ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

Про розгляд листа

     Державна податкова адмiнiстрацiя України вiдповiдно до Закону України "Про iнформацiю" розглянула ваш запит вiд 25.05.2010 р. N 2355 i повiдомляє.

     Законом України вiд 22.05.2003 року N 889 "Про податок з доходiв фiзичних осiб" (далi - Закон N 889) встановлено рiзнi ставки оподаткування доходiв резидентiв та нерезидентiв, тому визначення країни, резидентом якої є фiзична особа - iноземець, є основним для вирiшення питання щодо оподаткування доходiв такої фiзичної особи в Українi.

     Стаття "Резидент", яка є обов'язковою для усiх мiжнародних договорiв, визначає резиденцiю як державу, у якiй фiзична особа пiдлягає оподаткуванню на пiдставi її мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов'язання - "повну податкову вiдповiдальнiсть" на цю особу за її всесвiтнiм доходом, тобто за усiма доходами iз усiх джерел, включаючи i закордоннi. Резиденцiя визначається за внутрiшнiм законодавством, i тiльки якщо iнша країна претендує на резиденцiю особи, тодi застосовуються положення мiжнародного договору (для визначення єдиної резиденцiї).

     Порядок визначення резидентського статусу фiзичної особи регулюється пiдпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статтi 1 Закону N 889.

     Iноземець за наявностi в нього обставин, перелiчених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 та їх документальному пiдтвердженнi, може визначити себе резидентом України вiдповiдно до положень наказу ДПА України вiд 05.10.2004 р. N 581 "Про затвердження примiрних форм Заяви фiзичної особи - iноземця про самостiйне визначення резидентського статусу та Повiдомлення працедавця про самостiйне визначення фiзичною особою - iноземцем резидентського статусу".

     Видана iноземцю на пiдставi Закону України вiд 07.06.2001 N 2491-III "Про iммiграцiю" посвiдка на постiйне проживання в Українi є лише дозволом на постiйне проживання в Українi i не пiдтверджує сам факт його постiйного проживання в Українi.

     Постiйне мiсце проживання - це мiсце проживання на територiї будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постiйного мiсця проживання на територiї iнших держав i має намiр проживати на територiї цiєї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, i за умови, що таке проживання не є наслiдком виконання цiєю особою службових обов'язкiв або зобов'язань за договором (контрактом) (Закон України вiд 13 вересня 2001 року N 2681-III "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарiв та транспортних засобiв, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територiю України").

     Крiм того, вiдповiдно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 однiєю з пiдстав, що дає можливiсть iноземцю визначити себе резидентом України є наявнiсть в нього центру життєвих iнтересiв в Українi. Вiдповiдно до мiжнародних норм при визначеннi центру життєвих iнтересiв доцiльно враховувати в сукупностi сiмейнi, соцiальнi зв'язки, полiтичну, культурну чи iншу дiяльнiсть, мiсцезнаходження роботи та/або бiзнесу фiзичної особи.

     При цьому основними, але не виключними, умовами для встановлення мiсцезнаходження центру життєвих iнтересiв фiзичної особи - iноземця є мiсце постiйного проживання членiв її сiм'ї та/ або отримання переважної частини доходу. Постiйне мiсце проживання членiв сiм'ї фiзичної особи має пiдтверджуватися згiдно iз згаданим Законом N 2681.

     Згiдно iз загальноприйнятою практикою застосування мiжнародних договорiв, пiд членами сiм'ї фiзичної особи слiд розумiти осiб, що вiдповiдають визначенню членiв сiм'ї платника податку першого ступеня спорiднення, наведеному у пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889, тобто подружжя, їх дiти та батьки.

     З огляду на наведене вважаємо, що при зверненнi зазначених у вашому листi iноземних громадян до податкових органiв за одержанням статусу резидента України, вони мають надати, зокрема але не виключно: копiю паспорту з вiдмiткою про право постiйного проживання в Українi та копiю посвiдки на постiйне проживання в Українi; довiдку з ЖЕКу ф. N 3 про термiн та мiсце проживання i склад сiм'ї та копiї документiв, що пiдтверджують родиннi зв'язки з членами сiм'ї (за їх наявностi); копiю договору купiвлi-продажу (iнший документ на право власностi) житла, що визначене як постiйне мiсце проживання в Українi, довiдка вiд працедавця про перiод працевлаштування та доходи, нарахованi (виплаченi, наданi) iноземцю в минулому та поточному роках; копiя довiдки про присвоєння iдентифiкацiйного номеру.

     З податкового перiоду (мiсяця), в якому податковим органом видано Повiдомлення i до закiнчення звiтного податкового року, оподаткування доходiв iноземця провадиться вiдповiдно до правил, встановлених Законом N 889 та за ставками, визначеними пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст. 7 цього Закону.

     При цьому слiд зазначити, що проведення перерахункiв загального рiчного оподатковуваного доходу та утриманого з нього податку Законом N 889 передбачено лише у випадках, зазначених у пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 цього Закону.