Следующая >>
Стаття 139. Майно у сферi господарювання
1. Майном у цьому Кодексi визнається сукупнiсть речей та iнших цiнностей (включаючи нематерiальнi активи), якi мають вартiсне визначення, виробляються чи використовуються у дiяльностi суб'єктiв господарювання та вiдображаються в їх балансi або враховуються в iнших передбачених законом формах облiку майна цих суб'єктiв.
2. Залежно вiд економiчної форми, якої набуває майно у процесi здiйснення господарської дiяльностi, майновi цiнностi належать до основних фондiв, оборотних засобiв, коштiв, товарiв.
3. Основними фондами виробничого i невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, iнструмент, виробничий iнвентар i приладдя, господарський iнвентар та iнше майно тривалого використання, що вiднесено законодавством до основних фондiв.
4. Оборотними засобами є сировина, паливо, матерiали, малоцiннi предмети та предмети, що швидко зношуються, iнше майно виробничого i невиробничого призначення, що вiднесено законодавством до оборотних засобiв.
5. Коштами у складi майна суб'єктiв господарювання є грошi у нацiональнiй та iноземнiй валютi, призначенi для здiйснення товарних вiдносин цих суб'єктiв з iншими суб'єктами, а також фiнансових вiдносин вiдповiдно до законодавства.
6. Товарами у складi майна суб'єктiв господарювання визнаються вироблена продукцiя (товарнi запаси), виконанi роботи та послуги.
7. Особливим видом майна суб'єктiв господарювання є цiннi папери.
.png)
