УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Концепцiю розвитку законодавства про державну службу
1. Схвалити пiдготовлену Кабiнетом Мiнiстрiв України Концепцiю розвитку законодавства про державну службу (додається).
2. Кабiнету Мiнiстрiв України забезпечити розроблення на основi схваленої Концепцiї та внесення до 1 вересня 2005 року проекту нової редакцiї Закону України "Про державну службу" та iнших проектiв законiв, необхiдних для забезпечення вдосконалення державної служби в Українi.
Президент України | Л. КУЧМА |
м. Київ
5 сiчня 2005 року
N 1/2005
СХВАЛЕНО Указом Президента України вiд 5 сiчня 2005 року N 1/2005 |
КОНЦЕПЦIЯ
розвитку законодавства про державну службу
Вiдповiдно до Конституцiї України, ураховуючи вiтчизняний та мiжнародний досвiд, за роки незалежностi в Українi створено систему нацiонального законодавства про державну службу як невiд'ємної передумови сильної демократiї, важливого iнструмента забезпечення задоволення прав та свобод людини i громадянина, формування та реалiзацiї державної полiтики.
Перспективи дальшого розвитку цiєї системи визначено, зокрема, Стратегiєю економiчного та соцiального розвитку України "Шляхом європейської iнтеграцiї" на 2004 - 2015 роки, схваленою Указом Президента України вiд 28 квiтня 2004 року N 493, Концепцiєю адаптацiї iнституту державної служби до стандартiв Європейського Союзу, схваленою Указом Президента України вiд 5 березня 2004 року N 278. Кабiнет Мiнiстрiв України постановою вiд 8 червня 2004 року N 746 затвердив Програму розвитку державної служби на 2005 - 2010 роки, яка також передбачає широкий комплекс заходiв з полiпшення правового забезпечення дiяльностi у цiй сферi.
1. Основнi актуальнi проблеми у сферi державної служби
Незважаючи на заходи, що вживаються, система законодавства з питань державної служби все ще не повною мiрою задовольняє зростаючi потреби суспiльства i держави у забезпеченнi реалiзацiї конституцiйних прав i свобод людини та громадянина, ефективного виконання завдань i функцiй держави i тому не вiдповiдає iнтересам утвердження демократичної, соцiальної, правової держави, розвитку громадянського суспiльства, здiйснення ефективного управлiння в державi.
Негативнi фактори i тенденцiї у функцiонуваннi системи державної служби спричиненi значною мiрою нестабiльнiстю та непрестижнiстю державної служби, недодержанням у багатьох випадках вимог щодо полiтичної нейтральностi державних службовцiв, запобiгання конфлiкту їх матерiальних та iнших особистих iнтересiв, недопущення незаконного впливу на державних службовцiв пiд час виконання ними службових обов'язкiв, невiдповiдностi їх статусу, матерiального забезпечення та соцiального захисту рiвню покладеної на них вiдповiдальностi.
Дiяльнiсть державних службовцiв залишається недостатньо вiдкритою та прозорою, не створено умови для належного контролю за такою дiяльнiстю з боку суспiльства, що посилює у суспiльствi недовiру до органiв державної влади i разом з тим створює додатковi можливостi для зловживань, корупцiї i хабарництва, безвiдповiдальностi державних службовцiв.
Недостатньо високою залишається якiсть управлiнських послуг, якi надаються державними службовцями, що пов'язано з невiдповiднiстю професiйного рiвня багатьох з них сучасним потребам державного управлiння, вiдсутнiстю чiтко регламентованих адмiнiстративних процедур та нацiональних стандартiв щодо надання таких послуг.
Мають мiсце суб'єктивiзм у доборi, просуваннi по службi державних службовцiв, залишається недостатньо вiдкритим та прозорим механiзм прийняття на державну службу. Невизначенiсть кар'єрної перспективи, правова незахищенiсть вiд суб'єктивiзму керiвникiв, особливо напруженi умови роботи та iншi фактори посилюють непривабливiсть державної служби, особливо для молодi, призводять до вiдтоку значної частини висококвалiфiкованих спецiалiстiв з державної служби.
Внаслiдок цих та iнших факторiв знижується ефективнiсть державної служби, посилюються вiдчуженiсть людини вiд держави, нестабiльнiсть у суспiльствi, неповага громадян до державних органiв, що є вкрай неприпустимим. Для розв'язання цих та iнших проблем у сферi державної служби необхiдне суттєве удосконалення вiдповiдного правового регулювання.
Концепцiя розвитку законодавства про державну службу (далi - Концепцiя) розроблена вiдповiдно до Конституцiї України, з урахуванням вiтчизняного та мiжнародного досвiду, рекомендацiй Парламентської асамблеї Ради Європи та iнших мiжнародних органiзацiй з метою системного розв'язання проблем у цiй сферi.
2. Основнi засади вдосконалення правового регулювання державної служби
Дальший розвиток державної служби має здiйснюватись на таких засадах:
конституцiйнiсть та законнiсть регулювання дiяльностi державних органiв та державних службовцiв, їх взаємодiї з iнституцiями громадянського суспiльства;
професiйнiсть, демократичнiсть та прозорiсть системи державної служби, процедури прийняття органами державної влади рiшень, забезпечення участi громадян у процесi їх пiдготовки, об'єктивне та оперативне iнформування громадян України про дiяльнiсть державних органiв i державних службовцiв;
патрiотизм державних службовцiв та неухильне дотримання ними вимог законодавства, етичних норм i правил поведiнки, насамперед щодо недопущення проявiв корупцiї та зловживання службовим становищем, конфлiкту матерiальних та iнших особистих iнтересiв;
полiтична нейтральнiсть державних службовцiв, чiтке розмежування полiтичних та адмiнiстративних посад, повноважень та вiдповiдальностi осiб, що їх займають;
стабiльнiсть державної служби, надiйна захищенiсть державних службовцiв вiд полiтичного чи iншого незаконного втручання у виконання ними службових обов'язкiв.
3. Основнi проблеми правового характеру у сферi державної служби та шляхи їх законодавчого врегулювання
Законодавчо мають бути врегульованi такi основнi проблеми у сферi державної служби:
1. Запровадження бiльш ефективного механiзму забезпечення реалiзацiї громадянами України конституцiйного права на рiвний доступ до державної служби, недопущення привiлеїв чи обмежень за будь-якими ознаками. При цьому законодавчо має бути закрiплено бiльш високi вимоги до кандидатiв на посади державних службовцiв, зокрема щодо їх професiйностi, знання ними законодавства України, здатностi до роботи з громадянами, їх об'єднаннями, органами мiсцевого самоврядування, засобами масової iнформацiї в умовах вiдкритостi i прозоростi, володiння державною мовою. Особливо пiдтримуватися має вступ на державну службу та просування по службi осiб, що володiють iноземними мовами, зарубiжним досвiдом у вiдповiднiй сферi. Слiд посилити законодавчi гарантiї реалiзацiї гендерної полiтики у сферi державної служби, полiпшити можливостi для роботи молодi в органах державної влади.
2. Удосконалити розмежування сфер застосування принципiв та норм публiчного та приватного права для регулювання вiдносин у сферi державної служби.
Дiяльнiсть державних службовцiв регулюється законодавством про державну службу. На державнiй службi особа перебуває у публiчно-правових вiдносинах з державою. Вiд iменi держави у таких вiдносинах виступає орган державної влади в особi його керiвника. Статус державних службовцiв повиннi мати лише тi працiвники органiв державної влади, якi займаються питаннями вироблення та реалiзацiї державної полiтики, пiдготовки проектiв нормативно-правових актiв, використання коштiв державного бюджету, контролю та нагляду за виконанням законодавства, видання адмiнiстративних актiв, збереження державної таємницi або виконують iншi функцiї у сферi державного управлiння. Передбачити, що в органах державної влади працюють не тiльки державнi службовцi, а й iншi працiвники, дiяльнiсть, порядок призначення на посади та звiльнення з посад яких регулюється трудовим законодавством.
3. Забезпечити системне правове врегулювання всiх форм державної служби, включаючи державну службу в органах законодавчої та виконавчої влади, в судах, органах прокуратури, на дипломатичнiй службi, державнiй прикордоннiй службi, державнiй митнiй службi, iнших державних органах, а також у мiлiцiї, Збройних Силах України, установах служби виконання покарань тощо.
Передбачити виокремлення загальної державної служби, яка регулюється загальним законодавством про державну службу, та спецiалiзованої державної служби, яка регулюється спецiальним законодавством, що розробляється на основi загального законодавства про державну службу i передбачає спецiальнi умови проходження державної служби у вiдповiдних державних органах.
Впорядкувати класифiкацiю посад державних службовцiв, насамперед виходячи з обсягу їх повноважень, складностi роботи, вiдповiдальностi, встановити критерiї та бiльш досконалий порядок вiднесення посад державних службовцiв до вiдповiдних категорiй, спiввiдношення мiж категорiями посад та рангами державних службовцiв загальної та спецiалiзованої державної служби та категорiями посад i рангами у службi в органах мiсцевого самоврядування, що має сприяти побудовi кар'єри державного службовця i гарантувати необхiдну мотивацiю для пiдвищення ефективностi його дiяльностi, розширення можливостей рiвного доступу громадян до рiзних видiв державної служби та служби в органах мiсцевого самоврядування, вiльному переходу їх з однiєї служби до iншої.
4. Розмежувати полiтичнi та адмiнiстративнi посади у державнiй службi з огляду на порядок призначення та звiльнення, характер повноважень та вiдповiдальностi осiб, що займають такi посади. Слiд визначити законом вичерпний перелiк посад, якi вiдносяться до полiтичних. Запровадити в органах державної влади вищий корпус державних службовцiв. При цьому необхiдно враховувати, що за Основним Законом України державна полiтика, шляхи її реалiзацiї визначаються Президентом України, Верховною Радою України, Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до конституцiйних повноважень, а органи державної влади та їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.
Мають бути встановленi додатковi правовi механiзми забезпечення стабiльностi дiяльностi державних службовцiв та їх незалежностi вiд позицiї осiб, що займають полiтичнi посади, вдосконаленi правовi механiзми забезпечення полiтичної нейтральностi державних службовцiв, запобiгання виникненню конфлiкту матерiальних та iнших особистих iнтересiв державних службовцiв.
Впорядкувати правовий статус, законодавчо врегулювати порядок призначення на посади та звiльнення з посад, повноваження працiвникiв патронатних служб. Установити, що такi служби можуть мати лише особи, якi займають посади, вiднесенi до полiтичних. Передбачити, що працiвники патронатних служб мають право повернутись на рiвнозначну посаду тiй, яку вони займали ранiше.
Врегулювати правовий статус працiвникiв державних установ, органiзацiй, пiдприємств (науковi установи, навчальнi заклади, заклади охорони здоров'я, соцiального забезпечення тощо), якi не є державними службовцями.
5. Вдосконалити систему проходження державної служби, яка має передбачати вступ на державну службу та кар'єрний рiст державного службовця вiдповiдно до рiвня його професiйностi, iнших особистих дiлових, морально-етичних якостей, практичних навичок, необхiдних для роботи на певнiй посадi.
Має бути посилено значення кадрових резервiв, роль конкурсiв на замiщення вакантних посад, атестацiй та iншого оцiнювання роботи державного службовця. Такi конкурси повиннi бути вiдкритими. Результати атестацiї та iншого оцiнювання мають бути пiдставою для прийняття рiшень щодо просування по службi, присвоєння, включаючи достроково, чергового рангу державного службовця, встановлення додаткових надбавок до заробiтної плати, премiювання, пiдвищення квалiфiкацiї державного службовця, застосування стягнень тощо. Слiд передбачити розроблення методики оцiнювання та визначення порядку її застосування, встановити додатковi механiзми захисту iнтересiв державних службовцiв у разi змiни структури, лiквiдацiї чи реорганiзацiї органiв державної влади.
6. Удосконалити правове регулювання надання управлiнських послуг державними службовцями, оптимiзувавши на засадах децентралiзацiї, деконцентрацiї та субсидiарностi розподiл повноважень мiж органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування, а також iншими органами, установами, органiзацiями, уповноваженими надавати управлiнськi послуги. Для пiдвищення якостi таких послуг забезпечити запровадження в Українi вiдповiдних нацiональних та мiжнародних стандартiв.
7. Реформувати систему оплати працi державних службовцiв з метою залучення до державної служби найбiльш квалiфiкованих фахiвцiв, посилення мотивацiї їх роботи, зокрема шляхом пiдвищення посадових окладiв, частки посадового окладу в загальному розмiрi заробiтної плати, лiквiдацiї необгрунтованої мiжвiдомчої рiзницi у розмiрi окладiв для однакових за обсягом та характером повноважень посад державних службовцiв, впорядкування системи використання надбавок та доплат, забезпечення бiльш диференцiйованого їх використання на основi об'єктивних даних атестацiї або iншого оцiнювання роботи державного службовця, рiвня його квалiфiкацiї, обсягу повноважень, складностi виконуваних завдань, забезпечення обмеження ролi суб'єктивних факторiв пiд час призначення надбавок та доплат. Передбачити перегляд єдиної шкали посадових окладiв. Має бути забезпечено конкурентоспроможнiсть заробiтної плати державних службовцiв на ринку працi.
8. Посилити дiєвiсть системи безперервного професiйного навчання державних службовцiв, розширити можливостi для одержання ними додаткової освiти та пiдвищення квалiфiкацiї. Передбачити надання державним службовцям творчої вiдпустки для проходження стажування, зокрема за кордоном, узагальнення практики своєї дiяльностi, пiдготовки дисертацiй, монографiй, виконання iншої творчої роботи.
Полiпшити умови та пiдвищити вимоги до пiдготовки державних службовцiв. Покласти координацiю з формування державного замовлення на пiдготовку державних службовцiв та здiйснення контролю у цiй сферi на центральний орган виконавчої влади з питань державної служби.
9. Пiдвищити вiдповiдальнiсть державних службовцiв за додержання законодавства, квалiфiковане та своєчасне виконання посадових обов'язкiв, ефективне використання фiнансових та iнших ресурсiв держави, удосконалити механiзми запобiгання виникненню обставин, що сприяють проявам корупцiї i зловживанням на державнiй службi, конфлiктам матерiальних та iнших особистих iнтересiв, впорядкувати види стягнень, якi можуть застосовуватись до державних службовцiв, процедуру проведення службового розслiдування, причин їх дисциплiнарних правопорушень, а також притягнення до вiдповiдальностi таких осiб.
10. Удосконалити систему управлiння державною службою, законодавчо визначити статус i повноваження органу з питань державної служби, його територiальних пiдроздiлiв, порядок взаємодiї з iншими державними органами, їх кадровими службами, забезпечити встановлення єдиних стандартiв якостi державної служби та їх реалiзацiю в усiх органах державної влади.
4. Порядок реалiзацiї Концепцiї
На основi положень Концепцiї передбачається розроблення проекту нової редакцiї Закону України "Про державну службу" та iнших проектiв законiв, необхiдних для удосконалення системи державної служби в Українi, врегулювання статусу та порядку проходження окремих видiв державної служби, узгодження вiдповiдних положень правового регулювання державної служби та служби в органах мiсцевого самоврядування.
Реформування системи державної служби та розвиток законодавства, що регулює вiдносини у цiй сферi, передбачається проводити поетапно з урахуванням результатiв функцiонального обстеження та оцiнки ефективностi дiяльностi органiв державної влади.
Можливi змiни, пов'язанi iз звуженням сфери застосування законодавства про державну службу i виведенням за межi державної служби певних посад працiвникiв органiв державної влади, повиннi здiйснюватися без погiршення умов оплати їх працi iз збереженням за особами, якi працюють на посадах державних службовцiв, їх статусу до закiнчення перебування на цих посадах.
Реалiзацiя Концепцiї має забезпечити суттєве полiпшення умов надання органами державної влади управлiнських послуг громадянам, всебiчне задоволення їх законних прав та iнтересiв, пiдвищення ефективностi державного управлiння, змiцнення потенцiалу та авторитету державної служби.
Глава Адмiнiстрацiї Президента України | В. МЕДВЕДЧУК |