно з цим Законом з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про металобрухт".

     2. Вiдносини щодо прийняття, набрання чинностi, оскарження в адмiнiстративному порядку, виконання, припинення дiї адмiнiстративних актiв у сферi управлiння вiдходами регулюються Законом України "Про адмiнiстративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

(статтю 2 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX, у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

     3. Дiя цього Закону не поширюється на:

     1) газоподiбнi речовини, у тому числi невловлюванi, що викидаються безпосередньо в атмосферне повiтря;

     2) радiоактивнi вiдходи;

     3) вибуховi речовини вiйськового та цивiльного призначення, виведенi з експлуатацiї;

     4) незабруднений ґрунт та iншi природнi матерiали, видобутi пiд час проведення будiвельних робiт, за умови що такi матерiали використанi у будiвництвi у своєму природному (первiсному) станi на мiсцевостi, в якiй їх було добуто;

     5) побiчнi продукти тваринного походження, не призначенi для споживання людиною, обiг яких регулюється Законом України "Про побiчнi продукти тваринного походження, не призначенi для споживання людиною", крiм тих, до яких застосовуються операцiї спалювання, захоронення або якi використовуються для бiогазу та компосту;

     6) речовини, призначенi для використання як кормовi матерiали вiдповiдно до Закону України "Про безпечнiсть та гiгiєну кормiв", якi не є побiчними продуктами тваринного походження, не призначенi для споживання людиною;

     7) стiчнi та дренажнi води.

     Стаття 3. Основнi цiлi та принципи державної полiтики у сферi запобiгання утворенню та управлiння вiдходами

     1. Основними цiлями державної полiтики у сферi запобiгання утворенню та управлiння вiдходами є:

     1) захист здоров'я людей та навколишнього природного середовища вiд негативного впливу вiдходiв;

     2) здiйснення заходiв у сферi управлiння вiдходами без загрози здоров'ю людей та спричинення шкоди навколишньому природному середовищу в межах встановлених нормативiв шкiдливого впливу фiзичних факторiв;

     3) дотримання iєрархiї управлiння вiдходами;

     4) запровадження розширеної вiдповiдальностi виробника.

     2. Основними принципами державної полiтики у сферi запобiгання утворенню та управлiння вiдходами є:

     1) запобiгання - утворювач або власник вiдходiв вживає заходiв для запобiгання утворенню вiдходiв, а також для уникнення, зменшення або усунення негативного впливу вiдходiв на здоров'я людей та навколишнє природне середовище;

     2) "забруднювач платить" - утворювач або власник вiдходiв покриває витрати на запобiгання утворенню вiдходiв, їх збирання, перевезення та оброблення, включаючи витрати на створення та утримання об'єктiв оброблення вiдходiв;

     3) територiальної наближеностi - оброблення вiдходiв здiйснюється на найближчiй спорудi або установцi з оброблення вiдходiв, або в мiсцi захоронення вiдходiв, враховуючи їх екологiчну та економiчну ефективнiсть, вiдповiдно до регiональних та мiсцевих планiв управлiння вiдходами;

     4) формування конкурентного середовища у сферi управлiння вiдходами - суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi сприяти розвитку конкуренцiї та не повиннi вчиняти будь-яких неправомiрних дiй, якi можуть мати негативний вплив на конкуренцiю у сферi управлiння вiдходами.

     Стаття 4. Iєрархiя управлiння вiдходами

     1. Iєрархiя управлiння вiдходами впроваджується центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями з метою (у порядку прiоритетностi):

     1) запобiгання утворенню вiдходiв;

     2) пiдготовки вiдходiв до повторного використання;

     3) рециклiнгу;

     4) вiдновлення вiдходiв (у тому числi виробництва енергiї);

     5) видалення вiдходiв.

     2. Пiдприємства, установи та органiзацiї, дiяльнiсть яких призводить до утворення вiдходiв, забезпечують дотримання iєрархiї управлiння вiдходами шляхом:

     1) планування та здiйснення своєї дiяльностi таким чином, щоб запобiгати утворенню вiдходiв, зменшувати їх утворення, запобiгати їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище пiд час проектування продукцiї, її виробництва, пiд час i пiсля використання продукцiї;

     2) здiйснення вiдновлення вiдходiв, утворенню яких не вдалося запобiгти, забезпечуючи пiдготовку вiдходiв до повторного використання, рециклiнг або проведення iнших операцiй з вiдновлення, включаючи виробництво енергiї;

     3) видалення лише тих вiдходiв, що непридатнi з технологiчних чи економiчних причин до рециклiнгу або iнших операцiй з вiдновлення вiдходiв.

     Стаття 5. Запобiгання утворенню вiдходiв

     1. Запобiгання утворенню вiдходiв досягається реалiзацiєю таких заходiв:

     1) заохочення та пiдтримка сталого виробництва i споживання продукцiї;

     2) заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективної та бiльш довговiчної продукцiї, у тому числi подовження строку її використання, а також продукцiї, придатної до ремонту, повторного використання та модернiзацiї;

     3) видiлення з вiдходiв сировини, яка може бути використана повторно;

     4) забезпечення доступностi запасних частин, iнструкцiй з експлуатацiї, технiчної iнформацiї чи iнших iнструментiв, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт i забезпечують повторне використання продукцiї без зниження рiвня її якостi та безпечностi функцiонування;

     5) зменшення обсягiв утворення вiдходiв з урахуванням впровадження найкращих доступних технологiй i методiв управлiння у процесi промислового виробництва;

     6) зменшення вмiсту небезпечних речовин у продукцiї вiдповiдно до технiчних регламентiв;

     7) зменшення утворення вiдходiв, непридатних з технiчних чи економiчних причин до рециклiнгу або iнших операцiй з вiдновлення вiдходiв;

     8) визначення продукцiї, яка є основним джерелом засмiчення навколишнього природного середовища, та вжиття вiдповiдних заходiв для запобiгання та зменшення утворення вiдходiв такої продукцiї;

     9) проведення iнформацiйних кампанiй для пiдвищення обiзнаностi громадськостi з питань запобiгання утворенню вiдходiв та забрудненню навколишнього природного середовища;

     10) створення суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до компетенцiї та забезпечення дiяльностi пунктiв приймання вiдходiв продукцiї для ремонту та пiдготовки їх до повторного використання;

     11) зменшення обсягiв утворення вiдходiв харчових продуктiв у роздрiбних та iнших торговельних мережах, закладах громадського харчування та домогосподарствах.

     Стаття 6. Пiдготовка вiдходiв до повторного використання, рециклiнг та iншi операцiї з вiдновлення вiдходiв

     1. Забезпечення пiдготовки вiдходiв до повторного використання, рециклiнгу та iнших операцiй з вiдновлення вiдходiв здiйснюється шляхом створення та дiяльностi об'єктiв оброблення вiдходiв, запровадження економiчних iнструментiв та встановлення цiльових показникiв iз збирання, пiдготовки вiдходiв до повторного використання, рециклiнгу або iнших операцiй з вiдновлення вiдходiв, а також iнших заходiв.

     2. Для вдосконалення пiдготовки вiдходiв до повторного використання, забезпечення високоякiсного рециклiнгу та iнших операцiй з вiдновлення вiдходи пiдлягають роздiльному збиранню та не повиннi змiшуватися з iншими вiдходами або матерiалами, що мають рiзнi властивостi.

     Роздiльне збирання вiдходiв у населених пунктах здiйснюється для таких видiв вiдходiв, як папiр i картон, пластик, скло, метал. При цьому створюються умови для забезпечення роздiльного збирання бiовiдходiв, текстилю, небезпечних вiдходiв у складi побутових та iнших видiв вiдходiв, що пiдлягають роздiльному збиранню.

     3. Роздiльно зiбранi вiдходи, призначенi для пiдготовки до повторного використання та рециклiнгу, не можуть видалятися шляхом спалювання чи в iнший спосiб, крiм вiдходiв, що утворюються внаслiдок сортування або iнших операцiй з оброблення роздiльно зiбраних вiдходiв та вiдходiв, непридатних до повторного використання та рециклiнгу.

     4. Небезпечнi речовини, сумiшi та складовi (компоненти) видаляються з вiдходiв до або у процесi вiдновлення.

     5. Цiльовi показники щодо збирання, пiдготовки до повторного використання та рециклiнгу або iншого вiдновлення вiдходiв, необхiднi для досягнення цiлей, встановлених частиною першою статтi 3 цього Закону, визначаються законами України щодо продукцiї, на яку поширюється розширена вiдповiдальнiсть виробника, та Кабiнетом Мiнiстрiв України (щодо iнших видiв вiдходiв).

     Стаття 7. Нацiональний перелiк вiдходiв

     1. Вiдходи подiляються на два класи:

     1) небезпечнi вiдходи;

     2) вiдходи, що не є небезпечними.

     Класифiкацiя здiйснюється вiдповiдно до Нацiонального перелiку вiдходiв i Порядку класифiкацiї вiдходiв з урахуванням Перелiку властивостей, що роблять вiдходи небезпечними (додаток 3).

     2. Змiна класу небезпечних вiдходiв не повинна досягатися шляхом розбавлення або змiшування вiдходiв для зниження початкової концентрацiї небезпечних речовин до рiвня, що є нижчим за пороговi значення, для визначення вiдходiв небезпечними.

     3. Нацiональний перелiк вiдходiв i Порядок класифiкацiї вiдходiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Нацiональний перелiк вiдходiв пiдлягає перегляду кожнi три роки.

     Стаття 8. Припинення статусу вiдходiв

     1. Статус вiдходiв може бути оголошено суб'єктом господарювання припиненим, якщо такi вiдходи пройшли операцiю з вiдновлення, вiдповiдають критерiям оголошення припинення статусу вiдходiв та дотримано сукупнiсть таких умов:

     1) речовина, матерiал або предмет використовується для певних цiлей та вiдповiдає законодавству, технiчним регламентам i стандартам, що застосовуються до продукцiї;

     2) використання речовини, матерiалу або предмета не призведе до негативного впливу на здоров'я людей або навколишнє природне середовище;

     3) iснує ринок або попит на таку речовину, матерiал або предмет як товар.

     2. Обсяг вiдходiв, щодо яких оголошено припинення статусу вiдходiв, враховується для виконання показникiв вiдновлення лише за умови, що операцiї з вiдновлення проведенi вiдповiдно до вимог цього Закону та iнших актiв законодавства у сферi управлiння вiдходами.

     3. Критерiї оголошення припинення статусу вiдходiв, порядок оголошення припинення статусу вiдходiв та перелiк видiв вiдходiв, щодо яких може бути оголошено припинення статусу вiдходiв, затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Операцiя з вiдновлення вiдходiв, достатня для оголошення припинення статусу вiдходiв, може бути найпростiшою з тих, що застосовується до вiдповiдного виду вiдходiв, зокрема демонтаж, сортування, дроблення, ущiльнення, гранулювання, сушiння, подрiбнення, кондицiонування.

     Стаття 9. Побiчнi продукти

     1. Речовини, предмети, що утворюються при виробництвi основної продукцiї i не є метою даного виробництва, але придатнi як сировина в iншому виробництвi чи для використання як готова продукцiя, розглядаються як побiчнi продукти, а не вiдходи, у разi дотримання сукупностi таких умов:

     1) визначено подальше використання речовини або предмета;

     2) речовина, предмет можуть бути використанi в тому виглядi, в якому вони утворилися, без подальшого оброблення, крiм нормальної виробничої практики, передбаченої галузевими стандартами;

     3) речовина, предмет утворюються як невiд'ємна складова виробничого процесу;

     4) речовина, предмет вiдповiдають всiм встановленим вимогам до продукцiї, а також вимогам щодо захисту здоров'я людей i охорони навколишнього природного середовища, їх використання не становить небезпеки для здоров'я людей та навколишнього природного середовища.

     2. Критерiї вiднесення речовин або предметiв до побiчних продуктiв та порядок вiднесення речовин або предметiв до побiчних продуктiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 10. Розширена вiдповiдальнiсть виробника

     1. Розширена вiдповiдальнiсть виробника встановлюється законом щодо виробникiв продукцiї, у результатi споживання/використання якої утворюються вiдходи упаковки, електричного та електронного обладнання, батарей i акумуляторiв, транспортних засобiв, знятих з експлуатацiї, мастил (олив), шин, текстилю тощо, та запроваджується, у тому числi шляхом створення систем розширеної вiдповiдальностi виробника вiдповiдно до вимог та порядку, визначених законом.

     2. Виробники виконують свої зобов'язання:

     1) колективно - через органiзацiю колективної розширеної вiдповiдальностi виробникiв;

     2) iндивiдуально - через органiзацiю iндивiдуальної розширеної вiдповiдальностi виробника.

     3. Система розширеної вiдповiдальностi виробника включає:

     1) приймання та/або збирання на всiй територiї України вiдходiв, що утворилися внаслiдок використання продукцiї, а також подальше управлiння цими вiдходами та фiнансову вiдповiдальнiсть за таку дiяльнiсть;

     2) iнформування утворювачiв вiдходiв вiд продукцiї, на яку поширюється розширена вiдповiдальнiсть виробника, про заходи, яких вони можуть вживати для запобiгання утворенню вiдходiв, про придатнiсть вiдходiв до повторного використання та рециклiнгу, про наявнi системи для приймання та роздiльного збирання вiдходiв, що утворилися внаслiдок використання продукцiї;

     3) здiйснення заходiв для розроблення продукцiї та її складових (компонентiв) з урахуванням мiнiмiзацiї негативного впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище, запобiгання та зменшення обсягiв утворення вiдходiв у процесi виробництва та використання продукцiї, виробництва довговiчної продукцiї, придатної для ремонту та повторного використання, а також максимального залучення у виробництво вторинної сировини.

     4. Органiзацiя, яка виконує зобов'язання з розширеної вiдповiдальностi вiд iменi виробника (далi - органiзацiя розширеної вiдповiдальностi виробника):

     1) забезпечує утворювачiв вiдходiв послугами з приймання та збирання вiдходiв, що утворилися внаслiдок використання продукцiї;

     2) забезпечує досягнення встановлених законодавством цiльових показникiв щодо збирання, пiдготовки вiдходiв до повторного використання та рециклiнгу або iншого вiдновлення вiдходiв;

     3) повинна мати достатню фiнансову та органiзацiйну спроможнiсть для виконання таких зобов'язань;

     4) забезпечує щорiчне проведення зовнiшнього незалежного аудиту фiнансової звiтностi вiдповiдно до законодавства та оприлюднює вiдповiднi аудиторськi звiти;

     5) оприлюднює iнформацiю про стан досягнення цiльових показникiв щодо збирання, пiдготовки вiдходiв до повторного використання та рециклiнгу або iншого вiдновлення;

     6) оприлюднює iнформацiю про своїх засновникiв та членiв, розмiр фiнансових внескiв, сплачених виробниками на одиницю або на тонну виробленої продукцiї, введеної в обiг, процедуру вiдбору суб'єктiв господарювання, що надають послуги iз збирання та оброблення вiдходiв;

     7) проводить роз'яснювальну та просвiтницьку роботу серед населення, у тому числi в закладах освiти, щодо управлiння вiдходами вiд продукцiї, на яку поширюється розширена вiдповiдальнiсть виробника.

     5. Фiнансовi внески, сплаченi виробником органiзацiї розширеної вiдповiдальностi виробника для виконання своїх зобов'язань, забезпечують у тому числi, покриття таких витрат:

     1) на органiзацiю приймання, роздiльного збирання, перевезення та оброблення вiдходiв, включаючи оброблення, необхiдне для досягнення встановлених законодавством цiльових показникiв щодо збирання, пiдготовки вiдходiв до повторного використання та рециклiнгу або iншого вiдновлення, з урахуванням прибутку, отриманого вiд пiдготовки вiдходiв до повторного використання, продажу вiдходiв або вторинної сировини та невикористаних депозитних внескiв;

     2) адмiнiстративнi витрати;

     3) вартiсть надання iнформацiї, визначеної законодавством, громадськостi, утворювачам та власникам вiдходiв;

     4) на ведення облiку, пiдготовку звiтностi та проведення аудитiв.

     6. Органiзацiї розширеної вiдповiдальностi виробника утворюються виробниками як неприбутковi органiзацiї та виконують зобов'язання з розширеної вiдповiдальностi вiд iменi виробникiв.

     7. За недосягнення цiльових показникiв щодо збирання, пiдготовки вiдходiв до повторного використання та рециклiнгу або iншого вiдновлення виробники несуть адмiнiстративно-господарську вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

     Стаття 11. Право власностi на вiдходи

     1. Суб'єктами права власностi на вiдходи є фiзичнi та юридичнi особи, територiальнi громади, держава.

     Iноземцi, особи без громадянства можуть набувати право власностi на вiдходи вiдповiдно до закону.

     2. Територiальнi громади є власниками вiдходiв, переданих їх утворювачами або попереднiми власниками до систем управлiння побутовими вiдходами. Перехiд права власностi на вiдходи до iнших суб'єктiв здiйснюється на пiдставi договору мiж органом мiсцевого самоврядування та суб'єктом господарювання у сферi управлiння вiдходами або мiж суб'єктами господарювання у сферi управлiння вiдходами. Органiзацiї розширеної вiдповiдальностi виробника є власниками вiдходiв, прийнятих, зiбраних або отриманих в iнший спосiб у результатi дiяльностi такої органiзацiї. Перехiд права власностi на вiдходи до приватного партнера (концесiонера) здiйснюється на умовах договору публiчно-приватного партнерства, концесiйного договору. Якщо iнше не передбачено договором публiчно-приватного партнерства, концесiйним договором, приватний партнер, концесiонер є власником вiдходiв, переданих територiальною громадою для перевезення до об'єкта оброблення побутових вiдходiв, який спроектований, побудований, реконструйований та обслуговується таким приватним партнером, концесiонером.

(частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2025р. N 4510-IX)

     Територiальнi громади можуть спiвпрацювати з брокерами та дилерами на пiдставi договору про органiзацiю оброблення або продажу вiдходiв. Такий договiр не може передбачати передачу права власностi на вiдходи брокеру або дилеру.

(частину другу статтi 11 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX)

     3. У разi приватизацiї або реорганiзацiї державного пiдприємства, у результатi дiяльностi якого накопичено вiдходи, право власностi на вiдходи та обов'язок щодо вiдшкодування заподiяної вiдходами шкоди для здоров'я людини, майна фiзичних або юридичних осiб i навколишнього природного середовища переходить до правонаступника такого пiдприємства, якщо iнше не передбачено договором купiвлi-продажу цього пiдприємства або законом.

     Договором купiвлi-продажу передбачається вiдповiдальнiсть покупця об'єкта приватизацiї за заподiяння вiдходами шкоди для здоров'я людини, майна фiзичних або юридичних осiб i навколишнього природного середовища (звiльнення вiд вiдповiдальностi) у разi виникнення форс-мажорних обставин (стихiйне лихо, обставини непереборної сили тощо).

     4. У разi змiни власника чи користувача земельної дiлянки, на якiй розмiщенi вiдходи, питання про право власностi на вiдходи вирiшується договором. За вiдсутностi таких положень у договорi власником вiдходiв є власник земельної дiлянки або землекористувач.

     Стаття 12. Виявлення та облiк вiдходiв, власник яких не встановлений

     1. Власник або користувач земельної дiлянки, на якiй виявлено вiдходи, власник яких не встановлений, невiдкладно, але не пiзнiше 24 годин з моменту виявлення таких вiдходiв, iнформує про це орган мiсцевого самоврядування або мiсцевий орган виконавчої влади.

     2. Орган мiсцевого самоврядування або мiсцевий орган виконавчої влади iз залученням територiального органу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, територiального органу Нацiональної полiцiї України встановлює утворювача або власника виявлених вiдходiв на основi:

     1) iнформацiї, наданої власником або користувачем земельної дiлянки, на якiй виявлено вiдходи;

     2) iнформацiї, наданої громадянами, пiдприємствами, установами та органiзацiями, медiа;

     3) аудiо- та вiдеозаписiв, наданих громадянами, пiдприємствами, установами, органiзацiями;

     4) iнших джерел, визначених законом.

     3. Якщо власник вiдходiв встановлений, вiн зобов'язаний вiдшкодувати всi витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення вiдходiв суб'єктом господарювання у сферi управлiння вiдходами, компенсувати iншi збитки та шкоду, заподiяну забрудненням та iншим негативним впливом вiдходiв на здоров'я людини та навколишнє природне середовище.

     Витрати, збитки та шкода, заподiяна забрудненням або iншим негативним впливом вiдходiв на навколишнє природне середовище, вiдшкодовуються в судовому порядку за позовом органу мiсцевого самоврядування або мiсцевого органу виконавчої влади.

     4. Якщо власник вiдходiв не встановлений, передача вiдходiв до суб'єкта господарювання у сферi управлiння вiдходами та усунення негативних наслiдкiв, спричинених вiдходами, здiйснюється за рахунок державного або мiсцевого бюджету.

     5. Збирання, перевезення та/або оброблення вiдходiв, власник яких не встановлений органiзовують:

     1) виявлених за межами населених пунктiв - Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї;

     2) виявлених у межах населених пунктiв - органи мiсцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких вiдходiв здiйснюють суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами.

     6. Порядок виявлення та облiку вiдходiв, власник яких не встановлений, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 13. Загальнi вимоги до управлiння вiдходами

     1. Вiдходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно вiд їх виду, складу i властивостей у спосiб, що:

     1) сприяє їх подальшому вiдновленню;

     2) є безпечним для здоров'я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числi:

     не становить загрози забруднення води, атмосферного повiтря, ґрунту, для рослин i тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум i запах;

     не спричиняє негативного впливу на землi сiльськогосподарського призначення, природнi територiї та об'єкти, що пiдлягають особливiй охоронi;

     3) вiдповiдає встановленим стандартам або нормативам шкiдливого впливу фiзичних та бiологiчних факторiв та найкращим доступним технологiям i методам управлiння.

     2. Для сприяння вiдновленню вiдходiв забезпечується їх роздiльне збирання. Змiшування вiдходiв з iншими вiдходами чи матерiалами, якщо такi дiї ускладнюють операцiї з вiдновлення, забороняється.

     3. Утворювачi або власники вiдходiв, якi не є суб'єктами господарювання у сферi управлiння вiдходами, зобов'язанi забезпечувати зберiгання вiдходiв у спосiб, що є безпечним для здоров'я людини та навколишнього природного середовища, та передавати вiдходи суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами протягом одного року з моменту їх утворення.

     4. Передача суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами вiдходiв (крiм побутових вiдходiв) з метою збирання, перевезення та оброблення здiйснюється на пiдставi договору, укладеного вiдповiдно до законодавства, в якому зазначається код вiдходiв згiдно з Нацiональним класифiкатором вiдходiв, їх обсяг, найменування та код операцiї з вiдновлення та/або видалення вiдходiв.

     5. Об'єкти оброблення вiдходiв проектуються, споруджуються та експлуатуються вiдповiдно до вимог цього Закону, законодавства у сферi мiстобудування та у випадках, передбачених Законом України "Про оцiнку впливу на довкiлля", пiдлягають оцiнцi впливу на довкiлля.

     6. Правила технiчної експлуатацiї об'єктiв оброблення вiдходiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     7. Суб'єкти господарювання, що здiйснюють будiвництво або знесення будiвель та iнженерних споруд, зобов'язанi забезпечити роздiльне збирання вiдходiв будiвництва та знесення, їх облiк та передачу суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами для забезпечення їх оброблення. Вiдходи будiвництва та знесення, що не є небезпечними, пiдлягають пiдготовцi до повторного використання, рециклiнгу, iншому матерiальному вiдновленню, включаючи зворотне заповнення.

     Цiльовi показники щодо пiдготовки вiдходiв до повторного використання, рециклiнгу, iншого матерiального вiдновлення, включаючи зворотне заповнення, та порядок їх виконання затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     8. Ввезення в Україну вiдходiв з метою їх видалення забороняється.

     9. Управлiння окремими видами вiдходiв, що утворилися внаслiдок виникнення надзвичайної ситуацiї техногенного, природного або воєнного характеру, здiйснюється вiдповiдно до порядку, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл II.
СУБ'ЄКТИ У СФЕРI УПРАВЛIННЯ ВIДХОДАМИ

     Стаття 14. Суб'єкти у сферi управлiння вiдходами

     1. Суб'єктами у сферi управлiння вiдходами є громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, суб'єкти господарювання незалежно вiд форми власностi, дiяльнiсть яких призводить до утворення вiдходiв, а також суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами.

     Стаття 15. Права та обов'язки громадян України, iноземцiв та осiб без громадянства у сферi управлiння вiдходами

     1. Громадяни України, iноземцi та особи без громадянства у сферi управлiння вiдходами мають право на:

     1) безпечнi для їхнього життя та здоров'я умови пiд час управлiння вiдходами;

     2) одержання у встановленому порядку повної та достовiрної iнформацiї про безпечнiсть об'єктiв оброблення вiдходiв (тих, що експлуатуються, або будiвництво яких розпочато чи планується);

     3) одержання у встановленому порядку повної та достовiрної iнформацiї про плани i програми управлiння вiдходами;

     4) вiдвiдування у встановленому порядку об'єктiв оброблення вiдходiв;

     5) участь в обговореннi питань щодо розвитку законодавства у сферi управлiння вiдходами;

     6) участь в обговореннi питань, пов'язаних iз розмiщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацiєю об'єктiв оброблення вiдходiв;

     7) вiдшкодування шкоди, заподiяної їхньому здоров'ю чи майну внаслiдок порушення законодавства у сферi управлiння вiдходами;

     8) участь у розробленнi Нацiонального плану управлiння вiдходами, регiональних, мiсцевих планiв управлiння вiдходами та програми запобiгання утворенню вiдходiв у встановленому порядку.

     2. Громадяни України, iноземцi та особи без громадянства зобов'язанi дотримуватися вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв у сферi управлiння вiдходами, запобiгати забрудненню вiдходами навколишнього природного середовища.

     Стаття 16. Права та обов'язки утворювачiв вiдходiв, крiм утворювачiв вiдходiв домогосподарств

     1. Утворювачi вiдходiв, крiм утворювачiв вiдходiв домогосподарств, мають право на:

     1) одержання у встановленому порядку iнформацiї про технологiї оброблення вiдходiв, будiвництво та експлуатацiю об'єктiв оброблення вiдходiв;

     2) внесення пропозицiй, пов'язаних з розмiщенням, проектуванням, будiвництвом та експлуатацiєю об'єктiв оброблення вiдходiв;

     3) участь у розробленнi Нацiонального плану управлiння вiдходами, регiональних, мiсцевих планiв управлiння вiдходами та програми запобiгання утворенню вiдходiв у встановленому порядку.

     2. Утворювачi вiдходiв, крiм утворювачiв вiдходiв домогосподарств, зобов'язанi:

     1) запобiгати утворенню та зменшувати обсяги утворення вiдходiв;

     2) класифiкувати свої вiдходи вiдповiдно до Нацiонального перелiку вiдходiв та Порядку класифiкацiї вiдходiв;

     3) обробляти вiдходи самостiйно, за наявностi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, або передавати їх для оброблення суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами, якi мають такий дозвiл;

     4) у разi утворення побутових вiдходiв укладати договiр про надання послуги з управлiння побутовими вiдходами з виконавцем вiдповiдної послуги та вносити плату за надання такої послуги вiдповiдно до встановлених тарифiв;

     5) не допускати змiшування вiдходiв, що можуть бути вiдновленi, з вiдходами, що не можуть бути вiдновленi;

     6) вести облiк вiдходiв, що утворилися в результатi їхньої дiяльностi, та подавати вiдповiдну звiтнiсть;

     7) розробляти та виконувати плани управлiння вiдходами пiдприємств, установ та органiзацiй у встановленому порядку;

     8) забезпечувати утримання в належному санiтарному i технiчному станi мiсць утворення та зберiгання вiдходiв, а також забезпечувати дотримання встановлених правил технiки безпеки та пожежної безпеки у таких мiсцях;

     9) надавати органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування iнформацiю про вiдходи та пов'язану з ними дiяльнiсть;

     10) призначати вiдповiдальних осiб у сферi управлiння вiдходами;

     11) вiдшкодовувати шкоду, заподiяну здоров'ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, пiдприємствам, установам та органiзацiям внаслiдок порушення встановлених правил управлiння вiдходами, вiдповiдно до закону;

     12) подавати декларацiю про вiдходи, якщо дiяльнiсть такого утворювача вiдходiв призводить до утворення небезпечних вiдходiв або рiчний обсяг утворення вiдходiв, що не є небезпечними, перевищує 50 тонн.

     Стаття 17. Права та обов'язки суб'єктiв господарювання у сферi управлiння вiдходами

     1. Суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами мають право:

     1) зберiгати вiдходи на об'єктах оброблення вiдходiв до проведення операцiй з оброблення строком до одного року;

     2) брати участь у розробленнi Нацiонального плану управлiння вiдходами, регiональних, мiсцевих планiв управлiння вiдходами та програми запобiгання утворенню вiдходiв у встановленому порядку;

     3) брати участь у встановленому законодавством порядку в конкурсах на набуття права виконання операцiй iз збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв на певнiй територiї.

     2. Суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами зобов'язанi:

     1) дотримуватися вимог щодо збирання, перевезення та оброблення вiдходiв, встановлених цим Законом та iншими нормативно-правовими актами;

     2) не допускати змiшування вiдходiв, що можуть бути вiдновленi, з вiдходами, що не можуть бути вiдновленi;

     3) вести облiк вiдходiв, що утворилися у результатi їхньої дiяльностi чи були отриманi вiд iнших суб'єктiв господарювання, облiк операцiй з управлiння вiдходами та подавати звiтнiсть вiдповiдно до закону;

     4) класифiкувати свої вiдходи вiдповiдно до Нацiонального перелiку вiдходiв та Порядку класифiкацiї вiдходiв;

     5) забезпечувати здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв на об'єктах оброблення вiдходiв;

     6) забезпечувати утримання в належному санiтарному i технiчному станi об'єктiв оброблення вiдходiв, забезпечувати дотримання правил технiки безпеки та пожежної безпеки на них;

     7) надавати мiсцевим органам виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сферi управлiння вiдходами iнформацiю про вiдходи та пов'язану з ними дiяльнiсть;

     8) вiдшкодовувати шкоду, заподiяну здоров'ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, пiдприємствам, установам та органiзацiям внаслiдок порушення встановлених правил управлiння вiдходами, вiдповiдно до закону;

     9) мати дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв;

     10) мати лiцензiю на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами та/або письмову згоду (повiдомлення) на транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв чи висновок на транскордонне перевезення вiдходiв вiдповiдно до закону;

     11) забезпечувати професiйну пiдготовку, пiдвищення квалiфiкацiї та проведення атестацiї фахiвцiв у сферi управлiння вiдходами;

     12) призначати вiдповiдальних осiб у сферi управлiння вiдходами;

     13) виконувати iншi обов'язки, передбаченi законом.

Роздiл III.
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНIВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНIВ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРI ЗАПОБIГАННЯ УТВОРЕННЮ ТА УПРАВЛIННЯ ВIДХОДАМИ

     Стаття 18. Уповноваженi органи виконавчої влади у сферi запобiгання утворенню та управлiння вiдходами

     1. Уповноваженими органами виконавчої влади у сферi запобiгання утворенню та управлiння вiдходами є Кабiнет Мiнiстрiв України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, iншi органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

     Стаття 19. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi управлiння вiдходами

     1. До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi управлiння вiдходами належить:

     1) загальне керiвництво у сферi управлiння вiдходами;

     2) затвердження Нацiонального перелiку вiдходiв та Порядку класифiкацiї вiдходiв;

     3) затвердження критерiїв, що визначають припинення статусу вiдходiв, порядку оголошення припинення статусу вiдходiв та перелiку видiв вiдходiв, щодо яких може бути оголошено припинення статусу вiдходiв;

     4) затвердження критерiїв для вiднесення речовин, предметiв до побiчних продуктiв та порядку вiднесення речовин та предметiв до побiчних продуктiв;

     5) затвердження правил надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     6) затвердження порядку проведення конкурсу на здiйснення операцiй iз збирання та перевезення побутових вiдходiв;

     7) затвердження Нацiональної програми запобiгання утворенню вiдходiв;

     8) затвердження Нацiонального плану управлiння вiдходами;

     9) затвердження порядку розроблення та затвердження регiональних планiв управлiння вiдходами;

     10) затвердження порядку видачi (вiдмови у видачi, припинення дiї) дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв;

     11) затвердження порядку створення та адмiнiстрування iнформацiйної системи управлiння вiдходами;

     12) затвердження порядку подання декларацiї про вiдходи та її форми;

     13) затвердження порядку надання письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв та висновку на транскордонне перевезення вiдходiв;

     14) затвердження порядку виявлення та облiку вiдходiв, власник яких не встановлений;

     15) затвердження Порядку розроблення, погодження та затвердження мiсцевих планiв управлiння вiдходами.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України здiйснює й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 20. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, належить:

     1) забезпечення формування державної полiтики у сферi управлiння вiдходами;

     2) затвердження порядку розроблення планiв управлiння вiдходами пiдприємств, установ та органiзацiй;

     3) затвердження порядку державного облiку вiдходiв та подання звiтностi;

     4) затвердження правил технiчної експлуатацiї установок iз спалювання вiдходiв та установок iз сумiсного спалювання вiдходiв;

     5) затвердження правил технiчної експлуатацiї полiгонiв, припинення експлуатацiї, рекультивацiї та догляду за полiгонами пiсля припинення їх експлуатацiї;

     6) затвердження форми та порядку облiку вiдходiв;

     7) затвердження порядку розроблення програми контролю та монiторингу полiгону та вимог до неї;

     8) укладання в передбаченому законом порядку мiжнародних договорiв України щодо спiвробiтництва у сферi управлiння вiдходами та контролю за транскордонним перевезенням вiдходiв;

     9) забезпечення обмiну iнформацiєю з центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, мiжнародними органiзацiями у сферi управлiння вiдходами.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, здiйснює й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 21. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, належить:

     1) реалiзацiя державної полiтики у сферi управлiння вiдходами;

     2) органiзацiя пiдготовки фахiвцiв у сферi управлiння вiдходами;

     3) забезпечення розроблення i виконання стратегiй, планiв, програм у сферi управлiння вiдходами;

     4) забезпечення виконання Нацiональної стратегiї управлiння вiдходами, пiдготовка звiтiв про її виконання;

     5) забезпечення виконання Нацiонального плану управлiння вiдходами та здiйснення оцiнки ефективностi його виконання;

     6) погодження регiональних планiв управлiння вiдходами;

     7) забезпечення виконання Нацiональної програми запобiгання утворенню вiдходiв та здiйснення оцiнки ефективностi її виконання;

     8) здiйснення функцiй компетентного органу виконавчої влади, який забезпечує виконання положень Базельської конвенцiї про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних вiдходiв та їх видаленням;

     9) видача (вiдмова у видачi, припинення дiї) дозволiв на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв;

     10) лiцензування господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами;

     11) надання письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв чи висновку на транскордонне перевезення вiдходiв;

     12) реєстрацiя декларацiй про вiдходи;

     13) реєстрацiя органiзацiй розширеної вiдповiдальностi виробникiв;

     14) створення та адмiнiстрування iнформацiйної системи управлiння вiдходами;

     15) надання публiчного доступу до узагальнених даних у сферi управлiння вiдходами та iнформування громадськостi про управлiння вiдходами;

     16) забезпечення участi України в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi управлiння вiдходами.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, здiйснює й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 22. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства, у сферi управлiння вiдходами

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства, у сферi управлiння вiдходами належить:

     1) формування та реалiзацiя державної полiтики у сферi надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     2) участь у розробленнi Нацiональної стратегiї управлiння вiдходами;

     3) участь у розробленнi Нацiонального плану управлiння вiдходами;

     4) участь у погодженнi регiональних планiв управлiння вiдходами;

     5) здiйснення аналiзу, систематизацiї та оприлюднення iнформацiї у сферi управлiння побутовими вiдходами;

     6) розроблення правил надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     7) розроблення порядку формування тарифiв на послугу з управлiння побутовими вiдходами;

     8) розроблення порядку проведення конкурсу на здiйснення операцiй iз збирання та перевезення побутових вiдходiв;

     9) розроблення типових договорiв про надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     10) затвердження правил визначення норм надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     11) затвердження правил компостування бiовiдходiв їх утворювачами на присадибних, дачних i садових дiлянках;

     12) затвердження методики розрахункiв цiльових показникiв з пiдготовки до повторного використання та рециклiнгу побутових вiдходiв, порядку та форм надання звiтностi щодо їх виконання;

     13) затвердження порядку розроблення, погодження та затвердження iнвестицiйних програм суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами;

     14) затвердження методик, правил, iнструкцiй та порядкiв у сферi надання комунальної послуги з управлiння побутовими вiдходами.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства, здiйснює й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 23. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, належить здiйснення у межах компетенцiї державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їхнiми територiальними органами (у разi утворення), мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування (в частинi здiйснення делегованих їм повноважень органiв виконавчої влади), пiдприємствами, установами та органiзацiями незалежно вiд форми власностi та господарювання, громадянами України, iноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства щодо:

     1) збирання, перевезення, оброблення вiдходiв;

     2) дотримання суб'єктом господарювання у сферi управлiння вiдходами умов, встановлених дозволом на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв;

     3) подання декларацiй про вiдходи;

     4) ведення облiку вiдходiв та подання звiтностi;

     5) дотримання правил i режиму експлуатацiї об'єктiв оброблення вiдходiв;

     6) перевезення небезпечних вiдходiв через територiю України та транскордонних перевезень небезпечних вiдходiв;

     7) виконання планiв i програм у сферi управлiння вiдходами;

     8) своєчасного та повного виконання заходiв iз захисту земель вiд засмiчення та забруднення вiдходами.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, здiйснює й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 24. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, у сферi управлiння вiдходами

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, у сферi управлiння вiдходами, належить:

     1) затвердження вимог щодо безпечностi для здоров'я людини (державнi санiтарнi норми та правила, санiтарно-гiгiєнiчнi та санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми, санiтарно-епiдемiологiчнi правила i норми, протиепiдемiчнi правила i норми, гiгiєнiчнi та протиепiдемiчнi правила i норми, державнi санiтарно-епiдемiологiчнi нормативи, санiтарнi регламенти) пiд час утворення, збирання, тимчасового зберiгання, перевезення, оброблення вiдходiв;

     2) затвердження порядку управлiння медичними вiдходами, у тому числi вимог щодо безпечностi для здоров'я людини (державнi санiтарнi норми та правила, санiтарно-гiгiєнiчнi та санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми, санiтарно-епiдемiологiчнi правила i норми, протиепiдемiчнi правила i норми, гiгiєнiчнi та протиепiдемiчнi правила i норми, державнi санiтарно-епiдемiологiчнi нормативи, санiтарнi регламенти) пiд час утворення, збирання, зберiгання, перевезення, оброблення таких вiдходiв;

     3) затвердження методичних настанов щодо аналiзу ризикiв для здоров'я людини вiдходiв та об'єктiв оброблення вiдходiв;

     4) визначення прiоритетних заходiв для забезпечення захисту здоров'я людини вiд негативного впливу вiдходiв;

     5) встановлення вимог щодо безпечностi для здоров'я людини продукцiї, що виробляється з вiдходiв;

     6) методичне забезпечення визначення рiвня небезпечностi вiдходiв.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, здiйснює й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 25. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй у сферi управлiння вiдходами

     1. До повноважень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй у сферi управлiння вiдходами належить:

     1) участь у формуваннi та реалiзацiї державної полiтики у сферi управлiння вiдходами;

     2) розроблення та реалiзацiя регiональних планiв управлiння вiдходами, здiйснення оцiнки ефективностi їх виконання;

     3) сприяння створенню об'єктiв оброблення вiдходiв у рамках спiвробiтництва територiальних громад;

     4) забезпечення реалiзацiї заходiв Нацiонального плану управлiння вiдходами та Нацiональної програми запобiгання утворенню вiдходiв;

     5) створення умов для органiзацiї та будiвництва об'єктiв оброблення вiдходiв;

     6) взаємодiя з органами мiсцевого самоврядування;

     7) облiк несанкцiонованих смiттєзвалищ та вiдходiв, власник яких не встановлений;

     8) лiквiдацiя несанкцiонованих смiттєзвалищ;

     9) надання iнформацiї, проведення роз'яснювальної та просвiтницької роботи з населенням щодо управлiння вiдходами;

     10) погодження мiсцевих планiв управлiння вiдходами.

     2. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська i Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї здiйснюють й iншi повноваження вiдповiдно до закону.

     Стаття 26. Повноваження органiв мiсцевого самоврядування у сферi управлiння вiдходами

     1. До повноважень сiльських, селищних, мiських рад у сферi управлiння вiдходами належить:

     1) участь у реалiзацiї державної полiтики у сферi управлiння вiдходами;

     2) участь у розробленнi та реалiзацiї регiональних планiв управлiння вiдходами;

     3) затвердження мiсцевих планiв управлiння вiдходами;

     4) вирiшення питань щодо розмiщення на територiї вiдповiдних територiальних громад об'єктiв оброблення вiдходiв;

     5) створення пунктiв роздiльного збирання побутових вiдходiв.

     2. До повноважень виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад у сферi управлiння вiдходами належить:

     1) розроблення та реалiзацiя мiсцевих планiв управлiння вiдходами;

     2) органiзацiя управлiння побутовими вiдходами, вiдходами будiвництва та знесення;

     3) визначення у встановленому порядку суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв;

     4) визначення адмiнiстратора послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     5) запровадження роздiльного збирання побутових вiдходiв та забезпечення виконання цiльових показникiв щодо пiдготовки для повторного використання та рециклiнгу побутових вiдходiв;

     6) органiзацiя роботи пунктiв роздiльного збирання побутових вiдходiв;

     7) забезпечення лiквiдацiї несанкцiонованих смiттєзвалищ у межах населених пунктiв;

     8) передача вiдходiв, власник яких не встановлений, суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами для їх оброблення;

     9) надання iнформацiї, проведення роз'яснювальної та просвiтницької роботи серед населення щодо управлiння вiдходами;

     10) визначення одиницi вимiрювання обсягу наданої послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     11) затвердження норм надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     12) затвердження iнвестицiйних програм суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами;

     13) встановлення тарифiв на послугу з управлiння побутовими вiдходами, а також тарифiв на збирання, перевезення, вiдновлення, видалення побутових вiдходiв окремо за видами побутових вiдходiв (змiшанi, великогабаритнi, ремонтнi, небезпечнi);

     14) укладення договорiв з органiзацiями розширеної вiдповiдальностi виробникiв щодо запровадження приймання та роздiльного збирання видiв побутових вiдходiв, на якi поширюється розширена вiдповiдальнiсть виробника.

     3. Органи мiсцевого самоврядування здiйснюють й iншi повноваження у сферi управлiння вiдходами вiдповiдно до закону.

Роздiл IV.
НЕБЕЗПЕЧНI ВIДХОДИ

     Стаття 27. Загальнi вимоги до управлiння небезпечними вiдходами

     1. Утворення, збирання, перевезення та оброблення небезпечних вiдходiв здiйснюються у спосiб, що є безпечним для здоров'я людини та навколишнього природного середовища. Пiд час здiйснення будь-якої операцiї з управлiння небезпечними вiдходами забезпечуються заходи облiку, звiтностi та контролю вiдповiдно до законодавства.

     2. Утворювачi та власники небезпечних вiдходiв, крiм небезпечних вiдходiв у складi побутових вiдходiв, зобов'язанi:

     1) зберiгати небезпечнi вiдходи окремо вiд iнших видiв вiдходiв у спосiб, що не становить загрози для здоров'я людини та навколишнього природного середовища;

     2) забезпечувати збирання, перевезення, оброблення вiдходiв самостiйно, за наявностi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв та лiцензiї на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами, або шляхом укладення договору з суб'єктом господарювання у сферi управлiння вiдходами;

     3) не допускати передачi небезпечних вiдходiв суб'єктам господарювання, якi не мають дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв та лiцензiї на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами.

     3. Суб'єкт господарювання у сферi управлiння вiдходами для провадження господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами зобов'язаний:

     1) мати дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв та лiцензiю на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами;

     2) провадити дiяльнiсть на об'єктах оброблення вiдходiв, якi вiдповiдають вимогам законодавства. Види вiдходiв, що пiдлягають обробленню на таких об'єктах, повиннi вiдповiдати дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв.

     4. З метою забезпечення оброблення небезпечних вiдходiв у складi побутових вiдходiв вiдповiдно до вимог цього Закону та уникнення забруднення iнших видiв побутових вiдходiв органи мiсцевого самоврядування та органiзацiї розширеної вiдповiдальностi виробникiв забезпечують встановлення окремих контейнерiв, призначених для небезпечних вiдходiв.

     Стаття 28. Маркування та перевезення небезпечних вiдходiв

     1. Небезпечнi вiдходи пiд час їх збирання та перевезення повиннi бути упакованi, промаркованi, мати необхiднi супровiднi документи вiдповiдно до вимог законодавства.

     Перевезення та маркування небезпечних вiдходiв здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про перевезення небезпечних вантажiв" та iнших актiв законодавства щодо перевезення небезпечних вантажiв.

     2. Маркування зiбраних небезпечних вiдходiв у складi побутових вiдходiв здiйснюється суб'єктом господарювання у сферi управлiння вiдходами пiсля їх збирання.

     Стаття 29. Змiшування небезпечних вiдходiв

     1. Утворювачам та власникам небезпечних вiдходiв, суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами забороняється змiшувати:

     1) рiзнi види небезпечних вiдходiв або небезпечнi вiдходи з вiдходами, що не є небезпечними;

     2) небезпечнi вiдходи, що можуть бути вiдновленi, з вiдходами, що не можуть бути вiдновленi.

     2. Змiна класу небезпечних вiдходiв не повинна досягатися шляхом розбавлення або змiшування вiдходiв для зниження початкової концентрацiї небезпечних речовин до рiвня, що є нижчим за пороговi значення для визнання вiдходiв небезпечними.

     3. Суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами дозволяється змiшування небезпечних вiдходiв з дотриманням таких умов:

     1) безпечного здiйснення операцiй iз збирання, перевезення, зберiгання, вiдновлення чи видалення вiдходiв;

     2) вiдсутнiсть загрози здоров'ю людини та навколишньому природному середовищу;

     3) вiдповiднiсть найкращим доступним технологiям та методам управлiння вiдходами.

     4. Якщо небезпечнi вiдходи були змiшанi з iншими видами небезпечних вiдходiв або iншими вiдходами, речовинами чи матерiалами, утворювач, власник вiдходiв або суб'єкт господарювання у сферi управлiння вiдходами зобов'язанi роздiлити змiшанi вiдходи якщо це технiчно можливо i не призведе до заподiяння шкоди здоров'ю людини або навколишньому природному середовищу.

Роздiл V.
ПОБУТОВI ВIДХОДИ

     Стаття 30. Загальнi вимоги до управлiння побутовими вiдходами

     1. Органи мiсцевого самоврядування забезпечують управлiння побутовими вiдходами згiдно з правилами благоустрою населеного пункту, регiональними та мiсцевими планами управлiння вiдходами та забезпечують кожному утворювачу побутових вiдходiв надання послуги з управлiння побутовими вiдходами.

     2. Органiзацiя роздiльного збирання побутових вiдходiв здiйснюється виконавчими органами органiв мiсцевого самоврядування згiдно з методикою роздiльного збирання побутових вiдходiв, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства.

     3. Великогабаритнi, ремонтнi, небезпечнi вiдходи, вiдходи зелених насаджень збираються окремо вiд iнших побутових вiдходiв.

     4. Пiд час проектування житлових та нежитлових будинкiв передбачаються будiвництво та облаштування контейнерних майданчикiв для роздiльного збирання побутових вiдходiв, урн для збирання побутових вiдходiв.

     Житловi масиви i внутрiшньодворовi територiї, дороги загального користування, зупинки громадського транспорту та iншi об'єкти благоустрою населених пунктiв, а також мiсця проведення масових заходiв обладнуються контейнерними майданчиками для роздiльного збирання побутових вiдходiв, урнами для збирання побутових вiдходiв.

     5. Територiальнi громади на засадах спiвробiтництва можуть спiльно фiнансувати будiвництво, реконструкцiю та/або утримання об'єктiв оброблення побутових вiдходiв, реалiзовувати спiльнi проекти, спiльно фiнансувати (утримувати) пiдприємства, установи та органiзацiї комунальної форми власностi, утворювати спiльнi комунальнi пiдприємства, установи та органiзацiї, спiльний орган управлiння.

     Порядок органiзацiї спiвробiтництва територiальних громад визначається Законом України "Про спiвробiтництво територiальних громад".

     6. Фiнансування (повне або часткове), створення та/або будiвництво (нове будiвництво, реконструкцiя, реставрацiя, капiтальний ремонт, технiчне переоснащення), та/або технiчне обслуговування об'єктiв оброблення побутових вiдходiв, а також фiнансування (повне або часткове) збирання та перевезення побутових вiдходiв може здiйснюватися приватним партнером, концесiонером, залученим органом мiсцевого самоврядування вiдповiдно до законiв України "Про публiчно-приватне партнерство", "Про концесiю".

(частина шоста статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 19.06.2025р. N 4510-IX)

     Стаття 31. Права та обов'язки утворювачiв побутових вiдходiв

     1. Утворювачi побутових вiдходiв мають право:

     1) одержувати у встановленому порядку повну та достовiрну iнформацiю про безпечнiсть об'єктiв оброблення побутових вiдходiв;

     2) самостiйно шляхом компостування обробляти бiовiдходи на присадибних, дачних i садових дiлянках згiдно з правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства.

     2. Утворювачi побутових вiдходiв зобов'язанi:

     1) укладати договори з виконавцем послуги з управлiння побутовими вiдходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управлiння побутовими вiдходами;

     2) забезпечувати передачу побутових вiдходiв до системи управлiння побутовими вiдходами, а побутовi вiдходи, на якi поширюється розширена вiдповiдальнiсть виробника, - до системи приймання або роздiльного збирання, створеної органiзацiями розширеної вiдповiдальностi виробникiв;

     3) забезпечувати у встановленому порядку роздiльне збирання вiдходiв за наявностi об'єкта оброблення вiдходiв.

     3. Утворювачi побутових вiдходiв мають права та обов'язки споживачiв житлово-комунальних послуг, передбаченi Законом України "Про житлово-комунальнi послуги".

     Стаття 32. Адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами

     1. У територiальних громадах з чисельнiстю населення понад 500 тисяч осiб рiшенням мiської, сiльської, селищної ради визначається адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами.

     В iнших територiальних громадах адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами визначається рiшенням мiської, сiльської, селищної ради.

     2. Адмiнiстратором послуги з управлiння побутовими вiдходами визначається виключно комунальне пiдприємство.

     3. У рамках спiвробiтництва територiальних громад органи мiсцевого самоврядування можуть прийняти рiшення про визначення єдиного адмiнiстратора послуги з управлiння побутовими вiдходами для декiлькох територiальних громад.

     4. Адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами не може здiйснювати iншу дiяльнiсть, крiм дiяльностi, пов'язаної з адмiнiструванням послуги з управлiння побутовими вiдходами.

     Адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами:

     1) забезпечує функцiонування мунiципальної системи управлiння побутовими вiдходами;

     2) укладає за дорученням органу мiсцевого самоврядування договори iз суб'єктами господарювання на виконання окремих операцiй з управлiння побутовими вiдходами;

     3) укладає договори iз споживачами про надання послуги з управлiння побутовими вiдходами;

     4) створює єдину iнформацiйну базу споживачiв для здiйснення нарахувань за надану послугу з управлiння побутовими вiдходами, облiку стану оплати та заборгованостi;

     5) проводить претензiйно-позовну роботу з боржниками та iнформацiйнi заходи щодо дотримання споживачами вимог нормативних документiв у сферi управлiння побутовими вiдходами;

     6) проводить розрахунок середньозваженого тарифу i подає його у встановленому порядку до органу мiсцевого самоврядування.

     Стаття 33. Послуга з управлiння побутовими вiдходами

     1. Послуга з управлiння побутовими вiдходами є комунальною послугою i надається вiдповiдно до законодавства про житлово-комунальнi послуги та правил, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України, з урахуванням регiональних та мiсцевих планiв управлiння вiдходами та правил благоустрою населеного пункту.

     2. До складу послуги з управлiння побутовими вiдходами входять операцiї iз збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв.

     3. Суб'єкти господарювання, якi здiйснюють збирання та перевезення побутових вiдходiв, визначаються органами мiсцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Виконавчий орган мiсцевої ради на конкурсних засадах може визначити декiлькох суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть iз збирання та перевезення побутових вiдходiв, на територiї територiальної громади за територiальним принципом та/або за видами побутових вiдходiв (змiшанi, великогабаритнi, ремонтнi, небезпечнi).

     4. Суб'єкти господарювання, якi здiйснюють вiдновлення та видалення побутових вiдходiв, визначаються органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до регiонального та мiсцевих планiв управлiння вiдходами у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України (крiм залучення приватного партнера, концесiонера у випадках, передбачених частиною шостою статтi 30 цього Закону, вiдповiдно до законiв України "Про публiчно-приватне партнерство", "Про концесiю").

(частина четверта статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2025р. N 4510-IX)

     5. Виконавцем послуги з управлiння побутовими вiдходами є суб'єкт господарювання, який здiйснює збирання та перевезення побутових вiдходiв у встановленому законодавством порядку, або адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами.

     6. Виконавець послуги з управлiння побутовими вiдходами укладає договори з суб'єктами господарювання, якi здiйснюють вiдновлення та видалення побутових вiдходiв. Якщо виконавцем послуги з управлiння побутовими вiдходами є адмiнiстратор, вiн також укладає договори з суб'єктами господарювання, якi здiйснюють збирання та перевезення побутових вiдходiв.

     7. Виконавець послуги з управлiння побутовими вiдходами укладає договори iз споживачами послуги.

     8. Норми надання послуги з управлiння побутовими вiдходами визначаються органом мiсцевого самоврядування вiдповiдно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства.

     Стаття 34. Плата за послугу з управлiння побутовими вiдходами

     1. Плата за послугу з управлiння побутовими вiдходами визначається на основi тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами та норм надання послуги.

     Тариф на послугу з управлiння побутовими вiдходами є середньозваженим тарифом, що формується на основi тарифiв на збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв. Витрати на адмiнiстрування послуги з управлiння побутовими вiдходами розраховуються окремо у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, та включаються до середньозваженого тарифу виконавця послуги.

     Тариф на послугу з управлiння побутовими вiдходами, а також тарифи на збирання, перевезення, вiдновлення, видалення побутових вiдходiв встановлюються органом мiсцевого самоврядування окремо за видами побутових вiдходiв (змiшанi, великогабаритнi, ремонтнi, небезпечнi, вiдходи зелених насаджень).

     Розрахунок тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами здiйснює виконавець послуги. Розрахунок тарифiв на збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв здiйснюють суб'єкти господарювання, якi здiйснюють вiдповiднi операцiї.

     2. Встановлення тарифiв, передбачених цiєю статтею, нижчими вiд розмiру економiчно обґрунтованих витрат на надання вiдповiдних послуг не допускається.

     3. У разi запровадження розширеної вiдповiдальностi виробника щодо певного виду продукцiї та вiдходiв, що утворюються внаслiдок її споживання, та укладення вiдповiдних договорiв мiж органами мiсцевого самоврядування i органiзацiями розширеної вiдповiдальностi виробника витрати на управлiння такими вiдходами не включаються до тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами, якщо такi вiдходи збираються роздiльно органiзацiями розширеної вiдповiдальностi виробника для пiдготовки до повторного використання, рециклiнгу або iншого вiдновлення.

     4. Порядок формування середньозваженого тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами, а також тарифiв на збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 35. Пункти роздiльного збирання побутових вiдходiв

     1. Органи мiсцевого самоврядування можуть створювати пункти роздiльного збирання побутових вiдходiв. Кiлькiсть, розташування, а також спосiб органiзацiї дiяльностi пунктiв роздiльного збирання побутових вiдходiв та джерела фiнансування витрат на здiйснення роздiльного збирання побутових вiдходiв у пунктах роздiльного збирання побутових вiдходiв у межах територiальної громади визначаються мiсцевим планом управлiння вiдходами.

     Збирання окремих видiв вiдходiв може здiйснюватися мобiльними пунктами збирання (оснащеними транспортними засобами).

     2. У пунктах роздiльного збирання побутових вiдходiв здiйснюється роздiльне збирання вiдходiв текстилю, деревини, великогабаритних та ремонтних вiдходiв, вiдходiв зелених насаджень, небезпечних вiдходiв у складi побутових вiдходiв, вiдходiв паперу, картону, металу, пластику, скла, електронного та електричного обладнання, батарей та акумуляторiв, iнших видiв вiдходiв.

     3. У разi запровадження розширеної вiдповiдальностi виробника щодо певного виду продукцiї збирання (приймання) вiдходiв такої продукцiї у пунктах роздiльного збирання побутових вiдходiв здiйснюється на пiдставi договорiв з органiзацiями розширеної вiдповiдальностi виробника та за рахунок таких органiзацiй.

     4. Витрати на здiйснення роздiльного збирання побутових вiдходiв у пунктах роздiльного збирання побутових вiдходiв можуть вiдшкодовуватися за рахунок таких джерел:

     1) тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами;

     2) плати, що вноситься утворювачем вiдходiв;

     3) коштiв мiсцевого бюджету;

     4) коштiв органiзацiй розширеної вiдповiдальностi виробника;

     5) iнших не заборонених законом джерел.

     У разi покриття витрат на здiйснення роздiльного збирання побутових вiдходiв з декiлькох джерел частка витрат, що покривається за рахунок одного джерела, має бути пропорцiйною до частки обсягу виду вiдходiв, збирання якого покривається за рахунок такого джерела.

     Забороняється вiдшкодування витрат на здiйснення роздiльного збирання одного виду побутових вiдходiв з рiзних джерел.

     Управлiння пунктами роздiльного збирання побутових вiдходiв, включаючи їх утримання та обслуговування, здiйснюється з урахуванням обраного способу органiзацiї дiяльностi таких пунктiв, зокрема способу покриття витрат на роздiльне збирання певних видiв вiдходiв.

     У разi якщо витрати на роздiльне збирання побутових вiдходiв хоча б одного виду покриваються за рахунок тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами, управлiння пунктами роздiльного збирання побутових вiдходiв, включаючи їх утримання та обслуговування, здiйснюється суб'єктом господарювання, що здiйснює господарську дiяльнiсть iз збирання та перевезення побутових вiдходiв на територiї територiальної громади.

     В iнших випадках суб'єкт господарювання, що здiйснює управлiння пунктами роздiльного збирання побутових вiдходiв, визначається виконавчим органом мiсцевої ради.

     Стаття 36. Iнвестицiйнi програми у сферi управлiння побутовими вiдходами

     1. Iнвестицiйнi програми розробляються для реалiзацiї заходiв з оновлення основних фондiв, будiвництва, реконструкцiї, модернiзацiї, технiчного переоснащення об'єктiв оброблення побутових вiдходiв, зокрема:

     1) розроблення проектної та технiчної документацiї;

     2) придбання робiт, товарiв та послуг, спрямованих на оновлення основних фондiв, будiвництво, реконструкцiю, модернiзацiю та технiчне переоснащення об'єктiв оброблення побутових вiдходiв;

     3) пiдвищення ефективностi оброблення вiдходiв, оптимiзацiя виробничих процесiв;

     4) пiдвищення якостi та обсягiв надання послуг.

     2. Джерелами фiнансування iнвестицiйної програми є кошти, отриманi суб'єктом господарювання вiд провадження господарської дiяльностi, за рахунок яких здiйснюється фiнансування заходiв iнвестицiйної програми, зокрема:

     1) амортизацiйнi вiдрахування;

     2) виробничi iнвестицiї з прибутку (кошти в обсязi, передбаченому у встановлених тарифах для виконання iнвестицiйних програм);

     3) iншi надходження, отриманi вiд провадження господарської дiяльностi (власнi кошти);

     4) позичковi кошти (облiгацiйнi позики, банкiвськi кредити);

     5) залученi кошти (кошти, одержанi вiд продажу акцiй, залученi за договорами фiнансового лiзингу, пайовi та iншi внески громадян i юридичних осiб, iнвесторiв, гранти);

     6) бюджетнi кошти.

     Суб'єкти господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами для проведення у встановленому законодавством порядку розрахункiв за iнвестицiйними програмами вiдкривають спецiальнi рахунки.

     На зазначенi рахунки суб'єкти господарювання перераховують кошти в обсязi, передбаченому у встановлених тарифах для виконання iнвестицiйних програм у сферi управлiння побутовими вiдходами.

     Порядок зарахування коштiв на спецiальний рахунок, використання зазначених коштiв i здiйснення контролю за їх витрачанням встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Суб'єкти господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами - власники спецiальних рахункiв зобов'язанi використовувати кошти, що надходять на такi рахунки, виключно для виконання iнвестицiйних програм. Використання зазначених коштiв у будь-яких iнших цiлях забороняється.

     Порядок контролю за реалiзацiєю iнвестицiйних програм у сферi управлiння побутовими вiдходами, а також граничний рiвень вартостi iнвестицiй, якi можуть залучатися за iнвестицiйними програмами, що включаються при розрахунку економiчно обґрунтованих витрат, та граничний строк дiї iнвестицiйних програм до моменту повного погашення зобов'язань за ними встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Зарахування коштiв мiжнародних фiнансових органiзацiй, iноземних державних установ або коштiв, залучених вiдповiдно до мiжурядових договорiв, або коштiв у виглядi кредитiв (позик, грантiв), або коштiв, залучених державою чи суб'єктами господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами пiд державнi чи мiсцевi гарантiї, на спецiальнi рахунки для кредитних коштiв суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами, вiдкритi банками в нацiональнiй чи iноземнiй валютi, та використання таких коштiв для пiдготовки i виконання iнвестицiйних програм (заходiв) у вiдповiднiй сферi здiйснюються згiдно з умовами договорiв, укладених з мiжнародними фiнансовими органiзацiями, iноземними державними установами, або мiжурядових договорiв.

     Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на спецiальних рахунках та на спецiальних рахунках для кредитних коштiв суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами.

     Власник спецiального рахунку для кредитних коштiв забезпечує здiйснення контролю та несе вiдповiдальнiсть за цiльове використання коштiв згiдно з умовами договору (договорiв).

     3. Орган мiсцевого самоврядування, що виступає замовником iнвестицiйного проекту, передбаченого iнвестицiйною програмою, бере на себе зобов'язання встановити тариф та забезпечити надходження обсягiв побутових вiдходiв на об'єкт, передбачений цим проектом, достатнiх для окупностi проекту протягом встановленого строку, необхiдного для реалiзацiї iнвестицiйного проекту, в iнших випадках - встановлює тарифи, рiвень яких забезпечує виконання затверджених у встановленому порядку iнвестицiйних програм.

     4. Порядок розроблення, погодження та затвердження iнвестицiйних програм суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства.

     Порядок контролю за реалiзацiєю iнвестицiйних програм у сферi управлiння побутовими вiдходами, а також граничний рiвень вартостi iнвестицiй, якi можуть залучатися за iнвестицiйними програмами, що включаються при розрахунку економiчно обґрунтованих витрат, та граничний строк дiї iнвестицiйних програм до моменту повного погашення зобов'язань за ними встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 37. Цiльовi показники з управлiння побутовими вiдходами

     1. Органи мiсцевого самоврядування забезпечують виконання цiльових показникiв щодо пiдготовки до повторного використання та рециклiнгу побутових вiдходiв.

     Встановлюються такi цiльовi показники щодо пiдготовки до повторного використання та рециклiнгу побутових вiдходiв:

     1) до 2025 року - не менше 10 % їх маси;

     2) до 2030 року - не менше 20 % їх маси;

     3) до 2035 року - не менше 25 % їх маси;

     4) до 2040 року - не менше 35 % їх маси.

     2. Методика розрахунку цiльових показникiв щодо пiдготовки до повторного використання та рециклiнгу побутових вiдходiв, порядок та форми подання звiтностi щодо їх виконання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства.

Роздiл VI.
СПАЛЮВАННЯ, СУМIСНЕ СПАЛЮВАННЯ ТА ЗАХОРОНЕННЯ ВIДХОДIВ

     Стаття 38. Загальнi вимоги до спалювання та сумiсного спалювання вiдходiв

     1. Установки спалювання вiдходiв та установки сумiсного спалювання вiдходiв включають усi лiнiї спалювання або сумiсного спалювання, приймання та зберiгання вiдходiв, технiчнi засоби з попереднього оброблення на об'єктi, системи подання вiдходiв, палива та атмосферного повiтря, котли, технiчнi засоби для оброблення вiдхiдних газiв, встановленi на дiлянцi стацiонарнi технiчнi засоби для оброблення чи зберiгання залишкiв i стiчних вод, димовi труби, пристрої та системи для управлiння операцiями спалювання чи сумiсного спалювання, облiку та монiторингу умов спалювання чи сумiсного спалювання.

     Якщо для термiчного оброблення вiдходiв застосовують iншi процеси, нiж окиснення, такi як пiролiз, процес газифiкацiї або плазмового оброблення, установки спалювання вiдходiв або установки сумiсного спалювання вiдходiв включають процес термiчного оброблення i процес спалювання.

     Якщо основним призначенням установки сумiсного спалювання вiдходiв є не виробництво енергiї або виробництво матерiальних продуктiв, а термiчне оброблення вiдходiв, така установка вважається установкою спалювання вiдходiв.

     2. Мiсця розмiщення установок спалювання вiдходiв та установок сумiсного спалювання вiдходiв, у тому числi пов'язаних з ними площ для зберiгання вiдходiв, проектуються вiдповiдно до вимог законодавства про мiстобудування та оцiнку впливу на довкiлля.

     3. Вимоги статей 38 i 39 цього Закону не поширюються на установки газифiкацiї або пiролiзу, якщо речовини (гази), що виникають у результатi такого термiчного оброблення вiдходiв, очищуються до такого ступеня, що перестають бути вiдходами ще до їх спалювання, i можуть спричиняти викиди, що не перевищують викидiв унаслiдок горiння природного газу.

     4. Вимоги статей 38 i 39 цього Закону не поширюються на установки, що обробляють такi види вiдходiв:

     1) рослиннi вiдходи сiльського господарства та лiсового господарства; рослиннi вiдходи харчопереробної промисловостi, якщо утворюване тепло вiдновлюється; волокнистi рослиннi вiдходи виробництва целюлози з первинної сировини та виробництва паперу з целюлозної сировини, якщо їх сумiсно спалюють у мiсцi виробництва, а вироблене тепло вiдновлюється; корковi вiдходи; деревнi вiдходи (крiм тих, що можуть мiстити галогенiзованi органiчнi сполуки або важкi метали внаслiдок оброблення консервантами або покриття деревини), у тому числi утворенi з вiдходiв будiвництва та знесення;

     2) вiдходи, утворенi в результатi розвiдки родовищ та експлуатацiї нафтових i газових свердловин на розташованих у морi об'єктах, якi спалюють на борту таких об'єктiв.

     Стаття 39. Умови будiвництва та експлуатацiї установок спалювання вiдходiв та установок сумiсного спалювання вiдходiв

     1. Установки для спалювання вiдходiв проектуються, оснащуються, споруджуються та експлуатуються таким чином, щоб температура газу, утворюваного в результатi спалювання вiдходiв, пiднiмалася, пiсля останнього впорскування повiтря горiння, у контрольований та однорiдний спосiб та за найбiльш несприятливих умов, до принаймнi 850° C на двi секунди.

     2. Установки побiчного спалювання вiдходiв проектуються, оснащуються, споруджуються та експлуатуються таким чином, щоб температура газу, утворюваного в результатi побiчного спалювання вiдходiв, пiднiмалася, пiсля останнього впорскування повiтря горiння, у контрольований та однорiдний спосiб та за найбiльш несприятливих умов, до принаймнi 850° C на двi секунди.

     3. У разi спалювання або сумiсного спалювання небезпечних вiдходiв iз вмiстом галогенiзованих органiчних речовин, виражених як хлор, що перевищує 1 %, температура, необхiдна для забезпечення вiдповiдностi частинам першiй та другiй цiєї статтi, становить принаймнi 1100° C.

     4. Експлуатацiя установок зi спалювання вiдходiв повинна вiдбуватися у такий спосiб, щоб досягнути рiвня спалювання, за якого вмiст загального органiчного вуглецю в шлаку та зольних залишках складає менше 3 % або їх втрата при запалюваннi є меншою за 5 % сухої маси матерiалу. За необхiдностi використовується попереднє оброблення вiдходiв.

     5. Технiчнi вимоги до експлуатацiї установок зi спалювання вiдходiв та установок iз сумiсного спалювання вiдходiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Будь-яка теплова енергiя, що генерується у процесi спалювання або сумiсного спалювання вiдходiв, пiдлягає вiдновленню до стану теплової або електричної енергiї, наскiльки це практично можливо.

     Стаття 40. Загальнi вимоги до захоронення вiдходiв

     1. Захоронення вiдходiв здiйснюється на полiгонах, що вiдповiдають вимогам законодавства та технологiчне обладнання яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження бiогазу та фiльтрату, контроль викидiв в атмосферне повiтря, забруднення ґрунтiв i пiдземних вод. Суб'єкт господарювання, що здiйснює управлiння полiгоном, повинен мати дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, а в разi захоронення небезпечних вiдходiв - лiцензiю на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами.

     2. Полiгони подiляються на такi класи:

     1) полiгони для небезпечних вiдходiв;

     2) полiгони для вiдходiв, що не є небезпечними;

     3) полiгони для iнертних вiдходiв.

     3. Правила технiчної експлуатацiї полiгонiв, припинення експлуатацiї, рекультивацiї та догляду за полiгонами пiсля припинення їх експлуатацiї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     4. Власник (балансоутримувач) полiгона або суб'єкт господарювання, що здiйснює управлiння полiгоном, забезпечує розроблення та виконання протягом перiоду експлуатацiї полiгона програми монiторингу полiгона. Порядок розроблення програми монiторингу полiгона та вимоги до неї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     5. Власник (балансоутримувач) полiгона або суб'єкт господарювання, що здiйснює управлiння полiгоном, забезпечує проведення рекультивацiї полiгона пiсля припинення його експлуатацiї, а також догляд за ним пiсля його рекультивацiї протягом 30 рокiв. Догляд за полiгоном пiсля припинення його експлуатацiї включає дiї, пов'язанi з утриманням полiгона пiсля припинення його експлуатацiї, iз здiйсненням контролю i монiторингу параметрiв навколишнього природного середовища, з усуненням можливих негативних впливiв полiгона на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

     6. При формуваннi тарифу на захоронення вiдходiв до його складу включається повний перелiк матерiально-технiчних, експлуатацiйних та адмiнiстративних витрат, а також фiнансова гарантiя, що включає витрати на припинення експлуатацiї, рекультивацiю та догляд за полiгоном пiсля припинення його експлуатацiї.

     Порядок розрахунку (встановлення) та використання фiнансової гарантiї встановлюється законом.

     7. З метою забезпечення зменшення захоронення бiовiдходiв центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, розробляє Нацiональну програму зменшення захоронення бiовiдходiв, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Нацiональна програма зменшення захоронення бiовiдходiв може бути складовою Нацiонального плану управлiння вiдходами.

Роздiл VII.
ЛIЦЕНЗIЙНА, ДОЗВIЛЬНА СИСТЕМИ ТА IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРI УПРАВЛIННЯ ВIДХОДАМИ

     Стаття 41. Загальнi положення лiцензiйної та дозвiльної систем у сферi управлiння вiдходами

     1. Суб'єкти господарювання, якi мають намiр здiйснювати або здiйснюють дiяльнiсть у сферi оброблення вiдходiв, зобов'язанi створити облiковий запис в iнформацiйнiй системi управлiння вiдходами та внести до системи визначенi законодавством необхiднi вiдомостi.

     2. Суб'єкти господарювання для здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв зобов'язанi отримати дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв до початку своєї дiяльностi.

     3. Суб'єкти господарювання, якi є операторами установок, що провадять види дiяльностi, визначенi у додатку до Закону України "Про iнтегроване запобiгання та контроль промислового забруднення", та якi в результатi господарської дiяльностi є утворювачами вiдходiв або мають намiр здiйснювати чи здiйснюють дiяльнiсть у сферi оброблення вiдходiв, отримують iнтегрований довкiллєвий дозвiл на пiдставах i в порядку, визначених Законом України "Про iнтегроване запобiгання та контроль промислового забруднення". За наявностi iнтегрованого довкiллєвого дозволу дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, умови щодо яких визначенi iнтегрованим довкiллєвим дозволом, не видається.

(статтю 41 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 16.07.2024р. N 3855-IX)

     4. Суб'єкти господарювання, якi здiйснюють дiяльнiсть як брокери або дилери, пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї в iнформацiйнiй системi управлiння вiдходами.

     Для реєстрацiї як брокера або дилера суб'єкт господарювання подає через iнформацiйну систему управлiння вiдходами електронну заявку, до якої додаються такi документи i вiдомостi:

     найменування, iдентифiкацiйний код, адреса мiсцезнаходження юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв, мiсце проживання / перебування фiзичної особи - пiдприємця;

     види та опис операцiй, якi планується здiйснювати у сферi управлiння вiдходами, та види вiдходiв;

     вiдомостi про особу, вiдповiдальну за управлiння вiдходами;

     лист-пiдтвердження суб'єкта господарювання про вiдсутнiсть несплачених штрафiв за порушення законодавства у сферi управлiння вiдходами.

     Реєстрацiя брокерiв та дилерiв здiйснюється безоплатно протягом 10 робочих днiв з дня подання заявки та документiв i вiдомостей, передбачених цiєю частиною.

     Пiдставами для вiдмови в реєстрацiї є:

     подання неповного пакета документiв i вiдомостей, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть їх доопрацювати;

     виявлення недостовiрних вiдомостей у поданих документах.

     У разi усунення заявником пiдстави для вiдмови в реєстрацiї повторний розгляд заявки здiйснюється протягом 10 робочих днiв з дня її повторного подання.

     Пiд час реєстрацiї брокерам та дилерам присвоюється реєстрацiйний номер, вiдповiднi вiдомостi вносяться до Реєстру брокерiв та дилерiв, який є складовою iнформацiйної системи управлiння вiдходами.

     Реєстрацiя брокера, дилера є безстроковою, але може бути анульована за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, у разi:

     встановлення факту подання недостовiрної iнформацiї;

     порушення встановлених вимог до дiяльностi брокера, дилера;

     невиконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушення вимог законодавства у сферi управлiння вiдходами у встановлений строк.

     Вимоги до дiяльностi брокера, дилера та порядок ведення облiку вiдходiв, з якими брокер, дилер здiйснює операцiї, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Брокери, дилери не зобов'язанi отримувати дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, передбачений статтею 42 цього Закону, якщо вони не набувають вiдходи у фактичне володiння.

(статтю 41 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX)

     Стаття 42. Дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв

     1. Видача, вiдмова у видачi, припинення дiї дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв здiйснюються вiдповiдно до законiв України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi" та "Про адмiнiстративнi послуги" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     Порядок видачi, вiдмови у видачi, припинення дiї дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Для отримання дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв суб'єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, заяву про отримання дозволу, до якої додаються документи та вiдомостi, передбаченi цiєю статтею.

     3. Подання суб'єктом господарювання заяви про отримання (припинення дiї) дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв здiйснюється в письмовiй або в електроннiй формi через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числi через iнтегрованi з ним iнформацiйнi системи державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування, iнформацiйну систему управлiння вiдходами, а видача, вiдмова у видачi, припинення дiї дозволу здiйснюється виключно в електроннiй формi.

     4. До заяви про отримання дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв для об'єктiв, якi здiйснюють такi операцiї, додаються:

     1) вiдомостi про назву та код вiдходiв згiдно з Нацiональним перелiком вiдходiв, вiдомостi про їх склад та властивостi, обсяги, для яких передбачається здiйснення операцiї з оброблення;

     2) вiдомостi про наявнiсть матерiально-технiчної бази для здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв та код здiйснення планованої операцiї вiдповiдно до додатка 1 або 2 цього Закону;

     3) вiдомостi про питомi та граничнi показники утворення вiдходiв у технологiчних процесах;

     4) вiдомостi про перелiк та опис технологiчних процесiв, що застосовуються для здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв;

     5) копiя розпорядчого документа про призначення вiдповiдальних осiб у сферi управлiння вiдходами;

     6) вiдомостi про наявнiсть висновку з оцiнки впливу на довкiлля - у випадках, передбачених Законом України "Про оцiнку впливу на довкiлля".

     5. Для операцiй захоронення вiдходiв на полiгонi додатково до перелiку документiв, визначених частиною четвертою цiєї статтi, подаються:

     1) опис гiдрологiчних i гiдротехнiчних характеристик мiсця розташування;

     2) вiдомостi про проектний обсяг видалення вiдходiв та розрахунковий строк експлуатацiї;

     3) вiдомостi про природно-геологiчнi характеристики, вiдомостi про технiко-технологiчнi характеристики видалення вiдходiв;

     4) проект рекультивацiї, опис заходiв i технологiй, якi будуть застосованi для припинення експлуатацiї та догляду за полiгоном пiсля припинення його експлуатацiї.

     6. Для об'єкта, на якому планується здiйснення операцiї з термiчного оброблення вiдходiв, додатково до перелiку документiв, визначених частиною четвертою цiєї статтi, подається також план монiторингу такого об'єкта.

     7. Форми заяви та iнших документiв, що додаються до заяви про видачу дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, визначаються порядком видачi (вiдмови у видачi, припинення дiї) дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     8. Видача дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв та надання вiдмови у видачi здiйснюються безоплатно протягом 30 календарних днiв з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, заяви та вiдомостей i документiв, передбачених цим Законом.

     9. Дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв є безстроковим, крiм дозволу на захоронення вiдходiв, який видається на розрахунковий строк експлуатацiї полiгона.

     Суб'єктам господарювання одночасно з видачею дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв присвоюється реєстрацiйний номер, вiдповiднi данi вносяться до Реєстру суб'єктiв господарювання у сферi оброблення вiдходiв, який є складовою iнформацiйної системи управлiння вiдходами.

     10. Пiдставами для прийняття рiшення про вiдмову у видачi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв є:

     1) подання заявником неповного пакета вiдомостей i документiв, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(статтю 41 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX)

     2) виявлення в заявi та вiдомостях i документах, що додаються до неї, недостовiрної iнформацiї, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(пункт 2 частини десятої статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     3) вiдсутнiсть висновку з оцiнки впливу на довкiлля про допустимiсть планованої дiяльностi;

     4) вiдсутнiсть або невiдповiднiсть матерiально-технiчної бази заявленим видам та обсягам оброблення вiдходiв;

     5) недопущення суб'єктом господарювання представникiв уповноваженого органу до об'єкта оброблення вiдходiв з метою здiйснення ними заходiв державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Пiдставою для прийняття рiшення про вiдмову у видачi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв також є невiдповiднiсть об'єкта та операцiй, що плануються проводитися, Нацiональному плану управлiння вiдходами, регiональним планам управлiння вiдходами, вимогам цього Закону.

     У разi усунення заявником причин, що стали пiдставою для вiдмови у видачi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, повторний розгляд документiв здiйснюється у строк, що не перевищує 15 робочих днiв з дня отримання вiдповiдної заяви та необхiдних документiв.

     11. Пiдставою для прийняття рiшення про припинення дiї дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, крiм випадкiв, передбачених Законом України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi", є:

     1) встановлення факту надання в заявi та вiдомостях i документах, що додаються до неї, недостовiрної iнформацiї;

     2) недотримання показникiв i умов дозволу;

     3) невиконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушень вимог законодавства у встановлений строк;

     4) неподання протягом двох i бiльше кварталiв звiтiв про виконання показникiв та умов, передбачених дозволом.

     12. Суб'єкт господарювання, який отримав дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, зобов'язаний:

     1) виконувати умови дозволу;

     2) повiдомляти дозвiльний орган через iнформацiйну систему управлiння вiдходами про факти порушення технологiчної дисциплiни, виникнення аварiї, надзвичайної ситуацiї, що може призвести або призвела до загрози життю та здоров'ю людей, забруднення навколишнього природного середовища - протягом однiєї доби з моменту виникнення;

     3) щокварталу подавати до дозвiльного органу через iнформацiйну систему управлiння вiдходами iнформацiю про виконання показникiв i умов дозволу. Порядок та форма подання такої iнформацiї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     4) здiйснювати монiторинг об'єкта оброблення вiдходiв у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     13. Дозвiльний орган отримує необхiднi документи або iнформацiю без участi суб'єкта звернення на пiдставi поданих у заявi вiдомостей, у тому числi шляхом доступу до iнформацiйних систем або баз даних iнших суб'єктiв надання адмiнiстративних послуг, пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери їх управлiння, або через систему електронної взаємодiї державних електронних iнформацiйних ресурсiв.

     Стаття 43. Порядок регулювання транскордонного перевезення вiдходiв

     1. На пiдставi письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення вiдходiв здiйснюється транскордонне перевезення таких видiв вiдходiв:

     1) небезпечнi вiдходи;

     2) побутовi вiдходи;

     3) залишки внаслiдок спалювання побутових вiдходiв;

     4) вiдходи пластику та його сумiшей, крiм пластикових вiдходiв, перелiк яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Видача або вiдмова у видачi письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення вiдходiв здiйснюється вiдповiдно до законiв України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi", "Про адмiнiстративнi послуги" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     3. Письмова згода (повiдомлення) на транскордонне перевезення вiдходiв надається безоплатно центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, до запланованої суб'єктом господарювання дати їх першого перевезення, протягом 60 календарних днiв з дня звернення заявника.

     4. Суб'єкт господарювання подає заяву про отримання письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення вiдходiв у письмовiй формi.

     5. До заяви про отримання письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення вiдходiв додаються:

     1) для експорту вiдходiв:

     а) необхiдна кiлькiсть заповнених бланкiв повiдомлення (примiрники, призначенi для компетентних органiв держав iмпорту i транзиту, заповнюються мовою, прийнятною для цих держав);

     б) копiя дозволу на здiйснення операцiй з управлiння вiдходами щодо вiдходiв, запропонованих для експорту;

     в) вiдомостi про походження, назви та коди, склад вiдходiв згiдно з Нацiональним перелiком вiдходiв, результати лабораторних дослiджень визначення складу та властивостей вiдходiв;

     г) копiя договору про перевезення та вiдомостi про наявнiсть у контрагента лiцензiї на право здiйснення господарської дiяльностi з надання послуг з перевезення небезпечних вантажiв;

     ґ) вiдомостi про особу, що вiдповiдає за управлiння вiдходами (опис способу управлiння, потужнiсть i мiсцезнаходження об'єкта оброблення вiдходiв);

     д) нотарiально засвiдчена копiя контракту мiж експортером та особою, що вiдповiдає за оброблення вiдходiв, в якому зазначено способи оброблення вiдходiв, а також:

     зобов'язання сторiн щодо вiдповiдальностi за будь-якi несприятливi наслiдки в результатi надання недостовiрної iнформацiї, неправильного управлiння вiдходами, аварiй або iнших непередбачуваних подiй, у тому числi за реiмпорт вiдходiв у разi неможливостi виконання умов контракту;

     зобов'язання особи країни iмпорту, що вiдповiдає за управлiння вiдходами, пiдтвердити отримання вiдходiв протягом трьох робочих днiв (надiслати експортеру та компетентним органам заiнтересованих держав копiї вiдповiдно заповненого документа про перевезення);

     зобов'язання особи країни iмпорту, що вiдповiдає за оброблення вiдходiв, пiдтвердити закiнчення операцiй з управлiння вiдходами протягом 180 календарних днiв пiсля отримання вiдходiв (надiслати експортеру та компетентним органам заiнтересованих держав копiї вiдповiдно заповненого документа про перевезення та оброблення вiдходiв);

(абзац четвертий пiдпункту "д" пункту 1 частини п'ятої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     е) маршрут перевезення небезпечних вiдходiв;

     є) пiдтвердження наявностi страхування вiдповiдальностi експортера або застави чи iншої гарантiї вiдшкодування шкоди, якої може бути заподiяно здоров'ю людей, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення небезпечних вiдходiв, з пiдтвердженням сплати першого страхового платежу;

     2) для iмпорту вiдходiв:

     а) оригiнал повiдомлення держави експорту та необхiдна кiлькiсть заповнених бланкiв повiдомлення;

     б) вiдомостi щодо наявностi у iмпортера та в особи, що вiдповiдає за вiдновлення вiдходiв, дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, а в разi iмпорту небезпечних вiдходiв - лiцензiї на здiйснення комплексу операцiй з управлiння небезпечними вiдходами;

     в) нотарiально посвiдчена копiя контракту, що має мiстити такi вiдомостi:

     зобов'язання сторiн щодо вiдповiдальностi за будь-якi несприятливi наслiдки в результатi надання недостовiрної iнформацiї, неправильного управлiння вiдходами, аварiй або iнших непередбачуваних подiй, у тому числi реекспорт вiдходiв у разi неможливостi виконання умов контракту;

     зобов'язання особи, що вiдповiдає за вiдновлення вiдходiв, пiдтвердити отримання вiдходiв протягом трьох робочих днiв (надiслати експортеру та компетентним органам заiнтересованих держав копiї вiдповiдно заповненого документа про перевезення);

     зобов'язання особи, що вiдповiдає за управлiння вiдходами, пiдтвердити закiнчення операцiй з вiдновлення вiдходiв протягом 180 днiв пiсля отримання вiдходiв (надiслати експортеру та компетентним органам заiнтересованих держав копiї вiдповiдно заповненого документа про перевезення);

     г) вiдомостi про походження i склад вiдходiв, результати лабораторних дослiджень щодо визначення складу та властивостей вiдходiв;

     ґ) опис способу вiдновлення вiдходiв;

     д) вiдомостi про потужнiсть i мiсцезнаходження об'єкта вiдновлення вiдходiв;

     е) висновки державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи на вiдходи, що iмпортуються з метою вiдновлення, i на продукцiю, що буде одержана в результатi рециклiнгу;

     є) заява компетентного органу держави експорту про те, що держава не має технiчних можливостей i необхiдних потужностей для управлiння такими вiдходами в екологiчно обґрунтований спосiб;

     ж) пiдтвердження наявностi страхування вiдповiдальностi експортера та особи, що вiдповiдає за вiдновлення вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, якої може бути заподiяно здоров'ю людей, власностi i навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та управлiння небезпечними вiдходами, з пiдтвердженням сплати першого страхового платежу;

     з) опис шляху перевезення вiдходiв;

     3) для транзиту небезпечних вiдходiв:

     а) письмове повiдомлення українською або англiйською мовою про транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв через територiю України, яке має мiстити вiдомостi про:

     вiдходи, їх походження, склад i обсяги;

     початковий i кiнцевий пункти перевезення вiдходiв;

     можливi дати транзиту та опис шляху перевезення вiдходiв через територiю України;

     б) документи, якi пiдтверджують, що держава iмпорту прийме небезпечнi вiдходи, а експортер, перевiзник та особа, вiдповiдальна за управлiння вiдходами, уповноваженi здiйснювати операцiї, пов'язанi з транскордонним перевезенням та управлiнням небезпечними вiдходами;

     в) пiдтвердження страхування, застави або iншої гарантiї компенсацiї будь-яких збиткiв, якi можуть бути заподiянi здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу пiд час перевезення вiдходiв через територiю України.

     6. Пiдставами для прийняття рiшення про вiдмову в наданнi письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв є:

     1) недостовiрнiсть iнформацiї, зазначеної у документах, поданих для надання письмової згоди (повiдомлення), за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(пункт 1 частини шостої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     2) подання документiв, необхiдних для надання письмової згоди (повiдомлення), не в повному обсязi та/або їх невiдповiднiсть встановленим законодавством вимогам, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(пункт 2 частини шостої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     3) непогодження матерiалiв про транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв iншими уповноваженими органами заiнтересованої держави;

     4) вiдсутнiсть вiдомостей щодо страхування, застави або iншої гарантiї щодо компенсацiї будь-яких збиткiв, якi можуть бути заподiянi здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу пiд час управлiння вiдходами;

     5) у разi iмпорту вiдходiв - вiдсутнiсть у особи, що вiдповiдає за вiдновлення вiдходiв, дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв щодо управлiння видом вiдходiв, який планується до ввезення, або вiдсутнiсть потужностей щодо вiдновлення кiлькостi вiдходiв, яка планується до ввезення.

     Строк дiї письмової згоди (повiдомлення) на транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв становить один рiк з дня її надання.

     7. Наявнiсть в Українi потужностей для вiдновлення вiдходiв, визначених частиною першою цiєї статтi, не може бути перешкодою для прийняття рiшення про експорт небезпечних вiдходiв з метою їх видалення.

     8. Транскордонне перевезення вiдходiв, крiм вiдходiв, визначених частиною першою цiєї статтi, здiйснюється на пiдставi висновку на транскордонне перевезення вiдходiв.

     9. Суб'єкт господарювання подає заяву про отримання висновку на транскордонне перевезення вiдходiв (заяву про припинення дiї такого висновку) в електроннiй формi через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числi через iнтегрованi з ним iнформацiйнi системи державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування, iнформацiйну систему управлiння вiдходами.

     10. До заяви про видачу висновку на транскордонне перевезення вiдходiв додаються:

     1) копiя зовнiшньоекономiчного договору або контракту про транскордонне перевезення вiдходiв, у тому числi специфiкацiя до договору або контракту;

     2) вiдомостi про походження i склад вiдходiв, якi є об'єктом транскордонного перевезення;

     3) рiшення про класифiкацiю товару згiдно з УКТ ЗЕД центрального органу виконавчої влади, що реалiзує полiтику у сферi державної митної справи, або висновок Торгово-промислової палати України чи пiдприємства, що має дозвiл на здiйснення митної брокерської дiяльностi, про iдентифiкацiю вiдходiв.

     У разi ввезення вiдходiв для вiдновлення додатково подаються:

     вiдомостi про особу, що вiдповiдає за вiдновлення вiдходiв, мiсцезнаходження об'єкта оброблення вiдходiв, код запланованої операцiї з вiдновлення вiдходiв, номер у Реєстрi дозволiв на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв;

     висновок акредитованих лабораторiй про те, що вiдходи, якi є об'єктом транскордонного перевезення, не мають небезпечних властивостей, наведених у Перелiку властивостей вiдходiв, якi роблять їх небезпечними (додаток 3).

     У разi ввезення одягу, взуття та текстильних матерiалiв, що були у вжитку, у тому числi у складi гуманiтарної допомоги, крiм документiв, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, додатково подаються:

     вiдомостi про проведення дезiнфекцiї партiї;

     вiдомостi про вiдсоток зношення;

     письмова пропозицiя донора про надання гуманiтарної допомоги (дарчий лист);

     наказ центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi соцiальної полiтики, про визнання товарiв гуманiтарною допомогою;

     iнвойс (рахунок-фактура).

     У разi ввезення вiдходiв рослинного походження, крiм документiв, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, додатково подається фiто-санiтарний сертифiкат, який має мiстити вiдомостi про вiдсутнiсть зараження таких вiдходiв шкiдниками.

     У разi ввезення вiдходiв пневматичних шин, крiм документiв, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, додатково подається вiдомостi про вiдсоток зношення.

     У разi ввезення вiдходiв металу, крiм документiв, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, додатково подаються вiдомостi щодо радiологiчного контролю та вибухонебезпечностi.

     У разi ввезення вiдходiв хутра та шкiри, крiм документiв, визначених абзацами другим - сьомим цiєї частини, додатково подаються вiдомостi про вiдсутнiсть сполук шестивалентного хрому та бiоцидiв або збудникiв iнфекцiй.

     Строк дiї висновку на транскордонне перевезення вiдходiв становить один рiк.

     11. Пiдставами для прийняття рiшення про вiдмову у видачi висновку на транскордонне перевезення вiдходiв є:

     1) виявлення недостовiрної iнформацiї у документах, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(пункт 1 частини одинадцятої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     2) подання документiв, необхiдних для видачi висновку на транскордонне перевезення вiдходiв, не в повному обсязi або їх невiдповiднiсть встановленим законодавством вимогам, за умови що суб'єкту господарювання надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(пункт 2 частини одинадцятої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     3) у разi iмпорту вiдходiв для вiдновлення - вiдсутнiсть у особи, що вiдповiдає за вiдновлення вiдходiв, дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв щодо управлiння видом вiдходiв, який планується до ввезення, або вiдсутнiсть потужностей щодо вiдновлення кiлькостi вiдходiв, яка планується до ввезення.

     Видача або надання вiдмови у видачi висновку на транскордонне перевезення вiдходiв здiйснюється безоплатно протягом 10 робочих днiв з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, заяви, вiдомостей та документiв, необхiдних для його видачi.

     12. Пiдставами для прийняття рiшення про припинення дiї висновку на транскордонне перевезення вiдходiв, крiм випадкiв, передбачених Законом України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi", є:

     1) встановлення факту надання в заявi про видачу висновку на транскордонне перевезення вiдходiв та доданих до неї вiдомостях i документах недостовiрної iнформацiї, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути недолiки заяви i додати необхiднi документи та вiдомостi;

(пункт 1 частини дванадцятої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     2) здiйснення суб'єктом господарювання видiв господарської дiяльностi, на якi отримано висновок на транскордонне перевезення вiдходiв, з порушенням вимог законодавства, щодо яких надавався припис про їх усунення, за умови що суб'єкту господарювання було надано можливiсть усунути порушення.

(пункт 2 частини дванадцятої статтi 43 у редакцiї Закону України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     Стаття 44. Лiцензування господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами

     1. Господарська дiяльнiсть з управлiння небезпечними вiдходами здiйснюється суб'єктами господарювання на пiдставi лiцензiї, що видається в порядку, встановленому Законом України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вiдповiдно до лiцензiйних умов здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами.

     До господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами належить:

     1) комплекс операцiй iз збирання та оброблення небезпечних вiдходiв;

     2) збирання та зберiгання небезпечних вiдходiв для подальшого їх експорту з метою їх оброблення або видалення.

     Отримання лiцензiї виключно на операцiю збирання вiдходiв або на операцiю зберiгання вiдходiв можливе, за умови наявностi нотарiально посвiдченого договору мiж експортером та особою, що вiдповiдає за оброблення вiдходiв, в якому визначено методи екологiчно обґрунтованого управлiння вiдходами.

     2. Не потребує отримання лiцензiї на здiйснення комплексу операцiй з управлiння небезпечними вiдходами:

     1) дiяльнiсть з приймання та зберiгання вiдходiв, якщо протягом одного року прийнятi чи утворенi вiдходи передаються суб'єкту господарювання, який має лiцензiю на здiйснення комплексу операцiй з управлiння небезпечними вiдходами, за умови подання суб'єктом господарювання звiтної iнформацiї (декларацiї) до iнформацiйної системи управлiння вiдходами;

     2) дiяльнiсть iз збирання небезпечних вiдходiв у складi побутових вiдходiв у порядку визначеному законодавством;

     3) дiяльнiсть аварiйно-рятувальних формувань, пов'язана з лiквiдацiєю надзвичайних ситуацiй та їх наслiдкiв.

     3. До видачi лiцензiї обов'язковiй перевiрцi пiдлягає вiдповiднiсть матерiально-технiчної бази здобувача лiцензiї встановленим вимогам. Зазначена перевiрка проводиться органом лiцензування за мiсцем провадження дiяльностi у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     4. Пiдставою для проведення перевiрки матерiально-технiчної бази здобувача лiцензiї встановленим вимогам є заява суб'єкта господарювання у сферi управлiння небезпечними вiдходами.

     Строк здiйснення перевiрки не може перевищувати 20 робочих днiв з дати надходження вiдповiдної заяви. Тривалiсть проведення перевiрки не може перевищувати двох робочих днiв.

(абзац другий частини четвертої статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     Здобувач лiцензiї пiд час перевiрки матерiально-технiчної бази встановленим вимогам забезпечує умови для її проведення та надає на вимогу посадових осiб органу лiцензування документи, необхiднi для проведення перевiрки.

     5. За результатами перевiрки складається акт перевiрки матерiально-технiчної бази, необхiдної для провадження господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами.

     Здобувач лiцензiї на здiйснення комплексу операцiй з управлiння небезпечними вiдходами пiсля отримання пiдтвердження вiдповiдностi матерiально-технiчної бази встановленим вимогам за результатами перевiрки подає до органу лiцензування заяву про отримання лiцензiї та пакет документiв, визначений лiцензiйними умовами.

     6. Матерiально-технiчна база здобувача лiцензiї повинна вiдповiдати технологiчним вимогам до здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами, правилам технiчної екплуатацiї установок та технологiчним регламентам.

     7. Технiчнi та технологiчнi вимоги до матерiально-технiчної бази, її склад, параметри технологiчного процесу для здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами визначаються лiцензiйними умовами.

     8. Пiдставами для прийняття рiшення про припинення дiї лiцензiї, крiм пiдстав, передбачених Законом України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi", є:

     1) встановлення факту неможливостi виконання лiцензiатом вимог лiцензiйних умов у частинi наявностi документiв дозвiльного характеру та вiдсутностi або невiдповiдностi матерiально-технiчної бази заявленим видам та обсягам оброблення вiдходiв;

     2) встановлення уповноваженими органами документально пiдтвердженого факту здiйснення лiцензiатом комплексу операцiй з управлiння небезпечними вiдходами поза визначеним мiсцем провадження дiяльностi, що пiдлягає лiцензуванню;

     3) неподання протягом двох i бiльше кварталiв звiтної iнформацiї про виконання лiцензiйних умов здiйснення комплексу операцiй з управлiння небезпечними вiдходами.

     Стаття 45. Декларацiя про вiдходи

     1. Власники вiдходiв, дiяльнiсть яких призводить до утворення небезпечних вiдходiв, або власники вiдходiв, що не є небезпечними, рiчний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн, один раз на рiк подають декларацiю про вiдходи.

     2. Порядок подання декларацiї про вiдходи та її форма затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Подання декларацiї про вiдходи здiйснюється в електронному виглядi через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числi через iнтегрованi з ним iнформацiйнi системи державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування, iнформацiйну систему управлiння вiдходами.

     Стаття 46. Iнформацiйна система управлiння вiдходами

     1. З метою забезпечення належного облiку, звiтностi, узагальнення та аналiзу iнформацiї у сферi управлiння вiдходами центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, створює та адмiнiструє iнформацiйну систему управлiння вiдходами, яка ведеться у виглядi електронної бази даних.

     2. Iнформацiйна система управлiння вiдходами є державною власнiстю.

     Ведення iнформацiйної системи управлiння вiдходами здiйснюється на основi програмного забезпечення, що забезпечує його сумiснiсть i взаємодiю з iншими базами даних та iнформацiйними системами.

     3. Iнформацiйна система управлiння вiдходами складається з пiдсистем звiтностi, надання адмiнiстративних послуг i реєстрiв.

     Пiдсистема звiтностi забезпечує отримання, аналiз та узагальнення iнформацiї про обсяг, код та найменування, джерела утворення вiдходiв, змiну власника вiдходiв, онлайн-iнформування про збирання, перевезення та оброблення вiдходiв.

     Пiдсистема надання адмiнiстративних послуг забезпечує отримання суб'єктами господарювання адмiнiстративних послуг з видачi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв, лiцензiї на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами тощо.

     Пiдсистема реєстрiв складається з:

     Реєстру дозволiв на здiйснення операцiй оброблення з вiдходiв;

     Реєстру лiцензiй на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами;

     Реєстру письмових згод (повiдомлень) на транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв та висновкiв на транскордонне перевезення вiдходiв;

     Реєстру виробникiв продукцiї, щодо якої встановлено розширену вiдповiдальнiсть виробника;

     Реєстру органiзацiй розширеної вiдповiдальностi виробника;

     Реєстру суб'єктiв господарювання у сферi оброблення вiдходiв;

     Реєстру брокерiв та дилерiв;

(частину третю статтi 46 доповнено новим абзацом одинадцятим згiдно iз Законом України вiд 16.12.2025р. N 4718-IX, у зв'язку з цим абзаци одинадцятий i дванадцятий вважати вiдповiдно абзацами дванадцятим i тринадцятим)

     iнших реєстрiв, визначених законодавством.

     Iнформацiя та данi, що мiстяться в пiдсистемi реєстрiв, крiм випадкiв, встановлених законом, є вiдкритими та оприлюднюються у встановленому порядку у формi вiдкритих даних.

     4. Порядок створення та адмiнiстрування iнформацiйної системи управлiння вiдходами, порядок ведення реєстрiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Доступ до iнформацiї, що мiститься в iнформацiйнiй системi управлiння вiдходами, здiйснюється через офiцiйний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 47. Облiк вiдходiв

     1. Облiку пiдлягають усi вiдходи, утворенi, зiбранi, перевезенi та обробленi на територiї України.

     Суб'єкти господарювання, якi в результатi господарської дiяльностi є утворювачами та/або власниками вiдходiв, зобов'язанi вести облiк за обсягом, кодом i найменуванням, джерелами утворення вiдходiв, здiйсненням операцiй з управлiння вiдходами.

     2. Для здiйснення облiку вiдходiв та операцiй з управлiння вiдходами, суб'єкти господарювання, якi в результатi господарської дiяльностi є утворювачами та/або власниками вiдходiв, зобов'язанi вести облiк утворення вiдходiв та здiйснення операцiй з управлiння вiдходами в електронному виглядi.

     3. Ведення облiкових записiв здiйснюється вiдповiдно до типових форм облiку вiдходiв, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     4. У разi припинення суб'єктом господарювання дiяльностi у сферi управлiння вiдходами такий суб'єкт господарювання вносить вiдповiднi записи до електронної системи.

     5. Вимоги цiєї статтi не поширюються на утворювачiв побутових вiдходiв, якi передають такi вiдходи до об'єктiв управлiння побутовими вiдходами, пунктiв приймання або роздiльного збирання вiдходiв вiд продукцiї, на яку поширюється розширена вiдповiдальнiсть виробника, або якi самостiйно, шляхом компостування, обробляють бiовiдходи на присадибних, дачних i садових дiлянках.

     6. Порядок державного облiку вiдходiв, порядок подання звiтностi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Стаття 48. Подання звiтностi до iнформацiйної системи управлiння вiдходами

     1. Звiтнiсть до iнформацiйної системи управлiння вiдходами подають:

     1) суб'єкти господарювання, дiяльнiсть яких призводить до утворення вiдходiв;

     2) суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами;

     3) органiзацiї розширеної вiдповiдальностi виробника;

     4) виробники продукцiї щодо вiдходiв вiд якої встановлено розширену вiдповiдальнiсть виробника;

     5) суб'єкти господарювання, що оголошують припинення статусу вiдходiв.

     2. Подання звiтностi до iнформацiйної системи управлiння вiдходами здiйснюється шляхом заповнення електронної звiтної форми з використанням електронного цифрового пiдпису.

     3. Суб'єкти подання звiтностi несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть наданої iнформацiї.

Роздiл VIII.
ПЛАНИ I ПРОГРАМИ УПРАВЛIННЯ ВIДХОДАМИ

     Стаття 49. Плани управлiння вiдходами

     1. Плани управлiння вiдходами розробляються на нацiональному, регiональному та мiсцевому рiвнях, а також на рiвнi пiдприємств, органiзацiй та установ.

     2. Нацiональний, регiональнi та мiсцевi плани управлiння вiдходами розробляються на основi даних, отриманих у результатi статистичних спостережень, адмiнiстративних даних центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, а також даних облiку та звiтностi, наданих пiдприємствами, установами, органiзацiями.

     3. Проекти нацiонального, регiональних та мiсцевих планiв управлiння вiдходами пiдлягають стратегiчнiй екологiчнiй оцiнцi та пiсля їх затвердження оприлюднюються шляхом розмiщення на офiцiйному веб-сайтi органу, що їх затверджує.

     Стаття 50. Нацiональний план управлiння вiдходами

     1. Нацiональний план управлiння вiдходами розробляється з метою визначення екологiчних, суспiльно-полiтичних, iнституцiйних, органiзацiйно-технiчних, регуляторних, технологiчних заходiв, спрямованих на реалiзацiю державної полiтики у сферi управлiння вiдходами, визначення вiдповiдальних виконавцiв i строкiв здiйснення заходiв, джерел та обсягiв фiнансового забезпечення, засобiв контролю за станом здiйснення заходiв та проведення монiторингу результатiв їх впровадження у сферi управлiння вiдходами.

     2. Нацiональний план управлiння вiдходами розробляється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Нацiональний план управлiння вiдходами охоплює всю територiю України, розробляється на перiод 10 рокiв та пiдлягає перегляду кожнi чотири роки з дати набрання чинностi.

     4. Основними роздiлами Нацiонального плану управлiння вiдходами є:

     1) стан сфери управлiння вiдходами, в якому зазначаються:

     а) основнi утворювачi вiдходiв;

     б) основнi показники управлiння вiдходами (обсяги утворення, збирання, перевезення та оброблення вiдходiв);

     в) характеристика систем збирання вiдходiв, включаючи роздiльне збирання, стан охоплення територiї країни системами збирання вiдходiв;

     г) коротка характеристика об'єктiв оброблення вiдходiв, зокрема таких, що здiйснюють оброблення небезпечних вiдходiв;

     2) стратегiчне планування управлiння вiдходами, в якому зазначаються:

     а) прогнознi показники утворення вiдходiв та очiкуваного розвитку системи управлiння вiдходами;

     б) основнi цiлi/завдання з розвитку системи управлiння вiдходами та цiльовi показники, встановленi в рамках завдань;

     в) заходи для досягнення цiлей/завдань i цiльових показникiв, у тому числi встановлення обов'язкiв рiзних установ та органiзацiй, що будуть задiянi у здiйсненнi заходiв;

     г) оцiнка потреби у закриттi iснуючих та створеннi нових об'єктiв оброблення вiдходiв;

     ґ) заходи iз запобiгання засмiченню та очищення засмiчених територiй;

     д) розташування об'єктiв оброблення вiдходiв та їх планована потужнiсть;

     е) iсторичнi мiсця розмiщення вiдходiв та заходи з їх очищення, обсяги витрат i можливi джерела фiнансування;

     є) iндикатори оцiнки виконання плану;

     3) iнструменти реалiзацiї плану, у тому числi економiчнi, оцiнка їх придатностi та прогнознi показники очiкуваних результатiв;

     4) монiторинг та оцiнка ефективностi виконання плану.

     5. Нацiональний план управлiння вiдходами є основою для розроблення регiональних планiв управлiння вiдходами.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, на основi показникiв оцiнки досягнення цiлей та здiйснення заходiв один раз на два роки здiйснює оцiнку ефективностi впровадження Нацiонального плану управлiння вiдходами та оприлюднює її результати на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     7. Участь громадськостi у пiдготовцi Нацiонального плану управлiння вiдходами забезпечується вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 51. Регiональнi плани управлiння вiдходами

     1. Регiональнi плани управлiння вiдходами розробляються для кожної областi протягом року пiсля набрання чинностi Нацiональним планом управлiння вiдходами. Порядок розроблення та затвердження регiональних планiв управлiння вiдходами затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Регiональнi плани управлiння вiдходами розробляються та затверджуються Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними державними адмiнiстрацiями, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями. Проекти регiональних планiв погоджуються iз центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi управлiння вiдходами, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi житлово-комунального господарства. Регiональний план управлiння вiдходами охоплює всю територiю вiдповiдної областi, мiста Києва чи Севастополя, Автономної Республiки Крим.

     3. Регiональнi плани управлiння вiдходами розробляються на перiод 10 рокiв та пiдлягають перегляду кожнi чотири роки з дати набрання чинностi.

     4. Регiональнi плани управлiння вiдходами оновлюються протягом шести мiсяцiв з дня внесення змiн до Нацiонального плану управлiння вiдходами.

     5. Регiональнi плани управлiння вiдходами мають узгоджуватися iз Нацiональним планом управлiння вiдходами. Цiльовi показники, встановленi Нацiональним планом управлiння вiдходами, є обов'язковими для перенесення до регiональних планiв управлiння вiдходами i можуть бути скоригованi лише на пiдставi обґрунтування, наведеного в регiональному планi управлiння вiдходами.

     6. Регiональнi плани управлiння вiдходами є основою для розроблення мiсцевих планiв управлiння вiдходами.

     7. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi державнi адмiнiстрацiї на основi показникiв оцiнки досягнення цiлей та здiйснення заходiв один раз на два роки здiйснюють оцiнку ефективностi впровадження регiональних планiв управлiння вiдходами та оприлюднюють її результати на офiцiйному веб-сайтi органу, яким здiйснено таку оцiнку.

     8. Участь громадськостi у пiдготовцi регiональних планiв управлiння вiдходами забезпечується вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 52. Мiсцевi плани управлiння вiдходами (плани управлiння вiдходами територiальної громади)

     1. Мiсцевi плани управлiння вiдходами розробляються та затверджуються для кожної територiальної громади.

     2. Порядок розроблення, погодження та затвердження мiсцевих планiв управлiння вiдходами затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Мiсцевi плани управлiння вiдходами розробляються протягом одного року з дня набрання чинностi регiональним планом управлiння вiдходами у вiдповiднiй областi.

     4. Мiсцевий план управлiння вiдходами оновлюється протягом шести мiсяцiв з дня внесення змiн до регiонального плану управлiння вiдходами.

     5. Мiсцевi плани управлiння вiдходами мають узгоджуватися з регiональними планами управлiння вiдходами. Цiльовi показники, встановленi регiональними планами управлiння вiдходами, є обов'язковими для перенесення до мiсцевих планiв управлiння вiдходами i можуть бути скоригованi лише на пiдставi обґрунтування, наведеного в мiсцевому планi управлiння вiдходами.

     6. Орган мiсцевого самоврядування на основi показникiв оцiнки досягнення цiлей та здiйснення заходiв один раз на два роки здiйснює оцiнку ефективностi реалiзацiї мiсцевого плану управлiння вiдходами та оприлюднює її результати на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     Стаття 53. Плани управлiння вiдходами пiдприємств, установ та органiзацiй

     1. Утворювачi вiдходiв, якi подають декларацiю про вiдходи вiдповiдно до цього Закону, суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами розробляють плани управлiння вiдходами. У планах зазначаються прогнознi показники утворення вiдходiв, їх код та найменування, заходи, яких планується вжити для запобiгання утворенню та зменшення обсягiв вiдходiв, їх належного збирання, перевезення, оброблення, виконання iнших зобов'язань, визначених цим Законом.

     2. Порядок розроблення планiв управлiння вiдходами пiдприємств, установ та органiзацiй затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Стаття 54. Нацiональна програма запобiгання утворенню вiдходiв

     1. Нацiональна програма запобiгання утворенню вiдходiв розробляється на перiод 10 рокiв центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Нацiональна програма запобiгання утворенню вiдходiв визначає:

     1) цiльовi показники запобiгання утворенню вiдходiв;

     2) перелiк заходiв, спрямованих на запобiгання утворенню вiдходiв;

     3) перелiк органiзацiйно-економiчних iнструментiв, що мають бути запровадженi для виконання визначених завдань;

     4) перелiк показникiв оцiнки досягнення цiлей та виконання заходiв щодо запобiгання утворенню вiдходiв, що дають змогу здiйснювати монiторинг та оцiнку стану виконання програми.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, один раз на два роки здiйснює оцiнку ефективностi виконання Нацiональної програми запобiгання утворенню вiдходiв та оприлюднює її на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     4. Нацiональна програма запобiгання утворенню вiдходiв може бути складовою Нацiонального плану управлiння вiдходами.

     5. Участь громадськостi у пiдготовцi Нацiональної програми запобiгання утворенню вiдходiв забезпечується вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 55. Фiнансування заходiв у сферi управлiння вiдходами

     1. Фiнансування заходiв у сферi управлiння вiдходами здiйснюється за рахунок коштiв утворювачiв та власникiв вiдходiв. Для фiнансування заходiв у сферi управлiння вiдходами можуть залучатися кошти державного та мiсцевих бюджетiв, фондiв охорони навколишнього природного середовища, добровiльнi внески пiдприємств, установ, органiзацiй, громадян України та їх об'єднань, а також iншi джерела, не забороненi законом.

     Стаття 56. Економiчнi iнструменти для дотримання iєрархiї управлiння вiдходами та фiнансування заходiв у сферi управлiння вiдходами

     1. Для стимулювання дотримання iєрархiї управлiння вiдходами, забезпечення повного вiдшкодування витрат утворювачiв та власникiв вiдходiв та забезпечення фiнансування заходiв у сферi управлiння вiдходами уповноваженими органами впроваджуються такi економiчнi iнструменти:

     1) встановлення ставок екологiчного податку, що справляється за захоронення вiдходiв на полiгонах, залежно вiд виду вiдходiв та класу полiгону;

     2) запровадження системи, за якої утворювачi та власники вiдходiв сплачують лише за фактичну вагу вiдходiв, непридатних для пiдготовки до повторного використання та вiдновлення, та створюються стимули для роздiльного збирання вiдходiв;

     3) запровадження розширеної вiдповiдальностi виробника для певних видiв вiдходiв, розроблення заходiв для пiдвищення її органiзацiйної та економiчної ефективностi;

     4) впровадження депозитних схем та iнших заходiв для заохочення ефективного збирання використаних продукцiї та матерiалiв;

     5) надання податкових пiльг для стимулювання повторного використання та благодiйного пожертвування продукцiї;

     6) оподаткування продукцiї, вiдходи якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукцiї та стимулювання впровадження найкращих доступних технологiй i методiв управлiння для їх рециклiнгу;

     7) стимулювання використання продукцiї та матерiалiв, отриманих у результатi пiдготовки вiдходiв до повторного використання та рециклiнгу;

     8) надання податкових i кредитних пiльг для фiнансової пiдтримки проведення наукових дослiджень та впровадження iнновацiйних технологiй оброблення, зокрема рециклiнгу, вiдходiв.

     2. Законом можуть встановлюватися також iншi економiчнi iнструменти для запобiгання утворенню вiдходiв, забезпечення їх рециклiнгу та iншого вiдновлення, зокрема пiльгове оподаткування екологiчних видiв продукцiї, пiльгове кредитування i субсидiювання екологiчних проектiв, надання дотацiї на придбання природоохоронного обладнання, прискоренi строки амортизацiї природоохоронного обладнання.

Роздiл IX.
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРI УПРАВЛIННЯ ВIДХОДАМИ

     Стаття 57. Порушення законодавства у сферi управлiння вiдходами

     1. Особи, виннi за порушення у сферi управлiння вiдходами, несуть вiдповiдно до закону дисциплiнарну, адмiнiстративну, адмiнiстративно-господарську, цивiльну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть за:

     1) здiйснення операцiй у сферi управлiння вiдходами без вiдповiдного дозволу на здiйснення таких операцiй або недотримання умов дозволу;

     2) порушення встановленого порядку подання декларацiї про вiдходи або неподання такої декларацiї;

     3) порушення правил ведення облiку утворення вiдходiв та операцiй з управлiння вiдходами;

     4) порушення строкiв та/або порядку подання звiтностi про утворення, збирання, перевезення та оброблення вiдходiв;

     5) порушення вимог щодо передачi вiдходiв суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами;

     6) порушення встановленого порядку управлiння вiдходами, що призвело до негативного впливу на здоров'я людей, забруднення навколишнього природного середовища та завдало економiчних збиткiв;

     7) порушення встановлених правил i режиму експлуатацiї установок та виробництв з оброблення вiдходiв, полiгонiв для захоронення вiдходiв;

     8) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення i транзиту вiдходiв через територiю України;

     9) невиконання розпоряджень органiв, що здiйснюють державний контроль i нагляд за операцiями з управлiння вiдходами та за мiсцями їх збирання та оброблення;

     10) приховування, викривлення або вiдмову вiд надання повної та достовiрної iнформацiї за запитами посадових осiб i зверненнями щодо безпечностi утворення вiдходiв та управлiння ними, у тому числi про аварiйнi скиди вiдходiв та їх наслiдки;

(пункт 10 частини першої статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     11) несплату або несвоєчасну сплату екологiчного податку за розмiщення вiдходiв;

     12) невиконання цiльових показникiв щодо пiдготовки вiдходiв до повторного використання, рециклiнгу, iншого матерiального вiдновлення, включаючи зворотне заповнення.

     2. Законом може бути встановлено вiдповiдальнiсть також за iншi порушення у сферi управлiння вiдходами.

     Стаття 58. Вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслiдок порушення законодавства у сферi управлiння вiдходами

     1. Пiдприємства, установи, органiзацiї, громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи зобов'язанi вiдшкодувати шкоду, заподiяну ними внаслiдок порушень у сферi управлiння вiдходами, у порядку та розмiрах, встановлених законом України.

     Стаття 59. Вирiшення спорiв у сферi управлiння вiдходами

     1. Спори, що виникають у сферi управлiння вiдходами, вирiшуються вiдповiдно до Закону України "Про адмiнiстративну процедуру" та/або адмiнiстративним судом.

(пункт 10 частини першої статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.10.2024р. N 4017-IX)

     2. Мiжнародними договорами України може бути передбачено iнший порядок розгляду спорiв щодо транскордонного перевезення вiдходiв.

Роздiл X.
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО У СФЕРI УПРАВЛIННЯ ВIДХОДАМИ

     Стаття 60. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi управлiння з вiдходами

     1. Україна бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi управлiння вiдходами вiдповiдно до норм мiжнародного права.

     У разi якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     2. Координацiя дiяльностi iз забезпечення виконання зобов'язань України, що випливають з її членства в мiжнародних договорах, якi регулюють питання щодо поводження з небезпечними хiмiчними речовинами та вiдходами, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, через Єдиний центр iз забезпечення виконання мiжнародних договорiв України, що регулюють питання управлiння вiдходами та хiмiчною продукцiєю.

(статтю 60 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 01.12.2022р. N 2804-IX)

Роздiл XI.
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через 12 мiсяцiв з дня його опублiкування, крiм:

     пункту 1 частини третьої статтi 10 цього Закону, який набирає чинностi через сiм рокiв пiсля встановлення законом розширеної вiдповiдальностi виробника щодо вiдходiв, якi утворилися внаслiдок споживання/використання певної продукцiї;

     статтi 40 цього Закону (в частинi фiнансової гарантiї), яка набирає чинностi одночасно з набранням чинностi закону щодо фiнансової гарантiї.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть з дня набрання чинностi цим Законом, Закон України "Про вiдходи" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 36 - 37, ст. 242 iз наступними змiнами).

     3. Установити, що управлiння вiдходами видобувної промисловостi, що утворилися внаслiдок проведення розвiдувальних робiт, видобутку, оброблення (перероблення, збагачення) та зберiгання корисних копалин, розроблення родовищ корисних копалин, до прийняття окремого закону у сферi управлiння вiдходами видобувної промисловостi здiйснюється вiдповiдно до норм цього Закону.

     4. Суб'єкти господарювання у сферi управлiння небезпечними вiдходами, що здiйснюють збирання та оброблення небезпечних вiдходiв, зобов'язанi отримати лiцензiю на здiйснення господарської дiяльностi з управлiння небезпечними вiдходами протягом шести мiсяцiв з моменту набрання чинностi цим Законом.

     Суб'єкти господарювання у сферi управлiння вiдходами, установки яких експлуатуються на день набрання чинностi цим Законом отримують дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв:

     протягом шести мiсяцiв пiсля набрання чинностi цим Законом - щодо установок потужнiстю 100 тонн на добу або бiльше;

     протягом одного року пiсля набрання чинностi цим Законом - щодо установок потужнiстю менше 100 тонн на добу.

     5. Якщо регiональним планом управлiння вiдходами передбачено продовження строку експлуатацiї мiсць розмiщення вiдходiв (полiгонiв, звалищ), якi не вiдповiдають вимогам цього Закону, суб'єкт господарювання, що здiйснює управлiння таким мiсцем розмiщення вiдходiв, повинен разом з документами на отримання дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв подати план та технiко-економiчне обґрунтування приведення мiсця розмiщення вiдходiв у вiдповiднiсть з вимогами законодавства.

     Вимоги до плану приведення мiсця розмiщення вiдходiв у вiдповiднiсть з вимогами законодавства затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Якщо регiональним планом управлiння вiдходами передбачено припинення експлуатацiї мiсця розмiщення вiдходiв (полiгону, звалища), яке не вiдповiдає вимогам цього Закону, власник (балансоутримувач) такого мiсця розмiщення вiдходiв повинен забезпечити розроблення та виконання проекту рекультивацiї мiсця розмiщення вiдходiв та догляд за ним пiсля припинення експлуатацiї протягом строку, встановленого цим Законом.

     Установити, що з 1 сiчня 2030 року експлуатацiя мiсць розмiщення вiдходiв (полiгонiв, звалищ), що не оснащенi системами вилучення та знешкодження бiогазу та фiльтрату, системами монiторингу викидiв в атмосферне повiтря та монiторингу забруднення ґрунтiв i пiдземних вод, забороняється.

     Цi вимоги не застосовуються, якщо суб'єкт господарювання, що здiйснює управлiння мiсцем розмiщення вiдходiв, виконує план приведення мiсця розмiщення вiдходiв у вiдповiднiсть з вимогами законодавства у вiдповiдностi згiдно з графiком, визначеним умовами дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв.

     6. Виконавчi органи мiсцевих рад визначають комунальне пiдприємство - адмiнiстратора послуги з управлiння побутовими вiдходами у строк не бiльше шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     До визначення адмiнiстратора послуги з управлiння побутовими вiдходами та встановлення тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами функцiї виконавця послуги з управлiння побутовими вiдходами здiйснює суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових вiдходiв у встановленому порядку.

     Суб'єкти господарювання, визначенi виконавцями послуг з вивезення побутових вiдходiв, що на момент набрання чинностi цим Законом мають чинний договiр на надання вiдповiдних послуг з органами мiсцевого самоврядування, повиннi переукласти такий договiр з адмiнiстратором (у разi його визначення). Договiр про надання послуги з управлiння побутовими вiдходами переукладається на той самий строк, на який вiн був укладений з органом мiсцевого самоврядування.

     7. Внести змiни до таких законiв України:

     1) у Законi України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546 iз наступними змiнами):

     у пунктi "д" частини першої статтi 17 слова "надання дозволiв на здiйснення операцiй у сферi поводження з вiдходами" замiнити словами "видачi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв";

     у пунктi "е" частини першої статтi 19 слова "збiр, переробку, утилiзацiю i захоронення вiдходiв" замiнити словами "управлiння побутовими вiдходами, вiдходами будiвництва та знесення";

     в абзацi п'ятнадцятому пункту "а" частини першої статтi 20² слова "утилiзацiї", "утилiзацiю" замiнити словом "вiдновлення";

     у пунктi "д" частини першої статтi 20³ та пунктi "д" частини першої статтi 20⁴ слова "здiйснення операцiй у сферi поводження з вiдходами" виключити;

     у пунктi "в" частини другої статтi 25¹ слова "розмiщення вiдходiв" замiнити словами "управлiння вiдходами";

     у пунктi "а" частини першої статтi 48 слова "утилiзацiї та знешкодження" замiнити словом "рециклiнгу";

     у частинi першiй статтi 51 слова "i вiдходiв" виключити, а пiсля слiв "їх лiквiдацiя" доповнити словами "вiдновлення та видалення вiдходiв";

     у частинi другiй статтi 52 слова "та утилiзацiї" замiнити словами "вiдновлення або видалення";

     статтю 55 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 55. Охорона навколишнього природного середовища вiд забруднення вiдходами

     Утворювачi вiдходiв повиннi вживати ефективних заходiв для зменшення обсягiв утворення вiдходiв, а також для оброблення вiдходiв, утворення яких неможливо уникнути.

     Здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв дозволяється лише за наявностi дозволу на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв на визначених мiсцевими радами територiях з додержанням санiтарних та екологiчних норм";

     2) у Законi України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 iз наступними змiнами):

     у частинi першiй статтi 26:

     у пунктi 38 слова "розмiщення вiдходiв" замiнити словами "управлiння вiдходами";

     у пунктi 54 слова "у сферi поводження з небезпечними вiдходами" замiнити словами "управлiння небезпечними вiдходами у складi побутових вiдходiв";

     доповнити пунктами 54¹ i 54² такого змiсту:

     "54¹) затвердження мiсцевих планiв управлiння вiдходами;

     54²) визначення адмiнiстратора послуги з управлiння побутовими вiдходами";

     у пунктi "а" частини першої статтi 30:

     у пiдпунктi 6 слова "вирiшення питань поводження з побутовими вiдходами" замiнити словами "органiзацiя управлiння побутовими вiдходами, вiдходами будiвництва та знесення";

     пiдпункти 15 i 16 викласти в такiй редакцiї:

     "15) розроблення та реалiзацiя мiсцевих планiв управлiння вiдходами;

     16) затвердження норм надання послуг з управлiння побутовими вiдходами";

     у пiдпунктi 22 слова "поводження з побутовими вiдходами" замiнити словами "управлiння побутовими вiдходами";

     пiдпункт 23 викласти в такiй редакцiї:

     "23) визначення у встановленому порядку суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв";

     доповнити пiдпунктами 25 - 30 такого змiсту:

     "25) запровадження роздiльного збирання побутових вiдходiв та забезпечення виконання цiльових показникiв щодо пiдготовки для повторного використання та рециклiнгу побутових вiдходiв;

     26) забезпечення лiквiдацiї несанкцiонованих смiттєзвалищ у межах населених пунктiв;

     27) передача вiдходiв, власник яких не встановлений, суб'єктам господарювання у сферi управлiння вiдходами для їх оброблення;

     28) надання iнформацiї та проведення просвiтницької роботи серед населення щодо управлiння вiдходами;

     29) встановлення тарифу на послугу з управлiння побутовими вiдходами та тарифiв на збирання, перевезення, вiдновлення та видалення побутових вiдходiв як окремих його складових;

     30) затвердження iнвестицiйних програм суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами";

     у пунктi "б" частини першої статтi 33:

     пiдпункт 7 виключити;

     у пiдпунктi 7¹ слова "суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi у сферi поводження з вiдходами" замiнити словами "суб'єктiв господарювання у сферi управлiння побутовими вiдходами";

     пiдпункт 12 викласти в такiй редакцiї:

     "12) здiйснення контролю за додержанням юридичними та фiзичними особами вимог у сферi управлiння вiдходами та розгляд справ про адмiнiстративнi правопорушення або передача їх матерiалiв на розгляд iнших державних органiв у разi порушення законодавства про управлiння вiдходами";

     у пунктi 6 частини другої статтi 44 слова "та лiмiтiв розмiщення вiдходiв" виключити;

     3) в абзацi першому частини першої статтi 22 Закону України "Про об'єднання спiввласникiв багатоквартирного будинку" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 10, ст. 78; 2015 р., N 29, ст. 262) слова "вивезення побутових вiдходiв" замiнити словами "отримання послуги з управлiння побутовими вiдходами";

     4) в абзацах третьому i десятому статтi 1 Закону України "Про альтернативнi джерела енергiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 24, ст. 155 iз наступними змiнами) слова "органiчних вiдходiв" замiнити словом "бiовiдходiв";

     5) у Законi України "Про благоустрiй населених пунктiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 49, ст. 517; 2013 р., N 8, ст. 75):

     у статтi 10:

     частину першу доповнити пунктом 5 такого змiсту:

     "5) затвердження мiсцевих планiв управлiння вiдходами";

     пункт 4 частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "4) розроблення та реалiзацiя мiсцевих планiв управлiння вiдходами та створення системи управлiння побутовими вiдходами";

     статтю 30 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 30. Вимоги до управлiння побутовими вiдходами

     1. Створення системи управлiння побутовими вiдходами здiйснюється шляхом використання найбiльш ефективних i безпечних технологiй з урахуванням мiнiмальних економiчних витрат, найбiльш вигiдних для певного населеного пункту схем i методiв збирання, перевезення та оброблення вiдходiв, щiльностi забудови, у порядку, визначеному законом";

     6) у Законi України "Про комплексну реконструкцiю кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 10, ст. 88):

     у статтi 8:

     у частинi першiй слова "поводження з вiдходами" замiнити словами "управлiння вiдходами";

     у частинi другiй слова "утилiзацiї вiдходiв, що утворюються пiд час знесення будинкiв" замiнити словами "пiдготовки до повторного використання вiдходiв знесення, їх вiдновлення та видалення";

     в абзацi восьмому частини першої статтi 13 слова "утилiзацiї вiдходiв, що утворюються пiд час знесення будинкiв" замiнити словами "пiдготовки до повторного використання вiдходiв знесення, їх вiдновлення та видалення";

     7) в абзацi десятому частини першої статтi 4 Закону України "Про державно-приватне партнерство" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., N 40, ст. 524 iз наступними змiнами) слова "поводження з вiдходами" замiнити словами "управлiння вiдходами";

     8) у Перелiку документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi, затвердженому Законом України "Про Перелiк документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532 iз наступними змiнами):

     пункт 40 викласти в такiй редакцiї:

     "40. Дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв - Закон України "Про управлiння вiдходами";

     у пунктi 75 у графi "Законодавчий акт України" слова "Закон України "Про вiдходи" замiнити словами "Закон України "Про управлiння вiдходами";

     доповнити пунктом 158 такого змiсту:

     "158. Висновок на транскордонне перевезення вiдходiв - Закон України "Про управлiння вiдходами";

     9) у частинi першiй статтi 4 Закону України "Про вiйськово-цивiльнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 13, ст. 87):

     у пунктi 8 слова "перероблення та захоронення побутових вiдходiв" виключити;

     у пунктi 42 слова "збирання, транспортування, утилiзацiї та знешкодження побутових вiдходiв" замiнити словами "управлiння побутовими вiдходами";

     10) у частинi першiй статтi 7 Закону України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 23, ст. 158 iз наступними змiнами):

     пункт 14 викласти в такiй редакцiї:

     "14) виробництво особливо небезпечних хiмiчних речовин, перелiк яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     доповнити пунктом 14¹ такого змiсту:

     "14¹) дiяльнiсть з управлiння небезпечними вiдходами, яка лiцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про управлiння вiдходами";

     пункти 31 i 32 виключити;

     11) у пунктi 37 частини другої статтi 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 28, ст. 250) слова "збирання, транспортування, утилiзацiї та знешкодження побутових вiдходiв" замiнити словами "управлiння побутовими вiдходами";

     12) у Законi України "Про оцiнку впливу на довкiлля" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 29, ст. 315):

     у статтi 3:

     пункт 8 частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "8) управлiння вiдходами:

     об'єкти оброблення небезпечних вiдходiв;

     об'єкти оброблення вiдходiв, що не є небезпечними, потужнiстю 100 тонн на добу або бiльше";

     абзац сьомий пункту 11 частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "об'єкти оброблення вiдходiв, що не є небезпечними, потужнiстю менше 100 тонн на добу";

     у частинi восьмiй статтi 4 слова "поводження з вiдходами" замiнити словами "управлiння вiдходами";

     в абзацi четвертому пункту 5 частини другої статтi 6 слова "поводження з вiдходами" замiнити словами "управлiння вiдходами";

     13) у Законi України "Про житлово-комунальнi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 1, ст. 1):

     пункт 7 частини другої статтi 6 викласти в такiй редакцiї:

     "7) послуг з управлiння побутовими вiдходами - адмiнiстратор послуги з управлiння побутовими вiдходами, а у разi його вiдсутностi - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здiйснює збирання та перевезення побутових вiдходiв";

     текст статтi 25 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Споживачi зобов'язанi укласти договiр про управлiння побутовими вiдходами з виконавцем послуги з управлiння побутовими вiдходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

     Якщо iнше не визначено законом, об'єднання спiввласникiв багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку або iнша уповноважена особа, яка укладає колективний договiр про надання комунальних послуг, згiдно з правилами благоустрою територiї населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санiтарного очищення населеного пункту та затвердженими органом мiсцевого самоврядування, укладає договiр про надання послуги з управлiння побутовими вiдходами з виконавцем послуги з управлiння побутовими вiдходами.

     2. Обсяг наданих послуг з поводження з побутовими вiдходами вимiрюється у кiлограмах, тоннах, метрах кубiчних або iнших одиницях, визначених правилами надання вiдповiдної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

     Одиниця вимiру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими вiдходами встановлюється органом мiсцевого самоврядування.

     3. Критерiями якостi надання послуг з управлiння побутовими вiдходами є дотримання графiка збирання та перевезення побутових вiдходiв, дотримання правил надання послуг з управлiння побутовими вiдходами та iнших вимог законодавства.

     4. Послуга з управлiння побутовими вiдходами надається згiдно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управлiння вiдходами" та вимогами правил надання послуг з управлiння побутовими вiдходами, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     у текстi Закону слова "поводження з побутовими вiдходами" замiнити словами "управлiння побутовими вiдходами";

     14) в абзацi двадцять третьому частини другої статтi 4 Закону України "Про приватизацiю державного i комунального майна" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 12, ст. 68 iз наступними змiнами) слова "на використання яких отримано дозвiл на здiйснення операцiй у сферi поводження з вiдходами" замiнити словами "на експлуатацiю яких отримано дозвiл на здiйснення операцiй з оброблення вiдходiв";

     15) у частинi першiй статтi 2 Закону України "Про стратегiчну екологiчну оцiнку" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 16, ст. 138) слова "поводження з вiдходами" замiнити словами "управлiння вiдходами".

     8. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     протягом трьох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до Закону України "Про металобрухт" для приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону, до моменту набрання чинностi цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     розробити та затвердити критерiї класифiкацiї небезпеки та правила попереджувального маркування хiмiчної продукцiї (хiмiчних речовин та сумiшей) вiдповiдно до Узгодженої на глобальному рiвнi системи класифiкацiї та маркування хiмiчних речовин (Globally Harmonized System of Classification and Labeling of Chemicals (GHS) iз розшифровкою кодiв класифiкацiї небезпеки, зазначених у додатку 3 до цього Закону, шляхом затвердження вiдповiдного технiчного регламенту.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
20 червня 2022 року
N 2320-IX

 

Додаток 1 до Закону України вiд 20 червня 2022 року N 2320-IX

ПЕРЕЛIК
операцiй з видалення вiдходiв

     D1 Розмiщення на поверхнi чи в землi, у тому числi захоронення тощо

     D2 Оброблення ґрунтом, у тому числi бiологiчний розклад рiдких або мулових вiдходiв у ґрунтi тощо

     D3 Закачування на глибину, у тому числi закачування вiдходiв вiдповiдної консистенцiї у свердловини, солянi куполи або природнi резервуари тощо

     D4 Скидання на поверхню рiдких i шламових (мулових) вiдходiв, у тому числi скидання рiдких або шламових вiдходiв у котловани, ставки чи вiдстiйники тощо

     D5 Захоронення на спецiально обладнаних полiгонах, у тому числi захоронення у вiдокремлених секцiях, закритих та iзольованих одна вiд одної та вiд навколишнього природного середовища, тощо

     D6 Скидання у водойми, крiм морiв/океанiв

     D7 Скидання в моря/океани, у тому числi на морське дно

     D8 Бiологiчне оброблення, не зазначене в iнших позицiях цього додатка, в результатi якого утворюються кiнцевi сполуки чи сумiшi, що видаляються шляхом здiйснення операцiй, визначених у позицiях D1 - D12 цього додатка

     D9 Фiзико-хiмiчне оброблення, не зазначене в iнших позицiях цього додатка, в результатi якого утворюються кiнцевi сполуки чи сумiшi, що видаляються шляхом здiйснення операцiй, визначених у позицiях D1 - D12 цього додатка, у тому числi випарювання, висушування, кальцинування тощо

     D10 Спалювання на сушi

     D11 Спалювання в морi (заборонено законодавством Європейського Союзу i мiжнародними конвенцiями)

     D12 Постiйне зберiгання, у тому числi у спецiальних контейнерах у шахтi тощо

     D13 Попереднi операцiї з вiдходами перед операцiями з видалення, визначеними у позицiях D1 - D12 цього додатка, у тому числi сортування, дроблення, ущiльнення, гранулювання, сушiння, подрiбнення, кондицiонування або вiдокремлення

     D14 Перепакування перед здiйсненням операцiй, визначених у позицiях D1 - D13 цього додатка

     D15 Зберiгання перед здiйсненням операцiй, визначених у позицiях D1 - D14 цього додатка

 

Додаток 2 до Закону України вiд 20 червня 2022 року N 2320-IX

ПЕРЕЛIК
операцiй з вiдновлення вiдходiв

     R1 Використання переважно як палива чи в iнший спосiб для виробництва енергiї*

     R2 Вiдновлення/регенерацiя розчинникiв

     R3 Рециклiнг/вiдновлення органiчних речовин, що не використовуються як розчинники, у тому числi компостування та iншi процеси бiологiчної трансформацiї, а також пiдготовка до повторного використання, газифiкацiя та пiролiз, коли компоненти використовуються як хiмiкати, та вiдновлення органiчних матерiалiв у виглядi засипки

     R4 Рециклiнг/вiдновлення металiв та їх сполук (включаючи пiдготовку до повторного використання)

     R5 Рециклiнг/вiдновлення iнших неорганiчних матерiалiв (включаючи пiдготовку до повторного використання, рециклiнг неорганiчних будiвельних матерiалiв, вiдновлення неорганiчних матерiалiв у виглядi зворотного заповнення та очищення ґрунту, що приводить до вiдновлення ґрунту)

     R6 Регенерацiя кислот чи основ

     R7 Вiдновлення компонентiв, що використовуються для зменшення забруднення

     R8 Вiдновлення компонентiв iз каталiзаторiв

     R9 Очищення нафтопродуктiв чи iншi види їх повторного використання

     R10 Оброблення ґрунту, що сприяє веденню сiльського господарства чи полiпшує стан навколишнього природного середовища

     R11 Використання вiдходiв, утворених пiд час здiйснення операцiй, визначених у позицiях R1 - R10 цього додатка

     R12 Попереднi операцiї з вiдходами для здiйснення операцiй, визначених у позицiях R1 - R11 цього Додатка. Якщо iнший код R не пiдходить, це може включати попереднi операцiї до вiдновлення, включаючи попереднє оброблення, у тому числi демонтаж, сортування, дроблення, ущiльнення, гранулювання, сушiння, подрiбнення, кондицiонування, перепакування, вiдокремлення, змiшування або змiшування перед подачею на будь-якi операцiї, визначенi у позицiях R1 - R11 цього додатка

     R13 Зберiгання вiдходiв перед здiйсненням операцiй, визначених у позицiях R1 - R12 цього додатка (крiм операцiї збирання)

____________
     * Включає також установки термiчного оброблення побутових вiдходiв, якщо їхня енергетична ефективнiсть становить не менше:

     0,60 - для установок, експлуатацiю яких розпочато до набрання чинностi цим Законом;

     0,65 - для установок, експлуатацiю яких розпочато пiсля набрання чинностi цим Законом.

     Для визначення енергетичної ефективностi використовується формула:

     EE = [(Ep - (Ef + Ei)) / (0,97 * (Ew + Ef))] * ККК, де:

     EE - енергетична ефективнiсть;

     Ep - рiчний обсяг виробництва електричної та теплової енергiї (ГДж/рiк), що обчислюється за формулою:

     Eр = 2,6 * Eе + 1,1 * Et, де

     Eе - рiчний обсяг виробництва електричної енергiї;

     Et - рiчний обсяг виробництва теплової енергiї;

     Ef - рiчний обсяг енергiї, використаної для виробництва пари (теплової енергiї) (ГДж/рiк);

     Ew - потенцiйний рiчний обсяг енергiї, що можна отримати вiд оброблення вiдходiв (ГДж/рiк), на основi врахування при розрахунку їх мiнiмальної калорiйностi (теплотворної здатностi);

     Ei - рiчний обсяг додаткової енергiї, що надходить до технологiчного процесу, крiм Ew та Ef (ГДж/рiк);

     0,97 - коефiцiєнт, що враховує втрати енергiї, спричиненi утворенням шлаку та випромiнюванням.

     Пiд час розрахунку показника енергоефективностi установок термiчного оброблення побутових вiдходiв враховуються клiматичнi умови в мiсцi розташування установки, якi залежать вiд оцiнки потреби в опалюваннi зазначеної територiї (ПГД - показник градусо-дiб).

     ККК - коригуючий коефiцiєнт клiмату.

     ККК для установок, експлуатацiю яких розпочато до набрання чинностi цим Законом:

     ККК = 1 - якщо ПГД не менше 3350;

     ККК = 1,25 - якщо ПГД не бiльше 2150;

     ККК = - (0,25 / 1200) * ПГД + 1,698 - за iнших значень ПГД.

     ККК для установок, експлуатацiю яких розпочато пiсля набрання чинностi цим Законом:

     ККК = 1 - якщо ПГД не менше 3350;

     ККК = 1,12 - якщо ПГД не бiльше 2150;

     ККК = - (0,12 / 1200) * ПГД + 1,335 - за iнших значень ПГД.

     Отримане значення ККК округлюється до трьох знакiв пiсля коми.

     ПГД - показник градусо-дiб (оцiнка потреби в опалюваннi) розраховується як рiчна сума рiзниць мiж температурою 18° C та середньоденною температурою (лише для тих днiв, коли температура не перевищує 15° C). При цьому середньоденнi температури визначаються, як середнi мiж максимальною та мiнiмальною добовою температурою.

     Плановий показник на певний рiк для кожної установки термiчного оброблення побутових вiдходiв розраховується як середнiй за останнiх 20 рокiв для населеного пункту, в якому розмiщено установку.

 

Додаток 3 до Закону України вiд 20 червня 2022 року N 2320-IX

ПЕРЕЛIК
властивостей, що роблять вiдходи небезпечними

     HB 1 Вибухонебезпечнiсть: вiдходи, здатнi до хiмiчної реакцiї з видiленням газу за такої температури, тиску та з такою швидкiстю, що можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи вiдходи пiротехнiчних виробiв, вибухонебезпечнi вiдходи органiчних пероксидiв та вiдходи вибухонебезпечних самореактивних речовин

     HB 2 Окисна здатнiсть: вiдходи, якi, видiляючи кисень, викликають або сприяють горiнню iнших матерiалiв

     HB 3 Легкозаймистiсть:

     легкозаймистi рiдкi вiдходи: рiдкi вiдходи, якi мають температуру спалаху нижче 60° C або вiдпрацьованi газойль, дизельне пальне та свiтлi нафтопродукти з температурою спалаху вiд > 55° C до < 75° C;

     легкозаймистi пiрофорнi рiдкi або твердi вiдходи: твердi або рiдкi вiдходи, якi навiть у невеликiй кiлькостi можуть спалахнути протягом 5 хвилин при взаємодiї з повiтрям;

     легкозаймистi твердi вiдходи: твердi вiдходи, якi легко займаються або можуть спричинити, або сприяти горiнню через тертя;

     легкозаймистi газоподiбнi вiдходи: газоподiбнi вiдходи, якi є легкозаймистими у повiтрi за температури 20° C та нормального атмосферного тиску 101,3 кПа;

     вiдходи, що вступають у реакцiю з водою: вiдходи, якi при контактi з водою видiляють легкозаймистi гази у небезпечних обсягах;

     iншi легкозаймистi вiдходи: легкозаймистi аерозолi, вiдходи, що саморозiгрiваються, органiчнi пероксиди та самореактивнi вiдходи

     HB 4 Подразнювальна здатнiсть - подразнення шкiри чи пошкодження очей

     HP 5 Вибiркова токсичнiсть для окремих органiв-мiшеней (ВТОМ) / Токсичнiсть при аспiрацiї: вiдходи, якi можуть виявляти вибiркову токсичнiсть для окремих органiв за одноразового або повторюваного впливу, або якi можуть спричинити гострi токсичнi ефекти внаслiдок аспiрацiї

     HB 6 Гостра токсичнiсть: вiдходи, якi можуть спричинити гострi токсичнi ефекти пiсля перорального надходження, потрапляння на шкiру або пiд час вдихання

     HB 7 Канцерогеннiсть: вiдходи, якi провокують онкологiчнi хвороби або збiльшують вiрогiднiсть захворювання на такi хвороби

     HB 8 Корозивнiсть: вiдходи, якi при контактi можуть викликати роз'їдання шкiри

     HB 9 Iнфекцiйнiсть: вiдходи, якi мiстять життєздатнi мiкроорганiзми або їх токсини, якi є або вважаються такими, що викликають захворювання у людей чи iнших живих органiзмiв

     HB 10 Токсичнiсть для репродуктивної системи: вiдходи, якi негативно впливають на статеву функцiю та репродуктивнiсть дорослих чоловiкiв i жiнок, а також справляють токсичну дiю на розвиток потомства

     HP 11 Мутагеннiсть: вiдходи, якi можуть викликати мутацiю, тобто постiйнi змiни в кiлькостi або структурi генетичного матерiалу в клiтинi

     HB 12 Здатнiсть видiляти гостротоксичний газ: вiдходи, якi при контактi з водою або кислотою видiляють гостротоксичнi гази

     HB 13 Сенсибiлiзуюча здатнiсть: вiдходи, якi мiстять одну або бiльше хiмiчних речовин, про якi вiдомо, що вони спричиняють сенсибiлiзацiю (алергiчну реакцiю) на шкiрi або в дихальних шляхах

     HP 14 Екотоксичнiсть: вiдходи, якi становлять або можуть становити безпосереднiй або вiддалений ризик для навколишнього природного середовища

     HB 15 Вiдходи, здатнi виявляти небезпечнi властивостi, зазначенi вище, але не класифiкованi за такими властивостями