Документ набуває чинності з: 27.12.2026

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо вдосконалення функцiонування iндустрiальних паркiв

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Земельному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

     1) частину першу статтi 19 доповнити пунктом "з" такого змiсту:

     "з) землi iндустрiальних паркiв.";

     2) статтю 20 доповнити частиною п'ятнадцятою такого змiсту:

     "15. Змiна цiльового призначення земельних дiлянок, що належать до земель iндустрiальних паркiв, протягом строку, на який створено iндустрiальний парк, розташований на такiй земельнiй дiлянцi, заборонена.";

     3) у статтi 66¹:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Землi iндустрiальних паркiв призначенi для створення та функцiонування iндустрiальних паркiв i є видом цiльового призначення земельних дiлянок.";

     у частинi другiй:

     у першому реченнi слова "i не бiльше однiєї тисячi гектарiв" виключити;

     друге речення пiсля слiв "iнженерно-транспортної iнфраструктури" доповнити словами "та/або полезахиснi лiсовi смуги";

     доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. На землях iндустрiальних паркiв можуть розмiщуватися об'єкти, визначенi статтею 11¹ Закону України "Про iндустрiальнi парки".";

     4) частини сьому i десяту статтi 93 викласти в такiй редакцiї:

     "7. Якщо орендарем земельної дiлянки є iнiцiатор створення iндустрiального парку, вiн передає таку земельну дiлянку або її частину у суборенду учасникам iндустрiального парку та/або iншим суб'єктам iндустрiального парку вiдповiдно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди земельної дiлянки.";

     "10. У разi створення iндустрiального парку на землях державної чи комунальної власностi земельна дiлянка надається в оренду на строк, не менший за строк, на який створено iндустрiальний парк.";

     5) в абзацi першому частини першої статтi 208 слово "(промислових)" виключити;

     6) у роздiлi X "Перехiднi положення":

     абзац перший пiдпункту "г" пiдпункту 11 пункту 27 пiсля слiв "мiстобудiвна документацiя на мiсцевому рiвнi," доповнити словами "для створення та функцiонування iндустрiального парку, а також";

     доповнити пунктом 32 такого змiсту:

     "32. З дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо вдосконалення функцiонування iндустрiальних паркiв" земельнi дiлянки земель промисловостi, сформованi до набрання чинностi зазначеним законом i на яких розташованi iндустрiальнi парки, вважаються такими, що за видом цiльового призначення належать до земель iндустрiальних паркiв. Вiдомостi про цiльове призначення таких земельних дiлянок вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр".".

     2. Статтю 32 Закону України "Про оренду землi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102 iз наступними змiнами) доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Орендодавець земельної дiлянки державної чи комунальної власностi, переданої в оренду без проведення земельних торгiв для створення та функцiонування iндустрiального парку, має право в односторонньому порядку розiрвати договiр оренди, якщо iндустрiальний парк, створений на такiй земельнiй дiлянцi, виключено з Реєстру iндустрiальних паркiв i протягом одного року з дня виключення не включено повторно до зазначеного реєстру. Рiшення орендодавця про розiрвання договору оренди земельної дiлянки є пiдставою для державної реєстрацiї припинення права оренди такої земельної дiлянки.".

     3. У Законi України "Про управлiння об'єктами державної власностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 46, ст. 456 iз наступними змiнами):

     1) пункт 18 частини другої статтi 5 доповнити пiдпунктом "р³" такого змiсту:

     "р³) покладення спецiальних обов'язкiв, ведення облiку та компенсацiї понесених у зв'язку з цим витрат;";

     2) у частинi першiй статтi 11⁶:

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) визначення категорiй суб'єктiв господарювання, якi прямо або опосередковано (через iнших осiб) належать державi або перебувають пiд контролем держави, у тому числi їхнiх дочiрнiх пiдприємств, перед якими ставляться нефiнансовi (у тому числi соцiальнi) цiлi, зокрема щодо виконання спецiальних обов'язкiв, а також здiйснення дiяльностi на пiдставi спецiальних або виключних прав, i визначення порядку покладення спецiальних обов'язкiв, ведення окремого облiку та компенсацiї понесених у зв'язку з цим витрат;";

     доповнити пунктом 3¹ такого змiсту:

     "3¹) суб'єкти господарювання, якi прямо або опосередковано (через iнших осiб) належать державi або перебувають пiд контролем держави, у тому числi їхнi дочiрнi пiдприємства, якi виконують спецiальнi обов'язки (зобов'язання з надання публiчних послуг) або користуються спецiальними чи виключними правами та одночасно провадять iншу дiяльнiсть, зобов'язанi вести окремий облiк фiнансово-господарських операцiй, пов'язаних з такою дiяльнiстю, та подавати звiтнiсть у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. Вимога щодо ведення окремого облiку застосовується незалежно вiд способу встановлення спецiального обов'язку, спецiального права чи виключного права, у тому числi якщо вони встановленi законом, iншим нормативно-правовим актом, рiшенням уповноваженого органу, договором, актом прямої дiї або за результатами вiдкритої, прозорої та недискримiнацiйної конкурентної процедури для суб'єктiв, якi:

     а) виконують спецiальнi обов'язки (зобов'язання з надання публiчних послуг) та одночасно провадять iншу дiяльнiсть, не пов'язану з виконанням таких обов'язкiв;

     б) користуються спецiальними або виключними правами та одночасно провадять iншу дiяльнiсть;

     в) отримують компенсацiю, державну пiдтримку, iншi публiчнi кошти чи iншi фiнансовi переваги у зв'язку з виконанням спецiальних обов'язкiв або користуванням спецiальними чи виключними правами та одночасно провадять iншу дiяльнiсть;

     г) провадять дiяльнiсть, щодо якої виникає потреба у вiдокремленнi рахункiв вiдповiдно до законодавства про державну допомогу або спецiальних положень iнших законiв чи нормативно-правових актiв;";

     3) доповнити статтею 11⁹ такого змiсту:

     "Стаття 11⁹. Ведення окремого облiку дiяльностi, пов'язаної з виконанням спецiальних обов'язкiв, а також дiяльностi, що здiйснюється на пiдставi спецiальних або виключних прав

     1. Суб'єкти господарювання, якi прямо або опосередковано (через iнших осiб) належать державi або перебувають пiд контролем держави, у тому числi їхнi дочiрнi пiдприємства, зобов'язанi забезпечити ведення бухгалтерського облiку у спосiб, що дає змогу чiтко вiдображати фiнансовi вiдносини мiж органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, iншими суб'єктами публiчного сектору i такими суб'єктами господарювання. Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює порядок та процедуру розкриття iнформацiї, зокрема щодо:

     1) покриття операцiйних збиткiв;

     2) надання капiталу;

     3) надання безповоротних грантiв, субсидiй, дотацiй, а також позик на пiльгових умовах;

     4) надання фiнансових переваг шляхом вiдмови вiд отримання прибутку, доходу або вiд стягнення сум, належних до сплати;

     5) вiдмови вiд нормального доходу на публiчнi кошти, використанi суб'єктом господарювання;

     6) компенсацiї фiнансових тягарiв, покладених органами державної влади чи органами мiсцевого самоврядування на суб'єктiв господарювання;

     7) публiчних коштiв, наданих безпосередньо органами влади вiдповiдним суб'єктам господарювання державного сектору економiки;

     8) публiчних коштiв, наданих органами державної влади через посередництво iнших суб'єктiв або фiнансових установ;

     9) фактичного використання публiчних коштiв, визначених цiєю статтею.

     2. Спецiальний обов'язок - це обов'язок, що покладається на окремих суб'єктiв господарювання на пiдставi та в порядку, визначених законодавством, з метою забезпечення загального економiчного iнтересу в певнiй галузi та/або iнтересiв громадян, суспiльства i держави, зокрема задоволення потреб у доступi до найважливiших товарiв, робiт, послуг, якi не можуть забезпечити суб'єкти господарювання в умовах конкуренцiї.

     Для цiлей цiєї статтi вимога щодо ведення окремого облiку застосовується до дiяльностi, пов'язаної з будь-яким зобов'язанням, покладеним на суб'єкта господарювання для забезпечення загального економiчного iнтересу або надання публiчних послуг, незалежно вiд способу встановлення такого зобов'язання, у тому числi на пiдставi закону, iншого нормативно-правового акта, рiшення уповноваженого органу, договору, контракту, акта прямого надання або за результатами вiдкритої, прозорої та недискримiнацiйної конкурентної процедури.

     Виключнi права - це права, що надаються державою одному суб'єкту господарювання на пiдставi законодавчого, регуляторного або адмiнiстративного акта, яким за таким суб'єктом резервується право на надання певної послуги або здiйснення певної дiяльностi в межах визначеної територiї.

     Спецiальнi права - це права, що надаються державою обмеженому колу суб'єктiв господарювання на пiдставi законодавчого, регуляторного або адмiнiстративного акта, який в межах визначеної територiї:

     обмежує до двох або бiльше суб'єктiв господарювання, уповноважених надавати певну послугу або провадити певну дiяльнiсть, i при цьому таке обмеження не ґрунтується на об'єктивних, пропорцiйних та недискримiнацiйних критерiях; або

     визначає кiлькох конкуруючих суб'єктiв господарювання, уповноважених надавати певну послугу або провадити певну дiяльнiсть, i при цьому таке визначення не ґрунтується на об'єктивних, пропорцiйних та недискримiнацiйних критерiях; або

     надає одному або кiльком суб'єктам господарювання юридичнi чи регуляторнi переваги, що iстотно впливають на можливiсть iнших суб'єктiв господарювання надавати ту саму послугу або здiйснювати ту саму дiяльнiсть за еквiвалентних умов.

     3. Суб'єкти господарювання, якi прямо або опосередковано (через iнших осiб) належать державi або перебувають пiд контролем держави, у тому числi їхнi дочiрнi пiдприємства, зобов'язанi вести окремий облiк доходiв, витрат, активiв, зобов'язань та iнших фiнансово-господарських операцiй, якщо такi суб'єкти господарювання:

     1) здiйснюють дiяльнiсть з виконання спецiальних обов'язкiв (зобов'язань з надання публiчних послуг) та одночасно провадять iншу дiяльнiсть, не пов'язану з виконанням таких обов'язкiв;

     2) користуються спецiальними або виключними правами та одночасно провадять iншу дiяльнiсть;

     3) отримують компенсацiю, державну пiдтримку, iншi публiчнi кошти чи iншi фiнансовi переваги у зв'язку з виконанням спецiальних обов'язкiв або користуванням спецiальними чи виключними правами та одночасно провадять iншу дiяльнiсть.

     Вимога щодо ведення окремого облiку застосовується незалежно вiд способу встановлення спецiального обов'язку, спецiального права чи виключного права.

     4. Суб'єкти господарювання, якi прямо або опосередковано (через iнших осiб) належать державi або перебувають пiд контролем держави, у тому числi їхнi дочiрнi пiдприємства, якi зобов'язанi вести окремий облiк вiдповiдно до вимог цiєї статтi, зобов'язанi впровадити фiнансову та органiзацiйну структуру (внутрiшнi положення, правила та процедури, викладенi, зокрема в облiковiй полiтицi), що забезпечує:

     1) чiтке вiдмежування кожного виду дiяльностi, щодо якого суб'єкту господарювання надано спецiальнi або виключнi права чи покладено спецiальнi обов'язки, вiд кожного iншого виду дiяльностi;

     2) окреме вiдображення доходiв i витрат, пов'язаних з кожним видом дiяльностi;

     3) визначення i стабiльне застосування обґрунтованих методiв вiднесення та розподiлу доходiв, витрат, активiв i зобов'язань;

     4) збереження документiв, розрахункiв та супровiдної iнформацiї, що пiдтверджують застосованi методи розподiлу, протягом не менше п'яти рокiв;

     5) подання звiтностi та супровiдних документiв у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Порядок подання iнформацiї суб'єктами господарювання державного сектору економiки, на яких покладено спецiальний обов'язок або якi користуються спецiальними чи виключними правами, затверджує орган державного фiнансового контролю за погодженням з уповноваженим органом з питань державної допомоги.

     6. Уповноважений орган державного фiнансового контролю забезпечує здiйснення контролю та перевiрок дотримання суб'єктами господарювання державного сектору економiки вимог цього Закону на пiдставi повноважень, визначених Законом України "Про основнi засади здiйснення державного фiнансового контролю в Українi".

     7. Положення цiєї статтi не застосовуються до:

     1) суб'єктiв господарювання державного сектору, якi є державними кредитними установами, - в частинi депозитiв публiчних коштiв, розмiщених у них органами державної влади на звичайних комерцiйних умовах;

     2) суб'єктiв господарювання державного сектору економiки, загальний рiчний дохiд яких за перiод двох фiнансових рокiв, що передують фiнансовому року, в якому публiчнi кошти надаються (прямо чи опосередковано) або використовуються таким суб'єктом, становив менше 40 мiльйонiв євро;

     3) суб'єктiв господарювання державного сектору економiки, якi є державними кредитними установами, балансова вартiсть активiв яких за попереднi два роки становить менше 800 мiльйонiв євро;

     4) суб'єктiв господарювання державного сектору економiки щодо послуг, якi вiдповiдно до критерiїв, визначених Антимонопольним комiтетом України, не можуть iстотно вплинути на торгiвлю мiж державами - членами Європейського Союзу;

     5) суб'єктiв господарювання державного сектору економiки, на яких було покладено спецiальний обов'язок, якщо компенсацiя, яку вони отримують у будь-якiй формi, була встановлена на вiдповiдний перiод пiсля вiдкритої, прозорої та недискримiнацiйної конкурентної процедури, визначеної законом.

     Винятки, визначенi цiєю частиною, не застосовуються до суб'єктiв господарювання, для яких обов'язок ведення окремого облiку встановлено законодавством про державну допомогу або спецiальними положеннями iнших законiв чи нормативно-правових актiв.".

     4. Роздiл VII "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 8, ст. 61 iз наступними змiнами) доповнити пунктом 4² такого змiсту:

     "4². Вiдомостi про належнiсть земельних дiлянок земель промисловостi, сформованих до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо вдосконалення функцiонування iндустрiальних паркiв", на яких створенi та функцiонують iндустрiальнi парки, включенi до Реєстру iндустрiальних паркiв, до земель iндустрiальних паркiв як окремого виду цiльового призначення земельних дiлянок вносяться до Державного земельного кадастру на пiдставi заяви власника або землекористувача вiдповiдної земельної дiлянки, без розроблення документацiї iз землеустрою.".

     5. Пункт 4 частини першої статтi 13 Закону України "Про розвиток та державну пiдтримку малого i середнього пiдприємництва в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 3, ст. 23) викласти в такiй редакцiї:

     "4) здiйснюють надання в оренду нерухомого майна, що є одним з основних видiв дiяльностi (крiм iнiцiаторiв створення iндустрiальних паркiв та керуючих компанiй iндустрiальних паркiв, включених до Реєстру iндустрiальних паркiв, а також суб'єктiв малого i середнього пiдприємництва, предметом дiяльностi яких є надання послуг, що забезпечують здiйснення оптової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю, i яким у встановленому законом порядку надано статус оптового ринку сiльськогосподарської продукцiї);".

     6. У Законi України "Про iндустрiальнi парки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 22, ст. 212 iз наступними змiнами):

     1) статтю 1 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) вибiр територiї для iндустрiального парку - комплекс органiзацiйно-правових, планувальних та iнших дiй iнiцiаторiв створення iндустрiальних паркiв щодо пошуку, викупу, вiдведення, формування, набуття у власнiсть або користування i встановлення в натурi (на мiсцевостi) вiльних вiд забудови або забудованих земельних дiлянок, призначених для створення iндустрiального парку;

     2) екоiндустрiальний парк - iндустрiальний парк, на територiї якого iнiцiатор створення iндустрiального парку, керуюча компанiя, учасники та iншi суб'єкти iндустрiального парку здiйснюють дiяльнiсть у сферi промислового симбiозу, впроваджуючи найкращi доступнi технологiї та методи управлiння, та який вiдповiдає критерiям, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України, а також екологiчним, економiчним та соцiальним вимогам, встановленим законодавством. Порядок отримання статусу екоiндустрiального парку та особливостi його функцiонування визначає Кабiнет Мiнiстрiв України;

     3) здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку - здiйснення господарської дiяльностi iнiцiатором створення iндустрiального парку, керуючою компанiєю, учасниками, iншими суб'єктами iндустрiального парку на умовах договорiв про облаштування та функцiонування iндустрiального парку та/або про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку чи iнших договорiв;

     4) iндустрiальний парк - територiя, визначена iнiцiатором створення iндустрiального парку вiдповiдно до мiстобудiвної документацiї та облаштована вiдповiдною iнфраструктурою, у межах якої iнiцiатор створення, керуюча компанiя, учасники та iншi суб'єкти iндустрiального парку здiйснюють господарську дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону.

     У межах iндустрiального парку не може здiйснюватися господарська дiяльнiсть з виробництва пiдакцизних товарiв (крiм виробництва бiологiчних видiв палива (бiопалива), виробництва бiокомпонентiв, вироблення та/або зберiгання електричної енергiї, у тому числi з альтернативних джерел енергiї, виробництва автомобiлiв легкових, кузовiв до них, причепiв та напiвпричепiв, мотоциклiв, транспортних засобiв, призначених для перевезення 10 i бiльше осiб, транспортних засобiв для перевезення вантажiв) та господарська дiяльнiсть, що пiдлягає лiцензуванню згiдно з пунктами 18, 18¹, 22 частини першої статтi 7 Закону України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi";

     5) iнiцiатор створення iндустрiального парку (далi - iнiцiатор створення) - орган виконавчої влади, орган мiсцевого самоврядування, що передає земельнi дiлянки у власнiсть, користування вiдповiдно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, а також юридична особа - власник чи орендар земельної дiлянки, яка згiдно з цим Законом вiдповiдає вимогам щодо використання для створення iндустрiального парку;

     6) iнший суб'єкт iндустрiального парку - суб'єкт господарювання незалежно вiд форми власностi, який згiдно iз законодавством набув право на земельну дiлянку та/або iнший об'єкт (частину об'єкта) нерухомого майна у межах iндустрiального парку, уклав з керуючою компанiєю договiр про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку та здiйснює власну господарську дiяльнiсть у сферах, не заборонених цим Законом, у межах iндустрiального парку. Iнший суб'єкт iндустрiального парку не має права на отримання державного стимулювання вiдповiдно до цього Закону;

     7) керуюча компанiя iндустрiального парку (далi - керуюча компанiя) - створена згiдно iз законодавством України юридична особа незалежно вiд органiзацiйно-правової форми, визначена вiдповiдно до цього Закону, основними функцiями якої є забезпечення, у тому числi фiнансове, облаштування та функцiонування iндустрiального парку, залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку для здiйснення ними господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку вiдповiдно до договору;

     8) облаштування iндустрiального парку - здiйснення керуючою компанiєю, iнiцiатором створення, а у випадку, визначеному договором про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку, - учасником та/або iншим суб'єктом iндустрiального парку вiдповiдно до Закону України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi" комплексу робiт i надання послуг з пiдготовки земельних дiлянок, а також з проектування, будiвництва, реконструкцiї, ремонту об'єктiв iнженерно-транспортної iнфраструктури чи iнших об'єктiв, необхiдних для забезпечення функцiонування iндустрiального парку;

     9) промисловий симбiоз у межах iндустрiального парку - спiвпраця на договiрних засадах мiж iнiцiатором створення, керуючою компанiєю, учасниками та iншими суб'єктами iндустрiального парку щодо:

     виробництва, постачання товарiв, виконання робiт i надання послуг, обмiну ними;

     оброблення вiдходiв, утворених на одних виробництвах, iншими виробництвами (крiм захоронення вiдходiв) у межах iндустрiального парку;

     використання побiчних продуктiв;

     повторного використання води, очищення стiчних вод, повторного їх використання в межах iндустрiального парку;

     комбiнованого виробництва i постачання в межах iндустрiального парку електричної та теплової енергiї (когенерацiї);

     виробництва та використання енергiї з вiдновлюваних джерел енергiї та альтернативних видiв палива;

     10) уповноважений державний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi створення, облаштування i функцiонування iндустрiальних паркiв;

     11) учасник iндустрiального парку (далi - учасник) - суб'єкт господарювання незалежно вiд форми власностi, зареєстрований у межах iндустрiального парку, який згiдно iз законодавством набув право на земельну дiлянку та/або iнший об'єкт (частину об'єкта) нерухомого майна у межах iндустрiального парку, уклав з керуючою компанiєю договiр про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку, здiйснює вiдповiдно до концепцiї iндустрiального парку господарську дiяльнiсть лише в межах iндустрiального парку виключно у сферi переробної промисловостi, оброблення вiдходiв (крiм захоронення вiдходiв), а також науковi дослiдження та науково-технiчнi (експериментальнi) розробки.

     Виключно для забезпечення здiйснення власної господарської дiяльностi у сферi переробної промисловостi, оброблення вiдходiв (крiм захоронення вiдходiв), а також наукових дослiджень та науково-технiчних (експериментальних) розробок учасник може також здiйснювати господарську дiяльнiсть у сферi вироблення та/або зберiгання енергiї, у тому числi з альтернативних джерел.";

     2) частину першу статтi 2 пiсля слова "створення" доповнити словом ", облаштування";

     3) статтi 3, 4, 4¹ i 5 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Цей Закон поширюється на вiдносини, що виникають у зв'язку iз створенням, облаштуванням, функцiонуванням, лiквiдацiєю iндустрiальних паркiв, а також iз здiйсненням господарської дiяльностi в межах iндустрiальних паркiв.

     Стаття 4. Основнi засади створення, облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв

     1. Створення, облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв на територiї України здiйснюються на таких засадах:

     1) вiдкритий доступ до iнформацiї про можливiсть використання земель для створення iндустрiальних паркiв;

     2) конкурентнiсть у виборi керуючої компанiї на землях державної i комунальної власностi, крiм випадку, визначеного частиною четвертою статтi 18 цього Закону;

     3) гарантування прав на земельнi дiлянки у межах iндустрiального парку;

     4) державне стимулювання облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв;

     5) державне стимулювання залучення iнвестицiй в iндустрiальнi парки.

     2. Функцiональне призначення iндустрiального парку визначає концепцiя вiдповiдного iндустрiального парку.

     3. Облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв спрямованi на:

     1) залучення iнвестицiй у переробну промисловiсть та розвиток нацiональної економiки;

     2) вирiвнювання економiчного розвитку регiонiв та пiдвищення рiвня життя населення України;

     3) впровадження iнновацiйних та енергозберiгаючих технологiй;

     4) створення нових робочих мiсць;

     5) сталий розвиток та захист навколишнього природного середовища.

     Стаття 4¹. Державне регулювання у сферi створення, облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв

     1. Державне регулювання у сферi створення, облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв у межах повноважень, визначених цим Законом та iншими актами законодавства України, здiйснює:

     1) Кабiнет Мiнiстрiв України;

     2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi створення, облаштування i функцiонування iндустрiальних паркiв (уповноважений державний орган);

     3) мiсцевi органи виконавчої влади;

     4) органи мiсцевого самоврядування.";

     "Стаття 5. Право на створення iндустрiальних паркiв на землях державної i комунальної власностi

     1. Право на створення iндустрiальних паркiв на землях державної i комунальної власностi мають органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, якi передають такi земельнi дiлянки у власнiсть, користування вiдповiдно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, а також орендарi земельних дiлянок державної, комунальної власностi, якi згiдно з цим Законом вiдповiдають вимогам щодо їх використання для створення iндустрiального парку.";

     4) у частинi першiй статтi 7 слова "пiсля внесення вiдповiдних змiн до договору" замiнити словами "у випадку, якщо це передбачено договором";

     5) статтю 7¹ викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 7¹. Обмеження щодо створення, облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв

     1. Iнiцiатором створення, керуючою компанiєю, учасниками та iншими суб'єктами господарювання iндустрiального парку не можуть бути:

     1) юридичнi особи, кiнцевим бенефiцiарним власником або учасником (акцiонером) яких, якому належать 10 i бiльше вiдсоткiв акцiй (часток) у статутному капiталi таких юридичних осiб, є Росiйська Федерацiя, Республiка Бiлорусь, Iсламська Республiка Iран, Корейська Народно-Демократична Республiка, а також iншi держави, визнанi Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, резидент Росiйської Федерацiї, Республiки Бiлорусь, Iсламської Республiки Iран, Корейської Народно-Демократичної Республiки, а також iнших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом. Це положення не застосовується до юридичних осiб, акцiї яких допущенi до торгiв на iноземних фондових бiржах згiдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України (крiм юридичних осiб, якi є резидентами Росiйської Федерацiї, Республiки Бiлорусь, Iсламської Республiки Iран, Корейської Народно-Демократичної Республiки, iнших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом);

     2) юридичнi особи, зареєстрованi в державах (на територiях), вiднесених Кабiнетом Мiнiстрiв України до офшорних зон, або юридичнi особи, у статутному капiталi яких бiльше 50 вiдсоткiв акцiй (часток) прямо або опосередковано належать юридичним особам, зареєстрованим у таких державах (на територiях);

     3) юридичнi особи, зареєстрованi згiдно iз законодавством держав, включених Групою з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не спiвпрацюють у сферi протидiї вiдмиванню доходiв, одержаних злочинним шляхом, або юридичнi особи, 10 i бiльше вiдсоткiв акцiй/часток у статутному капiталi яких прямо або опосередковано належать таким особам;

     4) особи, якi прямо чи опосередковано перебувають пiд контролем осiб, кiнцевим бенефiцiарним власником яких є особи, визначенi пунктами 1 - 3 цiєї частини, або є пов'язаними особами таких осiб;

     5) юридичнi особи, утворенi та зареєстрованi вiдповiдно до законодавства Росiйської Федерацiї або iншої держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, крiм випадкiв, якщо активи таких юридичних осiб у встановленому законодавством порядку переданi в управлiння Нацiональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управлiння активами, одержаними вiд корупцiйних та iнших злочинiв;

     6) суб'єкти господарювання, пов'язанi економiчними зв'язками з державою-агресором у розумiннi Податкового кодексу України;

     7) особи, вiдомостi про яких внесено до Єдиного державного реєстру осiб, якi вчинили корупцiйнi або пов'язанi з корупцiєю правопорушення;

     8) особи, до яких застосовано спецiальнi економiчнi та iншi обмежувальнi заходи (санкцiї) вiдповiдно до законодавства України, законодавства Сполучених Штатiв Америки, права Європейського Союзу або норм мiжнародного права, а також пов'язанi з ними особи.";

     6) у частинi першiй статтi 8:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1) належати до земель iндустрiальних паркiв;";

     у пунктi 3:

     у першому реченнi слова "та не бiльше однiєї тисячi гектарiв" виключити;

     друге речення пiсля слiв "iнженерно-транспортної iнфраструктури" доповнити словами "та/або полезахиснi лiсовi смуги";

     7) статтi 9, 11 i 11¹ викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 9. Умови використання земельних дiлянок у межах iндустрiального парку

     1. Використання земельних дiлянок у межах iндустрiального парку здiйснюють з дотриманням таких умов:

     1) строк використання земельних дiлянок у межах iндустрiального парку має бути не менше нiж строк, на який створено iндустрiальний парк, з вiдповiдним вiдображенням у договорах оренди земельних дiлянок;

     2) використання земельних дiлянок у межах iндустрiального парку здiйснюється з дотриманням санiтарно-епiдемiологiчних та екологiчних вимог.";

     "Стаття 11. Правовi форми та порядок використання земельних дiлянок у межах iндустрiального парку

     1. Використання учасниками та iншими суб'єктами iндустрiальних паркiв земельних дiлянок у межах iндустрiального парку здiйснюється у правових формах, встановлених Земельним кодексом України.

     2. Керуюча компанiя, яка у встановленому законом порядку набула право оренди на земельнi дiлянки у межах iндустрiального парку, передає такi земельнi дiлянки у володiння та користування (суборенду) з правом їх забудови учасникам, iншим суб'єктам iндустрiальних паркiв вiдповiдно до земельного законодавства України.

     3. Земельнi дiлянки iз земель державної чи комунальної власностi у межах iндустрiального парку надаються керуючiй компанiї на умовах оренди у встановленому законодавством порядку, крiм випадку, визначеного частиною п'ятою цiєї статтi.

     4. Якщо iндустрiальний парк створено на землях приватної власностi, iнiцiатор створення може передавати права на земельнi дiлянки керуючiй компанiї та/або учасникам, та/або iншим суб'єктам iндустрiального парку у формах та порядку, визначених законодавством.

     5. Якщо iнiцiатором створення є орендар земельної дiлянки, вiн передає таку земельну дiлянку або її частину у суборенду безпосередньо учасникам та/або iншим суб'єктам iндустрiального парку вiдповiдно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної дiлянки.

     6. Земельнi дiлянки надаються керуючiй компанiї, учасникам та iншим суб'єктам iндустрiальних паркiв для будiвництва, експлуатацiї та обслуговування об'єктiв нерухомостi, необхiдних для здiйснення ними господарської дiяльностi.

     7. Кошти, одержанi вiд продажу земельних дiлянок державної i комунальної власностi в межах iндустрiального парку, зараховуються до вiдповiдних бюджетiв у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

     8. У разi переходу права власностi чи права користування всiма земельними дiлянками у межах iндустрiального парку вiд iнiцiатора створення до iншої особи, вiдмiнної вiд керуючої компанiї, учасника чи iншого суб'єкта iндустрiального парку, така особа набуває всiх прав i обов'язкiв iнiцiатора створення. Пiсля набуття прав на зазначенi земельнi дiлянки особа, до якої перейшли всi права та обов'язки iнiцiатора створення, протягом 10 робочих днiв письмово повiдомляє про це уповноважений державний орган для внесення вiдповiдних змiн до Реєстру iндустрiальних паркiв. Iнiцiатор створення не може передавати право власностi чи право користування земельними дiлянками в межах iндустрiального парку особi, на яку поширюються обмеження, визначенi статтею 7¹ цього Закону.

     Стаття 11¹. Об'єкти, що можуть розмiщуватися у межах iндустрiального парку

     1. До об'єктiв, що можуть розмiщуватися у межах iндустрiального парку, належать:

     1) офiснi примiщення, фiнансовi установи, об'єкти маркетингу та реклами, заклади харчування, готелi, хостели;

     2) заклади дошкiльної освiти, заклади загальної середньої освiти, заклади вищої, фахової передвищої та професiйної (професiйно-технiчної) освiти;

     3) науковi парки, акселератори, лабораторiї з розвитку iнновацiйних технологiй;

     4) багатоцiльовi зали для проведення наукових конференцiй та iнших заходiв;

     5) пожежнi частини;

     6) озелененi територiї;

     7) виробничi, складськi будiвлi та споруди, об'єкти логiстичної iнфраструктури;

     8) iнженернi будiвлi та споруди, споруди подвiйного призначення;

     9) об'єкти поводження з вiдходами (крiм захоронення вiдходiв);

     10) об'єкти альтернативної енергетики та установки зберiгання енергiї;

     11) об'єкти та споруди для забору, видобування, пiдготовки та використання пiдземних i поверхневих вод для забезпечення виробничих, технологiчних, господарсько-побутових та протипожежних потреб iндустрiального парку вiдповiдно до законодавства;

     12) iншi не забороненi законодавством об'єкти i споруди, необхiднi для облаштування та функцiонування iндустрiального парку.";

     8) у частинi першiй статтi 12 слова "у тому числi залученi за моделлю державно-приватного партнерства," виключити, а слова "фiнансово-кредитних" замiнити словом "фiнансових";

     9) статтю 13 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 13. Iнiцiатори створення iндустрiальних паркiв

     1. Iнiцiаторами створення можуть бути органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, юридичнi особи, якi мають право на створення iндустрiальних паркiв на землях державної, комунальної чи приватної власностi згiдно з цим Законом.";

     10) у статтi 14:

     частину третю виключити;

     частини четверту i п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "4. Рiшення про створення iндустрiального парку є пiдставою для вибору iнiцiатором створення керуючої компанiї та укладення з нею договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку, крiм випадку, визначеного частиною четвертою статтi 18 цього Закону.

     5. З метою державного стимулювання, передбаченого законодавством, уповноважений державний орган створює, веде та розмiщує на своєму офiцiйному веб-сайтi Реєстр iндустрiальних паркiв, до якого iндустрiальнi парки включаються за заявою iнiцiатора створення на пiдставi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Перелiк вiдомостей, що вносяться до Реєстру iндустрiальних паркiв, та порядок його ведення визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Iндустрiальний парк може бути включений до Реєстру iндустрiальних паркiв, за умови що на час включення в його межах вiдсутнi:

     1) прийнятi в експлуатацiю протягом 10 останнiх рокiв до моменту прийняття рiшення про створення iндустрiального парку закiнченi будiвництвом об'єкти виробничого призначення;

     2) об'єкти виробничого призначення, що експлуатувалися за призначенням протягом п'яти останнiх рокiв до моменту прийняття рiшення про створення iндустрiального парку.

     Обмеження, встановленi цiєю частиною, не поширюються на об'єкти виробничого призначення вугледобувного пiдприємства та/або його окремого (сумiжного) вiдокремленого пiдроздiлу, який не має статусу юридичної особи, яку лiквiдовано, яка перебуває у процесi лiквiдацiї (припинення) або планується до лiквiдацiї.

     Майновi права iнтелектуальної власностi на Реєстр iндустрiальних паркiв (бази даних) належать державi в особi уповноваженого державного органу. Держава, органи державної влади, їхнi посадовi особи користуються Реєстром iндустрiальних паркiв (базами даних) на безоплатнiй основi. На майновi права iнтелектуальної власностi на комп'ютернi програми та бази даних для ведення Реєстру iндустрiальних паркiв поширюються вимоги статтi 18 Закону України "Про адмiнiстративнi послуги".";

     11) статтi 15, 16, 16¹, 17 - 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 15. Перелiк документiв для включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв

     1. Для прийняття рiшення про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв iнiцiатор створення подає до уповноваженого державного органу заяву про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв за формою, встановленою уповноваженим державним органом, до якої додаються такi документи:

     1) копiя рiшення iнiцiатора створення про створення iндустрiального парку;

     2) копiя затвердженої концепцiї iндустрiального парку;

     3) вiдомостi (витяги) з Державного земельного кадастру щодо земельних дiлянок;

     4) найменування керуючої компанiї та учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку (за наявностi);

     5) копiя договору оренди земельної дiлянки (земельних дiлянок) з усiма змiнами до нього (у разi якщо iндустрiальний парк створено на орендованих землях);

     6) копiя рiшення орендодавця про погодження концепцiї iндустрiального парку (у разi якщо iндустрiальний парк створено на орендованих землях);

     7) витяг з мiстобудiвної документацiї щодо територiї, визначеної для створення iндустрiального парку;

     8) документи, що пiдтверджують можливiсть фiнансування облаштування та/або функцiонування iндустрiального парку вiдповiдно до концепцiї iндустрiального парку.

     2. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть iнформацiї, зазначеної в документах, поданих до уповноваженого державного органу, несе iнiцiатор створення.

     3. Документи, поданi iнiцiатором створення до уповноваженого державного органу, поверненню не пiдлягають.

     Стаття 16. Включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв або вiдмова у включеннi

     1. Включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв здiйснюється протягом 45 робочих днiв з дня надходження вiд iнiцiатора створення до уповноваженого державного органу заяви разом iз документами, визначеними статтею 15 цього Закону.

     Уповноважений державний орган розглядає поданi документи протягом 21 робочого дня з дня їх надходження у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Уповноважений державний орган подає до Кабiнету Мiнiстрiв України проект рiшення про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв або про вiдмову.

     2. За результатами розгляду поданих документiв уповноважений державний орган залишає заяву iнiцiатора створення без руху в порядку, визначеному статтею 43 Закону України "Про адмiнiстративну процедуру", якщо:

     1) заява не вiдповiдає встановленiй формi;

     2) комплектнiсть документiв не вiдповiдає вимогам статтi 15 цього Закону;

     3) концепцiя iндустрiального парку не вiдповiдає вимогам статтi 17 цього Закону;

     4) iнформацiя в поданих документах є недостовiрною або не вiдповiдає вимогам статей 1, 9, 11¹ i 13 цього Закону.

     Уповноважений державний орган письмово повiдомляє iнiцiатора створення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днiв з дня отримання заяви разом iз документами, визначеними статтею 15 цього Закону, з обов'язковим зазначенням пiдстави для залишення заяви без руху.

     У такому разi iнiцiатору створення надається 15 робочих днiв для усунення виявлених недолiкiв. У разi усунення виявлених недолiкiв у зазначений строк заява разом з документами, визначеними статтею 15 цього Закону, вважаються поданими в день первинного подання. При цьому строк розгляду заяви продовжується на строк залишення заяви без руху.

     3. Критерiями для прийняття рiшення про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв є:

     1) наявнiсть та доступнiсть трудових ресурсiв, необхiдних для розвитку iндустрiального парку згiдно з концепцiєю iндустрiального парку;

     2) наявнiсть та/або можливiсть залучення iнiцiатором створення фiнансових та матерiально-технiчних ресурсiв, необхiдних для розвитку iндустрiального парку згiдно з концепцiєю iндустрiального парку;

     3) пiдтримка iндустрiального парку органом мiсцевого самоврядування або мiсцевим органом виконавчої влади;

     4) очiкуванi результати функцiонування iндустрiального парку згiдно з концепцiєю iндустрiального парку, що передбачають залучення iнвестицiй, створення нових робочих мiсць, експорт продукцiї, залучення суб'єктiв малого та середнього пiдприємництва i визначають його економiчну, фiнансову, соцiальну ефективнiсть, вплив на показники вiдповiдних бюджетiв.

     4. Рiшення про вiдмову у включеннi iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв приймається у разi:

     1) невiдповiдностi земельної дiлянки, на якiй створено iндустрiальний парк, вимогам статтi 8 цього Закону;

     2) невiдповiдностi iнiцiатора створення та керуючої компанiї, учасника, iншого суб'єкта iндустрiального парку (за наявностi) вимогам статтi 7¹ цього Закону;

     3) вiдсутностi пiдтримки iндустрiального парку органами мiсцевого самоврядування та мiсцевими органами виконавчої влади;

     4) наявностi в межах iндустрiального парку об'єктiв виробничого призначення, визначених частиною п'ятою статтi 14 цього Закону.

     Вiдмова у включеннi iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв не обмежує iнiцiатора створення у повторному зверненнi до уповноваженого державного органу про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв, за умови усунення пiдстав, з яких було надано вiдмову.

     5. Скарги на вiдмову у включеннi iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв, на залишення заяви без руху, а також на дiї чи бездiяльнiсть уповноваженого державного органу пiд час розгляду заяви та документiв, визначених статтею 15 цього Закону, розглядаються вiдповiдно до Закону України "Про адмiнiстративну процедуру".

     6. У рiшеннi про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв зазначають таку iнформацiю:

     1) назва iндустрiального парку;

     2) iнiцiатор створення;

     3) строк, на який створено iндустрiальний парк;

     4) мiсцезнаходження iндустрiального парку;

     5) площа iндустрiального парку.

     7. Уповноважений державний орган зобов'язаний протягом трьох робочих днiв з дня оприлюднення Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв включити вiдповiдний iндустрiальний парк до Реєстру iндустрiальних паркiв, письмово повiдомити про це iнiцiатора створення, керуючу компанiю (за наявностi), вiдповiднi мiсцеву державну адмiнiстрацiю та орган мiсцевого самоврядування, а також розмiстити вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     Стаття 16¹. Виключення iндустрiального парку з Реєстру iндустрiальних паркiв

     1. Iндустрiальний парк виключається з Реєстру iндустрiальних паркiв у разi:

     1) його лiквiдацiї вiдповiдно до частини першої статтi 37 цього Закону;

     2) неподання до уповноваженого державного органу звiтiв про функцiонування iндустрiального парку протягом двох звiтних перiодiв поспiль;

     3) вiдсутностi керуючої компанiї протягом двох рокiв з дня прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв, крiм випадку, визначеного частиною четвертою статтi 18 цього Закону;

     4) ненаявностi щонайменше двох учасникiв протягом трьох рокiв з дня прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про включення iндустрiального парку до Реєстру iндустрiальних паркiв;

     5) нездiйснення всiма учасниками протягом трьох рокiв поспiль господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку (на пiдставi вiдомостей iз звiтiв про функцiонування iндустрiального парку);

     6) невiдповiдностi вимогам статей 7¹, 11¹ та iншим вимогам цього Закону;

     7) зменшення площi земельної дiлянки або сукупної площi земельних дiлянок iндустрiального парку до розмiру менше 10 гектарiв;

     8) провадження господарської дiяльностi, яка не може здiйснюватися у межах iндустрiального парку вiдповiдно до цього Закону;

     9) закiнчення строку, на який створено iндустрiальний парк;

     10) звернення iнiцiатора створення до уповноваженого державного органу iз заявою про виключення iндустрiального парку з Реєстру iндустрiальних паркiв.

     Уповноважений державний орган готує проект рiшення про виключення iндустрiального парку з Реєстру iндустрiальних паркiв протягом 30 робочих днiв з дня, коли йому стало вiдомо про наявнiсть хоча б однiєї з пiдстав, визначених цiєю частиною, та подає його на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Уповноважений державний орган зобов'язаний протягом трьох робочих днiв з дня оприлюднення Кабiнетом Мiнiстрiв України рiшення про виключення iндустрiального парку з Реєстру iндустрiальних паркiв виключити вiдповiдний iндустрiальний парк iз Реєстру iндустрiальних паркiв, письмово повiдомити про це iнiцiатора створення, керуючу компанiю, учасникiв (за наявностi), вiдповiднi мiсцеву державну адмiнiстрацiю та орган мiсцевого самоврядування, а також розмiстити вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     3. Виключення iндустрiального парку з Реєстру iндустрiальних паркiв не є пiдставою для його лiквiдацiї.

     4. Iндустрiальний парк, виключений з Реєстру iндустрiальних паркiв, може бути включений до Реєстру iндустрiальних паркiв повторно не менше нiж через шiсть мiсяцiв з дня його виключення у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 17. Концепцiя iндустрiального парку

     1. Iнiцiатор створення зобов'язаний розробити i затвердити концепцiю iндустрiального парку, в якiй зазначає таку iнформацiю:

     1) назва iндустрiального парку;

     2) iнiцiатор створення;

     3) мета створення та функцiональне призначення iндустрiального парку;

     4) мiсце розташування, загальна площа земельної дiлянки (земельних дiлянок) та вiдомостi про об'єкти, розмiщенi на них, у тому числi об'єкти виробничого призначення (за наявностi), вiдомостi про вiдповiднiсть територiї, визначеної для створення iндустрiального парку, мiстобудiвнiй документацiї (з урахуванням встановлених умов та обмежень);

     5) строк, на який створюється iндустрiальний парк;

     6) iнформацiя про наявнi та необхiднi об'єкти iнженерно-транспортної iнфраструктури (автомобiльнi шляхи, пiд'їзнi колiї, лiнiї зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, iнженернi комунiкацiї тощо);

     7) план облаштування та функцiонування iндустрiального парку;

     8) iнформацiя про орiєнтовнi ресурси (фiнансовi, матерiальнi, технiчнi, трудовi, природнi тощо), необхiднi для облаштування та функцiонування iндустрiального парку, очiкуванi джерела їх залучення;

     9) орiєнтовнi сумарнi обсяги споживання енергетичних ресурсiв, води тощо;

     10) очiкуванi результати функцiонування iндустрiального парку, що визначають його економiчну, фiнансову, соцiальну ефективнiсть та вплив на показники вiдповiдних бюджетiв;

     11) iнформацiя про потенцiйних учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку (за наявностi);

     12) iншi вiдомостi на розсуд iнiцiатора створення.

     2. Концепцiю iндустрiального парку затверджує iнiцiатор створення шляхом прийняття вiдповiдного рiшення.

     3. Суб'єкти господарювання у сферi централiзованого водопостачання та водовiдведення, ринку електричної енергiї та ринку природного газу зобов'язанi надавати iнформацiю про наявнiсть ресурсiв для створення iндустрiального парку на запит iнiцiатора створення, а також вiдповiдно до законодавства видавати технiчнi умови на приєднання до електричних мереж, якщо iнiцiатор створення має iнформацiю про необхiдну потужнiсть енергоресурсiв для функцiонування iндустрiального парку. Технiчнi умови є невiд'ємним додатком до договору про приєднання до електричних мереж.

     4. Порядок приєднання та пiдключення до електричних мереж, газових, водопровiдних мереж, мереж постачання теплової енергiї (теплопостачання) та мереж зв'язку встановлюється вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 18. Вибiр керуючої компанiї iндустрiального парку

     1. Вибiр керуючої компанiї iндустрiального парку, створеного на землях державної чи комунальної власностi, здiйснює iнiцiатор створення на конкурентних засадах шляхом органiзацiї i проведення вiдкритого конкурсу в порядку, визначеному цим Законом.

     2. Якщо земельнi дiлянки, на яких створено iндустрiальний парк, перебувають у приватнiй власностi, iнiцiатор створення визначає керуючу компанiю самостiйно.

     3. Якщо iнiцiатор створення є орендарем земельної дiлянки, вiн визначає керуючу компанiю самостiйно та письмово повiдомляє про це орендодавця протягом трьох робочих днiв.

     4. Iнiцiатор створення - суб'єкт господарювання може прийняти рiшення про виконання ним функцiй керуючої компанiї самостiйно. Iнiцiатор створення набуває статусу керуючої компанiї та всiх прав i обов'язкiв керуючої компанiї в день прийняття вiдповiдного рiшення. Iнiцiатор створення - суб'єкт господарювання повiдомляє уповноважений державний орган про прийняте рiшення про виконання ним функцiй керуючої компанiї самостiйно протягом трьох робочих днiв з дня його прийняття.

     У випадку, визначеному цiєю частиною, положення статей 21 i 22 цього Закону щодо укладення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку не застосовуються.

     Стаття 19. Органiзацiя i проведення вiдкритого конкурсу з вибору керуючої компанiї iндустрiального парку

     1. Органiзацiю i проведення вiдкритого конкурсу з вибору керуючої компанiї (далi у цiй статтi - конкурс) здiйснює iнiцiатор створення. Конкурс проводиться у два етапи: на першому етапi проводиться преквалiфiкацiя претендентiв з метою виявлення потенцiйних учасникiв, якi мають належний рiвень компетентностей та фiнансової спроможностi, на другому - подання та оцiнювання конкурсних пропозицiй учасникiв конкурсу.

     2. Iнiцiатор створення:

     1) затверджує умови конкурсу;

     2) утворює конкурсну комiсiю, затверджує її склад та порядок роботи;

     3) готує конкурсну документацiю;

     4) публiчно оголошує вiдкритий конкурс з повiдомленням у медiа;

     5) визначає порядок сплати реєстрацiйного внеску, розмiр якого не може перевищувати однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     6) письмово пiдтверджує надходження заявок на участь у конкурсi;

     7) забезпечує претендентiв необхiдною iнформацiєю (документами) для пiдготовки заявок на участь у конкурсi та учасникiв конкурсу для пiдготовки конкурсних пропозицiй;

     8) приймає рiшення про допущення або про недопущення претендентiв до участi в конкурсi з обґрунтуванням причин у разi вiдмови;

     9) повiдомляє претендентiв про допущення або про недопущення до участi в конкурсi.

     3. Iнформацiя про оголошення конкурсу має мiстити вiдомостi про:

     1) iнiцiатора створення;

     2) концепцiю iндустрiального парку;

     3) умови конкурсу, затвердженi iнiцiатором створення;

     4) земельнi дiлянки, на яких створено iндустрiальний парк;

     5) об'єкти, розмiщенi у межах iндустрiального парку (перелiк, характеристики тощо);

     6) строк, на який створено iндустрiальний парк;

     7) орган, до якого слiд звертатися за додатковою iнформацiєю;

     8) розмiр реєстрацiйного внеску.

     Реєстрацiйний внесок сплачується шляхом безготiвкового перерахування коштiв на поточний рахунок iнiцiатора створення, що використовується для органiзацiї та пiдготовки проведення конкурсу.

     За зверненням претендента iнiцiатор створення надає йому необхiдну додаткову iнформацiю про концепцiю iндустрiального парку, земельнi дiлянки в межах iндустрiального парку та розташованi на них об'єкти.

     4. Заявки на участь у конкурсi подаються протягом 30 днiв з дня його оголошення.

     Заявка на участь у конкурсi має мiстити:

     повне найменування претендента, його мiсцезнаходження;

     документи, що пiдтверджують вiдсутнiсть обмежень, встановлених статтею 7¹ цього Закону;

     вiдомостi, що пiдтверджують спроможнiсть претендента забезпечити належне функцiонування iндустрiального парку, наявнiсть досвiду, необхiдних ресурсiв, можливостей технологiчного та органiзацiйного забезпечення такої дiяльностi;

     iншi вiдомостi, передбаченi умовами конкурсу.

     Пiдставами для недопущення претендента до участi в конкурсi є:

     неподання у заявцi на участь у конкурсi необхiдної iнформацiї та/або подання її в неповному обсязi;

     подання у заявцi на участь у конкурсi недостовiрної iнформацiї;

     невiдповiднiсть вимогам до керуючої компанiї, визначеним статтею 7¹ цього Закону;

     на дату подання заявки на участь у конкурсi визнання претендента у встановленому законом порядку банкрутом та вiдкриття стосовно нього лiквiдацiйної процедури.

     5. Конкурсна комiсiя розглядає заявки на участь у конкурсi, поданi претендентами, протягом 15 днiв з останнього дня, встановленого для подання заявок, та за результатами розгляду приймає рiшення про допущення або про недопущення до участi в конкурсi, яке оформлює протоколом. Конкурсна комiсiя наступного робочого дня пiсля прийняття рiшення про допущення або про недопущення до участi в конкурсi письмово повiдомляє про це претендентiв. Допущенi до участi в конкурсi претенденти стають учасниками конкурсу.

     6. Заявки на участь у конкурсi, отриманi пiсля закiнчення строку для їх подання, не розглядаються.

     7. Учасники конкурсу протягом строку, встановленого конкурсною документацiєю, подають конкурснi пропозицiї. Конкурсна пропозицiя включає бiзнес-план щодо облаштування та функцiонування iндустрiального парку, залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку. Вимоги щодо змiсту та форми зазначеного бiзнес-плану визначає конкурсна документацiя.

     Конкурсна комiсiя розглядає конкурснi пропозицiї учасникiв конкурсу та готує висновки щодо визначення найкращих умов облаштування та функцiонування iндустрiального парку, залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку.

     Переможцем конкурсу визнають учасника конкурсу, який запропонував найкращi умови облаштування та функцiонування iндустрiального парку, залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку.

     8. У разi подання конкурсної пропозицiї лише одним учасником конкурсу такий учасник може бути визнаний переможцем конкурсу, за умови виконання ним визначених iнiцiатором створення умов конкурсу, а конкурс вважається таким, що вiдбувся.

     9. На пiдставi висновкiв конкурсної комiсiї iнiцiатор створення протягом 10 днiв з останнього дня, встановленого для розгляду конкурсних пропозицiй, приймає рiшення про визначення переможця конкурсу.

     10. Повiдомлення про визначення переможця конкурсу надсилається переможцю не пiзнiше п'яти днiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення.

     11. Iнiцiатор створення укладає з переможцем конкурсу договiр про облаштування та функцiонування iндустрiального парку пiсля погодження всiх умов договору, але не пiзнiше 10 робочих днiв з дня визначення переможця конкурсу.";

     12) у частинi першiй статтi 20 слово "створення" замiнити словом "облаштування";

     13) частину четверту статтi 21 викласти в такiй редакцiї:

     "4. Форму типового договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку затверджує уповноважений державний орган.";

     14) статтi 22 - 24, 25 - 27 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 22. Iстотнi умови договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку

     1. Iстотними умовами договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку є:

     1) предмет договору;

     2) строк договору;

     3) кадастровi номери, мiсце розташування та розмiри земельних дiлянок, на яких створено iндустрiальний парк;

     4) порядок i умови облаштування та функцiонування iндустрiального парку;

     5) порядок i умови залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку;

     6) порядок i умови надання учасникам та iншим суб'єктам iндустрiального парку прав на земельнi дiлянки та об'єкти у межах iндустрiального парку;

     7) порядок i умови надання учасникам та iншим суб'єктам iндустрiального парку послуг та прав користування iнженерно-транспортною iнфраструктурою;

     8) порядок i умови страхування керуючою компанiєю активiв iнiцiатора створення, отриманих у користування;

     9) правовий режим майна, створеного керуючою компанiєю у межах iндустрiального парку, а також переданого для використання майна, що є власнiстю iнiцiатора створення;

     10) порядок i умови подання керуючою компанiєю звiтностi до iнiцiатора створення та уповноваженого державного органу;

     11) порядок i умови повернення земельних дiлянок у межах iндустрiального парку, переданих керуючiй компанiї у користування, та об'єктiв у межах iндустрiального парку;

     12) порядок набрання договором чинностi.

     Договором про облаштування та функцiонування iндустрiального парку за згодою сторiн можуть бути визначенi також iншi умови.

     2. Змiни до договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку вносять за взаємною згодою сторiн.

     3. Реорганiзацiя керуючої компанiї - юридичної особи не є пiдставою для розiрвання договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку.

     4. Невiд'ємними частинами договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку є:

     1) рiшення про створення iндустрiального парку;

     2) концепцiя iндустрiального парку;

     3) бiзнес-план керуючої компанiї щодо облаштування та функцiонування iндустрiального парку, залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку.

     Стаття 23. Припинення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку

     1. Договiр про облаштування та функцiонування iндустрiального парку є припиненим пiсля закiнчення строку, на який його укладено, якщо сторони не уклали угоду про продовження строку дiї договору в межах строку, на який створено iндустрiальний парк.

     2. Договiр про облаштування та функцiонування iндустрiального парку може бути припинений достроково у разi:

     1) невиконання однiєю iз сторiн зобов'язань за договором;

     2) лiквiдацiї керуючої компанiї, у тому числi у зв'язку з визнанням її банкрутом;

     3) взаємної згоди сторiн.

     3. У разi припинення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку керуюча компанiя зобов'язана повернути iнiцiатору створення земельнi дiлянки та об'єкти у межах iндустрiального парку в порядку та на умовах, визначених договором. Якщо керуюча компанiя допустила псування земельної дiлянки, погiршення стану або знищення об'єктiв iнженерно-транспортної iнфраструктури та/або iншого майна iнiцiатора створення, розташованого у межах iндустрiального парку, вона зобов'язана вiдшкодувати збитки, якщо iнiцiатор створення доведе, що це сталося внаслiдок дiй або бездiяльностi керуючої компанiї.

     4. У разi припинення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку в межах строку, на який створено iндустрiальний парк, iнiцiатор створення визначає керуючу компанiю згiдно з цим Законом, а у випадку, визначеному частиною четвертою статтi 18 цього Закону, - самостiйно набуває статусу керуючої компанiї.

     5. Нова керуюча компанiя зобов'язана протягом п'яти робочих днiв з дня укладення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку пiдписати договори про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку з усiма учасниками та iншими суб'єктами iндустрiального парку на умовах, якi не погiршують становище учасникiв порiвняно з попереднiми договорами.

     Стаття 24. Набуття i втрата статусу керуючої компанiї iндустрiального парку

     1. Юридична особа набуває статусу керуючої компанiї з дня укладення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку, крiм випадку, передбаченого частиною четвертою статтi 18 цього Закону. Iнiцiатор створення зобов'язаний протягом трьох робочих днiв з дня набуття юридичною особою статусу керуючої компанiї письмово повiдомити про це уповноважений державний орган.

     Iнформацiю про набуття юридичною особою статусу керуючої компанiї iндустрiального парку, включеного до Реєстру iндустрiальних паркiв, уповноважений державний орган вносить до Реєстру iндустрiальних паркiв та розмiщує на своєму офiцiйному веб-сайтi не пiзнiше трьох робочих днiв з дня надходження такого повiдомлення вiд iнiцiатора створення.

     2. Юридична особа втрачає статус керуючої компанiї з дня припинення договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку, а в разi набуття статусу керуючої компанiї вiдповiдно до частини четвертої статтi 18 цього Закону - з дня прийняття iнiцiатором створення рiшення про припинення виконання ним функцiй керуючої компанiї. Про втрату юридичною особою статусу керуючої компанiї iнiцiатор створення зобов'язаний повiдомити уповноважений державний орган протягом того самого дня. Iнформацiю про втрату юридичною особою статусу керуючої компанiї iндустрiального парку, включеного до Реєстру iндустрiальних паркiв, уповноважений державний орган вносить до Реєстру iндустрiальних паркiв та розмiщує на своєму офiцiйному веб-сайтi не пiзнiше наступного робочого дня з дня надходження такого повiдомлення вiд iнiцiатора створення.";

     "Стаття 25. Права та обов'язки iнiцiатора створення iндустрiального парку

     1. Iнiцiатор створення має право:

     1) здiйснювати контроль за дотриманням керуючою компанiєю умов укладених договорiв;

     2) надавати керуючiй компанiї право на облаштування iндустрiального парку та/або управлiння (експлуатацiю) об'єктами, розмiщеними у межах iндустрiального парку;

     3) вимагати вiд керуючої компанiї дотримання концепцiї iндустрiального парку та виконання умов договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку;

     4) щопiвроку отримувати вiд керуючої компанiї звiт про функцiонування iндустрiального парку;

     5) вимагати вiд керуючої компанiї усунення порушень, допущених нею у процесi функцiонування iндустрiального парку;

     6) вимагати вiд керуючої компанiї вiдшкодування збиткiв у разi погiршення стану об'єктiв або псування земельної дiлянки iндустрiального парку, що сталося внаслiдок дiй або бездiяльностi керуючої компанiї;

     7) здiйснити викуп майна керуючої компанiї у межах iндустрiального парку у разi дострокового розiрвання договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку в першочерговому порядку;

     8) за зверненням керуючої компанiї або за власним рiшенням здiйснювати заходи щодо розширення меж iндустрiального парку з метою пiдвищення ефективностi його функцiонування;

     9) передавати керуючiй компанiї, учасникам, iншим суб'єктам iндустрiального парку в оренду (суборенду), вiдчужувати об'єкти (частини об'єктiв) нерухомого майна у межах iндустрiального парку;

     10) здiйснювати господарську дiяльнiсть у межах iндустрiального парку вiдповiдно до цього Закону;

     11) прийняти рiшення про виконання ним самостiйно функцiй керуючої компанiї та набути статусу керуючої компанiї.

     2. Iнiцiатор створення зобов'язаний:

     1) здiйснити облаштування iндустрiального парку, забезпечити його необхiдною iнженерно-транспортною iнфраструктурою самостiйно або вiдповiдно до умов договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку;

     2) надати керуючiй компанiї, учасникам та iншим суб'єктам iндустрiального парку права на земельнi дiлянки, наявнi об'єкти iнженерно-транспортної iнфраструктури та iншi об'єкти, розмiщенi у межах iндустрiального парку;

     3) зберiгати комерцiйну таємницю керуючої компанiї;

     4) не втручатися в поточну господарську дiяльнiсть керуючої компанiї, учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку;

     5) розглядати пропозицiї керуючої компанiї щодо надання згоди на здiйснення невiд'ємних полiпшень його майна, переданого у користування керуючiй компанiї;

     6) здiйснювати контроль за дотриманням концепцiї iндустрiального парку;

     7) у разi вiдсутностi керуючої компанiї щопiвроку подавати до уповноваженого державного органу та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, звiт про функцiонування iндустрiального парку;

     8) передбачити в договорi про облаштування та функцiонування iндустрiального парку умову щодо прiоритетного права працевлаштування працiвникiв - громадян України.

     3. Iнiцiатор створення має також iншi права i обов'язки, передбаченi договором про облаштування та функцiонування iндустрiального парку i законодавством.

     Стаття 26. Права i обов'язки керуючої компанiї iндустрiального парку

     1. Керуюча компанiя має право:

     1) здiйснювати господарську дiяльнiсть вiдповiдно до договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку та законодавства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом;

     2) передавати учасникам, iншим суб'єктам iндустрiального парку в суборенду з дотриманням вимог земельного законодавства наданi їй в оренду земельнi дiлянки або їх частини у межах iндустрiального парку з правом забудови;

     3) передавати учасникам, iншим суб'єктам iндустрiального парку в оренду (суборенду), вiдчужувати рухоме та нерухоме майно для використання у межах iндустрiального парку вiдповiдно до законодавства;

     4) забезпечувати умови для пiдключення (приєднання) учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку до iнженерних мереж i комунiкацiй;

     5) у разi порушення iнiцiатором створення умов договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку вимагати розiрвання договору та вiдшкодування збиткiв, завданих його невиконанням;

     6) на продовження строку дiї договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку в разi виконання його умов;

     7) залучати на контрактнiй основi до виконання робiт i надання послуг з облаштування та функцiонування iндустрiального парку третiх осiб;

     8) щопiвроку отримувати вiд учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку звiт про виконання умов договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку, якщо iнше не визначено таким договором;

     9) iнiцiювати розгляд питання щодо змiни меж iндустрiального парку з метою пiдвищення ефективностi його функцiонування;

     10) самостiйно або за дорученням учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку одержувати вiд органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування документи дозвiльного характеру та погодження, у тому числi для здiйснення будiвництва об'єктiв виробничого призначення, iнших об'єктiв, необхiдних для здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку, представляти iнтереси учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку у вiдносинах з органами державної влади, пiдприємствами, установами та органiзацiями;

     11) здiйснювати заходи, спрямованi на запобiгання утворенню вiдходiв i забезпечення дотримання iєрархiї управлiння вiдходами, мiнiмiзацiю негативних наслiдкiв дiяльностi з управлiння вiдходами, сприяння пiдготовцi вiдходiв до повторного використання, рециклiнгу i вiдновлення з метою запобiгання їхньому негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

     2. Керуюча компанiя зобов'язана:

     1) виконувати умови договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку та дотримуватися концепцiї iндустрiального парку;

     2) здiйснити облаштування iндустрiального парку, забезпечити його необхiдною iнженерно-транспортною iнфраструктурою вiдповiдно до умов договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку;

     3) забезпечувати виконання бiзнес-плану щодо облаштування та функцiонування iндустрiального парку, залучення учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку;

     4) залучати учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку та укладати з ними договори;

     5) за дорученням iнiцiатора створення, учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку одержувати вiд органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування документи дозвiльного характеру та погодження, у тому числi для здiйснення будiвництва об'єктiв виробничого призначення, iнших об'єктiв, необхiдних для здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку, представляти iнтереси iнiцiатора створення, учасникiв, iнших суб'єктiв iндустрiального парку у вiдносинах з дозвiльними органами, службами, пiдприємствами, установами та органiзацiями;

     6) звертатися за узгодженням невiд'ємних полiпшень майна, переданого iнiцiатором створення їй у користування;

     7) утримувати в належному станi переданi за вiдповiдними договорами земельну дiлянку, iнженерно-транспортну iнфраструктуру та iншi об'єкти, розмiщенi у межах iндустрiального парку, забезпечувати належнi умови їх використання;

     8) пiсля закiнчення строку, на який укладено договiр про облаштування та функцiонування iндустрiального парку, передати земельну дiлянку разом з об'єктами iнфраструктури, розмiщеними на нiй, iнiцiатору створення, якщо iнше не визначено договором;

     9) щопiвроку подавати iнiцiатору створення, а також до уповноваженого державного органу та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику, звiт про функцiонування iндустрiального парку;

     10) зберiгати комерцiйну таємницю iнiцiатора створення.

     3. Керуюча компанiя має також iншi права i обов'язки, визначенi договором про облаштування та функцiонування iндустрiального парку i законодавством.

     4. Керуюча компанiя екоiндустрiального парку, крiм обов'язкiв, визначених частиною другою цiєї статтi, додатково повинна забезпечувати:

     1) впровадження та функцiонування систем екологiчного та енергетичного менеджменту;

     2) планування та здiйснення заходiв, спрямованих на пiдвищення ефективностi використання ресурсiв, вiдходiв i побiчних продуктiв, енергоефективностi, зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище внаслiдок виробничих та iнших процесiв;

     3) створення iнформацiйної платформи для обмiну виробничими ресурсами, вiдходами, побiчними продуктами та продукцiєю, у тому числi у сферi промислового симбiозу.

     Реалiзацiя здiйснення заходiв, визначених цiєю частиною, вiдображається у звiтi про функцiонування екоiндустрiального парку.

     Стаття 27. Повноваження уповноваженого державного органу

     1. Уповноважений державний орган:

     1) щопiвроку отримує вiд керуючої компанiї та оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi звiт про функцiонування iндустрiального парку. У разi вiдсутностi керуючої компанiї такий звiт подає iнiцiатор створення. Порядок та форму подання звiту про функцiонування iндустрiального парку затверджує уповноважений державний орган за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику;

     2) звертається до органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй щодо вирiшення питань, пов'язаних iз створенням, облаштуванням та функцiонуванням iндустрiальних паркiв;

     3) забезпечує сприятливi умови для створення та функцiонування iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     4) веде Реєстр iндустрiальних паркiв;

     5) здiйснює монiторинг функцiонування iндустрiальних паркiв, розробляє та забезпечує реалiзацiю Стратегiї розвитку iндустрiальних паркiв;

     6) забезпечує iнформацiйну та консультацiйну пiдтримку iнiцiаторiв створення та керуючих компанiй, сприяє залученню учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiальних паркiв;

     7) забезпечує доступ до публiчної iнформацiї, пов'язаної з дiяльнiстю iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв, а також iнформацiйну пiдтримку потенцiйних учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв з питань, що належать до його компетенцiї;

     8) iнформує центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiднi мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та органи мiсцевого самоврядування про iнiцiаторiв створення, керуючi компанiї та учасникiв iндустрiальних паркiв у випадках, визначених цим Законом;

     9) забезпечує державне стимулювання iнiцiаторiв створення, керуючих компанiй та учасникiв iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв вiдповiдно до статтi 34 цього Закону за рахунок коштiв державного бюджету у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     10) здiйснює аналiз та узагальнення мiжнародного досвiду у сферi забезпечення функцiонування iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв та залучення iнвестицiй;

     11) забезпечує до 1 квiтня поточного року оприлюднення на своєму офiцiйному веб-сайтi узагальненої та в розрiзi iндустрiальних паркiв iнформацiї про стан їх функцiонування.

     Уповноважений державний орган здiйснює також iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Уповноважений державний орган має право утворювати постiйнi або тимчасовi консультативнi, дорадчi та iншi допомiжнi органи та/або залучати у встановленому порядку пiдприємства, установи, органiзацiї для здiйснення пiдтримки iнiцiаторiв створення, керуючих компанiй та учасникiв iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв за такими напрямами:

     1) розроблення короткострокових та довгострокових планiв розвитку iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     2) забезпечення налагодження спiвробiтництва з мiжнародними фiнансовими органiзацiями, урядовими та неурядовими органiзацiями iноземних держав з питань залучення фiнансових ресурсiв для розвитку iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     3) проведення консультацiй щодо розроблення концепцiї iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     4) сприяння iнiцiаторам створення та керуючим компанiям у залученнi потенцiйних учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     5) надання iнiцiаторам створення, керуючим компанiям, учасникам консультацiйної пiдтримки щодо розроблення бiзнес-плану та залучення фiнансування, а також з iнших питань створення та функцiонування iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     6) сприяння в органiзацiї проведення наукових, науково-практичних конференцiй, освiтньо-iнформацiйних заходiв (виставок, семiнарiв) з питань дiяльностi iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв;

     7) сприяння в реалiзацiї iнших заходiв, передбачених Стратегiєю розвитку iндустрiальних паркiв;

     8) сприяння формуванню та дiяльностi професiйних об'єднань представникiв iндустрiальних паркiв в Українi, а також вiдповiдних професiйних мереж за участю iноземних iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв та їх об'єднань.";

     15) частину першу статтi 28 пiсля слова "учасники" доповнити словами ", iншi суб'єкти iндустрiальних паркiв";

     16) частини першу - третю статтi 29 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суб'єкт господарювання набуває статусу учасника, за умови виконання таких критерiїв:

     1) укладення з керуючою компанiєю договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку та ведення господарської дiяльностi, передбаченої пунктом 10 статтi 1 цього Закону;

     2) набуття права на земельну дiлянку на пiдставах та в порядку, встановлених земельним законодавством України, та/або на iнший об'єкт (частину об'єкта) нерухомого майна у межах iндустрiального парку;

     3) реєстрацiя юридичної особи в межах iндустрiального парку.

     2. Керуюча компанiя зобов'язана протягом трьох робочих днiв з дня укладення договору письмово повiдомити уповноважений державний орган про набуття суб'єктом господарювання статусу учасника шляхом подання повiдомлення з додаванням копiй документiв, що пiдтверджують виконання вимог, визначених частиною першою цiєї статтi. У разi змiни учасником видiв дiяльностi або власника учасник повинен протягом п'яти робочих днiв повiдомити про це керуючу компанiю.

     3. Якщо iндустрiальний парк включений до Реєстру iндустрiальних паркiв, уповноважений державний орган пiсля перевiрки повноти поданих вiдповiдно до частини другої цiєї статтi документiв зобов'язаний протягом трьох робочих днiв з дня надходження вiд керуючої компанiї вiдповiдного повiдомлення письмово повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та вiдповiднi мiсцевi державнi адмiнiстрацiї про набуття суб'єктом господарювання статусу учасника.";

     17) статтю 30 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 30. Договiр про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку

     1. Договiр про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку укладається мiж керуючою компанiєю та суб'єктом господарювання, який має намiр набути статус учасника або iншого суб'єкта iндустрiального парку.

     2. Iстотними умовами договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку є:

     1) види дiяльностi, роботи, послуги, що здiйснюються вiдповiдно до умов договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку;

     2) переважне використання працi працiвникiв - громадян України;

     3) умови, обсяги та порядок створення i полiпшення об'єктiв iнженерно-транспортної iнфраструктури та iнших об'єктiв на земельнiй дiлянцi учасника;

     4) строк дiї договору;

     5) фiнансовi вiдносини сторiн;

     6) вiдповiдальнiсть за невиконання сторонами зобов'язань;

     7) порядок припинення i продовження строку дiї договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку;

     8) права i обов'язки сторiн;

     9) порядок вирiшення спорiв.

     3. Об'єкти iнженерно-транспортної iнфраструктури iндустрiального парку та iншi об'єкти, розмiщенi у межах iндустрiального парку, якi наданi керуючiй компанiї у користування (управлiння), не передаються у власнiсть учасникам та iншим суб'єктам iндустрiального парку.

     4. Учасник та iнший суб'єкт iндустрiального парку не мають права передавати третiм особам свої права та/або обов'язки за договором про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку.

     5. Договiр про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку є припиненим пiсля закiнчення строку, на який його укладено, якщо сторони не домовилися про iнше.

     6. Договiр може бути припинений достроково у разi:

     1) невиконання однiєю iз сторiн зобов'язань за договором;

     2) лiквiдацiї учасника або iншого суб'єкта iндустрiального парку;

     3) лiквiдацiї керуючої компанiї;

     4) взаємної згоди сторiн.

     7. У разi лiквiдацiї керуючої компанiї статус учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку є незмiнним до пiдписання договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку мiж новою керуючою компанiєю та учасниками, iншими суб'єктами iндустрiального парку в межах строку, на який створено iндустрiальний парк.";

     18) назву, частини першу i другу статтi 31 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 31. Втрата статусу учасника iндустрiального парку

     1. Суб'єкт господарювання втрачає статус учасника з дня припинення укладеного з керуючою компанiєю договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку та/або припинення прав на земельну дiлянку та/або на всi iншi об'єкти (частини об'єктiв) нерухомого майна у межах iндустрiального парку.

     Суб'єкт господарювання втрачає статус учасника у разi порушення вимог, встановлених цим Законом.

     У разi втрати суб'єктом господарювання статусу учасника внаслiдок порушення ним вимог, встановлених цим Законом, такий суб'єкт господарювання набуває статусу iншого суб'єкта iндустрiального парку.

     2. Керуюча компанiя зобов'язана протягом одного робочого дня з дня втрати суб'єктом господарювання статусу учасника письмово повiдомити про це уповноважений державний орган.";

     19) статтю 32 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 32. Правовий режим майна у межах iндустрiального парку

     1. Створенi керуючою компанiєю у межах iндустрiального парку об'єкти iнфраструктури належать керуючiй компанiї на правi власностi, якщо iнше не визначено договором про облаштування та функцiонування iндустрiального парку або законодавством. Використання таких об'єктiв здiйснюється вiдповiдно до договору про здiйснення господарської дiяльностi у межах iндустрiального парку, укладеного мiж керуючою компанiєю та учасником або iншим суб'єктом iндустрiального парку.

     2. У разi вiдчуження земельної дiлянки у власнiсть учасника або iншого суб'єкта iндустрiального парку розташованi на нiй об'єкти iнфраструктури не передаються у власнiсть учасника або iншого суб'єкта iндустрiального парку, якщо iнше не визначено договором про облаштування та функцiонування iндустрiального парку.

     3. У разi припинення дiяльностi iндустрiального парку правовий режим майна iнiцiатора створення, керуючої компанiї, учасникiв та iнших суб'єктiв iндустрiального парку визначається вiдповiдно до вимог договору про облаштування та функцiонування iндустрiального парку i законодавства.";

     20) назву i частину третю статтi 34 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 34. Державне стимулювання облаштування та функцiонування iндустрiальних та екоiндустрiальних паркiв";

     "3. З метою облаштування та функцiонування iндустрiальних паркiв за рахунок коштiв державного, мiсцевих бюджетiв та з iнших джерел, не заборонених законом:

     1) керуючим компанiям та iнiцiаторам створення - суб'єктам господарювання iндустрiального парку надаються кошти на безповоротнiй основi для облаштування iндустрiальних паркiв та/або забезпечення будiвництва об'єктiв iнженерно-транспортної iнфраструктури (автомобiльних шляхiв, пiд'їзних колiй, лiнiй зв'язку, засобiв тепло-, газо-, водо- та електропостачання, iнженерних комунiкацiй тощо), необхiдних для створення та функцiонування iндустрiальних паркiв, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     2) керуючим компанiям та iнiцiаторам створення - суб'єктам господарювання iндустрiального парку здiйснюється компенсацiя витрат на пiдключення та приєднання до iнженерно-транспортних мереж у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     3) учасникам надається податкове та митне стимулювання вiдповiдно до законодавства;

     4) майно, отримане органами державної влади або органами мiсцевого самоврядування в межах реалiзацiї проектiв мiжнародної технiчної, гуманiтарної та/або грантової допомоги, може передаватися у власнiсть керуючим компанiям, iнiцiаторам створення - суб'єктам господарювання, учасникам та iншим суб'єктам iндустрiальних паркiв для облаштування та/або забезпечення будiвництва об'єктiв iнженерно-транспортної iнфраструктури (автомобiльних дорiг, лiнiй зв'язку, засобiв тепло-, газо-, водо- та електропостачання, iнших iнженерних комунiкацiй тощо).

     Передання майна, визначеного пунктом 4 цiєї частини, здiйснюється на пiдставi вiдповiдного рiшення органу державної влади або органу мiсцевого самоврядування вiдповiдно до актiв приймання-передачi.";

     21) статтi 37 i 38 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 37. Пiдстави для лiквiдацiї iндустрiального парку

     1. Iндустрiальний парк лiквiдується до завершення строку, на який його створено, у разi прийняття iнiцiатором створення вiдповiдного рiшення.

     Iнiцiатор створення може прийняти рiшення про лiквiдацiю iндустрiального парку лише пiсля отримання на це згоди керуючої компанiї та учасникiв.

     Iнiцiатор створення повiдомляє уповноважений державний орган про прийняття ним рiшення про лiквiдацiю iндустрiального парку протягом трьох робочих днiв з дня його прийняття.

     Стаття 38. Правовi наслiдки лiквiдацiї iндустрiальних паркiв

     1. У разi лiквiдацiї iндустрiального парку керуюча компанiя, учасники, iншi суб'єкти iндустрiального парку можуть продовжувати свою дiяльнiсть як суб'єкти господарювання на загальних засадах.

     2. Лiквiдацiя керуючої компанiї державної чи комунальної форми власностi здiйснюється у порядку, визначеному законодавством.

     3. У разi лiквiдацiї iндустрiального парку права на земельнi дiлянки, не вiдчуженi у власнiсть керуючої компанiї, учасникiв або iнших суб'єктiв iндустрiального парку, передаються iнiцiатору створення.";

     22) частину другу статтi 39 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Сторонами зазначеного спору можуть бути iнiцiатор створення (крiм органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування, що згiдно з Конституцiєю України здiйснює право власностi на землю вiд iменi Українського народу i вiдповiдно до закону надiлений повноваженнями розпоряджатися землею), керуюча компанiя, учасник.";

     23) у текстi Закону слова "договiр про створення та функцiонування iндустрiального парку" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словами "договiр про облаштування та функцiонування iндустрiального парку" у вiдповiдному вiдмiнку i числi.

     7. У Законi України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 34, ст. 1173; 2020 р., N 43, ст. 371):

     1) у частинi першiй статтi 1:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1) державна допомога суб'єктам господарювання (далi - державна допомога) - пiдтримка у будь-якiй формi суб'єктiв господарювання за рахунок ресурсiв держави, що спотворює або загрожує спотворенням економiчної конкуренцiї, створюючи переваги для виробництва окремих видiв товарiв чи провадження окремих видiв господарської дiяльностi;";

     пункт 4 виключити;

     пункти 6 i 17 викласти в такiй редакцiї:

     "6) надавачi державної допомоги - органи влади, органи адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю, а також юридичнi особи, якi дiють вiд їхнього iменi, що уповноваженi розпоряджатися ресурсами держави та iнiцiюють та/або надають державну допомогу;";

     "17) ризиковий капiтал - внесок до статутного капiталу суб'єктiв малого та середнього пiдприємництва за рахунок ресурсiв держави з метою забезпечення певного виду дiяльностi на перiод розроблення технiко-економiчного обґрунтування, бiзнес-плану, заснування пiдприємства, налагодження чи розширення виробництва;";

     2) частину першу статтi 3 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Дiя цього Закону поширюється на будь-яку пiдтримку суб'єктiв господарювання надавачами державної допомоги за рахунок ресурсiв держави для виробництва товарiв або провадження окремих видiв господарської дiяльностi, крiм випадкiв, визначених частиною другою цiєї статтi.";

     3) абзац перший частини першої статтi 4 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Державна допомога полягає у переданнi ресурсiв держави окремим суб'єктам господарювання, а також у втратах доходiв державного бюджету.";

     4) пункти 2 i 3 частини другої статтi 8 викласти в такiй редакцiї:

     "2) визначення належностi до державної допомоги заходiв з пiдтримки суб'єктiв господарювання за рахунок ресурсiв держави, оцiнювання допустимостi державної допомоги для конкуренцiї, прийняття рiшень, передбачених цим Законом;

     3) збирання та проведення аналiзу iнформацiї про заходи з пiдтримки суб'єктiв господарювання за рахунок ресурсiв держави, вимагання вiд надавачiв та отримувачiв державної допомоги, їх посадових осiб iнформацiї, у тому числi з обмеженим доступом, необхiдної для прийняття рiшень, передбачених цим Законом;";

     5) частину першу статтi 9 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Надавачi державної допомоги подають повiдомлення про нову державну допомогу з пропозицiями щодо пiдготовки проектiв законiв, iнших нормативно-правових та розпорядчих актiв, спрямованих на пiдтримку суб'єктiв господарювання за рахунок ресурсiв держави, внесення змiн до умов чинної державної допомоги.";

     6) у роздiлi 9 "Прикiнцевi та перехiднi положення":

     пункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Усi надавачi державної допомоги протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом зобов'язанi подати до Уповноваженого органу повiдомлення про програми пiдтримки суб'єктiв господарювання за рахунок ресурсiв держави, що iснували на день набрання чинностi цим Законом. Подання повiдомлення, його розгляд та розгляд справи про державну допомогу здiйснюються у порядку, визначеному роздiлом 4 цього Закону.";

     абзац перший пункту 5 викласти в такiй редакцiї:

     "5. Установити, що тимчасово, на перiод дiї карантину, запровадженого Кабiнетом Мiнiстрiв України у встановленому законом порядку на всiй територiї України з метою запобiгання поширенню коронавiрусної хвороби COVID-19, та до 31 грудня 2020 року подання, розгляд повiдомлення про нову державну допомогу з пропозицiями щодо пiдготовки проектiв законiв, iнших нормативно-правових та розпорядчих актiв, спрямованих на пiдтримку суб'єктiв господарювання за рахунок ресурсiв держави, внесення змiн до умов чинної державної допомоги для цiлi, передбаченої пунктом 2 частини першої статтi 6 цього Закону, здiйснюються у порядку, визначеному роздiлом 4 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.".

     8. Абзац перший частини 4¹ статтi 49 Закону України "Про ринок електричної енергiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 27 - 28, ст. 312; 2023 р., N 82, ст. 301) пiсля слiв "визначених частиною четвертою цiєї статтi" доповнити словами i цифрою "(крiм пункту 5)".

     9. Абзац другий пункту 10 частини третьої статтi 3 Закону України "Про оцiнку впливу на довкiлля" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 29, ст. 315; 2021 р., N 44, ст. 354) виключити.

     10. У пунктi 3 роздiлу II "Прикiнцевi положення" Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про iндустрiальнi парки" та деяких iнших законодавчих актiв України щодо залучення iнвестицiй у промисловий сектор економiки шляхом стимулювання створення iндустрiальних паркiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2021 р., N 49, ст. 390):

     пiдпункти 1 i 2 виключити;

     пiдпункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) пiд час пiдготовки проекту закону про Державний бюджет України на кожний наступний рiк передбачати видатки в обсязi не менше 2000000 тисяч гривень на державне стимулювання облаштування iндустрiальних паркiв;".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi через три мiсяцi з дня його опублiкування, крiм пункту 3 роздiлу I та пунктiв 2 - 4 цього роздiлу, якi набирають чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону:

     1) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

     3. Усi договори мiж iнiцiаторами створення iндустрiальних паркiв та керуючими компанiями iндустрiальних паркiв про створення та облаштування iндустрiальних паркiв, укладенi до набрання чинностi цим Законом, є чинними протягом строку, на який їх укладено.

     4. Установити, що у випадках, якщо вiдповiдно до пункту 27 роздiлу X "Перехiднi положення" Земельного кодексу України та пункту 9³ роздiлу V "Прикiнцевi положення" Закону України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi" цiльове призначення земельної дiлянки може бути встановлено або змiнено на пiдставi мотивованого висновку уповноваженого органу мiстобудування та архiтектури, визначення територiї iндустрiального парку, облаштування такого iндустрiального парку, визначення мiстобудiвних умов та обмежень забудови земельних дiлянок, на яких передбачається розмiстити iндустрiальний парк, здiйснюються вiдповiдно до такого висновку. Вiдсутнiсть затвердженої мiстобудiвної документацiї на мiсцевому рiвнi у такому разi не перешкоджає створенню, включенню до Реєстру та функцiонуванню iндустрiального парку.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
2 вересня 2026 року
N 4961-IX