Митний Кодекс України

Роздiл III. МИТНА ВАРТIСТЬ ТОВАРIВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

Глава 9. Методи визначення митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, та порядок їх застосування

     Стаття 64. Резервний метод

     1. У разi якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом послiдовного використання методiв, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартiсть оцiнюваних товарiв визначається з використанням способiв, якi не суперечать законам України i є сумiсними з вiдповiдними принципами i положеннями Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (GATT).

     2. Митна вартiсть, визначена згiдно з положеннями цiєї статтi, повинна ґрунтуватися на ранiше визнаних (визначених) органами доходiв i зборiв митних вартостях.

     3. Митна вартiсть iмпортних товарiв не визначається згiдно iз положеннями цiєї статтi на пiдставi:

     1) цiни товарiв українського походження на внутрiшньому ринку України;

     2) системи, яка передбачає прийняття для митних цiлей вищої з двох альтернативних вартостей;

     3) цiни товарiв на внутрiшньому ринку країни-експортера;

     4) вартостi виробництва, iншої, нiж обчислена вартiсть, визначена для iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв вiдповiдно до положень статтi 63 цього Кодексу;

     5) цiни товарiв, що поставляються з країни-експортера до третiх країн;

     6) мiнiмальної митної вартостi;

     7) довiльної чи фiктивної вартостi.

     4. У разi якщо ця стаття застосовується органом доходiв i зборiв, вiн на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поiнформувати їх про митну вартiсть, визначену вiдповiдно до положень цiєї статтi, та про використаний при цьому метод.