КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

Про затвердження Порядку застосування спрощеної процедури розгляду документiв про надання дозволу або висновку для здiйснення мiжнародних передач товарiв у рамках мiжнародних договорiв України

     Вiдповiдно до статтi 20 Закону України "Про державний контроль за мiжнародними передачами товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     Затвердити Порядок застосування спрощеної процедури розгляду документiв про надання дозволу або висновку для здiйснення мiжнародних передач товарiв у рамках мiжнародних договорiв України, що додається.

Iнд. 72

ПОРЯДОК
застосування спрощеної процедури розгляду документiв про надання дозволу або висновку для здiйснення мiжнародних передач товарiв у рамках мiжнародних договорiв України

     1. Цей Порядок визначає механiзм застосування Держекспортконтролем спрощеної процедури розгляду документiв про надання дозволiв або висновкiв для здiйснення мiжнародних передач товарiв на виконання мiжнародних договорiв України (далi - мiжнародний договiр).

     2. Термiни у цьому Порядку вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про державний контроль за мiжнародними передачами товарiв вiйськового призначення та подвiйного використання" (далi - Закон).

     3. Завдання експертизи в галузi державного експортного контролю, визначенi статтею 11 Закону, виконуються на етапi пiдготовки до укладення мiжнародного договору. З цiєю метою попередньо погоджений з iноземною стороною проект мiжнародного договору, в межах якого передбачається здiйснення мiжнародних передач товарiв, надсилається суб'єктом, що iнiцiює його укладення (далi - суб'єкт-iнiцiатор), до Держекспортконтролю в порядку, визначеному Законом України "Про мiжнароднi договори України" та Положенням про порядок укладення, виконання та денонсацiї мiжнародних договорiв України мiжвiдомчого характеру, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 червня 1994 р. N 422 (ЗП України, 1994 р., N 10, ст. 251).

     4. Заходи з виконання завдань експертизи в галузi державного експортного контролю на етапi погодження проекту мiжнародного договору здiйснюються з урахуванням вимог Закону, вiдповiдно до Положення про порядок проведення експертизи в галузi державного експортного контролю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 липня 1997 р. N 767 (Офiцiйний вiсник України, 1997 р., число 29, с. 70), та Порядку здiйснення державного контролю за мiжнародними передачами товарiв вiйськового призначення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20 листопада 2003 р. N 1807 (Офiцiйний вiсник України, 2003 р., N 48, ст. 2506).

     5. На етапi погодження проекту мiжнародного договору Держекспортконтроль забезпечує виконання таких завдань експертизи в галузi державного експортного контролю:

     оцiнка стану забезпечення захисту iнтересiв нацiональної безпеки, дотримання мiжнародних зобов'язань України, пов'язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобiв її доставки та обмеженням передач звичайних озброєнь, а також заходiв щодо недопущення використання зазначених товарiв у терористичних та iнших протиправних цiлях;

     оцiнка значення експорту товарiв з точки зору можливостi створення в державi, яка є кiнцевим споживачем таких товарiв, зброї масового знищення або засобiв її доставки, звичайних видiв озброєння та вiйськової технiки або придбання будь-яких товарiв, що можуть бути використанi у створеннi зброї масового знищення чи засобiв її доставки;

     перевiрка наявностi гарантiй щодо доставки товарiв заявленому кiнцевому споживачу та їх використання у заявлених цiлях;

     визначення належностi товарiв до матерiальних носiїв секретної iнформацiї та грифу секретностi таких носiїв;

     визначення iнших чинникiв, якi можуть сприяти обґрунтованому прийняттю рiшень в галузi державного експортного контролю.

     6. Разом iз проектом мiжнародного договору суб'єкт-iнiцiатор подає до Держекспортконтролю:

     iнформацiю про суб'єктiв здiйснення мiжнародних передач товарiв та iноземних суб'єктiв, яких планується залучити до виконання мiжнародного договору;

     iнформацiю щодо можливостi здiйснення мiжнародних передач товарiв у межах компетенцiї суб'єкта-iнiцiатора;

     перелiк найменувань товарiв, якi плануються до мiжнародної передачi;

     пiдтвердження iнформування суб'єктiв господарювання про необхiднiсть звернення до Держекспортконтролю для здiйснення атестацiї системи внутрiшньофiрмового експортного контролю (у разi потреби);

     довiдку щодо належностi (неналежностi) товарiв (груп товарiв), якi надано для попередньої експертизи, до матерiальних носiїв секретної iнформацiї (матерiальних носiїв iнформацiї, що мiстять державну таємницю) та ступеня секретностi такої iнформацiї (ступеня секретностi таких товарiв), що засвiдчується пiдписами керiвника суб'єкта здiйснення мiжнародних передач i керiвника його режимно-секретного органу (за наявностi такого органу на пiдприємствi), якi скрiплюються печаткою такого суб'єкта.

     7. За результатами розгляду проекту мiжнародного договору Держекспортконтроль iнформує суб'єкта-iнiцiатора про вiдповiднiсть такого проекту вимогам законодавства в галузi державного експортного контролю. Внесення до проекту мiжнародного договору змiн, що стосуються найменувань та реквiзитiв експортерiв, iмпортерiв, посередникiв та кiнцевих споживачiв, а також найменувань товарiв, зобов'язань про їх кiнцеве використання та надання вiдповiдних документiв про гарантiї без погодження з Держекспортконтролем не допускається.

     8. У разi встановлення невiдповiдностi проекту мiжнародного договору вимогам законодавства в галузi державного експортного контролю Держекспортконтроль iнформує про це суб'єкта-iнiцiатора та зазначає положення такого проекту, якi не вiдповiдають вимогам законодавства в галузi державного експортного контролю.

     9. Держекспортконтроль може також надавати рекомендацiї щодо особливостей здiйснення мiжнародних передач товарiв у рамках реалiзацiї вiдповiдного мiжнародного договору.

     10. За умови визначення вiдповiдностi проекту мiжнародного договору вимогам законодавства в галузi державного експортного контролю пiсля набрання вiдповiдним мiжнародним договором чинностi Держекспортконтроль за зверненнями суб'єктiв господарювання застосовує спрощену процедуру розгляду документiв про надання дозволу або висновку вiдповiдно до статтi 20 Закону у строк до 15 днiв з дня надходження вiдповiдних документiв.

     11. З метою отримання дозволу (висновку) на мiжнародну передачу товарiв, визначену у мiжнародному договорi, суб'єкт здiйснення мiжнародних передач товарiв подає до Держекспортконтролю через робочий кабiнет користувача iнформацiйно-комунiкацiйної системи у сферi державного експортного контролю заяву за встановленою Мiнекономiки формою, до якої додає:

     засвiдчену суб'єктом-iнiцiатором копiю зовнiшньоекономiчного договору (контракту), укладеного на виконання мiжнародного договору;

     документи про гарантiї, крiм випадкiв, визначених пунктом 12 цього Порядку;

     копiю мiжнародного договору.

     Пiдстави залишення заяви без розгляду, вiдмови в наданнi дозволу та порядок iнформування суб'єкта господарювання щодо остаточного рiшення визначенi статтею 16 Закону.

     12. За наявностi у мiжнародному договорi положень, якими iноземна сторона гарантує, що товари не будуть реекспортованi або переданi третiм особам i будуть використанi виключно у цiлях, визначених договором, подання окремих документiв про гарантiї у сферi експортного контролю не вимагається.