Верховний Суд сформував висновок щодо мораторію на нарахування пені протягом дії карантину

Пеня, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями в період карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню COVID-19, нараховується на загальних підставах, без застосування норм абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Підприємство вважало висновки контролюючого органу необгрунтованими, посилаючись на те, що з 1 січня 2021 року пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК, а тому її нарахування у спірних правовідносинах суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК.

Розглядаючи справу, КАС ВС зазначив, що Закон «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

На думку суду, хоча положеннями цього Закону не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені як виду адміністративно-господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК, це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та що на них поширюються всі положення ПК. Ці нормативно-правові акти регулюють різні сфери державної політики.

Відповідно до абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Однак така норма застосовується лише у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, внесення змін до положень Закону «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно новим відповідним Законом, проте до зазначеного Закону не вносилися норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від її застосування) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті в період дії карантину.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції визнав висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК щодо ненарахування пені протягом дії карантину, поширюється і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена ч. 5 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції», помилковим.

Враховуючи викладене, Верховний Суд резюмував, що спірні правовідносини є специфічними та регулюються спеціальним Законом «Про валюту і валютні операції», тож саме його норми слід застосовувати щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Також КАС ВС звернув увагу, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом-нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар у межах зовнішньоекономічних контрактів.