ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5459-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1207-VII,
вiд 19 червня 2014 року N 1539-VII,
вiд 5 березня 2015 року N 246-VIII,
вiд 6 жовтня 2015 року N 716-VIII,
вiд 10 листопада 2015 року N 766-VIII,
вiд 26 сiчня 2016 року N 938-VIII,
вiд 19 травня 2016 року N 1379-VIII,
вiд 23 травня 2017 року N 2058-VIII,
вiд 27 лютого 2018 року N 2293-VIII,
вiд 6 червня 2019 року N 2743-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 4 червня 2020 року N 671-IX,
вiд 16 червня 2020 року N 693-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 3 лютого 2021 року N 1182-IX,
вiд 4 березня 2021 року N 1328-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1667-IX

(У текстi Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi мiграцiї", "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї" у всiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 червня 2020 року N 693-IX)

     Цей Закон визначає правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) вимушена зупинка - перебування iноземця або особи без громадянства на територiї України понад установлений законодавством строк для транзитного проїзду через її територiю у зв'язку з надзвичайними обставинами (стихiйне лихо, хвороба тощо) за наявностi документа, що пiдтверджує причину та тривалiсть затримки;

     2) вiза - дозвiл, наданий уповноваженим органом України в установленiй законодавством формi, необхiдний для в'їзду на територiю України або для транзитного проїзду через її територiю та перебування на територiї України протягом вiдповiдного строку;

(пункт 2 частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 04.03.2021р. N 1328-IX)

     3) возз'єднання сiм'ї - в'їзд та тимчасове або постiйне проживання в Українi членiв сiм'ї iноземця або особи без громадянства, якi проживають в Українi на законних пiдставах та можуть пiдтвердити вiдповiдними документами наявнiсть достатнього фiнансового забезпечення для утримання членiв сiм'ї в Українi, з метою спiльного проживання сiм'ї незалежно вiд того, коли виникли сiмейнi вiдносини - до чи пiсля прибуття iноземця або особи без громадянства до України;

     4) iммiграцiйна картка - документ, що мiстить iнформацiю про iноземця або особу без громадянства, якi в'їжджають в Україну чи виїжджають за її межi, та заповнюється у випадках i порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi захисту державного кордону;

(пункт 4 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     5) дозвiл на застосування працi iноземцiв та осiб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю iноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України, або добровiльно отриманий резидентом Дiя Сiтi для укладення гiг-контракту з iноземцем або особою без громадянства;

(пункт 5 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.06.2014р. N 1539-VII, вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     6) iноземець - особа, яка не перебуває у громадянствi України i є громадянином (пiдданим) iншої держави або держав;

     7) iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають на територiї України на законних пiдставах, - iноземцi та особи без громадянства, якi в установленому законодавством чи мiжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постiйно або тимчасово проживають на її територiї, або тимчасово перебувають в Українi;

     8) iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, - iноземцi та особи без громадянства, якi отримали посвiдку на постiйне проживання, якщо iнше не встановлено законом;

     9) iноземцi та особи без громадянства, якi тимчасово перебувають на територiї України, - iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають на територiї Українi протягом дiї вiзи або на перiод, установлений законодавством чи мiжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на територiї України продовжено в установленому порядку;

     10) iноземцi та особи без громадянства, якi тимчасово проживають в Українi, - iноземцi та особи без громадянства, якi отримали посвiдку на тимчасове проживання, якщо iнше не встановлено законом;

     11) країна громадянської належностi - країна чи країни, громадянином (пiдданим) якої (яких) особа є;

     12) країна попереднього постiйного проживання - країна, в якiй iноземець або особа без громадянства постiйно проживали до прибуття в Україну;

     13) країна походження iноземця або особи без громадянства - країна чи країни громадянської належностi або країна попереднього постiйного проживання;

     14) нелегальний мiгрант - iноземець або особа без громадянства, якi перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю i невiдкладно не звернулися iз заявою про надання статусу бiженця чи отримання притулку в Українi, а також iноземець або особа без громадянства, якi законно прибули в Україну, але пiсля закiнчення визначеного їм термiну перебування втратили пiдстави для подальшого перебування та ухиляються вiд виїзду з України;

     15) особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дiї її закону;

(пункт 15 частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     16) паспортний документ iноземця - документ, виданий уповноваженим органом iноземної держави або статутною органiзацiєю ООН, що пiдтверджує громадянство iноземця, посвiдчує особу iноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави i визнається Україною;

(пункт 16 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2012р. N 5492-VI)

     17) посвiдка на постiйне проживання - документ, що посвiдчує особу iноземця або особу без громадянства та пiдтверджує право на постiйне проживання в Українi;

     18) посвiдка на тимчасове проживання - документ, що посвiдчує особу iноземця або особу без громадянства та пiдтверджує законнi пiдстави для тимчасового проживання в Українi;

     19) посвiдчення особи на повернення - документ, який видається iноземцю або особi без громадянства у випадках, передбачених мiжнародними договорами України про реадмiсiю (приймання i передачу осiб);

     20) приймаюча сторона - зареєстрованi в установленому законом порядку українськi пiдприємства, установи та органiзацiї, представництва (фiлiї) iноземних пiдприємств, установ, органiзацiй, представництва мiжнародних органiзацiй, а також фiзичнi особи (громадяни України, iноземцi та особи без громадянства), якi постiйно проживають або тимчасово перебувають на територiї України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на iнших законних пiдставах, та запрошують чи приймають iноземцiв та осiб без громадянства;

     21) посвiдчення особи без громадянства для виїзду за кордон - документ, що посвiдчує особу без громадянства пiд час перетинання нею державного кордону України i перебування за кордоном;

     22) реадмiсiя - передача з територiї України або приймання на територiю України iноземцiв та осiб без громадянства на пiдставах та в порядку, встановлених мiжнародними договорами України;

     23) реєстрацiя в пунктi пропуску через державний кордон - проставлення в паспортному документi та/або iммiграцiйнiй картцi iноземця або особи без громадянства чи в iнших документах, передбачених законодавством, вiдмiтки "В'їзд", внесення вiдомостей про iноземця або особу без громадянства, їх паспортних даних до вiдповiдного реєстру;

     24) транзитний проїзд - в'їзд iноземця або особи без громадянства в Україну з однiєї держави, перемiщення в межах визначеного у проїзному квитку часу (а в разi вiдсутностi квитка - строку, фактично необхiдного для перетинання територiї України на вiдповiдному видi транспорту) через територiю України та виїзд за її межi до iншої держави;

     25) третя країна - країна, яка не є країною походження iноземця або особи без громадянства;

     26) члени сiм'ї iноземця або особи без громадянства - чоловiк (дружина), неповнолiтнi дiти, в тому числi неповнолiтнi дiти чоловiка (дружини), непрацездатнi батьки та iншi особи, якi вважаються членами сiм'ї вiдповiдно до права країни походження;

     27) пункт тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, - державна установа, призначена для тимчасового тримання iноземцiв та осiб без громадянства:

     стосовно яких судом прийнято рiшення про примусове видворення;

     стосовно яких судом прийнято рiшення про затримання з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення, у тому числi прийнятих вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю;

     затриманих центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, його територiальними органами та пiдроздiлами на строки та в порядку, передбаченi законодавством України;

     затриманих за рiшенням суду до завершення розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, або особою без громадянства;

	(абзац п'ятий пункту 27 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)
	(частину першу статтi 1 доповнено пунктом 27 згiдно iз Законом України вiд 19.05.2016р. N 1379-VIII)

     28) законнi представники дитини - батьки (усиновлювачi), прийомнi батьки, батьки-вихователi, опiкуни, пiклувальники (у тому числi опiкуни чи пiклувальники, призначенi такими до прибуття в Україну, або iнша повнолiтня особа, яка до прибуття в Україну добровiльно чи в силу звичаю країни походження взяла на себе вiдповiдальнiсть за виховання дитини), представники закладiв, що виконують обов'язки опiкунiв i пiклувальникiв.

(частину першу статтi 1 доповнено пунктом 28 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     2. Термiн "дитина, розлучена iз сiм'єю" вживається в цьому Законi у значеннi, наведеному в Законi України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту", а термiни "резидент Дiя Сiтi" та "гiг-контракт" - у значеннях, наведених у Законi України "Про стимулювання розвитку цифрової економiки в Українi".

(статтю 1 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX, частина друга статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     Стаття 2. Законодавство про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства визначається Конституцiєю України, цим та iншими законами України, а також мiжнародними договорами України.

     У разi якщо мiжнародним договором України встановлено iншi правила, нiж передбаченi цим Законом, застосовуються правила, передбаченi таким мiжнародним договором України.

     Стаття 3. Засади правового статусу iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають в Українi на законних пiдставах, користуються тими самими правами i свободами, а також несуть такi самi обов'язки, як i громадяни України, за винятками, встановленими Конституцiєю, законами чи мiжнародними договорами України.

     2. Iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають пiд юрисдикцiєю України, незалежно вiд законностi їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктностi та основних прав i свобод людини.

     3. Iноземцi та особи без громадянства зобов'язанi неухильно додержуватися Конституцiї та законiв України, iнших нормативно-правових актiв, не посягати на права i свободи, честь i гiднiсть iнших людей, iнтереси суспiльства та держави.

     Стаття 4. Пiдстави для перебування iноземцiв та осiб без громадянства на територiї України

     1. Iноземцi та особи без громадянства можуть вiдповiдно до Закону України "Про iммiграцiю" iммiгрувати в Україну на постiйне проживання.

     2. Iноземцi та особи без громадянства, яких визнано бiженцями в Українi або яким надано притулок в Українi, вважаються такими, якi постiйно проживають на територiї України з моменту визнання бiженцем в Українi або надання притулку в Українi. Постiйне проживання на територiї України бiженцiв пiдтверджується посвiдченням бiженця.

     3. Iноземцi та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Українi, вважаються такими, якi на законних пiдставах тимчасово проживають на територiї України на перiод дiї обставин, за наявностi яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на територiї України таких iноземцiв та осiб без громадянства пiдтверджується посвiдченням особи, яка потребує додаткового захисту в Українi, або посвiдченням особи, якiй надано тимчасовий захист в Українi.

     4. Iноземцi та особи без громадянства, якi вiдповiдно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гiг-контракту та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод роботи в Українi.

(частина четверта статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     5. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для участi у реалiзацiї проектiв мiжнародної технiчної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод роботи в Українi.

     6. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну з метою проповiдування релiгiйних вiровчень, виконання релiгiйних обрядiв чи iншої канонiчної дiяльностi за запрошенням релiгiйних органiзацiй та погодженням з державним органом, який здiйснив реєстрацiю вiдповiдної релiгiйної органiзацiї, та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод дiяльностi в Українi.

     7. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для участi у дiяльностi фiлiй, вiддiлень, представництв та iнших структурних осередкiв громадських (неурядових) органiзацiй iноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод дiяльностi в Українi.

     8. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для роботи у представництвах iноземних суб'єктiв господарювання в Українi, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод роботи в Українi.

     9. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для роботи у фiлiях або представництвах iноземних банкiв, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод роботи в Українi.

     10. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освiтньої дiяльностi на пiдставах i в порядку, встановлених мiжнародними договорами України або спецiальними програмами, а також iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну з метою участi в мiжнародних та регiональних волонтерських програмах чи участi в дiяльностi органiзацiй та установ, що залучають до своєї дiяльностi волонтерiв вiдповiдно до Закону України "Про волонтерську дiяльнiсть", iнформацiя про якi розмiщена на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi волонтерської дiяльностi, отримали посвiдку на тимчасове проживання та здiйснюють волонтерську дiяльнiсть на базi зазначених органiзацiй та установ, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод провадження такої дiяльностi.

(частина десята статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2014р. N 1539-VII, у редакцiї Закону України вiд 05.03.2015р. N 246-VIII)

     11. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником iноземних засобiв масової iнформацiї та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод роботи в Українi.

     12. Iноземцi та особи без громадянства, якi є засновниками та/або учасниками, та/або бенефiцiарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Українi, та прибули в Україну з метою контролю за дiяльнiстю таких юридичних осiб i отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод дiї посвiдки.

     Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому цiєю частиною, є наступне:

     1) iноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефiцiарним власником (контролером) юридичної особи, данi про яку внесенi до Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     2) розмiр частки власностi iноземця або особи без громадянства, або iноземної юридичної особи, бенефiцiаром (контролером) якої вiн є, у статутному капiталi української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офiцiйним валютним курсом, встановленим Нацiональним банком України на дату внесення iноземної iнвестицiї.

(статтю 4 доповнено новою частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII, у зв'язку з цим частини дванадцяту - вiсiмнадцяту вважати вiдповiдно частинами тринадцятою - дев'ятнадцятою)

     13. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну з метою навчання та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод навчання.

     14. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну з метою возз'єднання сiм'ї з особами, якi є громадянами України, або пiд час перебування на законних пiдставах на територiї України у випадках, зазначених у частинах третiй - тринадцятiй цiєї статтi, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України на перiод до отримання посвiдки на постiйне проживання чи набуття громадянства України.

(частина чотирнадцята статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII, вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     15. Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну з метою возз'єднання сiм'ї з особами, зазначеними у частинах другiй - тринадцятiй цiєї статтi, та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України, на перiод, зазначений в частинах другiй - дванадцятiй цiєї статтi.

(частина п'ятнадцята статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     16. Iноземцi та особи без громадянства, якi в'їхали в Україну на iнших законних пiдставах, вважаються такими, якi тимчасово перебувають на територiї України на законних пiдставах на перiод наданого вiзою дозволу на в'їзд або на перiод, встановлений законодавством чи мiжнародним договором України.

     17. Iноземцi та особи без громадянства, якi до прийняття рiшення про припинення громадянства України постiйно проживали на територiї України i пiсля прийняття рiшення про припинення громадянства України залишилися постiйно проживати на її територiї, вважаються такими, якi постiйно проживають в Українi.

     18. Особи, звiльненi з пунктiв тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, на пiдставi рiшення суду про скасування рiшення про їх затримання або примусове видворення за межi України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межi України з причин вiдсутностi проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з iнших причин, незалежних вiд таких осiб, визнаються такими, якi на законних пiдставах тимчасово перебувають в Українi на перiод дiї обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межi України.

(частина вiсiмнадцята статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 19.05.2016р. N 1379-VIII)

     19. Iноземцi та особи без громадянства, якi в установленому порядку уклали контракт про проходження вiйськової служби у Збройних Силах України, вважаються такими, якi на законних пiдставах тимчасово проживають на територiї України на перiод дiї контракту про проходження вiйськової служби у Збройних Силах України. Тимчасове проживання на територiї України таких iноземцiв та осiб без громадянства пiдтверджується вiйськовим квитком рядового, сержантського i старшинського складу.

(статтю 4 доповнено частиною дев'ятнадцятою згiдно iз Законом України вiд 06.10.2015р. N 716-VIII)

     20. Iноземцi та особи без громадянства, якi надавали iнструкторську (стрiлецьку, тактичну, медичну, радiотехнiчну, вибухотехнiчну та iншу) допомогу пiдроздiлам Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, правоохоронних органiв спецiального призначення, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, залученим до проведення антитерористичної операцiї, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здiйснення заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворенi або самоорганiзувалися для захисту незалежностi, суверенiтету та територiальної цiлiсностi України та спiльно з вищезазначеними пiдроздiлами брали безпосередню участь в антитерористичнiй операцiї, забезпеченнi її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операцiї у перiод її проведення, а також якi брали участь у виконаннi бойових або службових завдань антитерористичної операцiї та/або заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях спiльно iз вищезазначеними пiдроздiлами та добровольчими формуваннями та отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi перебувають на територiї України на законних пiдставах, у тому числi у випадках, якщо термiн дiї паспортного документа закiнчився або вiн пiдлягає обмiну, на час до завершення тимчасової окупацiї Росiйською Федерацiєю територiї України у значеннi Закону України "Про особливостi державної полiтики iз забезпечення державного суверенiтету України на тимчасово окупованих територiях у Донецькiй та Луганськiй областях".

(статтю 4 доповнено частиною двадцятою згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     21. Iноземцi або особи без громадянства, зазначенi у частинi двадцятiй статтi 4 цього Закону, на дату звернення за оформленням посвiдки на тимчасове проживання та до дня її отримання вважаються такими, якi перебувають на територiї України на законних пiдставах.

(статтю 4 доповнено частиною двадцять першою згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     22. Iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають на територiї України на законних пiдставах, зобов'язанi мати дiйсний паспортний документ. Iноземець або особа без громадянства у разi втрати або обмiну паспортного документа повиннi протягом трьох робочих днiв письмово повiдомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв.

     Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв'язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дiї її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, iз заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законнiсть чи незаконнiсть її перебування на територiї України.

(статтю 4 доповнено частиною двадцять другою згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     23. Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та якi отримали посвiдку на тимчасове проживання, вважаються такими, якi тимчасово перебувають на територiї України на законних пiдставах, на перiод до отримання посвiдки на постiйне проживання чи набуття громадянства України.

(статтю 4 доповнено частиною двадцять третьою згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     Стаття 5. Посвiдка на постiйне проживання та посвiдка на тимчасове проживання

     1. Iноземцi та особи без громадянства, зазначенi у частинах першiй та сiмнадцятiй статтi 4 цього Закону, отримують посвiдку на постiйне проживання.

(частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     2. Пiдставою для видачi посвiдки на постiйне проживання iноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частинi сiмнадцятiй статтi 4 цього Закону, є вiдповiдний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осiб.

(частина друга статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     3. Iноземцi та особи без громадянства, зазначенi у частинах четвертiй - п'ятнадцятiй, вiсiмнадцятiй та двадцятiй статтi 4 цього Закону, отримують посвiдку на тимчасове проживання.

(частина третя статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII, вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     4. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, дозвiл на застосування працi iноземцiв та осiб без громадянства (крiм iноземцiв та осiб без громадянства, якi згiдно iз законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов'язання роботодавця або резидента Дiя Сiтi повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi працi, зайнятостi населення, трудової мiграцiї, трудових вiдносин, соцiального дiалогу, про дострокове розiрвання чи припинення трудового договору (контракту), гiг-контракту з таким iноземцем або особою без громадянства.

(абзац перший частини четвертої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.06.2020р. N 693-IX, вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)

     Для iноземцiв та осiб без громадянства, працевлаштування яких вiдповiдно до законодавства України здiйснюється без дозволу на застосування працi iноземцiв та осiб без громадянства, замiсть такого дозволу подається трудовий договiр (контракт), гiг-контракт, а для осiб, якi мають статус закордонного українця, - трудовий договiр (контракт), гiг-контракт та посвiдчення закордонного українця.

	(абзац другий частини четвертої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1667-IX)
	(частина четверта статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 19.06.2014р. N 1539-VII)

     5. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування та вiдповiдне подання державної установи, пiдприємства чи органiзацiї, що є реципiєнтом проекту мiжнародної технiчної допомоги.

     6. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною шостою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, подання вiдповiдної релiгiйної органiзацiї та погодження державного органу, який здiйснив реєстрацiю вiдповiдної релiгiйної органiзацiї.

     7. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною сьомою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, подання вiдповiдної фiлiї, вiддiлення, представництва або iншого структурного осередку громадської (неурядової) органiзацiї iноземної держави в Українi та копiя свiдоцтва про реєстрацiю структурного осередку громадської (неурядової) органiзацiї iноземної держави в Українi.

     8. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною восьмою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, подання вiдповiдного представництва iноземного суб'єкта господарювання в Українi та копiя свiдоцтва про реєстрацiю такого представництва.

     9. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, подання вiдповiдної фiлiї або представництва iноземного банку в Українi та копiя свiдоцтва про акредитацiю фiлiї або представництва.

     10. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною десятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, подання вiдповiдного державного органу, вiдповiдального за виконання культурних, освiтнiх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участi в яких iноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або органiзацiї чи установи, що залучає до своєї дiяльностi волонтерiв, iнформацiя про яку розмiщена на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi волонтерської дiяльностi, та копiя свiдоцтва про державну реєстрацiю такої органiзацiї чи установи.

(частина десята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.06.2014р. N 1539-VII, вiд 05.03.2015р. N 246-VIII)

     11. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною одинадцятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, звернення iноземного засобу масової iнформацiї та подання центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi забезпечення iнформацiйного суверенiтету України.

(частина одинадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 26.01.2016р. N 938-VIII)

     12. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статтi 4 цього Закону, є:

     1) заява iноземця або особи без громадянства;

     2) дiйсний полiс медичного страхування;

     3) письмове зобов'язання юридичної особи повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, про втрату iноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефiцiарного власника (контролера) цiєї юридичної особи;

     4) iншi документи залежно вiд форми здiйснення iноземної iнвестицiї:

     копiя установчого документа юридичної особи;

     вiдомостi про розмiр частки iноземця або особи без громадянства - засновника (учасника) юридичної особи у сумi не менше 100 тисяч євро за офiцiйним валютним курсом, встановленим Нацiональним банком України на дату внесення iноземної iнвестицiї, як внеску до статутного капiталу, якщо iноземна iнвестицiя здiйснена в грошовiй формi;

     копiя вантажної митної декларацiї на рухоме майно, передане як внесок до статутного капiталу юридичної особи, та копiя акта приймання-передачi такого майна, якщо iноземна iнвестицiя здiйснена у майновiй формi;

     копiя акта приймання-передачi рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капiталу юридичної особи, якщо iноземна iнвестицiя здiйснена у майновiй формi, але при цьому таке майно придбане на територiї України;

     виписка з рахунку в цiнних паперах, якщо iноземець або особа без громадянства є акцiонером акцiонерного товариства, зареєстрованого в Українi.

     Документи, визначенi в абзацах другому - шостому пункту 4 цiєї частини, мають бути посвiдченi уповноваженою посадовою особою юридичної особи.

     Територiальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, для прийняття рiшення про видачу посвiдки на тимчасове проживання самостiйно отримує вiдомостi:

     про те, що iноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефiцiарним власником (контролером) юридичної особи - з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     про офiцiйний валютний курс, встановлений Нацiональним банком України на дату внесення iноземної iнвестицiї, - з офiцiйного веб-сайту Нацiонального банку України.

(статтю 5 доповнено новою частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII, у зв'язку з цим частини дванадцяту - шiстнадцяту вважати вiдповiдно частинами тринадцятою - сiмнадцятою)

     13. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування, документ, що пiдтверджує факт навчання в Українi, та зобов'язання навчального закладу повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, про вiдрахування з такого закладу.

(частина тринадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     14. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства i документ, що пiдтверджує факт перебування у шлюбi з громадянином України, дiйсний полiс медичного страхування. Якщо шлюб мiж громадянином України та iноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України вiдповiдно до права iноземної держави, дiйснiсть такого шлюбу визначається згiдно iз Законом України "Про мiжнародне приватне право".

(частина чотирнадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     15. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятнадцятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, дiйсний полiс медичного страхування та документ, згiдно з яким вони, вiдповiдно до права країни походження iноземця або особи без громадянства, вважаються членами сiм'ї особи, зазначеної в частинах другiй - тринадцятiй статтi 4 цього Закону. Документ, що пiдтверджує належнiсть до членiв сiм'ї, визнається дiйсним в Українi у разi його легалiзацiї, якщо iнше не передбачено законом чи мiжнародним договором України.

(частина п'ятнадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     16. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною вiсiмнадцятою статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства, подана пiсля завершення граничного термiну тримання у пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, а також висновок центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, про неможливiсть примусового видворення з України iноземця або особи без громадянства з причин вiдсутностi проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження iноземця або особи без громадянства або з причин, що не залежать вiд таких осiб, пiсля завершення строку тримання в пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають на територiї України, або якщо технiчну неможливiсть здiйснити примусове видворення iноземця було з'ясовано ранiше.

(частина шiстнадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.05.2016р. N 1379-VIII, вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     17. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання для осiб, зазначених у частинi двадцятiй статтi 4 цього Закону, є заява iноземця або особи без громадянства та один iз таких документiв:

     1) подання Мiнiстерства оборони України, iншого центрального органу виконавчої влади, що здiйснює керiвництво вiйськовими формуваннями, утвореними вiдповiдно до законiв України, або правоохоронного органу чи державного органу спецiального призначення з правоохоронними функцiями, якi виконували завдання антитерористичної операцiї, здiйснювали заходи iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях;

     2) клопотання командира пiдроздiлу Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, правоохоронних органiв, державного органу спецiального призначення з правоохоронними функцiями, що виконував завдання антитерористичної операцiї, здiйснював заходи iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях, оформлене за зразком та у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi отримання письмової вiдмови у наданнi подання чи клопотання, передбачених пунктами 1 i 2 цiєї частини, iноземець та особа без громадянства може подати разом iз вiдповiдною заявою рiшення суду про встановлення факту його належностi до осiб, зазначених у частинi двадцятiй статтi 4 цього Закону.

(статтю 5 доповнено новою частиною сiмнадцятою згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII, у зв'язку з цим частини сiмнадцяту - дев'ятнадцяту вважати вiдповiдно частинами вiсiмнадцятою - двадцятою)

     18. Окрiм документiв для вiдповiдної категорiї осiб, визначених частинами першою - сiмнадцятою цiєї статтi, iноземцi та особи без громадянства подають для отримання посвiдки на тимчасове проживання такi документи:

(абзац перший частини вiсiмнадцятої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     1) чотири кольоровi фотокартки розмiром 3,5 х 4,5 сантиметра;

     2) паспортний документ iноземця або особи без громадянства з вiдповiдною довгостроковою вiзою та копiєю сторiнки паспортного документа з такою вiзою, крiм випадкiв, якщо особа не зобов'язана отримувати таку вiзу вiдповiдно до цього Закону, iнших законiв України або мiжнародних договорiв України. Iноземцi або особи без громадянства, зазначенi у частинi двадцятiй статтi 4 цього Закону, можуть подавати паспортний документ, термiн дiї якого закiнчився або який пiдлягає обмiну, у разi якщо за отриманням нового документа особа зобов'язана звернутися до органiв державної влади країни громадянської належностi або країни попереднього постiйного проживання, якщо така країна вчинила акт агресiї проти України або не визнає територiальну цiлiснiсть та суверенiтет України, або вiдмовляється визнавати протиправнiсть посягань на територiальну цiлiснiсть та суверенiтет України, зокрема, голосувала проти Резолюцiї Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй "Про територiальну цiлiснiсть України" вiд 27 березня 2014 року N 68/262;

(пункт 2 частини вiсiмнадцятої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     3) копiї сторiнок паспортного документа iноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвiдченим в установленому порядку;

     4) документ, що пiдтверджує сплату державного мита та адмiнiстративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дiї посвiдки.

     У разi продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання iноземцi та особи без громадянства додатково подають оригiнал посвiдки на тимчасове проживання.

     Уповноважений орган повертає паспортний документ особi одразу пiсля прийняття заяви про видачу або продовження строку дiї посвiдки.

(статтю 5 доповнено новою частиною вiсiмнадцятою згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII, у зв'язку з цим частину вiсiмнадцяту вважати частиною дев'ятнадцятою)

     19. Пiдставою для видачi посвiдки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною двадцять другою статтi 4 цього Закону, є заява особи, визнаної особою без громадянства, копiя рiшення про визнання особою без громадянства, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, та письмове зобов'язання особи протягом 30 днiв письмово повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, про оформлення громадянства будь-якої держави.

(частина дев'ятнадцята статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     20. Органам державної влади заборонено вимагати вiд iноземцiв або осiб без громадянства, членiв їхнiх сiмей, роботодавцiв та iнших осiб будь-якi iншi документи або вiдомостi, не визначенi законодавством, для видачi посвiдки на постiйне проживання та посвiдки на тимчасове проживання.

(статтю 5 доповнено частиною двадцятою згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII, частина двадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     21. Технiчний опис, зразки бланкiв посвiдки на постiйне проживання та посвiдки на тимчасове проживання, порядок оформлення, видачi, обмiну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державi, визнання недiйсною, знищення посвiдки на постiйне проживання та посвiдки на тимчасове проживання встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 5 доповнено частиною двадцять першою згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     Стаття 5¹. Строк дiї посвiдки на тимчасове проживання

     1. Строк дiї посвiдки на тимчасове проживання для вiдповiдних категорiй iноземцiв та осiб без громадянства становить:

     1) у випадку, визначеному частиною четвертою статтi 4 цього Закону, - строк дiї дозволу на застосування працi iноземцiв та осiб без громадянства;

     2) у випадку, визначеному частиною п'ятою статтi 4 цього Закону, - строк реалiзацiї проекту мiжнародної технiчної допомоги, який зазначається в реєстрацiйнiй картцi проекту;

     3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статтi 4 цього Закону, - два роки;

     4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статтi 4 цього Закону, - перiод навчання, який зазначається в документi, що пiдтверджує факт навчання в Українi;

     4¹) у випадку, визначеному частиною двадцятою статтi 4 цього Закону, - три роки;

(частину першу статтi 51 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     5) в усiх iнших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - один рiк.

     2. Строк дiї посвiдки на тимчасове проживання не може перевищувати строку дiї паспортного документа iноземця або особи без громадянства. Це положення не поширюється на iноземцiв та осiб без громадянства, зазначених у частинi двадцятiй статтi 4 цього Закону.

(частина друга статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     3. Строк дiї посвiдки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кiлькiсть разiв, за наявностi пiдстав, передбачених законом.

     4. Для продовження строку дiї посвiдки iноземець або особа без громадянства має пiдтвердити працевлаштування у цiй юридичнiй особi щонайменше трьох громадян України, якi приступили до роботи не менш як за шiсть мiсяцiв до дати звернення про продовження строку дiї посвiдки, або сплату юридичною особою податку на прибуток пiдприємств у розмiрi не менш як 50 мiнiмальних заробiтних плат за останнiй повний фiнансовий рiк до дати звернення про продовження строку дiї посвiдки.

(Закон доповнено статтею 51 згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     Стаття 5². Отримання довгострокової вiзи для отримання посвiдки на тимчасове проживання

     1. Iноземцi та особи без громадянства зобов'язанi отримати довгострокову вiзу з метою отримання посвiдки на тимчасове проживання в Українi, якщо iнше не встановлено законами чи мiжнародними договорами України.

     Ця вимога не поширюється на iноземцiв та осiб без громадянства, стосовно яких прийнято рiшення про оформлення документiв для вирiшення питання щодо визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

     2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цiєї статтi, не поширюється на iноземцiв та осiб без громадянства у разi:

     1) продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання, якщо вони подали вiдповiдну заяву у строк, визначений частиною другою статтi 5³ цього Закону;

     2) отримання посвiдки вперше дiтьми iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi вiдповiдно до частин чотирнадцятої i п'ятнадцятої статтi 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 рокiв вони перебували на територiї України на законних пiдставах та звернулися про отримання посвiдки впродовж одного мiсяця з дня досягнення 16 рокiв.

(Закон доповнено статтею 52 згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     Стаття 5³. Строк видачi посвiдки на тимчасове проживання

     1. Посвiдка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дiї посвiдки.

     2. Iноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання не пiзнiш як за 10 календарних днiв до закiнчення строку її дiї.

(Закон доповнено статтею 53 згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     Стаття 5⁴. Адмiнiстративний збiр за оформлення або продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання

     1. Адмiнiстративний збiр за оформлення або продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання стягується в розмiрi 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Закон доповнено статтею 54 згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     Стаття 5⁵. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання

     1. Iноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дiї посвiдки на тимчасове проживання та вiдповiднi документи, визначенi цим Законом та Кабiнетом Мiнiстрiв України, особисто або через свого представника на пiдставi довiреностi до територiального органу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв.

     2. Територiальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, зобов'язаний надати iноземцю або особi без громадянства чи його представнику опис прийнятих документiв з пiдписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прiзвища та iменi i дати прийняття документiв.

     3. Iноземець або особа без громадянства отримує посвiдку на тимчасове проживання особисто.

(Закон доповнено статтею 55 згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2058-VIII)

     Стаття 6. Визнання iноземця або особи без громадянства бiженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, та надання тимчасового захисту

     1. Iноземця або особу без громадянства може бути визнано бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їм може бути надано тимчасовий захист у порядку, встановленому законом.

     Стаття 6¹. Визнання особою без громадянства

     1. Заява про визнання особою без громадянства подається до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, повнолiтньою дiєздатною особою.

     Вiдомостi про дитину наводяться в заявi одного з її законних представникiв. Заява про визнання дитини, розлученої iз сiм'єю, особою без громадянства подається одним з її законних представникiв. Заява про визнання недiєздатної особи особою без громадянства подається її законним представником, про що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, робить на заявi вiдповiдний напис. Якщо особа не може власноручно скласти заяву про визнання особою без громадянства у зв'язку з неписьменнiстю або фiзичними вадами, заява на її прохання складається уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, про що на заявi робиться вiдповiдний напис.

     Разом iз заявою подається документ, що посвiдчує особу, або документ, що надає право на в'їзд або виїзд з держави, виданий iноземною державою (за наявностi), документ, що засвiдчує факт неперебування у громадянствi iншої держави (за наявностi), або iнший документ, що пiдтверджує iнформацiю, викладену в заявi. У разi вiдсутностi в особи, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, вищезазначених документiв за її письмовою згодою проводиться опитування родичiв, сусiдiв або iнших осiб (не менше трьох), якi можуть пiдтвердити факти, викладенi в заявi.

     Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, має право на спiвбесiду з уповноваженими особами центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв.

     Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, зобов'язана спiвпрацювати з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, з'являтися на спiвбесiди, надавати докази для визнання її особою без громадянства.

     Особi, яка подає заяву про визнання особою без громадянства та не володiє українською мовою, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, безоплатно забезпечує перекладача з мови, якою володiє така особа, а також письмовий переклад її документiв.

     Особа пiд час подання заяви про визнання особою без громадянства надає свої бiометричнi данi для їх фiксацiї.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, протягом шести мiсяцiв з дня подання заяви про визнання особою без громадянства на пiдставi всiєї наявної iнформацiї i документiв приймає рiшення про визнання особою без громадянства або про вiдмову у визнаннi особою без громадянства. Строк розгляду такої заяви може бути подовжений уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, до 12 мiсяцiв.

     Пiд час розгляду заяви про визнання особою без громадянства центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, вживає необхiдних заходiв для збору iнформацiї з мiсця народження такої особи, країн або мiсць її попереднього постiйного та довгострокового проживання, а також з країни, громадянство якої мають члени її сiм'ї.

     Протягом строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства особа вважається такою, яка тимчасово перебуває на територiї України на законних пiдставах. Для пiдтвердження цього особi видається довiдка встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства.

     Якщо пiд час процедури визнання особою без громадянства з'ясуються обставини, що можуть свiдчити про наявнiсть умов для визнання особи бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, вiдповiдно до Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту", розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Залежно вiд результатiв розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється.

     Якщо пiд час процедури визнання особою без громадянства з'ясуються обставини, що можуть свiдчити про належнiсть особи до громадянства України вiдповiдно до Закону України "Про громадянство України", розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення перевiрки належностi до громадянства України. Залежно вiд результатiв такої перевiрки розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, приймає рiшення про вiдмову у визнаннi особою без громадянства у разi, якщо:

     особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, є громадянином України або iншої держави за умови, що її громадянство було визнано компетентним органом цiєї держави та заявник був документований вiдповiдно до законодавства цiєї держави;

     особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, свiдомо подала недiйснi (крiм документiв, що стали недiйсними у зв'язку iз закiнченням строку їх дiї), пiдробленi документи або повiдомила про себе неправдивi вiдомостi щодо обставин, якi впливають на визначення її статусу;

     особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства, як це визначено мiжнародними актами, розробленими з метою недопущення таких злочинiв, або скоїла тяжкий злочин неполiтичного характеру поза межами країни проживання до того, як вона була допущена у цю країну, або є винною у вчиненнi дiянь, що суперечать цiлям i принципам Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

     Пiсля прийняття рiшення про вiдмову у визнаннi особою без громадянства протягом трьох робочих днiв центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, направляє особi, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законному представнику повiдомлення про це iз зазначенням пiдстави вiдмови вiдповiдно до цього Закону та роз'ясненням порядку оскарження такого рiшення.

     4. Рiшення про вiдмову у визнаннi особою без громадянства може бути оскаржено особою, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законним представником до адмiнiстративного суду протягом 20 робочих днiв з дня отримання повiдомлення про вiдмову у визнаннi особою без громадянства.

     У разi якщо особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, подовжує строк дiї її довiдки про звернення за визнанням особою без громадянства на час до остаточного розгляду її заяви.

     У разi якщо особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, не скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, вилучає у неї довiдку про звернення за визнанням особою без громадянства, повертає їй оригiнали документiв, поданих разом iз заявою про визнання особою без громадянства (за наявностi), та вирiшує питання про добровiльне або примусове повернення чи примусове видворення.

     5. Рiшення про визнання особою без громадянства скасовується з пiдстав, передбачених частиною третьою цiєї статтi. Пiсля прийняття рiшення про скасування рiшення про визнання особою без громадянства протягом трьох робочих днiв центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, направляє такiй особi без громадянства або її законному представнику повiдомлення про це iз зазначенням пiдстави скасування вiдповiдно до цього Закону та роз'ясненням порядку оскарження. Рiшення про скасування рiшення про визнання особою без громадянства може бути оскаржено до адмiнiстративного суду протягом 20 робочих днiв з дня отримання особою повiдомлення про скасування рiшення.

     У разi якщо особа, стосовно якої прийнято рiшення про скасування рiшення про визнання особою без громадянства, скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, не вилучає у неї посвiдку на тимчасове або постiйне проживання та посвiдчення особи без громадянства для виїзду за кордон (за наявностi) до остаточного вирiшення питання про скасування рiшення про визнання особою без громадянства.

     У разi якщо особа, стосовно якої прийнято рiшення про скасування рiшення про визнання особою без громадянства, не скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, вилучає у неї посвiдку на тимчасове або постiйне проживання та посвiдчення особи без громадянства для виїзду за кордон (за наявностi), отриманi на пiдставi рiшення про визнання особою без громадянства, та вирiшує питання про добровiльне або примусове повернення чи примусове видворення.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, веде облiк осiб, якi звернулися iз заявою про визнання особою без громадянства, стосовно яких прийнято рiшення про визнання або про вiдмову у визнаннi особою без громадянства та про скасування рiшення про визнання особою без громадянства, а також осiб без громадянства, яким виданi посвiдки на постiйне чи тимчасове проживання та посвiдчення особи без громадянства для виїзду за кордон вiдповiдно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографiчний реєстр та документи, що пiдтверджують громадянство України, посвiдчують особу чи її спецiальний статус".

     7. Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, зразки заяви про визнання особою без громадянства, довiдки про звернення за визнанням особою без громадянства встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Закон доповнено статтею 61 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     Стаття 7. Надання притулку

     1. Iноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

     Стаття 8. Набуття громадянства України

     1. Iноземцi та особи без громадянства можуть набути громадянства України в порядку, встановленому Законом України "Про громадянство України".

Роздiл II. В'ЇЗД В УКРАЇНУ I ВИЇЗД З УКРАЇНИ

     Стаття 9. В'їзд в Україну iноземцiв та осiб без громадянства та строки їх перебування в Українi

     1. Iноземцi та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявностi визначеного цим Законом чи мiжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку вiзи, якщо iнше не передбачено законодавством чи мiжнародними договорами України. Це правило не поширюється на iноземцiв та осiб без громадянства, якi перетинають державний кордон України з метою визнання їх бiженцями або особами, якi потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

     2. Iноземцi та особи без громадянства пiд час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язанi подати свої бiометричнi данi для їх фiксацiї.

     3. Строк перебування iноземцiв та осiб без громадянства в Українi встановлюється вiзою, законодавством України чи мiжнародним договором України.

     Стаття 10. Оформлення вiзи

     1. Iноземцi та особи без громадянства пiд час оформлення вiзи зобов'язанi подати свої бiометричнi данi для їх фiксацiї, якщо iнше не передбачено законодавством чи мiжнародними договорами України. Правила оформлення iноземцям та особам без громадянства вiзи, в тому числi подання ними своїх бiометричних даних пiд час оформлення, та перелiк документiв, необхiдних для її отримання, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина перша статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 04.03.2021р. N 1328-IX)

     2. Рiшення щодо оформлення вiзи приймається в установленому порядку дипломатичним представництвом або консульською установою України, Мiнiстерством закордонних справ України або представництвом Мiнiстерства закордонних справ України на територiї України.

     Стаття 11. Пiдстави для вiдмови в наданнi вiзи

     1. Iноземцю або особi без громадянства може бути вiдмовлено в наданнi вiзи у разi:

     загрози нацiональнiй безпецi держави або охоронi громадського порядку, забезпеченню охорони здоров'я, захисту прав i законних iнтересiв громадян України та iнших осiб, якi проживають на територiї України;

     перебування у базi даних осiб, яким згiдно iз законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;

     подання недiйсного паспортного документа або паспортного документа, що належить iншiй особi;

     подання завiдомо неправдивих вiдомостей або пiдроблених iнших документiв;

     вiдсутностi дiйсного полiсу медичного страхування за умови можливостi його оформлення на територiї держави, в якiй подається вiдповiдне вiзове клопотання;

     вiдсутностi достатнього фiнансового забезпечення на перiод запланованого перебування i для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни чи можливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення у законний спосiб на територiї України;

     вiдсутностi доказiв, що пiдтверджують мету запланованого перебування;

     вiдсутностi документiв, що дають можливiсть встановити намiр заявника залишити територiю України до закiнчення дiї вiзи;

     вiдмови заявника подати свої бiометричнi данi для їх фiксацiї, якщо iнше не передбачено законодавством чи мiжнародними договорами України;

(частина перша статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 04.03.2021р. N 1328-IX)

     звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення вiзи.

     2. Рiшення про вiдмову в наданнi вiзи приймається уповноваженими органами, якi прийняли рiшення про її надання та оформлення.

     Стаття 12. Пiдстави для скасування вiзи

     1. Вiза може бути скасована пiд час проходження прикордонного контролю на пiдставах та в порядку, визначених Законом України "Про прикордонний контроль".

     2. Вiза скасовується пiд час перебування iноземця або особи без громадянства на територiї України у разi:

     виявлення факту подання особою пiд час оформлення вiзи недiйсного чи виданого iншiй особi паспортного документа або пiдроблених iнших документiв, або подання завiдомо неправдивих вiдомостей;

     прийняття рiшення про примусове повернення або примусове видворення iноземця або особи без громадянства за межi територiї України.

     3. Скасування вiзи здiйснюється:

     у випадках, передбачених абзацом другим частини другої цiєї статтi, - уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, або органу охорони державного кордону;

     у випадках, передбачених абзацом третiм частини другої цiєї статтi, - уповноваженими службовими особами органу, що прийняв рiшення про примусове повернення або який подав позов до суду про прийняття рiшення про примусове видворення, - пiсля прийняття судом такого рiшення.

     4. Рiшення про скасування вiзи може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

     Стаття 13. Пiдстави для заборони в'їзду iноземцiв та осiб без громадянства в Україну

     1. В'їзд в Україну iноземцю або особi без громадянства не дозволяється:

     в iнтересах забезпечення нацiональної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з органiзованою злочиннiстю;

(абзац другий частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

     якщо це необхiдно для охорони здоров'я, захисту прав i законних iнтересiв громадян України та iнших осiб, якi проживають в Українi;

     якщо при клопотаннi про в'їзд в Україну така особа подала про себе завiдомо неправдивi вiдомостi або пiдробленi документи;

     якщо паспортний документ такої особи, вiза пiдробленi, зiпсованi чи не вiдповiдають установленому зразку або належать iншiй особi;

     якщо така особа порушила у пунктi пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митнi правила, санiтарнi норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осiб органiв охорони державного кордону, митних та iнших органiв, що здiйснюють контроль на державному кордонi;

(абзац шостий частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     якщо пiд час попереднього перебування на територiї України iноземець або особа без громадянства не виконали рiшення суду або органiв державної влади, уповноважених накладати адмiнiстративнi стягнення, або мають iншi не виконанi майновi зобов'язання перед державою, фiзичними або юридичними особами, включаючи пов'язанi з попереднiм видворенням, у тому числi пiсля закiнчення термiну заборони подальшого в'їзду в Україну;

     якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здiйснила в'їзд на тимчасово окуповану територiю України або до району проведення антитерористичної операцiї чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на цi територiї поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду;

(частину першу статтi 13 доповнено абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1207-VII, абзац восьмий частини першої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 27.02.2018р. N 2293-VIII)

     2. За наявностi пiдстав, зазначених в абзацах другому, сьомому i восьмому частини першої цiєї статтi, вiдомостi про iноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осiб, яким згiдно iз законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

(частина друга статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1207-VII)

     3. Рiшення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим пiдроздiлом Нацiональної полiцiї України. У разi невиконання рiшення про заборону в'їзду в Україну iноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять рокiв, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рiшення про заборону в'їзду в Україну.

(частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 27.02.2018р. N 2293-VIII, вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

     Стаття 14. Повернення iноземцiв та осiб без громадянства, яким не дозволено в'їзд в Україну

     1. Iноземцi та особи без громадянства, яким не дозволяється в'їзд в Україну, при спробi в'їзду в Україну в пунктi пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

     У разi неможливостi негайного повернення iноземця або особи без громадянства вони перебувають у пунктi пропуску через державний кордон України до їх повернення.

     Таким iноземцям та особам без громадянства у паспортному документi проставляється вiдмiтка про заборону в'їзду в Україну на термiн, зазначений у рiшеннi, прийнятому вiдповiдно до частини третьої статтi 13 цього Закону.

     2. Iноземцi та особи без громадянства в разi незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разi, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримiнальної вiдповiдальностi, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

     Таким iноземцям та особам без громадянства органами охорони державного кордону забороняється в'їзд в Україну строком на п'ять рокiв. Вiдомостi про них в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, вносяться до бази даних осiб, яким згiдно iз законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

(абзац другий частини другої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.02.2018р. N 2293-VIII)

     3. Пiд час затримання органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопiї, а в разi потреби - взяття iнших бiометричних даних iноземцiв та осiб без громадянства вiдповiдно до закону.

     Стаття 14¹. Повернення iноземцiв та осiб без громадянства на тимчасово окуповану територiю

     1. Iноземцям та особам без громадянства, якi прибули до контрольних пунктiв в'їзду - виїзду з тимчасово окупованої територiї без вiдповiдного дозволу, не дозволяється подальший проїзд та в найкоротший строк вони повертаються на тимчасово окуповану територiю, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

     У разi неможливостi негайного повернення iноземця або особи без громадянства вони перебувають у пунктi контролю в'їзду - виїзду до їх повернення.

     Таким iноземцям та особам без громадянства у паспортному документi проставляється вiдмiтка про заборону в'їзду в Україну на термiн, зазначений у рiшеннi, прийнятому вiдповiдно до частини третьої статтi 13 цього Закону.

(Закон доповнено статтею 141 згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1207-VII)

     Стаття 15. Документи для в'їзду в Україну та виїзду з України iноземцiв та осiб без громадянства

     1. В'їзд в Україну та виїзд з України здiйснюється:

     iноземцiв та осiб без громадянства - за паспортним документом за наявностi вiдповiдної вiзи, якщо iнший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи мiжнародним договором України;

     iноземцiв, якi постiйно проживають на територiї України, - за паспортним документом та посвiдкою на постiйне проживання;

     осiб без громадянства, якi постiйно або тимчасово проживають на територiї України, - за посвiдченням особи без громадянства для виїзду за кордон;

(абзац четвертий частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     iноземцiв та осiб без громадянства, яких визнано бiженцями в Українi або особами, якi потребують додаткового захисту в Українi, - за проїзним документом для виїзду за кордон;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають у шлюбi з громадянами України, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають у шлюбi з особами, зазначеними у частинах другiй - дванадцятiй статтi 4 цього Закону, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi у зв'язку з працевлаштуванням, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi у зв'язку з участю у реалiзацiї проектiв мiжнародної технiчної допомоги, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi у зв'язку з участю у дiяльностi релiгiйних органiзацiй, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi у зв'язку з участю у дiяльностi фiлiй, вiддiлень, представництв та iнших структурних осередкiв громадських (неурядових) органiзацiй iноземних держав, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi працюють у представництвах iноземних суб'єктiв господарювання в Українi, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi працюють у фiлiях або представництвах iноземних банкiв на територiї України, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi у зв'язку з провадженням культурної, наукової, освiтньої дiяльностi на пiдставах i в порядку, встановлених мiжнародними договорами України або спецiальними програмами, а також iноземцiв та осiб без громадянства, якi перебувають в Українi з метою участi в мiжнародних та регiональних волонтерських програмах чи участi в дiяльностi органiзацiй та установ, що залучають до своєї дiяльностi волонтерiв вiдповiдно до Закону України "Про волонтерську дiяльнiсть", iнформацiя про якi розмiщена на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi волонтерської дiяльностi, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

(абзац чотирнадцятий частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.2015р. N 246-VIII)

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi працюють кореспондентом або представником iноземних засобiв масової iнформацiї на територiї України, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, - за паспортним документом та посвiдкою на тимчасове проживання;

     iноземцiв - громадян держав, якi можуть в'їжджати в Україну без вiзи вiдповiдно до законодавства України чи мiжнародного договору України, - за паспортним документом або iншим документом, якщо це передбачено мiжнародним договором України;

     iноземцiв, якi є громадянами держав, з якими укладено договори про мiсцевий прикордонний рух, - за документами, якi дають право на перетинання державного кордону в межах мiсцевого прикордонного руху, що оформляються дипломатичними представництвами та консульськими установами України в установленому Мiнiстерством закордонних справ України порядку;

     iноземцiв та осiб без громадянства, якi проходять вiйськову службу за контрактом у Збройних Силах України, - за паспортним документом та вiйськовим квитком рядового, сержантського i старшинського складу.

(частину першу статтi 15 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 06.10.2015р. N 716-VIII)

     2. Особи, зазначенi у частинi п'ятiй статтi 16 цього Закону, можуть в'їжджати в Україну та виїжджати з України за паспортними документами та акредитацiйними картками.

(частина друга статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 03.02.2021р. N 1182-IX)

     Стаття 16. Реєстрацiя iноземцiв та осiб без громадянства, якi в'їжджають в Україну або перебувають на територiї України

     1. Реєстрацiя iноземцiв та осiб без громадянства, якi в'їжджають в Україну, здiйснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

     2. Вiдмiтка про реєстрацiю iноземця або особи без громадянства в паспортному документi та/або iммiграцiйнiй картцi або iнших передбачених законодавством України документах дiйсна на всiй територiї України незалежно вiд мiсця перебування чи проживання iноземця або особи без громадянства на територiї України.

     3. Правила щодо реєстрацiї iноземцiв та осiб без громадянства не поширюються на осiб, якi з намiром визнання їх бiженцями в Українi або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi чи отримання притулку або тимчасового захисту, незаконно перетнули державний кордон України. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, здiйснює реєстрацiю iноземцiв та осiб без громадянства, на яких поширюється дiя закону про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту в Українi, лише за наявностi одного з документiв, що видаються таким особам вiдповiдно до зазначеного закону.

     4. Вiд реєстрацiї звiльняються такi iноземцi та особи без громадянства:

     глави держав i урядiв зарубiжних країн, члени парламентських та урядових делегацiй, технiчний персонал, який обслуговує такi делегацiї (осiб) i членiв їх сiмей, якi прибули в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України чи Кабiнету Мiнiстрiв України, Верховної Ради Автономної Республiки Крим чи Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади України; особи та члени сiмей осiб, якi прибули в Україну за посвiдченнями ООН та органiзацiй системи ООН;

     iноземцi або особи без громадянства, якi не досягли вiсiмнадцятирiчного вiку;

     iноземнi туристи, якi здiйснюють круїз;

     члени екiпажiв iноземних вiйськових кораблiв (лiтакiв), якi в установленому порядку прибули в Україну;

     особи, якi входять до складу екiпажiв iноземних невiйськових суден;

     особи, якi входять до складу екiпажу цивiльних повiтряних суден мiжнародних авiалiнiй, бригад поїздiв мiжнародного сполучення, у разi перебування в аеропортах чи на вокзалах (станцiях), зазначених у розкладi руху.

     5. Мiнiстерство закордонних справ України здiйснює реєстрацiю:

(абзац перший частини п'ятої статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 03.02.2021р. N 1182-IX)

     глав iноземних дипломатичних представництв i консульських установ, членiв дипломатичного персоналу, консульських посадових осiб, адмiнiстративно-технiчного та обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв i консульських установ, працiвникiв апарату вiйськових аташе i торговельних представництв та їх дружин (чоловiкiв), дiтей, батькiв, якi перебувають на утриманнi зазначених осiб;

     працiвникiв органiв закордонних справ iноземних держав, якi прибули в Україну в службових справах i мають дипломатичний чи службовий паспорт, та членiв їх сiмей;

     посадових осiб мiжнародних органiзацiй, якi прибули в Україну в службових справах, працiвникiв представництв таких органiзацiй в Українi, а також працiвникiв представництв держав при мiжнародних органiзацiях, якi мають штаб-квартиру в Українi i вiдповiдно до статутних документiв зазначених органiзацiй чи вiдповiдних мiжнародних договорiв користуються дипломатичними привiлеями та iмунiтетом, а також членiв їх сiмей;

     приватних домашнiх працiвникiв (робiтникiв) членiв дипломатичного персоналу, консульських посадових осiб та адмiнiстративно-технiчного персоналу дипломатичних представництв i консульських установ iноземних держав, посадових осiб мiжнародних органiзацiй, якi прибули в Україну у службових справах, працiвникiв представництв таких органiзацiй в Українi, працiвникiв представництв держав при мiжнародних органiзацiях, що мають штаб-квартиру в Українi, а також членiв їхнiх сiмей;

(частину п'яту статтi 16 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 03.02.2021р. N 1182-IX)

     направлених зовнiшньополiтичними вiдомствами iноземних держав або штаб-квартирами мiжнародних органiзацiй студентiв вищих навчальних закладiв iноземних держав, якi проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах i консульських установах iноземних держав, мiжнародних органiзацiях та їх представництвах, представництвах держав при мiжнародних органiзацiях, що мають штаб-квартиру в Українi.

(частину п'яту статтi 16 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 03.02.2021р. N 1182-IX, у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом сьомим)

     Порядок реєстрацiї осiб, зазначених у цiй частинi, визначається Мiнiстерством закордонних справ України. Реєстрацiя осiб, зазначених в абзацах п'ятому i шостому цiєї частини, здiйснюється з дотриманням принципу взаємностi.

(абзац сьомий частини п'ятої статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 03.02.2021р. N 1182-IX)

     Стаття 17. Продовження строку перебування iноземцiв та осiб без громадянства на територiї України

     1. Iноземцю або особi без громадянства, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України, може бути продовжено строк перебування (за наявностi законних пiдстав).

     2. Документи про продовження строку перебування в Українi оформляються на пiдставi письмових звернень iноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, якi подаються не пiзнiш як за три робочих днi до закiнчення встановленого строку їх перебування на територiї України.

     3. У продовженнi строку перебування iноземцю або особi без громадянства може бути вiдмовлено в разi вiдсутностi для цього пiдстав та достатнього фiнансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних iз перебуванням iноземця або особи без громадянства в Українi, або вiдповiдних гарантiй вiд приймаючої сторони.

     4. Продовження строку перебування на територiї України здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Стаття 18. Видача посвiдчення особи на повернення

     1. Посвiдчення особи на повернення оформляється та видається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв.

(частина перша статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     2. Правила оформлення, видачi та форма посвiдчення особи на повернення визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, якщо iнше не передбачено законами України.

     Стаття 19. Видача посвiдчення особи без громадянства для виїзду за кордон

     1. Особi без громадянства, яка постiйно або тимчасово проживає на територiї України, але не має проїзного документа, видається посвiдчення особи без громадянства для виїзду за кордон, яке є документом, що посвiдчує особу без громадянства пiд час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 693-IX)

     Стаття 20. Транзитний проїзд через територiю України iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Транзитний проїзд iноземцiв та осiб без громадянства через територiю України здiйснюється за наявностi у них транзитної української вiзи, якщо iнше не передбачено законодавством чи мiжнародними договорами України.

     2. Правила транзитного проїзду через територiю України iноземцiв та осiб без громадянства затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. У разi вимушеної зупинки iноземцю або особi без громадянства у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, може бути продовжено строк тимчасового перебування на територiї України до усунення обставин, що її спричинили.

     4. Забороняється здiйснення транзитного проїзду iноземцiв та осiб без громадянства через тимчасово окуповану територiю.

(статтю 20 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1207-VII)

     Стаття 21. Фiнансове забезпечення для в'їзду в Україну, перебування на територiї України та транзитного проїзду через територiю України iноземцiв та осiб без громадянства

     1. В'їзд в Україну, перебування на територiї України та транзитний проїзд через територiю України iноземцiв та осiб без громадянства здiйснюється за наявностi достатнього фiнансового забезпечення або наявностi можливостi отримати таке забезпечення законним способом на територiї України. Порядок пiдтвердження достатнього фiнансового забезпечення та його розмiр встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Iноземцi та особи без громадянства зобов'язанi подавати iнформацiю про пiдтвердження наявностi фiнансового забезпечення на вимогу уповноважених законом службових осiб.

     3. Наявнiсть фiнансового забезпечення або гарантiя його наявностi може бути пiдтверджена шляхом пред'явлення для контролю:

     грошових коштiв у нацiональнiй валютi України або у конвертованiй iноземнiй валютi;

     документа iз зазначенням суми грошових коштiв, на пiдставi якого можна отримати кошти в банкiвських установах України;

     платiжної картки мiжнародних платiжних систем з випискою з особового банкiвського рахунка заявника, що пiдтверджує наявну суму грошових коштiв;

     документа, що пiдтверджує бронювання або оплату житла, оплату харчування в Українi;

     договору на туристичне обслуговування (ваучера);

     гарантiйного листа приймаючої сторони, що запросила iноземця або особу без громадянства, про взяття на себе зобов'язань iз сплати всiх витрат особи, пов'язаних з її перебуванням на територiї України та виїздом з України;

     проїзного квитка для повернення до країни громадянської належностi або країни постiйного проживання або до третьої країни.

     Стаття 22. Виїзд з України

     1. Iноземцi та особи без громадянства, якi на законних пiдставах перебувають в Українi, мають право у встановленому порядку вiльно залишити територiю України, крiм випадкiв, встановлених законом.

     2. Виїзд з України iноземцю або особi без громадянства не дозволяється, якщо:

     йому повiдомлено про пiдозру у вчиненнi кримiнального правопорушення або кримiнальна справа розглядається судом - до закiнчення кримiнального провадження;

(абзац другий частини другої статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     його засуджено за вчинення кримiнального правопорушення - до вiдбування покарання або звiльнення вiд покарання;

(абзац третiй частини другої статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     його виїзд суперечить iнтересам забезпечення нацiональної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

     3. Виїзд з України iноземця або особи без громадянства може бути за рiшенням суду тимчасово вiдкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фiзичними та юридичними особами в Українi, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України.

     4. За наявностi пiдстав, зазначених у частинах другiй i третiй цiєї статтi, вiдомостi про iноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осiб, яким згiдно iз законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України.

Роздiл III. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ IНОЗЕМЦIВ ТА ОСIБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

     Стаття 23. Вiдповiдальнiсть за правопорушення iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Нелегальнi мiгранти та iншi iноземцi та особи без громадянства, якi вчинили кримiнальнi, адмiнiстративнi або iншi правопорушення, несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

(частина перша статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     Стаття 24. Скорочення строку тимчасового перебування на територiї України

     1. Якщо в iноземця або особи без громадянства немає пiдстав для тимчасового проживання, встановлених частинами четвертою - дванадцятою статтi 4 цього Закону, або для тимчасового перебування на територiї України, строк їх перебування скорочується.

     2. Рiшення про скорочення строку тимчасового перебування iноземця та особи без громадянства на територiї України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, або органами Служби безпеки України.

(абзац перший частини другої статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Порядок прийняття рiшення та процедура скорочення строку тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства на територiї України визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Положення цiєї статтi не застосовуються до осiб, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту".

     Стаття 25. Добровiльне повернення iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Iноземцi та особи без громадянства, якi отримали повiдомлення про вiдмову у визнаннi бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що втратили або позбавленi статусу бiженця або додаткового захисту i не використали права на оскарження таких рiшень, а також особи, якi отримали повiдомлення про вiдхилення скарги про вiдмову в оформленнi документiв для вирiшення питання щодо визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, i не використали права на його оскарження до суду, особи, якi отримали рiшення суду про пiдтвердження рiшення про вiдмову в оформленнi документiв для вирiшення питання щодо визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, повиннi добровiльно повернутися в країну походження або третю країну в установлений строк, якщо вони не мають iнших законних пiдстав для перебування в Українi, встановлених цим Законом.

     2. Iноземцi та особи без громадянства, якi не мають законних пiдстав для перебування в Українi або якi не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пiзнiше дня закiнчення вiдповiдного строку їх перебування у зв'язку з вiдсутнiстю коштiв або втратою паспортного документа можуть добровiльно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числi за сприяння мiжнародних органiзацiй.

     3. Рiшення про добровiльне повернення iноземцiв та осiб без громадянства, зазначених у частинах першiй i другiй цiєї статтi, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, за заявою iноземця та особи без громадянства про добровiльне повернення.

(абзац перший частини третьої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Порядок провадження за заявами iноземцiв та осiб без громадянства про добровiльне повернення визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. У разi прийняття рiшення про добровiльне повернення iноземцю та особi без громадянства, зазначеним у частинах першiй i другiй цiєї статтi, видається довiдка про особу, яка добровiльно повертається. Зазначена довiдка є пiдставою для тимчасового перебування iноземця та особи без громадянства на територiї України на строк до завершення процедури добровiльного повернення. У разi завершення процедури добровiльного повернення така довiдка вилучається або визнається недiйсною.

     5. Строк здiйснення процедури добровiльного повернення не повинен перевищувати 60 днiв.

     6. У разi прийняття рiшення про добровiльне повернення iноземця або особи без громадянства, якi не досягли вiсiмнадцятирiчного вiку, має бути з'ясовано, що в разi добровiльного повернення така особа повертається до одного з членiв сiм'ї або опiкуна.

     7. Пiд час здiйснення процедури добровiльного повернення iноземця та особи без громадянства центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, спiвпрацює з мiжнародними та громадськими органiзацiями, статутами яких передбачено сприяння у добровiльному поверненнi iноземцiв та осiб без громадянства.

     Стаття 26. Примусове повернення iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Iноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернутi в країну походження або третю країну, якщо їх дiї порушують законодавство про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства або суперечать iнтересам забезпечення нацiональної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхiдно для охорони здоров'я, захисту прав i законних iнтересiв громадян України за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно iноземцiв та осiб без громадянства, якi затриманi ними у межах контрольованих прикордонних районiв пiд час спроби або пiсля незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повiдомленням протягом 24 годин прокурору про пiдстави прийняття такого рiшення. У рiшеннi про примусове повернення зазначається строк, протягом якого iноземець або особа без громадянства повиннi виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днiв з дня прийняття рiшення.

     2. Рiшення про примусове повернення iноземцiв та осiб без громадянства, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рiшення. Порядок виконання рiшення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     3. Один iз примiрникiв рiшення про примусове повернення iноземцiв та осiб без громадянства видається iноземцю або особi без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рiшеннi зазначаються пiдстави його прийняття, порядок оскарження та наслiдки невиконання. Форма рiшення про примусове повернення iноземцiв та осiб без громадянства затверджується спiльним наказом Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України.

(частина третя статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI, вiд 10.11.2015р. N 766-VIII)

     4. Рiшення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

     5. Iноземець або особа без громадянства зобов'язанi самостiйно залишити територiю України у строк, зазначений у рiшеннi про примусове повернення.

     6. Контроль за правильним i своєчасним виконанням рiшення про примусове повернення iноземця або особи без громадянства здiйснюється органом, що його прийняв.

     З метою контролю за виконанням iноземцем та особою без громадянства рiшення про примусове повернення службовi особи органу охорони державного кордону чи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, можуть супроводжувати такого iноземця та особу без громадянства по територiї України.

(абзац другий частини шостої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     7. У разi прийняття рiшення про примусове повернення в паспортному документi iноземця або особи без громадянства скасовується вiза i вилучаються документи, що пiдтверджують законнi пiдстави перебування в Українi.

     8. Примусове повернення не застосовується до iноземцiв та осiб без громадянства, якi не досягли 18-рiчного вiку, до iноземцiв та осiб без громадянства, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту".

     Iноземцi та особи без громадянства, зазначенi у частинi двадцятiй статтi 4 цього Закону, не можуть бути примусово повернутi в країну походження або третю країну, яка вчинила акт агресiї проти України, або в країну, яка не визнає територiальну цiлiснiсть та суверенiтет України або вiдмовляється визнавати протиправнiсть посягань на територiальну цiлiснiсть та суверенiтет України, зокрема, голосувала проти Резолюцiї Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй "Про територiальну цiлiснiсть України" вiд 27 березня 2014 року N 68/262.

(частину восьму статтi 26 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2743-VIII)

     Стаття 27. Видача iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Особа без громадянства, яка постiйно проживає в Українi i вчинила кримiнальне правопорушення поза межами України, не може бути видана iншiй державi для притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi чи для виконання вироку суду.

(частина перша статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     2. Питання стосовно видачi iноземцiв, якi перебувають в Українi i вчинили кримiнальне правопорушення поза межами України, регулюється законодавчими актами України та мiжнародними договорами України.

(частина друга статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     3. Положення частини другої цiєї статтi не застосовуються до осiб, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту".

     Стаття 28. Передача iноземцiв та осiб без громадянства для вiдбування покарання

     1. Iноземцi, якi вчинили кримiнальнi правопорушення на територiї України i засудженi за них вiдповiдно до законодавчих актiв України, можуть бути переданi для вiдбування покарання тим державам, громадянами яких вони є, якщо така передача передбачена мiжнародними договорами України.

(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     2. Положення частини першої цiєї статтi не застосовуються до осiб, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту".

     Стаття 29. Мiжнароднi договори України про реадмiсiю

     1. Передача з України або прийняття в Україну iноземця або особи без громадянства здiйснюється вiдповiдно до мiжнародного договору про реадмiсiю.

     2. Прийняття Україною iноземця або особи без громадянства вiдповiдно до мiжнародного договору про реадмiсiю не змiнює пiдстав для перебування на територiї України, що iснували до такого прийняття.

     3. Iноземцi або особи без громадянства, прийнятi вiдповiдно до мiжнародного договору про реадмiсiю, якi не мають законних пiдстав для перебування на територiї України, пiдлягають примусовому видворенню у разi, якщо мiж Україною i країною громадянської належностi чи країною попереднього постiйного проживання таких iноземцiв або осiб без громадянства вiдсутнiй договiр про реадмiсiю.

     Стаття 30. Примусове видворення iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, органи охорони державного кордону (стосовно iноземцiв та осiб без громадянства, якi затриманi ними у межах контрольованих прикордонних районiв пiд час спроби або пiсля незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на пiдставi винесеної за їх позовом постанови адмiнiстративного суду примусово видворити з України iноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рiшення про примусове повернення або якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що iноземець або особа без громадянства ухилятимуться вiд виконання такого рiшення, крiм випадкiв затримання iноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачi прикордонним органам сумiжної держави.

     Позов про примусове видворення не подається стосовно iноземцiв та осiб без громадянства, пiдстави для примусового видворення яких виявленi в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон пiд час їх виїзду з України.

(частину першу статтi 30 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 19.05.2016р. N 1379-VIII)

     Iноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цiй статтi, забороняється подальший в'їзд в Україну строком на п'ять рокiв. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рiшення та додається до строку заборони в'їзду в Україну, який особа мала до цього.

(частину першу статтi 30 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 19.05.2016р. N 1379-VIII)

     2. Рiшення суду про примусове видворення iноземцiв та осiб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, або орган охорони державного кордону на пiдставi вiдповiдного рiшення з наступним повiдомленням протягом 24 годин прокурора розмiщує iноземцiв та осiб без громадянства, зазначених у частинi першої цiєї статтi, у пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають на територiї України.

     4. Iноземцi та особи без громадянства, якi не мають законних пiдстав для перебування на територiї України, затриманi в установленому порядку та пiдлягають примусовому видворенню за межi України, у тому числi прийнятi вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю, розмiщуються в пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, протягом строку, необхiдного для їх iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення (реадмiсiї) за межi України, але не бiльш як на вiсiмнадцять мiсяцiв.

     У разi звернення особи пiд час її перебування в пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, iз заявою про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, вона продовжує перебувати в зазначеному пунктi до остаточного прийняття рiшення за заявою.

(частина четверта статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 19.05.2016р. N 1379-VIII)

     5. Рiшення суду про примусове видворення iноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, а стосовно iноземцiв та осiб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районiв пiд час спроби або пiсля незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним i своєчасним виконанням рiшення про примусове видворення здiйснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рiшення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням iноземцем або особою без громадянства рiшення про примусове видворення службовi особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, здiйснюють супровiд такого iноземця або особи без громадянства.

(абзац перший частини п'ятої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, службова особа якого супроводжувала iноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, iнформує такий орган про виконання рiшення про примусове видворення.

(абзац другий частини п'ятої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     6. Типове положення про пункт тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, орган Служби безпеки України або орган охорони державного кордону забезпечує проведення дактилоскопiї iноземцiв та осiб без громадянства, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, а в разi потреби взяття iнших бiометричних даних вiдповiдно до закону.

     8. Положення цiєї статтi не застосовуються до iноземцiв та осiб без громадянства, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту".

     Стаття 31. Заборона щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачi чи передачi iноземця та особи без громадянства

     1. Iноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернутi чи примусово видворенi або виданi чи переданi до країн:

     де їх життю або свободi загрожуватиме небезпека за ознаками раси, вiросповiдання, нацiональностi, громадянства (пiдданства), належностi до певної соцiальної групи або полiтичних переконань;

     де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гiднiсть, поводження чи покарання;

     де їх життю або здоров'ю, безпецi або свободi загрожує небезпека внаслiдок загальнопоширеного насильства в ситуацiях мiжнародного або внутрiшнього збройного конфлiкту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або вiдсутностi медичного лiкування чи догляду, який забезпечує життя;

     де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначенi випадки.

     2. Забороняється колективне примусове видворення iноземцiв та осiб без громадянства.

     Стаття 32. Порядок вiдшкодування витрат, пов'язаних iз примусовим видворенням iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Iноземцi та особи без громадянства, якi вiдповiдно до рiшення суду пiдлягають примусовому видворенню за межi України, вiдшкодовують витрати, пов'язанi з видворенням, в установленому законом порядку.

     Якщо зазначенi iноземцi та особи без громадянства не мають коштiв для вiдшкодування витрат, пов'язаних iз видворенням їх за межi України, видворення здiйснюється за рахунок державного бюджету.

     2. Фiзичнi або юридичнi особи, якi запрошували чи приймали iноземцiв та осiб без громадянства, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленнi вiд виїзду пiсля закiнчення строку перебування, за рiшенням суду в установленому законом порядку вiдшкодовують витрати, завданi державi внаслiдок видворення зазначених iноземцiв та осiб без громадянства.

     3. До кошторису витрат, необхiдних для виконання рiшення про примусове видворення iноземця та особи без громадянства, включається вартiсть:

     проїзних квиткiв для iноземця та особи без громадянства та осiб, якi його супроводжують;

     послуг з утримання iноземця та особи без громадянства в пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi;

     послуг з iдентифiкацiї особи;

     послуг з оформлення документiв та вчинення iнших дiй, пов'язаних iз примусовим видворенням, тощо.

     4. Облiк витрат, пов'язаних iз примусовим видворенням, ведуть центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв, органи охорони державного кордону, про що у двох примiрниках складається акт за встановленою формою вiдповiдно Мiнiстерством внутрiшнiх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi захисту державного кордону.

(частина четверта статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5459-VI)

     5. Iноземець та особа без громадянства сповiщається пiд розписку про загальну суму витрат, пов'язаних iз примусовим видворенням, обчислену в цiнах на день розрахунку з ним. У разi вiдмови iноземця та особи без громадянства пiдтвердити пред'явлену йому для вiдшкодування суму витрат в актi робиться вiдповiдна вiдмiтка iз зазначенням причини вiдмови.

     6. У разi вiдмови iноземця або особи без громадянства вiдшкодувати витрати, необхiднi для виконання рiшення про його примусове видворення за межi України, вiдповiднi кошти можуть бути стягнутi з нього в судовому порядку.

     7. Якщо в iноземця або особи без громадянства, стосовно якого було прийнято рiшення суду про примусове видворення, виявлено готiвку, вона вилучається за актом та використовується для забезпечення виконавця рiшення про примусове видворення згiдно з кошторисом витрат.

     8. У разi вiдмови приймаючої сторони, яка запрошувала iноземцiв та осiб без громадянства в Україну, вiдшкодувати витрати, пов'язанi з примусовим видворенням таких iноземцiв та осiб без громадянства, вiдповiднi кошти можуть бути з них стягненi в судовому порядку.

Роздiл IV. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через два мiсяцi з дня його опублiкування, крiм частини другої статтi 9, частини третьої статтi 14, частини сьомої статтi 30 цього Закону в частинi фiксацiї бiометричних даних, що набирають чинностi з початку функцiонування нацiональної системи бiометричної верифiкацiї та iдентифiкацiї громадян України, iноземцiв та осiб без громадянства.

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Закон України "Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161; 2000 р., N 38, ст. 318; 2001 р., N 13, ст. 66; 2002 р., N 46, ст. 347; 2003 р., N 16, ст. 117, N 27, ст. 209; 2004 р., N 11, ст. 143; 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446; 2007 р., N 33, ст. 442; 2009 р., N 38, ст. 535; 2011 р., N 19 - 20, ст. 142; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 5 квiтня 2011 року N 3186-VI);

     Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дiю Закону України "Про правовий статус iноземцiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 162).

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України до набрання чинностi цим Законом:

     внести на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
22 вересня 2011 року
N 3773-VI