Бізнес просить скасувати пільги для посилок до 150 євро

   Український бізнес вимагає скасування пільги на імпорт посилок вартістю до 150 євро, яка, на думку учасників ринку, створює нерівні умови конкуренції та спричиняє мільярдні втрати держбюджету

   Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення Американської торговельної палати в Україні.

   Бізнес вимагає змін у правилах імпорту

Серед основних проблем, на які звертає увагу український бізнес:

• Пільга на імпорт товарів до 150 євро, звільнених від сплати ПДВ. Бізнес вважає, що цією нормою активно користуються міжнародні онлайн-майданчики. У 2024 році в Україну було ввезено понад 75 мільйонів таких відправлень, здебільшого – одяг, взуття та аксесуари. Це створює нерівні умови конкуренції для внутрішніх продавців.
• Дроблення великих торговельних мереж на численні ФОПи, що дозволяє суттєво зменшити податкове навантаження.
• Неофіційна зайнятість і виплата зарплат «у конвертах», що позбавляє бюджет податкових надходжень і знижує рівень соціального захисту працівників.

   Бізнес вважає ці явища ключовими джерелами тіньової економіки, яка негативно впливає на розвиток легального ринку у таких сферах, як роздрібна торгівля, електронна комерція, тютюнова промисловість, HoReCa, побутова електроніка та інтернет-послуги.

   Проблеми обговорювали під час круглого столу, організованого Американською торговельною палатою в Україні. Участь у заході взяли новопризначений Генеральний прокурор Руслан Кравченко, народні депутати, представники Уряду, правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та Представництва ЄС в Україні.

   Нагадаємо, у липні 2024 року Уряд подав до Верховної Ради ресурсний законопроєкт №11416, що передбачав зниження порогу оподаткування міжнародних посилок із 150 євро до 45 євро. Однак цей пункт було виключено через сумніви щодо можливості його практичної реалізації.

   Міністерство фінансів також планувало запровадити податок на посилки вартістю до 150 євро, оскільки це сприятиме боротьбі з тіньовими схемами ввезення товарів. Однак потім цей пункт було виключено із законопроєкту. Однією з причин були сумніви в можливості реалізувати цю норму на практиці. Також категорично проти законопроєкту виступив найбільший логістичний оператор України – «Нова пошта».