Україна і Сербія відновили переговори про зону вільної торгівлі

Україна відновила переговори з Сербією щодо створення зони вільної торгівлі, оскільки нинішній рівень товарообігу між двома країнами залишається порівняно низьким. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявив посол України в Сербії Олександр Литвиненко. За його словами, ЗВТ могла б пожвавити двосторонні економічні зв’язки й водночас органічно вписатися в європейську інтеграцію обох країн. Серед перспективних напрямків дипломат назвав машинобудування, насамперед сільгосптехніку.

Для «Сербського економіста» в цій історії важливий не тільки політичний сигнал, а й суха арифметика. За офіційними даними Статистичного управління Сербії, у 2025 році сербський експорт до України становив 179,6 млн євро, імпорт з України — 212,2 млн євро, а сукупний товарообіг досяг приблизно 391,8 млн євро. При цьому частка України в сербському експорті та імпорті залишається всього близько 0,5%, що дійсно підтверджує тезу про поки що обмежений масштаб торгівлі.

Поточна номенклатура торгівлі між країнами поки що виглядає досить вузькою і багато в чому сировинною. За даними посольства України в Сербії, основними статтями українського експорту до Сербії є залізна руда та чорні метали, деревина та вироби з дерева, а також пластмаси та полімерні матеріали. Більш детальна продуктова статистика показує, що серед найбільших українських поставок до Сербії були залізна руда на $61,6 млн, гарячекатаний прокат заліза на $11,9 млн та напівфабрикати із заліза на $8,92 млн.

З сербського боку до України зараз в основному надходять добрива, пластмаси та полімерні матеріали, електричні машини, чорні метали, мило та гума.

Якщо розглядати можливий ефект ЗВТ уже в прикладній площині, то найбільш логічним виглядає розширення торгівлі в тих нішах, де одна сторона може запропонувати іншій або дешевший, або більш дефіцитний товар. Для України це, крім металургійних і сировинних позицій, що вже надходять до Сербії, можуть бути сільськогосподарська техніка, окремі види металовиробів, деревообробка, продукти харчування з доданою вартістю та нішева споживча продукція.

Для Сербії потенційно найцікавішими товарами на українському ринку в разі ЗВТ можуть стати добрива, полімери, електротехніка, фармацевтика, гумотехнічні вироби, шини та автокомпоненти. Іншими словами, ЗВТ теоретично могла б змістити торгівлю з вузького сировинного обміну в бік більшої кількості перероблених товарів з обох сторін.

Окреме чутливе питання — статус Сербії у СОТ. Сербія досі не є членом Світової організації торгівлі. Остання доповідь Єврокомісії щодо Сербії прямо вказує, що процес зупинився насамперед через відсутність закону про ГМО, що відповідає вимогам СОТ, та через незавершені переговори щодо доступу на ринок з невеликою кількістю членів СОТ. Белград не завершив частину двосторонніх переговорів у рамках приєднання до СОТ, а старі сербські документи називали серед проблемних партнерів Україну, Бразилію, Росію та США.