Експорт товарів: розрахунки, валютний нагляд та правила обліку

   У період воєнного стану експортні операції регулюються постановою НБУ № 18, яка встановлює обмеження щодо валютних розрахунків і періодично оновлюється. Експортери мають проводити всі розрахунки з нерезидентами лише через банки - у гривні або іноземній валюті. За порушення валютного законодавства передбачені штрафи до 50% суми операції.

   Заборонено здійснювати валютні операції з російськими та білоруськими суб'єктами, а також використовувати валюту цих країн. Граничний строк розрахунків за експортними операціями становить 180 днів, але не поширюється на операції менші за 400 тис. грн. При цьому штучне «дроблення» контрактів контролюється банками й підпадає під валютний нагляд.

   Детальніше про це читайте в матеріалі: Експорт товарів: що врахувати в розрахунках із нерезидентом.

   За кожною експортною операцією банки здійснюють валютний нагляд, контролюючи дотримання граничних строків розрахунків (180 днів). Відлік починається з дати митного оформлення або підписання акта поставки. Нагляд припиняється після надходження коштів від нерезидента або зарахування їх через акредитив чи банківську гарантію.

   Важливо: наразі проводити взаємозалік заборгованостей фактично неможливо, оскільки за цих умов банк не знімає операцію з валютного нагляду.

   У разі порушення строків розрахунків застосовується ЗЕД-пеня. Детальніше читайте у статті: Експорт товарів: валютний нагляд і ЗЕД-пеня

   Також у статті "Експорт товарів: загальні правила бухгалтерського обліку" ми докладно розповіли про порядок відображення в бухобліку експортних операцій, а у цьому матеріалі продемонструємо "експортний" бухоблік на конкретних прикладах.

   Про порядок відображення в прибутковому обліку операцій з експорту товарів.