Господарський Кодекс України

Роздiл I. ОСНОВНI ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Глава 2. ОСНОВНI НАПРЯМИ ТА ФОРМИ УЧАСТI ДЕРЖАВИ I МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРI ГОСПОДАРЮВАННЯ

     Стаття 17. Податки в механiзмi державного регулювання господарської дiяльностi

     1. Система оподаткування в Українi, податки i збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економiчної доцiльностi, соцiальної справедливостi, поєднання iнтересiв суспiльства, держави, територiальних громад, суб'єктiв господарювання та громадян.

     2. З метою вирiшення найважливiших економiчних i соцiальних завдань держави закони, якими регулюється оподаткування суб'єктiв господарювання, повиннi передбачати:

     оптимальне поєднання фiскальної та стимулюючої функцiй оподаткування;

     стабiльнiсть (незмiннiсть) протягом кiлькох рокiв загальних правил оподаткування;

     усунення подвiйного оподаткування;

     узгодженiсть з податковими системами iнших країн.

     3. Ставки податкiв мають нормативний характер i не можуть встановлюватись iндивiдуально для окремого суб'єкта господарювання.

     4. Система оподаткування в Українi повинна передбачати граничнi розмiри податкiв i зборiв, якi можуть справлятись з суб'єктiв господарювання. При цьому податки та iншi обов'язковi платежi, що вiдповiдно до закону включаються до цiни товарiв (робiт, послуг) або вiдносяться на їх собiвартiсть, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно вiд результатiв їх господарської дiяльностi.