Україна планує вийти із зони вільної торгівлі СНД: зареєстровано законопроєкт №0388

У ВРУ зареєстровано законопроєкт №0388 про вихід України з Договору про зону вільної торгівлі. Якщо його ухвалять, наслідки настануть через 12 місяців після повідомлення депозитарію

Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Сергій Рудик, Юлія Сірко, Андрій Левус, Соломія Бобровська та Марія Мезенцева-Федоренко.

Документом пропонується припинити участь України у Договорі про зону вільної торгівлі, вчиненому 18 жовтня 2011 року в Санкт-Петербурзі та ратифікованому Законом України «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі» від 30.07.2012 №5193-VI.

Нагадаємо, що цей Договір уклали не лише Україна та Російська Федерація, а і Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова, Таджикистан та Узбекистан. Для України цей Договір набрав чинності 20 вересня 2012 року і наразі формально залишається чинним міжнародним договором.

Питання припинення участі України у Договорі про зону вільної торгівлі порушувалося й раніше. Зокрема, у листопаді 2022 року на офіційному сайті Верховної Ради повідомлялося про ініціювання денонсації Договору. Проте він і надалі формально залишається чинним для України.

Чому пропонують вийти з Договору?
Метою Договору є забезпечення режиму вільної торгівлі між його учасниками та створення умов для подальшої економічної інтеграції у межах Співдружності Незалежних Держав.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що після початку збройної агресії РФ у 2014 році, повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року та послідовного припинення Україною участі в органах і окремих договорах СНД подальше формальне перебування України серед учасників цього Договору не відповідає:

сучасним засадам зовнішньої та зовнішньоекономічної політики України; 
курсу на європейську інтеграцію; 
завданню остаточного припинення договірних механізмів пострадянської економічної інтеграції. 
На думку авторів законопроєкту, збереження за Україною статусу сторони Договору також створює правову невизначеність щодо її участі в передбачених ним інституційних і процедурних механізмах.

Що передбачає законопроєкт?
Законопроєкт №0388 містить дві основні норми.

По-перше, пропонується вийти з Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року.

По-друге, майбутній закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Оскільки згоду на обов’язковість Договору Верховна Рада надала законом, припинення участі України у ньому також має оформлюватися законом. Відповідна процедура передбачена ст. 24 Закону України 29.06.2004 № 1906-IV «Про міжнародні договори України».

Коли Україна може вийде з Договору?
Набрання законом чинності ще не означатиме негайного припинення дії Договору для України.

Після ухвалення та набрання чинності законом Міністерство закордонних справ відповідно до ст. 26 Закону України 29.06.2004 № 1906-IV «Про міжнародні договори України» має забезпечити повідомлення депозитарію Договору.

Стаття 25 Договору дозволяє кожній стороні вийти з нього, письмово повідомивши депозитарію про свій намір не пізніше ніж за 12 місяців до виходу.

Отже, процедура передбачатиме такі етапи:

ухвалення законопроєкту Верховною Радою; 
підписання та офіційне опублікування закону; 
направлення депозитарію письмового повідомлення про намір України вийти з Договору; 
завершення встановленого Договором 12-місячного строку. 
Міжнародно-правові наслідки виходу України настануть лише через 12 місяців після отримання депозитарієм відповідного повідомлення. До завершення цього строку права та обов’язки України за Договором зберігатимуться в обсязі, передбаченому міжнародним правом і законодавством України.

Що це значитиме для бізнесу?
Сам законопроєкт №0388 не встановлює нових податків і зборів, не визначає нових ставок ввізного чи вивізного мита та не передбачає окремих бюджетних зобов’язань.

Водночас після завершення процедури виходу умови торгівлі з окремими державами – учасницями Договору залежатимуть від:

чинних двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів України; 
українського законодавства; 
торговельного режиму відповідної держави; 
правил Світової організації торгівлі; 
чинних заборон, обмежень та інших заходів торговельної політики. 
Тому ставки мита та документи, необхідні для підтвердження походження товарів, які товари і в якій кількості дозволено імпортувати з України та навпаки, потрібно буде визначати окремо щодо кожної країни-учасниці СНД.

Підприємствам, які здійснюють операції з контрагентами із держав – учасниць Договору, після ухвалення закону потрібно буде стежити не лише за датою набрання ним чинності, а й за датою отримання депозитарієм (ним є виконавчий комітет СНД) повідомлення від України. Саме від неї відраховуватиметься 12-місячний строк до фактичного виходу.

Зверніть увагу!
Наразі йдеться лише про законодавчу пропозицію. Законопроєкт №0388 ще має пройти розгляд у комітетах і Верховній Раді. До завершення передбаченої Договором процедури його положення формально продовжуватимуть діяти для України.