Следующая >>
Стаття 105. Звiльнення вiд покарання iз застосуванням примусових заходiв виховного характеру
1. Неповнолiтнiй, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкостi, може бути звiльнений судом вiд покарання, якщо буде визнано, що внаслiдок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведiнки вiн на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
2. У цьому разi суд застосовує до неповнолiтнього такi примусовi заходи виховного характеру:
1) застереження;
2) обмеження дозвiлля i встановлення особливих вимог до поведiнки неповнолiтнього;
3) передача неповнолiтнього пiд нагляд батькiв чи осiб, якi їх замiняють, чи пiд нагляд педагогiчного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолiтнього, який досяг п'ятнадцятирiчного вiку i має майно, кошти або заробiток, обов'язку вiдшкодування заподiяних майнових збиткiв;
5) направлення неповнолiтнього до спецiальної навчально-виховної установи для дiтей i пiдлiткiв до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох рокiв. Умови перебування в цих установах неповнолiтнiх та порядок їх залишення визначаються законом.
3. До неповнолiтнього може бути застосовано кiлька примусових заходiв виховного характеру, що передбаченi у частинi другiй цiєї статтi. Тривалiсть заходiв виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цiєї статтi, встановлюється судом, який їх призначає.
4. Суд може також визнати за необхiдне призначити неповнолiтньому вихователя в порядку, передбаченому законом.
.png)
