ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

     Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартiсть у разi здiйснення операцiй з постачання товарiв на умовах постачання, визначених офiцiйними правилами тлумачення торговельних термiнiв Мiжнародної торгової палати IНКОТЕРМС, та порядку визначення бази оподаткування при нарахуваннi податкових зобов'язань вiдповiдно до пункту 198.5 статтi 198 Податкового кодексу України (далi - ПКУ) за товарами, ввезеними на митну територiю України, i, керуючись статтею 52 ПКУ, повiдомляє.

     Як зазначено у зверненнi, платник податку планує придбавати у особи-нерезидента товари на умовах IНКОТЕРМС FCA (мiсце завантаження) з подальшим їх ввезенням на митну територiю України та розмитненням у митному режимi iмпорту. Такi товари платник податку поставлятиме покупцю-резиденту на умовах IНКОТЕРМС DDP (мiсце розвантаження). Оплата товарiв здiйснюватиметься покупцем пiсля їх отримання на склад такого покупця. При цьому доставка таких товарiв на склад покупця здiйснюватиметься безпосередньо вiд особи-нерезидента без оприбуткування їх на склад платника податку та без подальшого їх вiдвантаження з такого складу.

     Вiдносини, що виникають у сферi справляння податкiв i зборiв, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статтi 1 ПКУ).

     Вiдповiдно до пунктiв 5.1 i 5.2 статтi 5 ПКУ поняття, правила та положення, установленi ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання вiдносин, передбачених статтею 1 роздiлу I ПКУ. При цьому у разi, якщо поняття, термiни, правила та положення iнших актiв суперечать поняттям, термiнам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання вiдносин оподаткування застосовуються поняття, термiни, правила та положення ПКУ.

     Згiдно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язанi самостiйно декларувати свої податковi зобов'язання та визначати сутнiсть i вiдповiднiсть здiйснюваних ними операцiй тим, якi перерахованi ПКУ.

     При цьому пунктом 44.1 статтi 44 ПКУ визначено, що для цiлей оподаткування платники податкiв зобов'язанi вести облiк доходiв, витрат та iнших показникiв, пов'язаних з визначенням об'єктiв оподаткування та/або податкових зобов'язань, на пiдставi первинних документiв, регiстрiв бухгалтерського облiку, фiнансової звiтностi, iнших документiв, пов'язаних з обчисленням i сплатою податкiв i зборiв, ведення яких передбачено законодавством.

     Правовi основи оподаткування ПДВ встановлено роздiлом V та пiдроздiлом 2 роздiлу XX ПКУ.

     Щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань

     Пунктом 185.1 статтi 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї платникiв податку з:

     постачання товарiв/послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до статтi 186 ПКУ;

     ввезення товарiв на митну територiю України;

     вивезення товарiв за межi митної територiї України;

     постачання послуг з мiжнародних перевезень пасажирiв i багажу та вантажiв залiзничним, автомобiльним, морським i рiчковим та авiацiйним транспортом.

     Згiдно з пунктом 186.1 статтi 186 ПКУ мiсцем постачання товарiв є:

     а) фактичне мiсцезнаходження товарiв на момент їх постачання (крiм випадкiв, передбачених у пiдпунктах "б" i "в" цього пункту);

     б) мiсце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разi якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

     в) мiсце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разi якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або вiд його iменi.

     Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановленi статтею 187 ПКУ.

     Так, вiдповiдно до пункту 187.1 статтi 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарiв/послуг вважається дата, яка припадає на податковий перiод, протягом якого вiдбувається будь-яка з подiй, що сталася ранiше:

     а) дата зарахування коштiв вiд покупця/замовника на банкiвський рахунок платника податку як оплата товарiв/послуг, що пiдлягають постачанню, а в разi постачання товарiв/послуг за готiвку - дата оприбуткування коштiв у касi платника податку, а в разi вiдсутностi такої - дата iнкасацiї готiвки у банкiвськiй установi, що обслуговує платника податку;

     б) дата вiдвантаження товарiв, а в разi експорту товарiв - дата оформлення митної декларацiї, що засвiдчує факт перетинання митного кордону України, оформлена вiдповiдно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвiдчує факт постачання послуг платником податку.

     Згiдно з пiдпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статтi 14 ПКУ постачанням товарiв є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числi продаж, обмiн чи дарування такого товару, а також постачання товарiв за рiшенням суду.

     Пiдпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статтi 14 ПКУ визначено, що продаж (реалiзацiя) товарiв - будь-якi операцiї, що здiйснюються згiдно з договорами купiвлi-продажу, мiни, поставки та iншими господарськими, цивiльно-правовими договорами, якi передбачають передачу прав власностi на такi товари за плату або компенсацiю незалежно вiд строкiв її надання, а також операцiї з безоплатного надання товарiв. Не вважаються продажем товарiв операцiї з надання товарiв у межах договорiв комiсiї (консигнацiї), поруки, схову (вiдповiдального зберiгання), доручення, довiрчого управлiння, оперативного лiзингу (оренди), iнших цивiльно-правових договорiв, якi не передбачають передачi прав власностi на такi товари.

     При цьому вiдсутнiсть у зверненнi iнформацiї щодо: умов переходу права власностi на товари, придбанi платником податку у нерезидента, i при подальшому їх продажу резиденту; документального оформлення таких операцiй особи, яка здiйснює розмитнення таких товарiв при їх ввезеннi на митну територiю України, а також щодо iнших суттєвих умов господарських операцiй, не дає змоги встановити та проаналiзувати всi обставини та наслiдки таких операцiй, необхiднi для надання чiткої вiдповiдi на порушенi у зверненнi питання. Тому надання конкретної вiдповiдi на порушене питання можливе лише пiсля отримання повної та достовiрної iнформацiї щодо сутi здiйснюваних платником податку операцiй.

     Щодо визначення бази оподаткування при нарахуваннi податкових зобов'язань вiдповiдно до пункту 198.5 статтi 198 ПКУ

     Пунктом 198.5 статтi 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податковi зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної вiдповiдно до пункту 189.1 статтi 189 ПКУ, та скласти не пiзнiше останнього дня звiтного (податкового) перiоду i зареєструвати в Єдиному реєстрi податкових накладних в термiни, встановленi ПКУ для такої реєстрацiї, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартiсть (для товарiв/послуг, необоротних активiв, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разi, якщо пiд час такого придбання або виготовлення суми податку були включенi до складу податкового кредиту), у разi, якщо такi товари/послуги, необоротнi активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

     а) в операцiях, що не є об'єктом оподаткування вiдповiдно до статтi 196 ПКУ (крiм випадкiв проведення операцiй, передбачених пiдпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статтi 196 ПКУ) або мiсце постачання яких розташоване за межами митної територiї України;

     б) в операцiях, звiльнених вiд оподаткування вiдповiдно до статтi 197, пiдроздiлу 2 роздiлу XX ПКУ, мiжнародних договорiв (угод) (крiм випадкiв проведення операцiй, передбачених пiдпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статтi 197 ПКУ та операцiй, передбачених пунктом 197.11 статтi 197 ПКУ);

     в) в операцiях, що здiйснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числi передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активiв до складу невиробничих необоротних активiв;

     г) в операцiях, що не є господарською дiяльнiстю платника податку (крiм випадкiв, передбачених пунктом 189.9 статтi 189 ПКУ).

     З метою застосування пункту 198.5 статтi 198 ПКУ податковi зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операцiях, якi починають використовуватися в неоподатковуваних операцiях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених вiдповiдно до Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi".

     Згiдно з пунктом 189.1 статтi 189 ПКУ у разi здiйснення операцiй вiдповiдно до пункту 198.5 статтi 198 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартостi їх придбання.

     Разом з цим вiдповiдно до пункту 190.1 статтi 190 ПКУ базою оподаткування для товарiв, що ввозяться на митну територiю України, є договiрна (контрактна) вартiсть, але не нижче митної вартостi цих товарiв, визначеної вiдповiдно до роздiлу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що пiдлягають сплатi i включаються до цiни товарiв.

     Для операцiй iз ввезення на митну територiю України товарiв датою вiднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згiдно з пунктом 187.8 статтi 187 ПКУ (пункт 198.2 статтi 198 ПКУ), а документом, що посвiдчує право на вiднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларацiя, оформлена вiдповiдно до вимог законодавства, яка пiдтверджує сплату податку (пункт 201.12 статтi 201 ПКУ).

     Враховуючи викладене, у разi нарахування податкових зобов'язань з ПДВ вiдповiдно до пункту 198.5 статтi 198 ПКУ за товарами, ввезеними на митну територiю України, база оподаткування визначається виходячи з величини митної вартостi, зазначеної у вiдповiднiй митнiй декларацiї.

     Вiдповiдно до пункту 52.2 статтi 52 ПКУ податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.