Уряд схвалив проєкт нового Митного кодексу України

27 квітня, Кабінет Міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу України. Цей проєкт є важливим елементом виконання Розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу.

Проєкт готувався протягом двох років у широкому професійному діалозі. У законопроєкті враховано результати оцінки, проведеної Європейською Комісією, а також пропозиції бізнесу.

Окремими важливими етапами стали взаємодія з українським бізнесом та європейською стороною. Після направлення документа до Європейської Комісії для оцінки відповідності митному законодавству ЄС було проведено 14 робочих зустрічей з європейськими експертами.

З жовтня 2025 року по березень 2026 року робоча група, створена на виконання доручення Уряду, до складу якої увійшли 15 представників найбільших бізнес-об’єднань і асоціацій, які впродовж останніх трьох років працюють над покращенням бізнес-клімату та захистом прав бізнесу в Україні, провела понад 60 консультацій. Значну частину пропозицій учасників було враховано.

Структура проєкту нового Митного кодексу

Структурно проєкт побудований за логікою європейського митного законодавства. Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів та глав. 

Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС. Розділи XII–XV охоплюють положення національного рівня, а розділи XVI–XVII містять перехідні положення, необхідні для функціонування системи до вступу України в ЄС. Загалом проєкт нового Митного кодексу на сьогодні складається з 781 статті.

Основні нововведення та зміни (у порівнянні з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, запроваджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо.

Для забезпечення безперервності бізнес-процесів новий Митний кодекс, зокрема, передбачає, що безстрокові авторизації продовжують діяти, а строкові – діють до завершення строку їх дії або до завершення відповідних операцій.

Зазначені кроки сприятимуть українському бізнесу, який веде зовнішньоекономічну діяльність, завчасно адаптуватися до нових правил, оптимізувати свої логістичні та виробничі процеси і підвищити свою конкурентоспроможність.

Більшість положень нового Митного кодексу будуть зрозумілими як для бізнесу, так і для митників. Цьому сприяло тривале формування вже чинної на сьогодні нормативно-правової бази за стандартами ЄС, а також практична реалізація європейських правил та процедур.

Наступний етап – подання законопроєкту на розгляд Верховної Ради.