Следующая >>
Стаття 94. Адмiнiстративний арешт майна
94.1. Адмiнiстративний арешт майна платника податкiв (далi - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податкiв його обов'язкiв, визначених законом.
94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
94.2.1. платник податкiв порушує правила вiдчуження майна, що перебуває у податковiй заставi;
94.2.2. фiзична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
94.2.3. платник податкiв вiдмовляється вiд проведення документальної перевiрки за наявностi законних пiдстав для її проведення або вiд допуску посадових осiб органу державної податкової служби;
94.2.4. вiдсутнi документи, що пiдтверджують державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв вiдповiдно до закону, дозволи (лiцензiї) на здiйснення господарської дiяльностi, торговi патенти, сертифiкати вiдповiдностi реєстраторiв розрахункових операцiй;
94.2.5. вiдсутня реєстрацiя особи як платника податкiв в органi державної податкової служби, якщо така реєстрацiя є обов'язковою вiдповiдно до цього Кодексу, або коли платник податкiв, що отримав податкове повiдомлення або має податковий борг, вчиняє дiї з переведення майна за межi України, його приховування або передачi iншим особам;
94.2.6. платник податкiв вiдмовляється вiд проведення перевiрки стану збереження майна, яке перебуває у податковiй заставi;
94.2.7. платник податкiв не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
94.3. Арешт майна полягає у заборонi платнику податкiв вчиняти щодо свого майна, яке пiдлягає арешту, дiї, зазначенi у пунктi 94.5 цiєї статтi.
94.4. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податкiв, крiм майна, на яке не може бути звернено стягнення вiдповiдно до закону, та коштiв на рахунку платника податкiв.
94.5. Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податкiв на реалiзацiю прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний iз втратою функцiональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рiшення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податкiв щодо реалiзацiї прав власностi на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманнi дозволу керiвника вiдповiдного органу державної податкової служби на здiйснення платником податкiв будь-якої операцiї з таким майном. Зазначений дозвiл може бути виданий керiвником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здiйснення платником податкiв окремої операцiї не призведе до збiльшення його податкового боргу або до зменшення ймовiрностi його погашення.
94.6. Керiвник органу державної податкової служби (його заступник) за наявностi однiєї з обставин, визначених у пунктi 94.2 цiєї статтi, приймає рiшення про застосування арешту майна платника податкiв, яке надсилається:
94.6.1. платнику податкiв з вимогою тимчасово зупинити вiдчуження його майна;
94.6.2. iншим особам, у володiннi, розпорядженнi або користуваннi яких перебуває майно такого платника податкiв, з вимогою тимчасово зупинити його вiдчуження.
Арешт коштiв на рахунку платника податкiв здiйснюється виключно на пiдставi рiшення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Звiльнення коштiв з-пiд арешту банк або iнша фiнансова установа здiйснює за рiшенням суду.
94.7. Арешт майна може бути також застосований до товарiв, якi виготовляються, зберiгаються, перемiщуються або реалiзуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарiв, у тому числi валютних цiнностей, якi продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
У цьому випадку службовi (посадовi) особи контролюючих органiв або iнших правоохоронних органiв вiдповiдно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно iз складенням протоколу, який повинен мiстити вiдомостi про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак i кiлькостi; вiдомостi про особу (особи), в якої було вилучено такi товари (за їх наявностi); перелiк прав та обов'язкiв таких осiб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Керiвник пiдроздiлу правоохоронного органу, у пiдпорядкуваннi якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невiдкладно поiнформувати керiвника органу державної податкової служби (його заступника), на територiї якого здiйснено таке затримання, з обов'язковим врученням примiрника протоколу.
На пiдставi вiдомостей, зазначених у протоколi, керiвник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рiшення про накладення арешту на таке майно або вiдмову в ньому шляхом неприйняття такого рiшення.
Рiшення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте до 24 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу про тимчасове затримання майна, але коли вiдповiдно до законодавства України орган державної податкової служби закiнчує роботу ранiше, то такий строк закiнчується на час такого закiнчення роботи.
У разi якщо рiшення про арешт майна не приймається протягом зазначеного строку, майно вважається звiльненим з-пiд режиму тимчасового затримання, а посадовi чи службовi особи, якi перешкоджають такому звiльненню, несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.
94.8. При накладеннi арешту на майно у випадках, визначених пунктом 94.7 цiєї статтi, рiшення керiвника органу державної податкової служби (його заступника) невiдкладно вручається особi (особам, зазначеним у пунктi 94.6 цiєї статтi), зазначенiй у протоколi про тимчасове затримання майна, без виконання положень пункту 94.6 цiєї статтi.
94.9. У разi якщо мiсцезнаходження осiб, зазначених у протоколi про тимчасове затримання майна, не виявлено або коли майно було затримано, а осiб, яким воно належить на правi власностi чи iнших правах, не встановлено, рiшення про арешт майна приймається керiвником органу державної податкової служби (його заступником) без вручення його особам, зазначеним у пунктi 94.6 цiєї статтi.
94.10. Арешт на майно може бути накладено рiшенням керiвника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованiсть якого протягом 96 годин має бути перевiрена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адмiнiстративному порядку, у тому числi за рiшенням iнших державних органiв, крiм випадкiв, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває пiд режимом адмiнiстративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разi якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцiй з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добовi години, що припадають на вихiднi та святковi днi.
94.11. Рiшення керiвника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податкiв в адмiнiстративному або судовому порядку.
У всiх випадках, коли орган державної податкової служби вищого рiвня або суд скасовує рiшення про арешт майна, орган державної податкової служби вищого рiвня проводить службове розслiдування щодо мотивiв прийняття керiвником органу державної податкової служби (його заступником) рiшення про арешт майна та приймає рiшення про притягнення винних до вiдповiдальностi вiдповiдно до закону.
94.12. При прийняттi рiшення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
94.13. Платник податкiв має право на вiдшкодування збиткiв та немайнової шкоди, завданих органом державної податкової служби внаслiдок неправомiрного застосування арешту майна такого платника податкiв, за рахунок коштiв державного бюджету, передбачених органам державної податкової служби, згiдно iз законом. Рiшення про таке вiдшкодування приймається судом.
94.14. Функцiї виконавця рiшення про арешт майна платника податкiв покладаються на податкового керуючого або iншого працiвника органу державної податкової служби, призначеного його керiвником (заступником). Виконавець рiшення про арешт:
94.14.1. надсилає рiшення про арешт майна вiдповiдно до пункту 94.6 цiєї статтi;
94.14.2. органiзовує опис майна платника податкiв.
94.15. Опис майна платника податкiв проводиться у присутностi його посадових осiб чи їх представникiв, а також понятих.
У разi вiдсутностi посадових осiб платника податкiв або їх представникiв опис його майна здiйснюється у присутностi понятих.
Для проведення опису майна у разi потреби залучається оцiнювач.
Представникам платника податкiв, майно якого пiдлягає адмiнiстративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.
Понятими не можуть бути працiвники органiв державної податкової служби або правоохоронних органiв, а також iншi особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".
94.16. Пiд час опису майна платника податкiв особи, якi його проводять, зобов'язанi пред'явити посадовим особам такого платника податкiв або їх представникам вiдповiдне рiшення про накладення адмiнiстративного арешту, а також документи, якi засвiдчують їх повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення опису майна платника податкiв складається протокол, який мiстить опис та перелiк майна, що арештовується, iз зазначенням назви, кiлькостi, мiр ваги та iндивiдуальних ознак та за умови присутностi оцiнювача, вартостi, визначеної таким оцiнювачем. Усе майно, що пiдлягає опису, пред'являється посадовим особам платника податкiв або їх представникам i понятим, а за вiдсутностi посадових осiб або їх представникiв - понятим, для огляду.
94.17. Посадова особа органу державної податкової служби, яка виконує рiшення про адмiнiстративний арешт майна платника податкiв, визначає порядок його збереження та охорони.
94.18. Виконання заходiв, передбачених пунктами 94.15 - 94.17 цiєї статтi, у перiод з 20-ї години до 9-ї години наступного дня не допускається.
94.19. Припинення адмiнiстративного арешту майна платника податкiв здiйснюється у зв'язку з:
94.19.1. вiдсутнiстю протягом строку, зазначеного у пунктi 94.10, рiшення суду про визнання арешту обґрунтованим;
94.19.2. погашенням податкового боргу платника податкiв;
94.19.3. усуненням платником податкiв причин застосування адмiнiстративного арешту;
94.19.4. лiквiдацiєю платника податкiв, у тому числi внаслiдок проведення процедури банкрутства;
94.19.5. наданням вiдповiдному органу державної податкової служби третьою особою належних доказiв про належнiсть арештованого майна до об'єктiв права власностi цiєї третьої особи;
94.19.6. скасуванням судом або органом державної податкової служби рiшення керiвника органу державної податкової служби (його заступника) про арешт;
94.19.7. прийняттям судом рiшення про припинення адмiнiстративного арешту;
94.19.8. пред'явленням платником податкiв документа, що пiдтверджує державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв вiдповiдно до закону, дозволiв (лiцензiй) на провадження дiяльностi, торгових патентiв, сертифiкатiв вiдповiдностi реєстраторiв розрахункових операцiй;
94.19.9. фактичним проведенням платником податкiв iнвентаризацiї основних фондiв, товарно-матерiальних цiнностей, коштiв, у тому числi зняття залишкiв товарно-матерiальних цiнностей, готiвки.
94.20. У випадках, визначених пiдпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цiєї статтi, рiшення щодо звiльнення з-пiд арешту майна приймається органом державної податкової служби протягом двох робочих днiв, що наступають за днем, коли органу державної податкової служби стало вiдомо про виникнення пiдстав припинення адмiнiстративного арешту.
У разi якщо рiшення про звiльнення майна з-пiд арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган державної податкової служби повiдомляє про своє рiшення вiдповiдний суд не пiзнiше наступного робочого дня.
94.21. У разi якщо майно платника податкiв звiльняється з-пiд адмiнiстративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адмiнiстративного арешту з пiдстав накладення першого арешту не дозволяється.