Оновлено угоду про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною: на які умови очикувати

   На думку Ніни Южаніної, оновлена угода про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною передбачає умови набагато гірші за попередній "торговельний безвіз", що призведе до скорочення валютних надходжень майже на 900 млн євро на рік

   Ніна Южаніна у своєму Телеграм каналі повідомила, що Комітетом асоціації Україна-ЄС у торговельному складі була затверджена схвалена Радою ЄС 13 жовтня оновлена угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною, після завершення дії автономних торговельних заходів (АТЗ), які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.

   Ухвалені умови дещо кращі за довоєнні, водночас набагато гірші за "торговельний безвіз", який діяв з червня 2022 року до червня 2025 року:

• найменше зростуть квоти для товарів, які традиційно займають значну частину з експорту агропродукції з України (пшениця, кукурудза, м’ясо птиці), та є дуже «чутливими» для деяких країн ЄС;
• для менш «чутливих», таких як крохмаль і харчові добавки, крупи, сухе молоко, квоти будуть суттєво розширені – аж до рівня автономних торговельних преференцій 2024 року;
• лібералізований режим імпорту без квотних обмежень отримають товари, імпортні квоти яких Україна і раніше не вичерпувала. 

За попередніми підрахунками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», перехід від «торгівельного безвізу» до доступу до ринку ЄС на умовах угоди призведе до скорочення валютних надходжень майже на 900 млн євро на рік.

   За словами нардепки, оновлена угода передбачає створення захисного механізму, який будь-яка сторона може активувати у разі порушення ринкових відносин. 

   Водночас експерти відзначають туманність підстав для запровадження захисних заходів, зокрема як «економічні», так і «соціальні» та «екологічні» «труднощі», з якими начебто може зіткнутися сторона у зв'язку зі зростанням імпорту, та відсутність деталізації критеріїв, яким повинні відповідати такі підстави. 

   При цьому ініціаторами застосування захисних заходів можуть бути окремі держави-члени, на національних ринках яких можуть виникнути ці підстави. 

   Крім того, умовою доступу України до ринку ЄС є імплементація до 2028 року стандартів ЄС у сфері виробництва агропродовольчої продукції, включаючи правила щодо благополуччя тварин, пестицидів, захисту довкілля, ветеринарних препаратів та ГМО, з щорічним звітуванням щодо прогресу у цьому напрямі.

Невиконання цих зобов’язань може призвести до позбавлення наданого нового додаткового доступу до ринку.