Санкції РНБО не є форс-мажором: ВС роз’яснив правила нарахування валютної пені

16 січня 2026 року ВС КАС ухвалив Постанову у справі № 420/17341/22, у якій сформував прецедентну правову позицію щодо нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків у разі застосування до резидента персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Предметом спору стало оскарження податкових рішень, якими українській компанії було нараховано понад 2,5 млн грн пені за ненадходження імпортного товару від іноземного контрагента у встановлені законодавством строки. Позивач здійснив стовідсоткову передоплату за продукцію, однак згодом потрапив до санкційних списків РНБО. Компанія обґрунтовувала незаконність штрафів тим, що блокування її активів та повне припинення торговельних операцій через санкції є обставиною непереборної сили, яка об'єктивно унеможливила отримання товару або повернення грошових коштів.

Верховний Суд відхилив ці аргументи та наголосив, що застосування до підприємства санкцій не є автоматичною підставою для уникнення фінансової відповідальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Суд роз'яснив, що норми Закону України «Про санкції» спрямовані виключно на обмеження прав конкретної особи (самого порушника) самостійно розпоряджатися власними активами.

Водночас, ці персональні обмеження жодним чином не перешкоджають іноземному контрагенту виконати свої договірні зобов'язання - зокрема, поставити товар, за який український резидент уже сплатив кошти до моменту введення санкцій. Відтак, накладення санкцій на покупця не визнається форс-мажорною обставиною щодо виконання контракту та не зупиняє перебіг строків валютних розрахунків.

Аби законно зупинити нарахування валютної пені через неможливість виконання контракту, судова практика вимагає від бізнесу дотримання чіткого алгоритму дій:

• отримання сертифіката Торгово-промислової палати України (ТПП) про настання форс-мажорних обставин за кожним окремим договором.

• активні дії щодо захисту своїх прав, що підтверджується зверненням до судів України або Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості чи примусове виконання контракту.

Оскільки підсанкційне підприємство не надало доказів звернення до ТПП та не ініціювало судове чи арбітражне стягнення боргу з іноземного партнера, Верховний Суд визнав нарахування податковою службою пені цілком правомірним та залишив рішення попередніх інстанцій без змін.