ЗЕД-2022: на що варто звернути увагу бізнесу?
На що варто звернути увагу бізнесу.
1. Обов’язок пред’являти товари митниці при кожному імпорті та експорті
Про це вже багато сказано. Але є відчуття, що це, все одно, поки не загальновідомий факт.
Отже, з 7 листопада 2022 року компанії не зможуть випускати товари у вільний обіг, використовуючи декларацію ЕА, без пред’явлення їх митному органу. Аналогічно — кожен експорт підлягатиме пред’явленню митниці. Єдиним винятком будуть компанії, що матимуть статус Авторизованого Економічного Оператора (АЕО-С).
2. Статус Авторизованого Економічного Оператора
І хоч це не зовсім новина 2022 року, все ж, думаю, це стане одною з головних тем для обговорення в митній сфері.
Україна — одна з близько сотні держав, що впровадили програму АЕО. Якщо дуже коротко, то це статус, який надає компанії низку переваг і спрощень. Одним із таких спрощень (для компаній із статусом АЕО-С) — є можливість завершувати імпорт товарів за місцезнаходженням об’єктів компанії, а також експортувати товари з таких об’єктів. Це дозволить компаніям не потрапляти у згадані вище обмеження.
З іншої сторони, логістичним та митно-брокерським компаніям буде також цікаво отримати статус АЕО-Б, що дасть їм конкурентні переваги:
-
можливість працювати зі спрощеними митними деклараціями для клієнтів із статусом АЕО-С,
-
зниження ризиків огляду після подання загальної декларації прибуття для перевізників.
Окремо варто відзначити, що кількість заяв на отримання авторизації АЕО-С, що можуть бути у одночасному розгляді в 2022 році – обмежена. Крім того, до 7 листопада 2022 року тільки виробники, що є одночасно експортерами/імпортерами, зможуть подати анкету для отримання статусу АЕО-С. Відповідно, є певна ймовірність черг. Як на митних терміналах, так і на авторизацію.
Детальніше про статус АЕО ви можете прочитати у статті тут.
3. Режим спільного транзиту (NCTS) та транзитні спрощення
У 2022 році Україна планує приєднатись до зони спільного транзиту. Схожі меседжі лунали також від європейських колег (які нас туди, власне, і мають запросити) під час попередньої моніторингової місії. Це дозволить українським компаніям транзитувати вантажі (без необхідності почергового оформлення товарів у транзит у кожній країні) через ЄС, Норвегію, Швейцарію, Туреччину, Сполучене Королівство та інші цивілізовані країни.
З моменту приєднання, використовуючи декларацію Т1 і режим спільного транзиту, компанія зможе переміщувати вантаж, наприклад, з Лісабону до Києва без додаткового оформлення у внутрішній транзит. При цьому, сплату митних платежів забезпечуватиме відправник своєю фінансовою гарантією.
Трейдери також зможуть отримати транзитні спрощення — серед них право завершувати транзит одразу у себе на об’єкті. Це доповнить обсяг спрощень, для компаній, що уже матимуть статус АЕО-С. Трейдери зможуть як завершити режим спільного транзиту на своєму об’єкті і одразу ж розмитнити товар.
Особливо це актуально, бо критерії для отримання статусу АЕО-С, зараховуються при отриманні обох видів спрощень.
4. Запровадження Альтернативних правил Пан-Євро-Мед
Можливо, у когось виникне питання, а які це основні правила Пан-Євро-Мед. Простими словами це Конвенція, що визначає правила набуття товарами преференційного походження у вільній торгівлі з нашими партнерами. Такі правила вже є частиною угод з ЄС, ЄАВТ, Ізраїлем, Грузією тощо.
Тепер на сцену виходять Альтернативні Правила Пан-Євро-Мед. У ЄС, ЄАВТ і ще декількох державах вони уже працюють з 2021 року. В Україні ці правила також будуть запроваджені. Прогнозовано — у першому кварталі 2022.
Альтернативні правила можна застосовувати паралельно із основними. Фактично, на вибір сторін операції. І це, само по собі, є новиною.
Правила трохи, а подекуди й дуже, спрощують набуття преференційного походження на товари:
-
впроваджують повну кумуляцію (що таке кумуляція, ви також можете прочитати тут),
-
збільшують строк чинності сертифікатів походження та розширюють підстави для ретроспективного підтвердження походження,
-
пом’якшують частину правил достатньої переробки.
Таким чином, багато товарів, які раніше не могли набути українського походження при експорті – зможуть його набути (маємо надію) з кінця першого кварталу 2022 року.
5. Криміналізація товарної контрабанди
На момент написання цієї статті, законопроект про криміналізацію товарної контрабанди було прийнято в першому читанні і внесено до порядку денного на друге читання. Цей законопроект — президентський, визначений як невідкладний. Дуже ймовірно, що він буде прийнятий уже найближчим часом.
До цього, в Україні була криміналізована виключно контрабанда культурних цінностей, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, лісоматеріалів тощо. Тобто, певного вузького переліку конкретних товарів. Законопроект до другого читання передбачає криміналізацію контрабанди будь-яких товарів, а також підакцизних товарів, як спеціальну норму.
Контрабанда повинна стати кримінально караною, якщо вартість переміщених поза митним контролем (або з приховуванням від нього) товарів (станом на 1 січня 2022 року) становитиме близько 1 мільйона 200 тисяч грн. Якщо говорити про підакцизні товари, то їх контрабанда буде злочином, якщо товарів ввезено на суму близько 600 тисяч (із 1 січня 2022 року).
Звичайно, вказаний перелік — суб’єктивний. Є низка інших важливих подій у митній сфері, що прогнозовано стануться у 2022-му. Але усі п’ять перелічених факторів точно значно вплинуть на сферу міжнародної торгівлі.
А тому, будьмо готові.