НТФ "Інтес"

КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України та Урядом Австралiї про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи та запобiгання податковим ухиленням i уникненням

Уряд України та Уряд Австралiї,

бажаючи надалi розвивати взаємнi економiчнi вiдносини та змiцнювати спiвробiтництво щодо податкових питань,

маючи намiр укласти Конвенцiю про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи без створення можливостей для неоподаткування або зменшення оподаткування шляхом ухилення вiд сплати податкiв або уникнення оподаткування (у тому числi, шляхом неправомiрного використання схем з метою отримання пiльг, передбачених цiєю Конвенцiєю, що має наслiдком отримання непрямої вигоди резидентами третiх Держав),

домовились про таке:

РОЗДIЛ I
СФЕРА ДIЇ КОНВЕНЦIЇ

Стаття 1
ОСОБИ, НА ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ КОНВЕНЦIЯ

1. Ця Конвенцiя поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

2. Для цiлей цiєї Конвенцiї доходи, отриманi утворенням чи структурою або через них, якi розглядаються як повнiстю чи частково фiскально прозорi згiдно з податковим законодавством будь-якої з Договiрних Держав, вважаються доходами резидента Договiрної Держави, але тiльки в тiй мiрi, в якiй доходи для цiлей оподаткування цiєю Договiрною Державою вважаються доходами резидента цiєї Договiрної Держави.

3. Ця Конвенцiя не впливає на оподаткування Договiрною Державою її резидентiв, за винятком переваг, якi надаються вiдповiдно до пункту 2 статтi 9, пункту 6 статтi 13 i статей 17, 18, 19, 21, 22 та 25.

Стаття 2
ПОДАТКИ, НА ЯКI ПОШИРЮЄТЬСЯ КОНВЕНЦIЯ

1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, та у випадку України - вiд iменi її полiтико-адмiнiстративних одиниць або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доходи вважаються всi податки, якi справляються iз загального доходу або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, що сплачуються пiдприємствами, а також податки на прирiст вартостi капiталу.

3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема є:

(a) в Австралiї:

(i) податок на доходи;

(ii) податки на ренту ресурсiв; та

(iii) податок на додатковi пiльги (the fringe benefits tax), встановленi вiдповiдно до федерального закону Австралiї

(далi - "Австралiйський податок");

(b) в Українi:

(i) податок на доходи фiзичних осiб; та

(ii) податок на прибуток пiдприємств

(далi - "Український податок").

4. Ця Конвенцiя також застосовується до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються вiдповiдно до федерального законодавства Австралiї або законодавства України пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлятимуть один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.

РОЗДIЛ II
ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття 3
ЗАГАЛЬНI ВИЗНАЧЕННЯ

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

(a) термiн "Австралiя", у разi використання в географiчному значеннi, не включає всi зовнiшнi територiї, окрiм:

(i) територiї острова Норфолк;

(ii) територiї острова Рiздва;

(iii) територiї Кокосових (Кiлiнгових) островiв;

(iv) територiї островiв Ашмор i Картьє;

(v) територiї острова Херд та островiв Макдональд; та

(vi) територiї островiв Коралового моря,

та включає будь-яку територiю, що прилягає до територiальних меж Австралiї (включаючи територiї, зазначенi в цьому пiдпунктi), щодо якої наразi дiє, вiдповiдно до мiжнародного права, закон Австралiї, що стосується розвiдки або експлуатацiї будь-яких природних ресурсiв виключної економiчної зони або морського дна та надр континентального шельфу;

(b) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф та її виключну економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права була або може бути визначена в майбутньому як територiя, в межах якої можуть здiйснюватися права України щодо морського дна i надр та їхнiх природних ресурсiв;

(d) термiн "пiдприємницька дiяльнiсть" включає надання професiйних послуг та iншу дiяльнiсть незалежного характеру;

(e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яке утворення, яке розглядається з метою оподаткування як компанiя або корпоративне об'єднання;

(f) термiн "компетентний орган" означає:

(i) в Австралiї, Комiсар з питань оподаткування або повноважний представник Комiсара; та

(ii) в Українi, Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважний представник;

(g) термiн "пiдприємство" застосовується до здiйснення будь-якої пiдприємницької дiяльностi;

(h) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, дiяльнiсть якого здiйснюється резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, дiяльнiсть якого здiйснюється резидентом iншої Договiрної Держави;

(i) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, за винятком випадкiв, коли таке перевезення здiйснюється виключно мiж пунктами в Договiрнiй Державi, i пiдприємство, яке експлуатує морське або повiтряне судно, не є пiдприємством цiєї Держави;

(j) термiн "нацiональна особа" стосовно Договiрної Держави означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має пiдданство або громадянство цiєї Договiрної Держави; та

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство чи асоцiацiю, що отримують свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством цiєї Договiрної Держави;

(k) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;

(l) термiн "визнаний пенсiйний фонд" Договiрної Держави означає утворення чи структуру, засновану в цiй Державi, яка розглядається як окрема особа вiдповiдно до податкового законодавства цiєї Держави, або, у випадку Австралiї, Австралiйський пенсiйний фонд для цiлей Австралiйського податку, та:

(i) яка заснована та функцiонує виключно або майже виключно для адмiнiстрування або надання пенсiйних виплат та додаткових чи випадкових виплат фiзичним особам, i яка пiдлягає регулюванню як така цiєю Державою або одним iз її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади; або

(ii) яка заснована та функцiонує виключно або майже виключно для iнвестування коштiв на користь утворень або структур, зазначених у пiдпунктi (i), або, у випадку Австралiї, для iнвестування таких коштiв, або вiдповiдних пенсiйних активiв, або окремих звiльнених вiд оподаткування активiв компанiї зi страхування життя, яка є резидентом Австралiї, або будь-якої їх комбiнацiї;

(m) термiн "податок" означає Австралiйський податок або Український податок залежно вiд контексту, але не включає будь-якi штрафи чи вiдсотки, що нараховуються згiдно iз законодавством будь-якої з Договiрних Держав стосовно її податку.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї у будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави щодо податкiв, до яких застосовується ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше, причому будь-яке значення згiдно iз застосовним податковим законодавством цiєї Держави превалює над значенням, наданим цьому термiну згiдно з iншими законами цiєї Держави.

Стаття 4
РЕЗИДЕНТ

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка вiдповiдно до законодавства цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню як резидент цiєї Держави або пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння або будь-якого iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу та будь-який її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади, а також визнаний пенсiйний фонд цiєї Держави. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, то статус цiєї особи визначається таким чином:

(a) фiзична особа вважається резидентом тiльки тiєї Держави, в якiй вона має мiсце постiйного проживання; якщо мiсце її постiйного проживання є в обох Державах, ця фiзична особа вважається резидентом тiльки тiєї Держави, в якiй вона має тiснiшi особистi та економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

(b) якщо Державу, в якiй знаходиться центр життєвих iнтересiв, неможливо визначити, або якщо особа не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Держав, така особа вважається резидентом тiльки тiєї Держави, в якiй вона зазвичай проживає;

(c) якщо фiзична особа зазвичай проживає в обох Державах або не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

(d) якщо особа є нацiональною особою обох Держав або не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити це питання за взаємною згодою.

3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, яка не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться визначити за взаємною згодою Договiрну Державу, резидентом якої така особа вважатиметься для цiлей цiєї Конвенцiї, враховуючи мiсце її фактичного управлiння, мiсце, де вона зареєстрована або iншим чином створена, та будь-якi iншi вiдповiднi фактори. За вiдсутностi такої згоди така особа не вважатиметься резидентом жодної з Договiрних Держав для цiлей користування перевагами цiєї Конвенцiї.

Стаття 5
ПОСТIЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

(a) мiсце управлiння;

(b) фiлiал;

(d) фабрику;

(e) майстерню;

(f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв, та

(g) фiксоване мiсце, що є сiльськогосподарською або лiсовою власнiстю.

3. Будiвельний майданчик або конструкцiя чи монтажний об'єкт вважаються постiйним представництвом лише за умови їх iснування протягом перiоду, що перевищує шiсть мiсяцiв.

4. Незважаючи на положення пунктiв 1, 2 та 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави:

(a) здiйснює наглядову або консультацiйну дiяльнiсть в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що перевищують у сукупностi 183 днi протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду, у зв'язку з будiвельним майданчиком або конструкцiєю чи монтажним об'єктом, що здiйснюється в цiй iншiй Державi;

(b) здiйснює дiяльнiсть (включаючи експлуатацiю значного обладнання) в iншiй Державi з розвiдки або використання природних ресурсiв, розташованих у цiй iншiй Державi, протягом перiоду або перiодiв, що перевищують у сукупностi 90 днiв у будь-якому 12-мiсячному перiодi; або

(c) експлуатує значне обладнання в iншiй Державi (включаючи зазначене у пiдпунктi (b)) протягом перiоду або перiодiв, що перевищують у сукупностi 183 днi протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду,

зазначена дiяльнiсть вважається такою, що здiйснюється через постiйне представництво пiдприємства, розташоване в цiй iншiй Державi, якщо тiльки ця дiяльнiсть не обмежується тiєю, що згадана в пунктi 6, яка, якщо й здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це мiсце дiяльностi у постiйне представництво згiдно з положеннями цього пункту.

5. Виключно з метою визначення того, чи були перевищенi перiоди, зазначенi в пунктах 3 та 4:

(a) якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює в iншiй Договiрнiй Державi будь-який з видiв дiяльностi, зазначених у пунктах 3 та 4; та

(b) пов'язана дiяльнiсть здiйснюється в цiй iншiй Договiрнiй Державi протягом рiзних перiодiв часу, кожен з яких перевищує 30 днiв, одним або кiлькома пiдприємствами, тiсно пов'язаними з першим згаданим пiдприємством,

цi рiзнi перiоди часу додаються до перiоду часу, протягом якого перше згадане пiдприємство здiйснювало свою дiяльнiсть.

6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, вважається, що термiн "постiйне представництво" не включає:

(a) використання примiщень виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

(b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;

(d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою придбання товарiв чи виробiв або збору iнформацiї для пiдприємства;

(e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення будь-якої iншої дiяльностi для пiдприємства;

(f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, зазначених у пiдпунктах (a) - (e),

за умови, що така дiяльнiсть або, у випадку пiдпункту (f), сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi має пiдготовчий або допомiжний характер.

7. Пункт 6 не застосовується до постiйного мiсця дiяльностi, яке використовується або утримується пiдприємством, якщо це пiдприємство або пiдприємство, яке тiсно пов'язане з ним, здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть у тому ж мiсцi або в iншому мiсцi в тiй самiй Договiрнiй Державi та:

(a) це мiсце або iнше мiсце вважається постiйним представництвом для пiдприємства або тiсно пов'язаного з ним пiдприємства вiдповiдно до положень цiєї статтi; або

(b) сукупна дiяльнiсть, яка є результатом поєднання дiяльностi, що здiйснюється двома пiдприємствами в одному й тому ж мiсцi, або одним i тим же пiдприємством чи пiдприємствами, тiсно пов'язаними мiж собою, у двох мiсцях, не має пiдготовчого або допомiжного характеру,

за умови, що пiдприємницька дiяльнiсть, яка здiйснюється двома пiдприємствами в одному й тому ж мiсцi, або одним й тим самим пiдприємством чи тiсно пов'язаними пiдприємствами в двох мiсцях, являють собою взаємодоповнюючi функцiї, якi є частиною єдиного бiзнес процесу.

8. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, але з урахуванням положень пункту 9, якщо особа дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства та:

(a) дiючи таким чином, систематично укладає контракти або систематично вiдiграє головну роль, що призводить до укладання контрактiв, якi регулярно укладаються без внесення пiдприємством суттєвих змiн, i цi контракти:

(i) укладенi вiд iменi пiдприємства;

(ii) стосуються передачi права власностi або надання права користування майном, що належить цьому пiдприємству або яким це пiдприємство має право користуватися; або

(iii) стосуються надання послуг цим пiдприємством; або

(b) виробляє або переробляє в Договiрнiй Державi для пiдприємства товари чи вироби, що належать пiдприємству,

це пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть такої особи обмежується тiєю дiяльнiстю, що зазначена у пунктi 6, яка якщо й здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi (iнше, нiж постiйне мiсце дiяльностi, до якого застосовується пункт 7), не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень пункту 6.

9. Пункт 8 не застосовується, якщо особа, яка дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства iншої Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у першiй згаданiй Державi як незалежний агент та дiє вiд iменi цього пiдприємства в рамках своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо особа дiє виключно або майже виключно вiд iменi одного або кiлькох пiдприємств, з якими вона тiсно пов'язана, ця особа не вважається незалежним агентом у значеннi цього пункту стосовно будь-якого такого пiдприємства.

10. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи iншим чином), сам по собi не є пiдставою вважати будь-яку з цих компанiй постiйним представництвом iншої.

11. Для цiлей цiєї статтi особа або пiдприємство вважається тiсно пов'язаним з пiдприємством, якщо, з урахуванням усiх вiдповiдних фактiв i обставин, одне з них контролює iнше або обидва перебувають пiд контролем одних i тих же осiб або пiдприємств. У будь-якому випадку особа або пiдприємство вважається тiсно пов'язаним з пiдприємством, якщо бенефiцiарна частка одного в iншому прямо чи опосередковано складає бiльше нiж 50 вiдсоткiв (або, у випадку компанiї, бiльше нiж 50 вiдсоткiв загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї або бенефiцiарної частки у капiталi компанiї), або якщо бенефiцiарна частка iншої особи чи пiдприємства в особi та пiдприємствi або в двох пiдприємствах прямо чи опосередковано складає бiльше нiж 50 вiдсоткiв (або, у випадку компанiї, бiльше нiж 50 вiдсоткiв загальної кiлькостi голосiв i вартостi акцiй компанiї або бенефiцiарної частки у капiталi компанiї).

12. Принципи, викладенi в попереднiх пунктах цiєї статтi, застосовуються при визначеннi для цiлей пункту 8 статтi 11 та пункту 5 статтi 12, чи iснує постiйне представництво за межами обох Договiрних Держав, та чи має пiдприємство, яке не є пiдприємством Договiрної Держави, постiйне представництво в Договiрнiй Державi.

РОЗДIЛ III
ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДIВ

Стаття 6
ДОХОДИ ВIД НЕРУХОМОГО МАЙНА

1. Доходи, отриманi резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доходи вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має згiдно iз законодавством Договiрної Держави, в якiй знаходиться вiдповiдне майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає:

(a) оренду землi та будь-яке iнше право власностi на землю або щодо неї, незалежно вiд того, чи була вона покращена, чи нi;

(b) майно, приналежне до нерухомого майна;

(d) права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi;

(e) узуфрукт нерухомого майна;

(f) право на розвiдку родовищ корисних копалин, нафти чи газу або iнших природних ресурсiв, а також право на розробку цих родовищ чи ресурсiв; та

(g) право на отримання змiнних або фiксованих платежiв як компенсацiю за експлуатацiю або у зв'язку з експлуатацiєю, або право на розвiдку чи експлуатацiю родовищ корисних копалин, нафти чи газу, кар'єрiв чи iнших мiсць видобутку чи експлуатацiї природних ресурсiв.

Морськi та повiтрянi судна не вважаються нерухомим майном.

3. Будь-яке право або майно, зазначенi у пунктi 2, вважаються розташованими там, де розташованi земля, родовища корисних копалин, нафти або газу, кар'єри або природнi ресурси, залежно вiд обставин, або де може проводитися розвiдка.

4. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, отриманих вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi.

5. Положення пунктiв 1, 3 та 4 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства.

Стаття 7
ПРИБУТОК ВIД ПIДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як зазначено вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись в iншiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть за таких самих або аналогiчних умов, та дiяло повнiстю незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є, або вiд iнших пiдприємств, з якими воно працює.

3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вирахування витрат пiдприємства, якi є витратами, понесеними для цiлей постiйного представництва (включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином), i якi пiдлягали б вирахуванню, якби постiйне представництво було незалежним утворенням, яке сплачувало б цi витрати незалежно вiд того, чи понесенi вони в Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво, чи в iншому мiсцi.

4. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва лише на пiдставi купiвлi цим постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

5. Якщо прибуток включає види доходу, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення зазначених статей не залежать вiд положень цiєї статтi.

6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, прибуток пiдприємства Договiрної Держави вiд здiйснення дiяльностi стосовно будь-якої форми страхування може оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї iншої Держави.

7. Якщо:

(a) резидент Договiрної Держави має бенефiцiарне право, безпосередньо або через один або декiлька взаємопов'язаних трастових фондiв, на частку прибутку вiд пiдприємницької дiяльностi пiдприємства, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi довiрчим власником трастового фонду, який не є трастовим фондом, що розглядається як компанiя для цiлей оподаткування; та

(b) стосовно цього пiдприємства цей довiрчий власник має постiйне представництво в цiй iншiй Державi вiдповiдно до принципiв статтi 5,

то пiдприємницька дiяльнiсть, що здiйснюється довiрчим власником, вважається пiдприємницькою дiяльнiстю, що здiйснюється в iншiй Державi цим резидентом через розташоване в нiй постiйне представництво, i ця частка прибутку вiд дiяльностi вiдноситься до цього постiйного представництва.

8. Договiрна Держава не коригуватиме прибутки, що вiдносяться до постiйного представництва пiдприємства однiєї з Договiрних Держав, пiсля закiнчення десяти рокiв з кiнця податкового року, в якому очiкувалося, що прибутки будуть вiднесенi до постiйного представництва. Положення цього пункту не застосовуються у випадку шахрайства, грубої недбалостi або навмисного невиконання зобов'язань, або якщо протягом цього десятирiчного перiоду будь-яка з Держав iнiцiювала аудит прибуткiв пiдприємства.

Стаття 8
МОРСЬКИЙ ТА ПОВIТРЯНИЙ ТРАНСПОРТ

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях оподатковується тiльки в цiй Державi.

2. Незважаючи на положення пункту 1, прибуток пiдприємства Договiрної Держави, отриманий вiд перевезення морськими або повiтряними суднами пасажирiв, худоби, пошти, товарiв або виробiв, якi вiдвантажуються в iншiй Договiрнiй Державi та розвантажуються в цiй iншiй Державi, або вiд лiзiнгу на повнiй основi морського або повiтряного судна для цiлей такого перевезення, може оподатковуватися в цiй iншiй Державi.

3. Положення пунктiв 1 та 2 також застосовуються до прибутку вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному агентствi з експлуатацiї транспортних засобiв.

4. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включає:

(a) прибуток вiд лiзингу морських або повiтряних суден без екiпажу; та

(b) прибуток вiд використання, технiчного обслуговування або оренди контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього обладнання для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв або виробiв,

за умови, що такий лiзинг або таке використання, технiчне обслуговування або оренда, залежно вiд обставин, безпосередньо пов'язанi або є допомiжними стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях.

Стаття 9
АСОЦIЙОВАНI ПIДПРИЄМСТВА

1. Якщо:

(a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави; або

(b) однi й тi самi особи безпосередньо або опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства Договiрної Держави та пiдприємства iншої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових вiдносинах створюються або встановлюються умови, що вiдрiзняються вiд тих, якi можна було б очiкувати мiж незалежними пiдприємствами, що дiють повнiстю незалежно одне вiд одного, тодi будь-який прибуток, який, як очiкувалося, мiг би бути нарахований одному з пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не був нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства та вiдповiдно оподаткований.

2. Якщо Договiрна Держава включає до прибутку пiдприємства цiєї Держави - та вiдповiдно оподатковує - прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, включенi таким чином, є прибутками, якi можна було б очiкувати вiд пiдприємства першої згаданої Держави, якби умови, встановленi мiж двома пiдприємствами, були такими, якi можна було б очiкувати мiж незалежними пiдприємствами, що дiють повнiстю незалежно одне вiд одного, тодi ця iнша Держава здiйснює вiдповiдне коригування суми податку, що стягується в нiй з цих прибуткiв. При визначеннi такого коригування належним чином враховуються iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав консультуються один з одним у разi потреби.

3. Договiрна Держава не включатиме до прибуткiв пiдприємства та вiдповiдно не оподатковуватиме прибутки, якi, як очiкувалося, мали бути нарахованi пiдприємству, але через умови, зазначенi в пунктi 1, не були нарахованi, пiсля закiнчення десяти рокiв з кiнця податкового року, в якому, як очiкувалося, прибутки мали бути нарахованi пiдприємству. Положення цього пункту не застосовуються у випадку шахрайства, грубої недбалостi або навмисного невиконання зобов'язань, або якщо протягом цього десятирiчного перiоду цiєю Державою було розпочато перевiрку прибуткiв пiдприємства.

Стаття 10
ДИВIДЕНДИ

1. Дивiденди, що виплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Однак, дивiденди, що виплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо бенефiцiарний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує:

(a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо бенефiцiарним власником є компанiя, яка безпосередньо володiє щонайменше 10 вiдсотками голосiв у компанiї, яка виплачує дивiденди, протягом 365-денного перiоду, що включає день виплати дивiдендiв (для обчислення цього перiоду не беруться до уваги змiни власностi, якi можуть бути прямим результатом корпоративної реорганiзацiї, такої як злиття або реорганiзацiя з подiлом компанiї, яка володiє акцiями або яка виплачує дивiденди);

(b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

Цей пункт не впливає на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого виплачуються дивiденди.

3. Незважаючи на положення пiдпункту (b) пункту 2, дивiденди не оподатковуються в Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що виплачує дивiденди, якщо бенефiцiарний власник дивiдендiв безпосередньо володiє менше нiж 10 вiдсотками голосiв у компанiї, яка виплачує дивiденди, бенефiцiарний власник не може прямо чи опосередковано визначити особу однiєї або кiлькох осiб, якi приймають рiшення, що включають контроль та керiвництво дiяльнiстю компанiї, яка виплачує дивiденди, i бенефiцiарним власником є:

(a) Договiрна Держава, або її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, або мiсцевий орган влади (включаючи державний iнвестицiйний фонд);

(b) Резервний банк Австралiї (Reserve Bank of Australia) або Нацiональний банк України;

(c) у випадку Австралiї, визнаний пенсiйний фонд Австралiї або резидент Австралiї, який отримує такi дивiденди вiд здiйснення вiдповiдної дiяльностi з пенсiйного забезпечення; або

(d) у випадку України, визнаний пенсiйний фонд України, дохiд якого звiльнено вiд оподаткування в Українi.

4. Термiн "дивiденди", що використовується в цiй статтi, означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також iншi суми, якi пiдлягають такому ж оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй, вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток, для цiлей її оподаткування.

5. Положення пунктiв 1, 2 та 3 не застосовуються, якщо бенефiцiарний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що виплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, фактично пов'язаний з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

6. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або дохiд з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може оподатковувати будь-якими податками дивiденди, що виплачуються компанiєю, - якi є дивiдендами, що належать особi, яка не є резидентом iншої Договiрної Держави, - за винятком випадкiв, коли холдинг, стосовно якого виплачуються дивiденди, фактично пов'язаний з постiйним представництвом, розташованим у цiй iншiй Державi, а також не може оподатковувати нерозподiлений прибуток компанiї податком на нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо виплаченi дивiденди або нерозподiлений прибуток повнiстю або частково складаються з прибутку або доходу, що виникає в цiй iншiй Державi.

7. Незважаючи на пункт 6, дивiденди, що виплачуються компанiєю, яка вважається резидентом лише однiєї Договiрної Держави вiдповiдно до пункту 3 статтi 4, можуть оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi, але лише тiєю мiрою, якою дивiденди виплачуються з прибутку, що виникає в цiй iншiй Договiрнiй Державi. Якщо бенефiцiарним власником таких дивiдендiв є резидент першої згаданої Держави, пункт 2 цiєї статтi застосовується так, нiби компанiя, що виплачує дивiденди, є резидентом лише iншої Держави.

Стаття 11
ПРОЦЕНТИ

1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi та виплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Однак, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо бенефiцiарний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує:

(a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв, якщо проценти одержанi фiнансовою установою, яка не пов'язана з платником та дiє повнiстю незалежно вiд нього, за умови, що проценти не сплачуються в рамках угоди, що передбачає надання позик "back-to-back loans" або iншої угоди, яка є економiчно еквiвалентною та має на метi аналогiчний до таких позик ефект;

(b) 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв у всiх iнших випадках.

3. Для цiлей цiєї статтi термiн "фiнансова установа" означає уповноважену депозитну установу, яка пiдпадає пiд вимоги достатностi капiталу та регулювання кредитного ризику вiдповiдно до мiжнародних стандартiв щодо вимог до капiталу регульованого банкiвського бiзнесу, як це викладено в Базельських угодах.

4. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi та бенефiцiарним власником яких є резидент iншої Договiрної Держави, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо проценти одержуються:

(a) Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, чи мiсцевим органом влади (включаючи державний iнвестицiйний фонд);

(b) Резервним банком Австралiї (Reserve Bank of Australia) або Нацiональним банком України;

(c) у випадку Австралiї, визнаним пенсiйним фондом Австралiї або резидентом Австралiї, який отримує такi проценти вiд здiйснення вiдповiдної дiяльностi з пенсiйного забезпечення; або

(d) у випадку України, визнаним пенсiйним фондом України, дохiд якого звiльнено вiд оподаткування в Українi.

5. Незважаючи на положення пункту 4, проценти, зазначенi у пiдпунктах (a), (b), (c) та (d) цього пункту, можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, за ставкою, що не перевищує 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв, якщо бенефiцiарний власник процентiв може прямо чи опосередковано визначити особу однiєї або кiлькох осiб, якi приймають рiшення, що включають контроль та керiвництво дiяльнiстю емiтента боргової вимоги.

6. Термiн "проценти", що використовується в цiй статтi, означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення та незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд державних цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, а також дохiд, який пiдлягає такому самому режиму оподаткування, як i дохiд вiд позики, вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, в якiй виникає дохiд.

7. Положення пунктiв 1 та 2 не застосовуються, якщо бенефiцiарний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, фактично пов'язана з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

8. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави для цiлей його оподаткування. Однак, якщо особа, яка сплачує проценти, незалежно вiд того, чи є ця особа резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi або за межами обох Договiрних Держав постiйне представництво, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе таке постiйне представництво, тодi вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво.

9. Якщо з причин особливих вiдносини мiж платником та бенефiцiарним власником або мiж ними обома та будь-якою iншою особою сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вони сплачуються, перевищує суму, яку можна було б узгодити мiж платником та бенефiцiарним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежiв пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 12
РОЯЛТI

1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються або зараховуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Однак, роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй Державi вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо бенефiцiарний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не перевищує 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi.

3. Термiн "роялтi", що використовується в цiй статтi, означає платежi або нарахування, перiодичнi чи нi, та незалежно вiд того, як вони визначенi чи обчисленi, тiєю мiрою, якою вони здiйснюються як компенсацiя за:

(a) використання або право користування будь-яким авторським правом, патентом, дизайном чи моделлю, планом, секретною формулою чи процесом, торговою маркою чи iншим подiбним майном чи правом;

(b) надання наукових, технiчних, промислових чи комерцiйних знань чи iнформацiї;

(c) надання будь-якої допомоги, яка є допомiжною та додатковою до будь-якого такого майна чи права, якi зазначенi в пiдпунктi (a), або будь-яких таких знань чи iнформацiї, якi зазначенi в пiдпунктi (b);

(d) використання або право користування:

(i) кiнофiльмiв;

(ii) кiноплiвок, аудiо- чи вiдеострiчок, дискiв або будь-яких iнших засобiв вiдтворення чи передачi зображення чи звуку для використання у зв'язку з телебаченням, радiо чи iншим мовленням;

(e) використання або право користування частиною або всiм радiочастотним спектром, як зазначено в лiцензiї на радiочастотний спектр Договiрної Держави, якщо платiж або нарахування виникає в цiй Державi;

(f) використання або право користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням; або

(g) повне або часткове утримання вiд використання або надання будь-якого майна чи права, зазначеного в цьому пунктi.

4. Положення пунктiв 1 та 2 не застосовуються, якщо бенефiцiарний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, стосовно якого сплачуються або нараховуються роялтi, фактично пов'язане з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави для цiлей його оподаткування. Однак, якщо особа, яка сплачує роялтi, незалежно вiд того, чи є ця особа резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi або за межами обох Договiрних Держав постiйне представництво, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе таке постiйне представництво, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i бенефiцiарним власником або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума сплачених або нарахованих роялтi, з урахуванням того, за що вони сплачуються або нараховуються, перевищує суму, яка могла б бути узгоджена мiж платником та бенефiцiарним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежiв або нарахувань пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 13
ВIДЧУЖЕННЯ МАЙНА

1. Дохiд, одержаний резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке зазначене у статтi 6 i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Дохiд вiд вiдчуження рухомого майна, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, включаючи такий дохiд вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо або разом з усiм пiдприємством), може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

3. Дохiд, який пiдприємство Договiрної Держави, що експлуатує морськi або повiтрянi судна в мiжнародних перевезеннях, одержує вiд вiдчуження таких морських або повiтряних суден або вiд рухомого майна, що стосується експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Державi.

4. Дохiд, одержаний резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження будь-яких акцiй або аналогiчних часток участi, таких як частки участi в партнерствi або трастi, може оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi, якщо в будь-який час протягом 365 днiв, що передують вiдчуженню, цi акцiї або аналогiчнi частки участi одержали понад 50 вiдсоткiв своєї вартостi безпосередньо чи опосередковано вiд нерухомого майна, яке визначено у статтi 6, розташованого в цiй iншiй Державi.

5. Прибуток капiтального характеру вiд вiдчуження будь-якого майна, крiм того, що зазначене в пунктах 1, 2, 3 та 4, оподатковується тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

6. Якщо фiзична особа, яка втратила статус резидента Договiрної Держави, вважається згiдно з податковим законодавством цiєї Держави такою, що вiдчужила будь-яке майно, i на цiй пiдставi пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, ця фiзична особа може обрати, щоб для цiлей оподаткування в iншiй Договiрнiй Державi до неї ставилися так, нiби вона безпосередньо перед втратою статусу резидента першої згаданої Держави вiдчужила та знову придбала майно за суму, що дорiвнює його ринковiй вартостi на той момент.

7. Положення цiєї статтi не впливають на право Договiрної Держави оподатковувати вiдповiдно до свого законодавства доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, одержанi особою, яка є резидентом цiєї Договiрної Держави, в будь-який час протягом року доходу, в якому майно вiдчужується, або була таким резидентом у будь-який час, що передує цьому року.

Стаття 14
ДОХОДИ ВIД РОБОТИ ЗА НАЙМОМ

1. З урахуванням положень статей 15, 17 та 18, заробiтна плата, платня та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

(a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днi у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується у вiдповiдному податковому роцi; та

(b) винагорода виплачується роботодавцем або вiд iменi роботодавця, який не є резидентом iншої Держави; та

3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом у якостi члена штатного складу морського або повiтряного судна, яка здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях, за виключенням роботи на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується виключно в межах iншої Договiрної Держави, пiдлягає оподаткуванню лише в першiй згаданiй Державi.

4. Якщо, за винятком застосування цього пункту, додаткова вигода пiдлягає оподаткуванню в Договiрнiй Державi в руках фiзичної особи стосовно роботи за наймом, що здiйснюється цiєю фiзичною особою, а також оподатковується в iншiй Договiрнiй Державi в руках роботодавця цiєї фiзичної особи, така додаткова вигода оподатковуватиметься лише в Договiрнiй Державi, яка має виключне або основне право оподаткування вiдповiдно до Конвенцiї стосовно заробiтної плати, оплати працi або iншої подiбної винагороди вiд роботи за наймом, до якої вiдноситься ця додаткова вигода. Договiрна Держава має "основне право оподаткування" тiєю мiрою, якою право оподаткування стосовно заробiтної плати, оплати працi або iншої подiбної винагороди вiд вiдповiдної зайнятостi надається цiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, а iнша Договiрна Держава зобов'язана надати звiльнення вiд податку, що стягується стосовно такої винагороди першою згаданою Державою.

Стаття 15
ДИРЕКТОРСЬКI ГОНОРАРИ

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави в якостi члена ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

Стаття 16
АРТИСТИ I СПОРТСМЕНИ

1. Незважаючи на положення статтi 14, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави у якостi працiвника мистецтв, такого як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикант, або у якостi спортсмена вiд особистої дiяльностi цього резидента як такої, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв або спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статтi 14, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, дохiд, зазначений у цiй статтi, звiльняється вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена, якщо така дiяльнiсть повнiстю або переважно фiнансується за рахунок державних коштiв iншої Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, чи мiсцевого органу влади.

Стаття 17
ПЕНСIЇ

1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 18, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що виплачуються резиденту Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

2. Незважаючи на положення пункту 1, одноразовi виплати, що виникають у Договiрнiй Державi та виплачуються резиденту iншої Договiрної Держави з визнаного пенсiйного фонду, за пенсiйною схемою або внаслiдок виходу на пенсiю, iнвалiдностi, непрацездатностi чи смертi, або як компенсацiя за травми, можуть оподатковуватись у першiй згаданiй Державi.

3. Будь-якi алiменти або iншi виплати на утримання, що виникають у Договiрнiй Державi та сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки у першiй згаданiй Державi.

4. Незважаючи на пункти 1 та 2 цiєї статтi та пiдпункт (b) пункту 2 статтi 18, будь-яка пенсiя або iнша подiбна винагорода, що виникає в Договiрнiй Державi та виплачується резиденту iншої Договiрної Держави, звiльняється вiд оподаткування в iншiй Договiрнiй Державi тiєю мiрою, якою пенсiя або iнша подiбна винагорода були б звiльненi вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi, якби одержувач був резидентом цiєї Держави.

Стаття 18
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА

1. (a) Заробiтна плата, оплата працi та iншi подiбнi винагороди, що виплачуються Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, чи мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за послуги, наданi цiй Державi, пiдроздiлу чи органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

(b) Однак, така заробiтна плата, оплата працi та iншi подiбнi винагороди оподатковуються тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави виключно з метою надання послуг.

2. (a) Незважаючи на положення пункту 1, пенсiї, що виплачуються Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або з фондiв, створених ними, фiзичнiй особi за послуги, наданi цiй Державi або пiдроздiлу чи органу влади, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

(b) Однак такi пенсiї оподатковуються тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом та нацiональною особою цiєї Держави.

3. Положення статей 14, 15, 16 та 17 застосовуються до заробiтної плати, оплати працi та iнших подiбних винагород, а також до пенсiй, що виплачуються стосовно послуг, наданих у зв'язку з пiдприємницькою дiяльнiстю, що здiйснюється Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, чи мiсцевим органом влади.

Стаття 19
СТУДЕНТИ

Платежi, одержуванi студентом або стажером, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i який тимчасово перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або професiйної пiдготовки, призначенi для утримання, навчання або професiйної пiдготовки цiєї особи, не оподатковуються в цiй Державi за умови, що джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 20
IНШI ДОХОДИ

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йдеться в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного у пунктi 2 статтi 6, що одержуються резидентом Договiрної Держави, який здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, у зв'язку з яким виплачується дохiд, фактично пов'язане з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, види доходу резидента Договiрної Держави, про якi не йдеться в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї та якi виникають в iншiй Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

РОЗДIЛ IV
УСУНЕННЯ ПОДВIЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Стаття 21
УСУНЕННЯ ПОДВIЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

1. В Австралiї подвiйне оподаткування усувається таким чином:

З урахуванням положень законодавства Австралiї стосовно вирахування з Австралiйського податку податку, сплаченого в країнi за межами Австралiї (що не впливає на загальний принцип цiєї статтi), Український податок, сплачений вiдповiдно до законодавства України та цiєї Конвенцiї (за винятком випадкiв, коли положення цiєї Конвенцiї дозволяють оподаткування Українi виключно тому, що дохiд також є доходом, отриманим резидентом України) стосовно доходу, отриманого резидентом Австралiї, буде дозволений до вирахування з Австралiйського податку, що сплачується стосовно цього доходу.

2. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:

(a) Якщо резидент України отримує дохiд, який вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї може оподатковуватися в Австралiї, Україна дозволить як вирахування з Українського податку на дохiд цього резидента суми, що дорiвнює податку на прибуток, сплаченому в Австралiї. Однак таке вирахування в будь-якому випадку не повинно перевищувати ту частину податку на прибуток, розраховану до надання вирахування, яка стосується доходу, що може оподатковуватися в Австралiї.

(b) Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї дохiд, отриманий резидентом України, звiльняється вiд оподаткування в Українi, Україна, тим не менш, може при розрахунку суми податку на решту доходу такого резидента враховувати звiльнений вiд оподаткування дохiд.

РОЗДIЛ V
СПЕЦIАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 22
ПРОЦЕДУРА ВЗАЄМНОГО УЗГОДЖЕННЯ

1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до оподаткування цiєї особи, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, ця особа може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати справу до компетентного органу будь-якої з Договiрних Держав. Справа має бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування невiдповiдно до положень Конвенцiї.

2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких часових обмежень, передбачених у внутрiшньому законодавствi Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають щодо тлумачення або застосування Конвенцiї. Вони також можуть проводити спiльнi консультацiї для усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо спiлкуватися один з одним з метою досягнення згоди у розумiннi попереднiх пунктiв.

5. Для цiлей пункту 3 статтi XXII (Консультацiї) Генеральної угоди про торгiвлю послугами Договiрнi Держави погоджуються, що незважаючи на цей пункт, будь-який спiр мiж ними щодо того, чи пiдпадає той чи iнший захiд у сферу дiї цiєї Конвенцiї, може бути переданий на розгляд Ради з торгiвлi послугами, як передбачено цим пунктом, лише за згодою обох Договiрних Держав. Будь-якi сумнiви щодо тлумачення цього пункту вирiшуються вiдповiдно до пункту 3 цiєї статтi або, за вiдсутностi згоди згiдно з цiєю процедурою, вiдповiдно до будь-якої iншої процедури, узгодженої обома Договiрними Державами.

Стаття 23
ОБМIН IНФОРМАЦIЄЮ

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються такою iнформацiєю, яка є очiкувано значимою для виконання положень цiєї Конвенцiї або для адмiнiстрування чи забезпечення виконання внутрiшнього законодавства стосовно податкiв будь-якого виду та визначення, якi стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади тiєю мiрою, якою оподаткування згiдно з таким законодавством не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.

2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави, i розкривається тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), якi займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податкiв, зазначених у пунктi 1, або судовим розслiдуванням, розглядом апеляцiй стосовно таких податкiв, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю пiд час вiдкритого судового засiдання або в текстi судових рiшень. Незважаючи на вищезазначене, iнформацiя, отримана Договiрною Державою, може використовуватися для iнших цiлей, якщо така iнформацiя може використовуватися для таких iнших цiлей вiдповiдно до законодавства обох Держав, i компетентний орган Держави, що надає iнформацiю, дозволяє таке використання.

3. У жодному разi положення пунктiв 1 i 2 не повиннi тлумачитися як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

(a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законам i адмiнiстративнiй практицi цiєї або iншої Договiрної Держави;

(b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в межах звичайного процесу адмiнiстрування в однiй або iншiй Договiрнiй Державi;

(c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики (ordre public).

4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава для отримання iнформацiї, стосовно якої здiйснено запит, застосовує всi свої заходи зi збору iнформацiї, навiть якщо ця iнша Договiрна Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. На зобов'язання, викладене у попередньому реченнi, поширюються обмеження, зазначенi у пунктi 3, але у жодному разi такi обмеження не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.

5. У жодному разi положення пункту 3 не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовляти у наданнi iнформацiї виключно на пiдставi того, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, номiнальному власнику або особi, що дiє як агент або фiдуцiар, або тому, що вона стосується майнових часток в особi.

Стаття 24
ДОПОМОГА У СТЯГНЕННI ПОДАТКIВ

1. Договiрнi Держави надаватимуть одна однiй допомогу у стягненнi податкових вимог. Ця допомога не обмежується статтями 1 i 2. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть за взаємною згодою визначити порядок застосування цiєї статтi.

2. Термiн "податкова вимога", що використовується в цiй статтi, означає суму, що пiдлягає сплатi стосовно податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав, а у випадку України - вiд iменi її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв або мiсцевих органiв влади, тiєю мiрою, якою таке оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї або будь-якому iншому документу, сторонами якого є Договiрнi Держави, включаючи вiдсотки, адмiнiстративнi штрафи та витрати на стягнення або на забезпечення сплати податкiв, що стосуються такої суми.

3. Якщо податкова вимога Договiрної Держави пiдлягає виконанню згiдно iз законодавством цiєї Держави та заборгованiсть має особа, яка на той час не може за законодавством цiєї Держави перешкоджати її стягненню, така податкова вимога за запитом компетентного органу цiєї Держави приймається компетентним органом iншої Договiрної Держави для цiлей забезпечення сплати податкiв. Така податкова вимога стягується цiєю iншою Державою вiдповiдно до положень її законодавства, якi стосуються примусового стягнення та справляння її власних податкiв, так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою цiєї iншої Держави.

4. Якщо податкова вимога Договiрної Держави є вимогою, щодо якої ця Держава для забезпечення її стягнення може згiдно зi своїм законодавством вжити заходи щодо забезпечення сплати податкiв, така податкова вимога приймається компетентним органом iншої Договiрної Держави за запитом компетентного органу першої згаданої Держави для здiйснення заходiв щодо забезпечення сплати податкiв. Ця iнша Держава вживає заходи щодо забезпечення сплати податкiв стосовно такої податкової вимоги вiдповiдно до положень свого законодавства так, нiби ця податкова вимога є податковою вимогою цiєї iншої Держави, навiть якщо на момент, коли такi заходи здiйснюються, податкова вимога не пiдлягає примусовому стягненню у першiй згаданiй Державi, або боржником за нею є особа, яка має право запобiгти її стягненню.

5. Незважаючи на положення пунктiв 3 та 4, на податкову вимогу, прийняту Договiрною Державою для цiлей пунктiв 3 або 4, в цiй Державi не поширюються часовi обмеження, їй не надається прiоритет, що може застосовуватися до податкової вимоги вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, зважаючи на її природу як таку. Також податковiй вимозi, прийнятiй Договiрною Державою для цiлей пунктiв 3 або 4, не може надаватися в цiй Державi нiякий прiоритет, який застосовується до такої податкової вимоги вiдповiдно до законодавства iншої Договiрної Держави.

6. Факт наявностi, чиннiсть або сума податкової вимоги Договiрної Держави не є предметом розгляду в судах або адмiнiстративних органах iншої Договiрної Держави.

7. Якщо, у будь-який момент пiсля здiйснення запиту Договiрною Державою згiдно з пунктами 3 або 4 та до того, як iнша Договiрна Держава стягнула та переказала вiдповiдну суму податкової вимоги першiй згаданiй Державi, вказана податкова вимога перестає бути:

(a) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 3, податковою вимогою першої згаданої Держави, яка пiдлягає примусовому стягненню згiдно iз законодавством цiєї Держави, та боржником за якою є особа, яка в цей момент не може вiдповiдно до законодавства цiєї Держави запобiгти її стягненню; або

(b) у разi здiйснення запиту вiдповiдно до пункту 4, податковою вимогою першої згаданої Держави, щодо якої ця Держава для забезпечення її стягнення може вiдповiдно до свого законодавства вжити заходи щодо забезпечення сплати податкiв,

компетентний орган першої згаданої Держави негайно повiдомляє компетентний орган iншої Держави про такий факт, i на розсуд iншої Держави перша згадана Держава призупиняє або вiдкликає свiй запит.

8. У жодному випадку положення цiєї статтi не повиннi тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

(b) здiйснювати заходи, якi суперечили б публiчному порядку (ordre public);

(c) надавати допомогу, якщо iнша Договiрна Держава не вжила всiх прийнятних та передбачених її законодавством або адмiнiстративною практикою заходiв стягнення або збереження, залежно вiд обставин;

(d) надавати допомогу в тих випадках, коли адмiнiстративний тягар для цiєї Держави явно непропорцiйний вигодi, яку має отримати iнша Договiрна Держава;

(e) надавати допомогу, якщо ця Держава вважає, що податки, щодо яких запитується допомога, стягуються всупереч загальноприйнятим принципам оподаткування.

Стаття 25
ЧЛЕНИ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ I КОНСУЛЬСЬКИХ УСТАНОВ

Нiщо в цiй Конвенцiї не впливає на податковi привiлеї членiв дипломатичних представництв або консульських установ, передбаченi загальними нормами мiжнародного права або положеннями спецiальних угод.

Стаття 26
ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ВИГОД

1. Незважаючи на iншi положення цiєї Конвенцiї, вигода згiдно з цiєю Конвенцiєю не надається щодо виду доходу, якщо є достатнi пiдстави зробити висновок, враховуючи всi вiдповiднi факти та обставини, що отримання цiєї вигоди було однiєю з головних цiлей будь-якої домовленостi або операцiї, яка безпосередньо чи опосередковано призвела до цiєї вигоди, якщо не буде встановлено, що надання цiєї вигоди за цих обставин вiдповiдатиме об'єкту та метi вiдповiдних положень цiєї Конвенцiї.

2. Якщо особi вiдмовлено у наданнi вигоди за цiєю Конвенцiєю вiдповiдно до пункту 1, компетентний орган Договiрної Держави, який в iншому випадку надав би цю вигоду, тим не менш вважатиме цю особу такою, що має право на цю вигоду або на iншi вигоди стосовно конкретного виду доходу, якщо такий компетентний орган, на запит цiєї особи та пiсля розгляду вiдповiдних фактiв та обставин, визначить, що такi вигоди були б наданi цiй особi за вiдсутностi операцiї або домовленостi, зазначеної в пунктi 1. Компетентний орган Договiрної Держави, до якого було подано запит, проконсультується з компетентним органом iншої Держави, перш нiж вiдхилити запит, поданий вiдповiдно до цього пункту резидентом цiєї iншої Держави.

3. Якщо вид доходу, отриманий фiзичною особою, звiльняється вiд оподаткування в Договiрнiй Державi лише на пiдставi статусу цiєї фiзичної особи як тимчасового резидента згiдно з чинним законодавством цiєї Держави, жодне звiльнення вiд оподаткування не надається згiдно з цiєю Конвенцiєю в iншiй Договiрнiй Державi стосовно цього виду доходу.

4. Нiщо в цiй Конвенцiї не перешкоджає застосуванню будь-якого положення законодавства Договiрної Держави, яке спрямоване на запобiгання ухиленню або уникненню вiд сплати податкiв.

РОЗДIЛ VI
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 27
НАБРАННЯ ЧИННОСТI

1. Договiрнi Держави письмово повiдомлять одна одну дипломатичними каналами про виконання своїх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Конвенцiєю.

2. Ця Конвенцiя набирає чинностi з дати останнього повiдомлення, i пiсля цього Конвенцiя застосовується:

(a) у випадку Австралiї:

(i) стосовно податку, що утримується у джерела з доходу нерезидента, щодо доходу, отриманого 1 сiчня або пiсля 1 сiчня року, наступного за днем набрання чинностi Конвенцiєю;

(ii) стосовно податку на додатковi пiльги, щодо додаткових пiльг, наданих 1 квiтня або пiсля 1 квiтня року, наступного за днем набрання чинностi цiєю Конвенцiєю;

(iii) стосовно iнших Австралiйських податкiв, щодо доходу будь-якого року, що починається 1 липня або пiсля 1 липня року, наступного за днем набрання чинностi Конвенцiєю;

(b) у випадку України:

(i) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, з першого сiчня або пiсля першого сiчня року, наступного за роком набрання чинностi Конвенцiєю; та

(ii) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починається першого сiчня або пiсля першого сiчня року, наступного за роком набрання чинностi Конвенцiєю.

Стаття 28
ПРИПИНЕННЯ ДIЇ

Ця Конвенцiя залишається чинною до її припинення будь-якою з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї через дипломатичнi канали, надiславши письмове повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дати набрання нею чинностi, i в такому разi Конвенцiя припиняє дiю:

(a) у випадку Австралiї:

(i) стосовно податку, що утримується у джерела з доходу, отриманого нерезидентом, щодо доходу, отриманого 1 сiчня або пiсля 1 сiчня, наступного за днем подання повiдомлення про припинення дiї;

(ii) стосовно податку на додатковi пiльги, щодо додаткових пiльг, наданих 1 квiтня або пiсля 1 квiтня, наступного за днем подання повiдомлення про припинення дiї;

(iii) стосовно iнших Австралiйських податкiв, стосовно доходу будь-якого року, що починається 1 липня або пiсля 1 липня, наступного за днем подання повiдомлення про припинення дiї;

(b) у випадку України:

(i) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, першого сiчня або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, у якому подане повiдомлення; та

(ii) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починається першого сiчня або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, у якому надано повiдомлення.

НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО тi, що нижче пiдписалися, належним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

ВЧИНЕНО в м. Вашингтон 16 жовтня 2025 року в двох примiрниках кожний українською та англiйською мовами, причому всi тексти є рiвноавтентичними. У разi будь-яких розбiжностей мiж положеннями цiєї Конвенцiї або у їхньому тлумаченнi чи застосуваннi переважну силу матиме текст англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Австралiї

ПРОТОКОЛ

до Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Австралiї про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи та запобiгання податковим ухиленням i уникненням

Уряд України та Уряд Австралiї на додаток до Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Австралiї про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи та запобiгання податковим ухиленням i уникненням домовилися про такi положення, якi є невiд'ємною частиною Конвенцiї:

1. Стосовно загального застосування Конвенцiї:

У випадку Австралiї нiщо в цiй Конвенцiї не перешкоджає застосуванню Частини IVA Закону Income Tax Assessment Act 1936 або роздiлу 67 Закону Fringe Benefits Tax Assessment Act 1986.

2. Стосовно загального посилання на Конвенцiю:

Термiн "доходи" має широке значення та включає прибутки та виграшi.

3. Стосовно пiдпунктiв (b) та (c) пункту 4 статтi 5:

(a) Зрозумiло, що фактори розмiру, кiлькостi або вартостi обладнання, або роль обладнання в дiяльностi, що приносить дохiд, є важливими для визначення того, чи є обладнання суттєвим, на основi фактiв та обставин кожного конкретного випадку.

(b) Зрозумiло, що термiн "значне обладнання" може включати:

(i) промислове землерийне обладнання або будiвельне обладнання, що використовується в будiвництвi дорiг, дамб або електростанцiй;

(ii) виробниче або переробне обладнання, що використовується на заводi; та

(iii) нафтовi або буровi установки, платформи та iншi споруди, що використовуються в нафтовiй або гiрничодобувнiй промисловостi.

4. Стосовно статтi 9:

Зрозумiло, що посилання на умови, "створенi або встановленi" мiж пiдприємствами, слiд тлумачити широко та включати будь-якi умови, що дiють мiж цими пiдприємствами.

5. Стосовно пiдпункту (a) пункту 3 статтi 10 та пiдпункту (a) пункту 3 статтi 11:

Зрозумiло, що термiн "державний iнвестицiйний фонд" означає суб'єкт господарювання, який вiдповiдає таким умовам:

(a) суб'єкт господарювання є таким, що:

(i) повнiстю належить Договiрнiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади; та

(ii) фiнансується виключно за рахунок державних коштiв; та

(b) усi доходи вiд iнвестицiй суб'єкта господарювання є державними коштами; та

(i) партнерством; або

(ii) суб'єктом господарювання, основна дiяльнiсть якого полягає в одному або обох з наступних видiв дiяльностi:

(A) виробництво або торгiвля нефiнансовими товарами;

(B) надання послуг, якi не є фiнансовими послугами; або

(iii) суб'єктом господарювання, який:

(A) торгує фiнансовими активами та зобов'язаннями; або

(B) здiйснює комерцiйну дiяльнiсть на фiнансових ринках; або

(C) має основну дiяльнiсть, яка включає надання послуг фiнансового посередництва, допомiжних фiнансових послуг або послуг фiнансових установ з капiталом.

6. Стосовно пiдпункту (f) пункту 3 статтi 12:

Термiн "роялтi" при використаннi у статтi 12 не включає платежi або кредити, здiйсненi як компенсацiя за використання будь-якого обладнання, що використовується для перевезення товарiв або виробiв, якщо таке використання безпосередньо пов'язане або є допомiжним стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях. У таких випадках застосовуються положення статтi 8.

7. Стосовно пiдпункту (g) пункту 3 статтi 12:

Зрозумiло, що термiн "утримання вiд використання або надання будь-якого майна чи права" застосовується до випадкiв, коли власник будь-якого майна чи права отримує плату або кредит як винагороду за невикористання або ненадання iншiй особi такого майна чи права.

8. Стосовно пунктiв 2 та 3 статтi 13:

Зрозумiло, що термiн "рухоме майно" означає майно, яке не є нерухомим майном.

9. Стосовно пункту 2 статтi 17:

Зрозумiло, що "схема пенсiйних виплат" означає домовленiсть, у якiй особа бере участь з метою забезпечення пенсiйних виплат. Також розумiється, що у випадку одноразових виплат, що виникають в Австралiї:

(a) схема пенсiйних виплат включає:

(i) "рахунок пенсiйних ощадних вкладень" ("retirement savings account"), як визначено в Законi Retirement Savings Accounts Act 1997;

(ii) "вiдповiдний полiс страхування життя для пенсiйного забезпечення" ("complying superannuation life insurance policy"), як визначено в Законi Income Tax Assessment Act 1997; та

(iii) "полiс страхування життя, звiльнений вiд оподаткування" ("exempt life insurance policy"), як визначено в Законi Income Tax Assessment Act 1997, окрiм полiса, зазначеного в пiдпунктах (e) (i) або (iii) пiдроздiлу 320 246(1) цього Закону; та

(b) виплата Комiсаром з питань оподаткування згiдно iз Законом Superannuation (Unclaimed Money and Lost Members) Act 1999 розглядається як одноразова виплата, виплачена вiдповiдно до схеми пенсiйних виплат.

10. Стосовно пункту 4 статтi 26:

Зрозумiло, що посилання на "будь-яке положення законодавства Договiрної Держави, яке спрямоване на запобiгання ухиленню або уникненню вiд сплати податкiв", включає:

(a) у випадку Австралiї: частину IVA Закону Income Tax Assessment Act 1936 або роздiл 67 Закону Fringe Benefits Tax Assessment Act 1986;

(b) заходи, спрямованi на вирiшення проблеми тонкої капiталiзацiї та вирахування дивiдендiв;

(d) правила щодо контрольованих iноземних компанiй та трастiв, яким передано майно чи послуги; та

(e) заходи, спрямованi на забезпечення ефективного стягнення та вiдшкодування податкiв, включаючи заходи збереження.

НА ПОСВIДЧЕННЯ ЧОГО тi, що нижче пiдписалися, належним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

Вчинено в м. Вашингтон 16 жовтня 2025 року в двох примiрниках, кожний українською та англiйською мовами, причому всi тексти є рiвноавтентичними. У разi будь-яких розбiжностей мiж положеннями цього Протоколу або у їхньому тлумаченнi чи застосуваннi переважну силу матиме текст англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Австралiї

Ви є тут

Головне меню

Навігатор ЗЕД

Інформаційна підтримка

Дошка оголошень