ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України

     Цей Закон визначає правовi та органiзацiйнi засади забезпечення безпеки на залiзничному транспортi, правовi основи забезпечення iнтероперабельностi системи залiзничного транспорту для захисту життя i здоров'я громадян, забезпечення обороноздатностi держави, технiчної, операцiйної та регуляторної iнтеграцiї залiзничного транспорту України до єдиного європейського залiзничного простору, поступового становлення в Українi конкурентного ринку залiзничного транспорту та вдосконалення системи управлiння у сферi залiзничного транспорту вiдповiдно до актiв права Європейського Союзу.

Роздiл I.
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) акт незаконного втручання - дiя (зокрема терористичний акт i кiбертероризм) або спроба вчинення дiї, спрямованої на порушення безперебiйного та сталого функцiонування залiзничного транспорту та його об'єктiв, внаслiдок якої завдано шкоди рухомому складу, об'єктам iнфраструктури залiзничного транспорту, життю та/або здоров'ю людей, їхньому майну, вантажу, багажу, вантажобагажу та поштi, що перебувають на об'єктi залiзничного транспорту, довкiллю або створено реальну загрозу настання таких наслiдкiв;

     2) безпека руху на залiзничному транспортi (далi - безпека руху) - стан функцiонування системи залiзничного транспорту та/або окремих її пiдсистем, за якого вiдсутнi непередбачуванi ризики настання залiзничних аварiйних подiй та їхнiх наслiдкiв пiд час руху рухомого складу у процесi перевезення або маневрової роботи, а iдентифiкованi ризики усуненi або зменшенi до найменшого прийнятного рiвня;

     3) залiзнична аварiйна подiя (далi - подiя) - небажана, неумисна, неочiкувана подiя або сукупнiсть подiй (зокрема пов'язаних мiж собою причинно-наслiдковим зв'язком), що сталася пiд час руху поїздiв та/або у процесi експлуатацiї об'єктiв залiзничного транспорту, включно з подiями на залiзничних переїздах, та призвела до загибелi чи травмування людей, пошкодження рухомого складу, об'єктiв iнфраструктури залiзничного транспорту, вантажу, багажу, вантажобагажу, пошти та/або завдання iнших збиткiв чи шкоди довкiллю, порушення безперебiйного руху поїздiв;

     4) залiзнична станцiя (далi - станцiя) - об'єкт iнфраструктури залiзничного транспорту з колiйним розвитком, що дає змогу проводити операцiї з приймання та вiдправлення поїздiв, маневрової роботи, а також приймання i видачу вантажу та/або обслуговування пасажирiв перевiзниками;

     5) залiзничнi колiї загального користування - залiзничнi колiї, що з'єднують залiзничнi станцiї мiж собою або залiзничнi станцiї України iз залiзничними колiями iнших країн, а також залiзничнi колiї у межах залiзничних станцiй (головнi, приймально-вiдправнi, сортувальнi, вантажно-вивантажувальнi та iншi колiї, призначенi для здiйснення процесу перевезення);

     6) залiзничний перевiзник (далi - перевiзник) - суб'єкт господарювання, основним видом дiяльностi якого є перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом (за умови надання таким суб'єктом послуги тяги) або який надає послугу тяги, має вiдповiдну лiцензiю та несе вiдповiдальнiсть за безпеку таких перевезень;

     7) залiзничний рухомий склад (далi - рухомий склад) - тяговий рухомий склад, зокрема для маневрових робiт, моторвагонний рухомий склад, вантажнi, пасажирськi та багажнi вагони, спецiальнi вагони, призначенi для перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти, спецiальний рухомий склад для обслуговування iнфраструктури залiзничного транспорту та забезпечення функцiонування залiзничного транспорту;

     8) iнтероперабельнiсть - здатнiсть системи залiзничного транспорту та/або окремих її пiдсистем забезпечувати безпеку та безперебiйнiсть руху рухомого складу з належним рiвнем експлуатацiйної ефективностi на рiзних iнфраструктурних мережах та iнфраструктурi залiзничного транспорту завдяки технiчнiй, функцiональнiй, операцiйнiй та нормативнiй сумiсностi, технiчнi та iншi параметри для досягнення якої визначають технiчнi регламенти та технiчнi специфiкацiї iнтероперабельностi;

     9) iнфраструктура залiзничного транспорту - сукупнiсть об'єктiв, визначених статтею 7 цього Закону, що призначенi для забезпечення перевезень залiзничним транспортом;

     10) iнфраструктура залiзничного транспорту загального користування (далi - iнфраструктура загального користування) - залiзничнi колiї загального користування та розмiщенi на них технологiчнi споруди, передавальнi пристрої, iншi об'єкти, визначенi цим Законом, що їх безпосередньо використовують для здiйснення перевезень залiзничним транспортом;

     11) iстотнi змiни - технiчнi, органiзацiйнi та/або операцiйнi змiни, внесенi суб'єктом господарювання у сферi залiзничного транспорту до однiєї чи кiлькох пiдсистем залiзничного транспорту або до системи залiзничного транспорту загалом, виду, обсягу чи територiї перевезень, якi можуть призвести до пiдвищення рiвня ризику в системi управлiння безпекою руху та оцiненi як iстотнi вiдповiдно до критерiїв та в порядку, що їх визначено Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     12) маневрова робота - будь-якi перемiщення тягового рухомого складу з вагонами чи без вагонiв або сукупнiсть таких перемiщень, що їх здiйснюють пiд'їзними та станцiйними колiями пiд час виконання операцiй з формування / розформування поїздiв, доступу до об'єктiв обслуговування;

     13) машинiст локомотива / поїзда (далi - машинiст) - особа, якiй видано свiдоцтво машинiста у порядку, визначеному цим Законом;

     14) мережа iнфраструктури залiзничного транспорту загального користування (iнфраструктурна мережа) - частина iнфраструктури загального користування, управлiння якою здiйснює один оператор iнфраструктури залiзничного транспорту;

     15) навчальний центр, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв (далi - навчальний центр), - суб'єкт освiтньої дiяльностi, якому у порядку, визначеному цим Законом, видано свiдоцтво про визнання навчального центру, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв, та який включений до Реєстру навчальних центрiв, що здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв (далi - Реєстр навчальних центрiв), i надає освiтнi послуги з пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв;

     16) оператор iнфраструктури залiзничного транспорту (далi - оператор iнфраструктури) - суб'єкт господарювання (господарське товариство, 100 вiдсоткiв акцiй (часток) у статутному капiталi якого належать державi), що забезпечує створення, управлiння та експлуатацiю iнфраструктури загального користування, зокрема управлiння рухом, контроль, управлiння та сигналiзацiю, а також вiдповiдає за будiвництво та розвиток iнфраструктури загального користування;

     17) оператор пiд'їзної колiї - суб'єкт господарювання, що забезпечує створення, управлiння та експлуатацiю пiд'їзної колiї i вiдповiдає за її будiвництво та розвиток;

     18) оператор рухомого складу - суб'єкт господарювання, що надає рухомий склад юридичним та/або фiзичним особам для перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом;

     19) перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом - перевезення рухомим складом вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти вiд станцiї вiдправлення до станцiї призначення, яке здiйснює перевiзник вiдповiдно до укладеного договору;

     20) пiд'їзнi колiї - залiзничнi колiї, що не належать до залiзничних колiй загального користування та з'єднують колiї загального користування, зокрема через iншi залiзничнi колiї, з окремими пiдприємствами, а також залiзничнi колiї, що з'єднують пiдприємства мiж собою та якi використовують для виконання окремих операцiй процесу перевезення;

     21) пiдсистема залiзничного транспорту - структурна або функцiональна частина системи залiзничного транспорту, визначена цим Законом;

     22) послуга тяги - комплекс дiй, спрямованих на забезпечення поїзда тяговим рухомим складом та керування ним для забезпечення перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом;

     23) ризик у системi управлiння безпекою руху (далi - ризик) - ймовiрнiсть настання подiї або нещасного випадку, що може призвести до порушення безпеки руху, заподiяння шкоди життю чи здоров'ю людей, майну фiзичних та/або юридичних осiб, довкiллю, та ступiнь тяжкостi такої шкоди;

     24) розслiдування подiї - здiйснення заходiв, спрямованих на встановлення обставин, органiзацiйних, квалiфiкацiйних i технiчних причин виникнення подiї, розроблення профiлактичних заходiв для запобiгання виникненню подiй та рекомендацiй щодо безпеки;

     25) свiдоцтво машинiста - документ, що пiдтверджує здобуття базової освiти та володiння загальними професiйними навичками для керування тяговим рухомим складом, успiшне складення вiдповiдних iспитiв та вiдповiднiсть медичним вимогам;

     26) сертифiкат авторизацiї - документ, що пiдтверджує затвердження системи управлiння безпекою руху оператором iнфраструктури або оператором пiд'їзної колiї та дотримання ним визначених вимог, необхiдних для забезпечення безпеки пiд час здiйснення будiвництва, технiчного обслуговування та експлуатацiї iнфраструктури загального користування або пiд'їзної колiї;

     27) сертифiкат безпеки - документ, що пiдтверджує затвердження системи управлiння безпекою руху перевiзником та дотримання ним визначених вимог, необхiдних для забезпечення безпеки руху пiд час здiйснення перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом;

     28) сертифiкат машинiста - документ, в якому зазначено дiльницi iнфраструктури залiзничного транспорту та станцiї, на яких машинiст має право керувати поїздами i виконувати маневрову роботу, а також типи тягового рухомого складу, якими машинiст має право керувати на таких дiльницях i станцiях;

     29) система управлiння безпекою руху - структурована та задокументована у документi, затвердженому оператором iнфраструктури, перевiзником, оператором пiд'їзної колiї, сукупнiсть технiчних, технологiчних, квалiфiкацiйних та органiзацiйних заходiв, спрямованих на забезпечення безпеки руху пiд час здiйснення перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом;

     30) складовi iнтероперабельностi - технiчнi засоби, програмне забезпечення, технологiї, системи управлiння, компоненти, сукупнiсть компонентiв, збiрнi одиницi або вузли обладнання, включенi або призначенi для включення до пiдсистеми залiзничного транспорту, зокрема матерiальнi i нематерiальнi об'єкти, вiд яких безпосередньо або опосередковано залежить iнтероперабельнiсть системи залiзничного транспорту;

     31) суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу (далi - суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування), - суб'єкт господарювання, що має свiдоцтво про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, включений до Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, та надає послуги з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу вiдповiдно до цього Закону;

     32) технiчнi специфiкацiї iнтероперабельностi - документ, який для забезпечення виконання загальних суттєвих вимог технiчних регламентiв у сферi залiзничного транспорту визначає спецiальнi суттєвi вимоги до окремих пiдсистем залiзничного транспорту або складових iнтероперабельностi з метою забезпечення iнтероперабельностi, що його затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України;

     33) технологiчний залiзничний транспорт - залiзничнi колiї та рухомий склад, розташованi на територiї суб'єкта господарювання i призначенi лише для внутрiшнiх перевезень вантажiв i майна такого суб'єкта господарювання у межах його територiї;

     34) транспортна безпека - стан функцiонування об'єкта залiзничного транспорту, за якого забезпечено захист життя i здоров'я людей та їхнього майна, вантажу, багажу, вантажобагажу та пошти, що перебувають на об'єктi залiзничного транспорту, вiд негативних наслiдкiв вчинення актiв незаконного втручання;

     35) тяговий рухомий склад - локомотиви, маневровi локомотиви, моторвагонний та iнший рухомий склад, що має тяговi властивостi, якi використовують суб'єкти господарювання безвiдносно до форми власностi для здiйснення i забезпечення процесу перевезення залiзничним транспортом.

     2. Iншi термiни вживаються в цьому Законi у таких значеннях:

     термiни "введення в експлуатацiю", "надання на ринку", "продукцiя", "технiчний регламент" - у значеннях, наведених у Законi України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi";

     термiн "нацiональнi електроннi iнформацiйнi ресурси" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про основнi засади забезпечення кiбербезпеки України";

     термiн "роботодавець" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про охорону працi".

     Стаття 2. Сфера дiї Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини мiж суб'єктами господарювання у сферi залiзничного транспорту, дiяльнiсть яких справляє вплив на безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi, та державою в особi уповноважених органiв державної влади.

     2. Дiя цього Закону не охоплює технологiчний залiзничний транспорт.

     Стаття 3. Основнi засади державного регулювання у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi

     1. Державне регулювання у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi здiйснюють на таких засадах:

     1) прiоритетностi забезпечення безпеки руху i транспортної безпеки, якi є невiд'ємними складовими безпеки на залiзничному транспортi, збереження життя i здоров'я людей, довкiлля;

     2) забезпечення цiлiсностi та безперебiйного функцiонування iнфраструктури залiзничного транспорту;

     3) забезпечення державного контролю (нагляду) за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання у сферi залiзничного транспорту безвiдносно до форми власностi в частинi забезпечення безпеки руху;

     4) надання громадянам та суб'єктам господарювання публiчних послуг у сферi безпеки руху та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi за принципом "єдиного вiкна";

     5) забезпечення безперебiйного, стiйкого та сталого функцiонування об'єктiв залiзничного транспорту в умовах виникнення надзвичайних ситуацiй та в особливий перiод;

     6) забезпечення технологiчної сумiсностi нацiональної системи залiзничного транспорту з транс'європейською транспортною мережею на основних напрямах перевезень;

     7) наближення технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту до європейських практик.

     Стаття 4. Державне управлiння у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi

     1. Державне управлiння у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi здiйснюють Кабiнет Мiнiстрiв України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, iншi центральнi органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

     2. До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi належать:

     1) спрямування та координацiя дiяльностi мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади для забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики у сферi безпеки на залiзничному транспортi та з питань технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту;

     2) затвердження:

     Методiв оцiнювання вiдповiдностi вимогам безпеки руху на залiзничному транспортi;

     Порядку оцiнювання ризикiв на залiзничному транспортi;

     Порядку видачi, оновлення, поновлення, припинення дiї сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки;

     Порядку призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу;

     Порядку авторизацiї структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку);

     технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi;

     Порядку пiдготовки, пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки машинiстiв локомотивiв / поїздiв, складання iспитiв, видачi, оновлення, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва машинiста;

     Порядку видачi, доповнення, обмеження сфери дiї, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв;

     3) iншi повноваження, визначенi цим Законом та iншими законами України.

     3. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, належать:

     1) забезпечення формування державної полiтики у сферi безпеки на залiзничному транспортi та з питань технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту;

     2) реалiзацiя державної полiтики з питань мiжнародного спiвробiтництва у сферi безпеки на залiзничному транспортi та технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту;

     3) затвердження:

     Положення про систему управлiння безпекою руху на залiзничному транспортi;

     Порядку пiдготовки та перевiрки професiйних знань працiвникiв (крiм машинiстiв), якi виконують функцiї, пов'язанi з рухом поїздiв i маневровою роботою на колiях оператора iнфраструктури, та керують навантаженням i крiпленням вантажiв в/на рухомому складi, осiб, на яких покладено виконання завдань з питань транспортної безпеки;

     Порядку продовження строку служби (експлуатацiї) рухомого складу;

     строкiв продовження експлуатацiї рухомого складу;

     Порядку проведення обов'язкових попереднiх (пiд час прийняття на роботу) та перiодичних (у перiод трудової дiяльностi), передрейсових (передзмiнних) та пiслярейсових (пiслязмiнних) медичних оглядiв працiвникiв залiзничного транспорту;

     Порядку забезпечення транспортної безпеки суб'єктами господарювання у сферi залiзничного транспорту;

     порядкiв ведення Реєстру залiзничного рухомого складу, Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту, Реєстру виданих сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки, Реєстру виданих свiдоцтв машинiста, Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, Реєстру навчальних центрiв;

     4) iншi повноваження, визначенi цим Законом та iншими законами України.

     4. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, належать:

     1) реалiзацiя державної полiтики у сферi безпеки на залiзничному транспортi та з питань технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту;

     2) ведення облiку та проведення аналiзу причин виникнення подiй, ведення облiку пожеж на залiзничному транспортi;

     3) видача лiцензiй на право провадження видiв господарської дiяльностi у сферi залiзничного транспорту та здiйснення контролю за додержанням лiцензiатами вимог лiцензiйних умов;

     4) ведення Реєстру залiзничного рухомого складу, Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту, Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу;

     5) здiйснення державного нагляду (контролю) за безпекою та додержанням вимог законодавства на залiзничному транспортi з пiдстав та в межах, визначених цим Законом, та вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi";

     6) здiйснення контролю за забезпеченням транспортної безпеки суб'єктами господарювання у сферi залiзничного транспорту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту;

     7) видача, оновлення, поновлення та припинення дiї сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки, ведення Реєстру виданих сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки;

     8) здiйснення контролю за функцiонуванням системи управлiння безпекою руху, впровадженої перевiзником, оператором iнфраструктури, оператором пiд'їзної колiї;

     9) видача, оновлення, поновлення, призупинення та припинення дiї свiдоцтв машинiста та ведення Реєстру виданих свiдоцтв машинiста;

     10) органiзацiя проведення iспитiв кандидатiв у машинiсти, машинiстiв на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi;

     11) авторизацiя структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку);

     12) складання та оприлюднення щорiчного звiту з безпеки на залiзничному транспортi;

     13) видача, поновлення, призупинення та припинення дiї свiдоцтв про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, розширення та скорочення сфери призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування;

     14) видача, доповнення, обмеження сфери дiї, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтв про визнання навчального центру, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв, ведення Реєстру навчальних центрiв;

     15) забезпечення здiйснення визначених законодавством заходiв щодо запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй на залiзничному транспортi, своєчасного реагування на такi ситуацiї та лiквiдацiї їх наслiдкiв;

     16) iншi повноваження, визначенi цим Законом та iншими законами України.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, має право:

     1) отримувати iнформацiю, необхiдну для належного виконання повноважень, визначених цим Законом або iншими актами законодавства, вiд суб'єктiв владних повноважень, суб'єктiв господарювання, яких охоплює дiя цього Закону, на пiдставi та в порядку, що їх визначено законодавством;

     2) здiйснювати заходи державного нагляду (контролю) у формi планових та позапланових перевiрок щодо функцiонування систем управлiння безпекою руху з пiдстав та в межах, визначених цим Законом, та вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi";

     3) притягати суб'єктiв господарювання у сферi залiзничного транспорту за невиконання обов'язкiв, визначених цим Законом та iншими актами законодавства, до вiдповiдальностi, встановленої законодавством;

     4) встановлювати заборону експлуатацiї рухомого складу, що створює загрозу безпецi руху, життю чи здоров'ю людей, довкiллю, не вiдповiдає вимогам нормативно-правових актiв з питань безпеки руху, через видачу приписiв вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" (до усунення обставин, що були пiдставою для видачi вiдповiдного припису);

     5) тимчасово зупиняти рух рухомого складу, встановлювати заборону або обмеження експлуатацiї iнфраструктурної мережi, окремих її дiльниць або об'єктiв у разi наявностi загрози безпецi руху, життю чи здоров'ю людей, довкiллю, порушення вимог нормативно-правових актiв з питань безпеки руху через видачу розпоряджень вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" (до усунення обставин, що були пiдставою для видачi вiдповiдного розпорядження);

     6) здiйснювати мiжнародне спiвробiтництво в межах повноважень та в порядку, визначеному законом.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, у процесi ухвалення рiшень є незалежним вiд будь-якого перевiзника, оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї, будь-якої iншої фiзичної чи юридичної особи, яка звертається до нього за отриманням публiчних послуг, визначених цим Законом.

     Втручання державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, їхнiх посадових i службових осiб, полiтичних партiй, громадських об'єднань, iнших фiзичних чи юридичних осiб у дiяльнiсть центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, заборонено, крiм випадкiв, визначених законом.

     Будь-якi письмовi чи уснi вказiвки, вимоги, доручення, не визначенi законом, державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, їхнiх посадових i службових осiб, полiтичних партiй, громадських об'єднань, iнших фiзичних чи юридичних осiб центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, чи його працiвникам щодо органiзацiї його дiяльностi чи безпосереднього здiйснення ним повноважень, визначених цим Законом, є неправомiрними та не пiдлягають виконанню. У разi отримання такої вказiвки, вимоги, доручення працiвник центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, протягом трьох робочих днiв з дня отримання письмово iнформує про це керiвника центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, або особу, яка згiдно iз законом виконує його обов'язки.

     7. Рiшення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, iнших центральних органiв виконавчої влади, якi в межах повноважень здiйснюють державне управлiння у сферi залiзничного транспорту, можуть бути оскарженi в порядку, визначеному Законом України "Про адмiнiстративну процедуру", та/або в судовому порядку.

     Стаття 5. Лiцензування господарської дiяльностi залiзничного перевiзника

     1. Господарську дiяльнiсть залiзничного перевiзника з перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом та/або з надання послуги тяги провадять, за умови отримання вiдповiдної лiцензiї. Умови отримання лiцензiї з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, встановлюють лiцензiйнi умови, затвердженi Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Лiцензiя пiдтверджує право перевiзника на провадження господарської дiяльностi щодо здiйснення одного чи кiлькох видiв перевезень (перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти тяговим рухомим складом залiзничними колiями загального користування) та/або дiяльностi з надання послуги тяги.

     2. Лiцензування видiв господарської дiяльностi у сферi залiзничного транспорту здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, вiдповiдно до законiв України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi", "Про адмiнiстративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     Для отримання лiцензiї та провадження дiяльностi залiзничного перевiзника суб'єкт господарювання має вiдповiдати вимогам щодо:

     1) бездоганної дiлової репутацiї лiцензiата;

     2) належного фiнансового стану лiцензiата;

     3) професiйної компетентностi управлiнського персоналу лiцензiата;

     4) забезпечення страхування вiдповiдальностi вiдповiдно до статтi 22 Закону України "Про залiзничний транспорт" та Закону України "Про страхування".

     3. Здобувач лiцензiї, лiцензiат є таким, що має бездоганну дiлову репутацiю, якщо:

     1) його не визнано неплатоспроможним вiдповiдно до законодавства про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом;

     2) його посадовi особи не визнанi у встановленому законом порядку винними у вчиненнi злочину, пов'язаного iз службовою або професiйною дiяльнiстю, зокрема у порушеннi вимог законодавства у сферах господарської дiяльностi, безпеки на залiзничному транспортi, протидiї торгiвлi людьми, незаконному обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, податкового законодавства чи законодавства про транспорт;

     3) його посадовi особи не визнанi Україною особами, що пов'язанi з державою-агресором (державою-окупантом), та не є громадянами держави, визнаної Україною державою-агресором (державою-окупантом), не визнанi у встановленому законом порядку винними у вчиненнi злочину або неодноразовому вчиненнi кримiнальних проступкiв та/або неодноразовому вчиненнi адмiнiстративних правопорушень, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про працю, зокрема зобов'язань, визначених законодавством про охорону працi;

     4) його посадовi особи не визнанi у встановленому законом порядку винними у вчиненнi кримiнального або адмiнiстративного правопорушення, порушення вимог митного законодавства - у разi якщо здобувач лiцензiї, лiцензiат має намiр здiйснювати (здiйснює) перевезення вантажiв залiзничним транспортом у мiжнародному сполученнi.

     4. Здобувач лiцензiї, лiцензiат є таким, що має належний фiнансовий стан, якщо вiн забезпечений фiнансовими ресурсами для провадження дiяльностi залiзничного перевiзника протягом не менш як 12 мiсяцiв та для покриття ризикiв, якi можуть виникнути в результатi провадження дiяльностi залiзничного перевiзника, що пiдтверджують фiнансова звiтнiсть та iншi документи, визначенi лiцензiйними умовами.

     Наявнiсть значної (у розмiрi, що перевищує 100 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, встановленої станом на 1 сiчня вiдповiдного календарного року) та/або регулярної заборгованостi iз сплати податкiв, страхових внескiв та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування є пiдставою вважати здобувача лiцензiї, лiцензiата таким, що не має належного фiнансового стану.

     5. Для пiдтвердження професiйної компетентностi управлiнського персоналу здобувач лiцензiї, лiцензiат має надати визначенi лiцензiйними умовами документи, що пiдтверджують наявнiсть в управлiнського персоналу знань та/або досвiду, потрiбних для здiйснення безпечного та надiйного операцiйного контролю за видом перевезень залiзничним транспортом, зазначеним у лiцензiї.

     6. Форму документа, що пiдтверджує видачу лiцензiї, що його видають на вимогу перевiзника, але який не є обов'язковим, форму додатка до такого документа про забезпечення страхування вiдповiдальностi, а також порядок їх заповнення затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

Роздiл II.
РОЛЬ СУБ'ЄКТIВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У СФЕРI ЗАЛIЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННI БЕЗПЕКИ ТА IНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОСТI ЗАЛIЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

     Стаття 6. Права i обов'язки оператора iнфраструктури залiзничного транспорту

     1. Оператор iнфраструктури зобов'язаний:

     1) утримувати iнфраструктурну мережу в належному технiчному станi, що забезпечує безпеку руху та безперебiйнiсть процесу перевезення;

     2) мати сертифiкат авторизацiї;

     3) розробити, затвердити та забезпечити функцiонування системи управлiння безпекою руху;

     4) затвердити та впровадити внутрiшнi процедури видачi, доповнення, призупинення та припинення дiї сертифiката машинiста;

     5) здiйснювати контроль i забезпечувати дотримання вимог безпеки руху, транспортної безпеки, пожежної, техногенної безпеки та законодавства про охорону працi на iнфраструктурнiй мережi;

     6) вживати невiдкладних заходiв для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, аварiйних та iнших подiй на iнфраструктурнiй мережi, органiзовувати здiйснення заходiв для технiчного захисту об'єктiв iнфраструктури залiзничного транспорту;

     7) забезпечувати дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, природокористування та екологiчну безпеку;

     8) невiдкладно iнформувати в порядку, визначеному законодавством з питань цивiльного захисту, вiдповiднi органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування i населення про надзвичайнi ситуацiї природного та техногенного характеру, що призвели до порушення роботи на iнфраструктурi загального користування або сталися на об'єктах залiзничного транспорту, та не пiзнiше наступного робочого дня з дня настання подiї iнформувати центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, про настання подiй, що сталися на iнфраструктурнiй мережi та призвели до завдання збиткiв, заподiяння шкоди довкiллю, для встановлення їх розмiрiв з пiдстав та в межах, що їх визначено Законом України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi";

     9) надавати в порядку, визначеному цим Законом, iнформацiю про подiї, що сталися на iнфраструктурнiй мережi i спричинили порушення вимог безпеки руху та експлуатацiї залiзничного транспорту, причини їх виникнення i вжитi заходи;

     10) надавати iнформацiю на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, у встановленi ними строки та з визначеним рiвнем деталiзацiї вiдомостей;

     11) забезпечувати виконання зобов'язань, що випливають iз чинних мiжнародних договорiв України;

     12) виконувати iншi обов'язки, визначенi законодавством.

     2. Пiд час здiйснення перевезення на iнфраструктурнiй мережi оператор iнфраструктури має право проводити перевiрку технiчного стану рухомого складу та документiв осiб, якi здiйснюють керування ним.

     У разi виявлення технiчного стану тягового та/або iншого рухомого складу, що загрожує безпецi руху, уповноваженi особи оператора iнфраструктури зобов'язанi зупинити рух такого складу i повiдомити про це перевiзника та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Стаття 7. Iнфраструктура залiзничного транспорту

     1. Iнфраструктуру залiзничного транспорту складають такi об'єкти:

     1) залiзничнi колiї, зокрема рейки з скрiпленнями, стрiлочнi переводи, шпали, баластний шар, насипи, виїмки, дренажнi канали i траншеї, кам'янi траншеї, дренажнi штольнi, укрiпнi стiни, укрiпнi лiсонасадження, пасажирськi i товарнi платформи, бровки залiзничних колiй i тротуарiв, переходи, переїзди, захиснi стiни;

     2) iнженернi споруди (залiзничнi мости, залiзничнi естакади, залiзничнi тунелi, залiзничнi пiдземнi шляхи тощо);

     3) залiзничнi переїзди та переходи;

     4) територiя залiзничних станцiй i вокзалiв, що забезпечує доступ пасажирiв та вантажiв до залiзничних колiй, а також устаткування для збирання транспортних платежiв;

     5) прилади безпеки (системи сигналiзацiї, централiзацiї, блокування та управлiння рухом поїздiв), сигнальне обладнання, технiчнi засоби електронних комунiкацiй на перегонах i станцiях, зокрема обладнання для забезпечення електропостачання для роботи сигнального обладнання, технiчних засобiв електронних комунiкацiй, а також будiвлi для такого обладнання;

     6) обладнання для освiтлення з метою забезпечення руху поїздiв та безпеки перевезень;

     7) тяговi пiдстанцiї та контактна мережа;

     8) будiвлi, якi використовують для забезпечення технологiчного комплексу процесу перевезень;

     9) об'єкти та обладнання, призначенi безпосередньо для виконання аварiйно-вiдновлювальних робiт;

     10) земельнi дiлянки пiд об'єктами, визначеними цiєю частиною, зокрема смуга вiдведення.

     2. Iнфраструктура залiзничного транспорту включає iнфраструктуру загального користування та пiд'їзнi колiї.

     Технологiчний залiзничний транспорт не належить до iнфраструктури залiзничного транспорту.

     3. Володiльцi об'єктiв iнфраструктури залiзничного транспорту повиннi утримувати їх у технiчно справному станi, що забезпечує безпеку руху i безперебiйнiсть процесу перевезення.

     4. Iнформацiя про об'єкти iнфраструктури залiзничного транспорту та їх операторiв пiдлягає внесенню до Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту. Надання такої iнформацiї для внесення до Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту здiйснює оператор iнфраструктури.

     Порядок ведення Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     Стаття 8. Права i обов'язки залiзничного перевiзника

     1. Перевiзник для здiйснення перевезень залiзничним транспортом зобов'язаний:

     1) мати лiцензiю на провадження вiдповiдного виду господарської дiяльностi та сертифiкат безпеки згiдно iз законодавством;

     2) мати тяговий рухомий склад на правi власностi, iншому речовому правi або правi користування на пiдставi договору з його власником та/або оператором рухомого складу;

     3) забезпечувати утримання рухомого складу, який вiн експлуатує, в належному технiчному та санiтарному станi;

     4) допускати до роботи, пов'язаної iз здiйсненням перевезень, персонал, що вiдповiдає квалiфiкацiйним вимогам i не має медичних протипоказань до такої роботи, має свiдоцтво машинiста, сертифiкат машинiста та/або iншi документи, визначенi законодавством;

     5) затвердити та впровадити внутрiшнi процедури видачi, доповнення, призупинення та припинення дiї сертифiката машинiста;

     6) розробити, затвердити та забезпечити функцiонування системи управлiння безпекою руху;

     7) забезпечувати дотримання вимог безпеки руху, транспортної безпеки, пожежної, техногенної безпеки та законодавства про охорону працi;

     8) забезпечувати дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, природокористування та екологiчну безпеку;

     9) виконувати iншi обов'язки, визначенi законодавством.

     2. Перевiзник має право:

     1) перевiряти технiчну справнiсть вагонiв та iнтермодальних транспортних одиниць, поданих до перевезення, та їх вiдповiднiсть вимогам нормативно-правових актiв;

     2) вимагати вiд вiдправникiв та одержувачiв вантажу, багажу, вантажобагажу та пошти дотримання вимог законодавства щодо використання засобiв механiзацiї вантажних робiт, тари, iнтермодальних транспортних одиниць, що виключають пошкодження рухомого складу, споруд та пристроїв, iнших об'єктiв iнфраструктури залiзничного транспорту, а також щодо забезпечення схоронностi вантажу, багажу, вантажобагажу та пошти;

     3) iншi права, визначенi законодавством.

     Стаття 9. Основи дiяльностi операторiв пiд'їзних колiй

     1. Оператор пiд'їзних колiй зобов'язаний:

     1) провадити дiяльнiсть з дотриманням вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв у сферi залiзничного транспорту;

     2) утримувати пiд'їзнi колiї в належному технiчному станi вiдповiдно до вимог законодавства;

     3) мати сертифiкат авторизацiї (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування) та персонал, що вiдповiдає квалiфiкацiйним вимогам;

     4) забезпечити наявнiсть i функцiонування засобiв контролю технiчного стану та функцiонування пiд'їзних колiй згiдно з вимогами законодавства;

     5) вживати невiдкладних заходiв для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, аварiйних та iнших подiй на пiд'їзних колiях;

     6) затвердити та впровадити (за потреби) внутрiшнi процедури видачi, доповнення, призупинення та припинення дiї сертифiката машинiста;

     7) розробити, затвердити та забезпечити функцiонування системи управлiння безпекою руху (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування);

     8) забезпечувати дотримання вимог безпеки руху, пожежної, техногенної безпеки та законодавства про охорону працi;

     9) невiдкладно iнформувати у порядку, визначеному законодавством з питань цивiльного захисту, вiдповiднi органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, оператора iнфраструктури, що здiйснює управлiння iнфраструктурною мережею, з якою з'єднана пiд'їзна колiя, i населення про надзвичайнi ситуацiї природного та техногенного характеру, що призвели до порушення роботи пiд'їзної колiї, та не пiзнiше наступного робочого дня пiсля настання подiї iнформувати центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, про настання подiї, що сталася на пiд'їзних колiях та призвела до завдання збиткiв, заподiяння шкоди довкiллю, для встановлення їх розмiрiв з пiдстав та в межах, що їх визначив Закон України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi";

     10) забезпечувати дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, природокористування та екологiчну безпеку.

     Стаття 10. Пiд'їзнi колiї

     1. Пiд'їзнi колiї та розмiщенi на них споруди i пристрої мають забезпечувати безперебiйну роботу та безпеку руху пiд час виконання маневрової роботи вiдповiдно до обсягiв, що забезпечують ритмiчне навантаження i вивантаження вантажiв, а також рацiональне використання рухомого складу та його схороннiсть.

     Оператори пiд'їзних колiй забезпечують утримання та експлуатацiю пiд'їзних колiй вiдповiдно до вимог щодо безпеки руху та експлуатацiї залiзничного транспорту.

     2. Вiдкриття пiд'їзної колiї для постiйної експлуатацiї та визначення можливостi подачi на таку залiзничну колiю рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування, провадять у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     На кожну пiд'їзну колiю має бути оформлено технiчний паспорт, масштабний план, повздовжнiй профiль, затверджено iнструкцiю про порядок обслуговування та органiзацiю руху на пiд'їзнiй колiї.

     3. На пiд'їзних колiях виконують роботи з навантаження, вивантаження вантажiв, пiдготовки рухомого складу, сортування, зберiгання вантажiв, що прибули або призначенi для перевезення, маневровi та iншi роботи, пов'язанi з перевезенням вантажiв, з урахуванням технiчних i технологiчних можливостей пiд'їзної колiї.

     Оператор пiд'їзної колiї управляє процесом перевезення, маневровою роботою в межах такої колiї.

     4. Iнформацiя про пiд'їзнi колiї та операторiв пiд'їзних колiй пiдлягає внесенню до Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту. Надання такої iнформацiї для внесення до Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту здiйснює оператор пiд'їзної колiї.

Роздiл III.
БЕЗПЕКА НА ЗАЛIЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТI

     Стаття 11. Система управлiння безпекою руху

     1. Метою створення системи управлiння безпекою руху є забезпечення системного i безперервного управлiння ризиками та пiдтримання належного рiвня безпеки руху пiд час експлуатацiї об'єктiв залiзничного транспорту для досягнення операторами iнфраструктури, операторами пiд'їзних колiй та перевiзниками цiлей своєї дiяльностi.

     2. Оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування) та перевiзник зобов'язанi розробити, затвердити, впровадити, забезпечити функцiонування та вдосконалення системи управлiння безпекою руху з дотриманням вимог Положення про систему управлiння безпекою руху на залiзничному транспортi, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, з урахуванням положень Методiв оцiнювання вiдповiдностi вимогам безпеки руху на залiзничному транспортi.

     Суб'єкти господарювання, визначенi абзацом першим цiєї частини, зобов'язанi здiйснювати монiторинг ефективностi всiх процесiв i процедур у системi управлiння безпекою руху, зокрема оперативнi, органiзацiйнi та технiчнi заходи безпеки, з урахуванням вимог Положення про систему управлiння безпекою руху на залiзничному транспортi.

     3. Контроль за функцiонуванням системи управлiння безпекою руху, впровадженої перевiзником, оператором iнфраструктури, оператором пiд'їзної колiї, здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, в порядку, визначеному Законом України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

     4. Суб'єкти господарювання, визначенi абзацом першим частини другої цiєї статтi, щороку, до 31 травня, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, звiт з безпеки за попереднiй календарний рiк.

     Вимоги до змiсту звiту з безпеки та порядок його подання визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     Стаття 12. Управлiння ризиками на залiзничному транспортi

     1. Оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування), суб'єкт господарювання, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, перевiзник, виробник залiзничної продукцiї зобов'язаний запровадити процедуру оцiнювання ризикiв, а також вiдповiдно до законодавства призначити посадову особу (осiб) або утворити у складi своєї адмiнiстрацiї структурний пiдроздiл (пiдроздiли), вiдповiдальний за управлiння ризиками, зокрема за оцiнювання ризикiв.

     2. Суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, вiдповiдно до Порядку оцiнювання ризикiв на залiзничному транспортi, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України (далi - Порядок оцiнювання ризикiв) та з урахуванням Методiв оцiнювання вiдповiдностi вимогам безпеки руху на залiзничному транспортi складає декларацiю про оцiнювання ризикiв, яка засвiдчує, що всi iдентифiкованi небезпеки та пов'язанi з ними ризики контролюються на прийнятному рiвнi.

     3. Суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, зобов'язаний проходити зовнiшнє оцiнювання ризикiв у таких випадках:

     1) для видачi, поновлення або оновлення сертифiката авторизацiї;

     2) для видачi, поновлення або оновлення сертифiката безпеки;

     3) для авторизацiї структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку);

     4) для призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, або розширення сфери його призначення;

     5) в iнших випадках, визначених цим Законом, якщо такий суб'єкт здiйснює iстотнi змiни однiєї чи кiлькох пiдсистем залiзничного транспорту або системи залiзничного транспорту загалом.

     4. Суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, з урахуванням критерiїв, визначених Порядком оцiнювання ризикiв, самостiйно ухвалює рiшення про те, чи є змiна системи залiзничного транспорту або однiєї чи кiлькох пiдсистем залiзничного транспорту iстотною.

     У разi якщо суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, ухвалив рiшення, що здiйснена змiна не впливає на безпеку системи (пiдсистеми) залiзничного транспорту або є неiстотною, вiн здiйснює оцiнювання ризикiв самостiйно та зобов'язаний зберiгати документацiю щодо системи оцiнювання ризикiв для пiдтвердження обґрунтування свого рiшення.

     5. Зовнiшнє оцiнювання ризикiв здiйснюють iнспекцiйнi органи, акредитованi вiдповiдно до Закону України "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi" як третя незалежна сторона, сфера акредитацiї яких охоплює роботи з оцiнювання ризикiв вiдповiдно до Порядку оцiнювання ризикiв (далi - iнспекцiйнi органи), на пiдставi заяви суб'єкта, визначеного частиною першою цiєї статтi, поданої за формою, визначеною Порядком оцiнювання ризикiв. Монiторинг дотримання iнспекцiйними органами вимог щодо зовнiшнього оцiнювання ризикiв здiйснює нацiональний орган України з акредитацiї вiдповiдно до Закону України "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi".

     Зовнiшнє оцiнювання ризикiв є платною послугою. Порядок надання та розмiр плати за надання такої послуги визначає Порядок оцiнювання ризикiв.

     За результатами оцiнювання ризикiв iнспекцiйний орган протягом 60 календарних днiв з дня отримання заяви суб'єкта, визначеного частиною першою цiєї статтi, про зовнiшнє оцiнювання ризикiв надає такому суб'єкту звiт про оцiнювання ризикiв iз зазначенням рiвня прийнятностi кожного з оцiнених ризикiв.

     6. Суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, несе вiдповiдальнiсть за визначення того, яким чином вiн враховує висновки звiту про оцiнювання ризикiв у своїй подальшiй дiяльностi, що була предметом такого оцiнювання.

     У разi отримання звiту з оцiнювання ризикiв, в якому визначено неприйнятний рiвень ризикiв, суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, може вжити додаткових заходiв для управлiння ризиками та звернутися за здiйсненням повторного зовнiшнього оцiнювання ризикiв вiдповiдно до Порядку оцiнювання ризикiв.

     7. У разi незгоди iз звiтом про оцiнюванням ризикiв або його частиною суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, подає письмовi заперечення протягом 10 календарних днiв з дня отримання звiту про оцiнювання ризикiв. Iнспекцiйний орган розглядає такi заперечення протягом 30 календарних днiв з дня отримання письмових заперечень. За результатами розгляду заперечень iнспекцiйний орган ухвалює одне з таких рiшень:

     1) внести змiни до звiту про оцiнювання ризикiв;

     2) залишити звiт про оцiнювання ризикiв без змiн;

     3) здiйснити додаткове оцiнювання ризикiв у частинi, в якiй суб'єкт, визначений частиною першою цiєї статтi, подав заперечення, за результатами якого скласти новий звiт про оцiнювання ризикiв.

     Критерiї визначення прийнятностi ризикiв, вимоги до форми i змiсту звiту про оцiнювання ризикiв та процедуру розгляду заперечень визначає Порядок оцiнювання ризикiв.

     8. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, має право запитувати у суб'єктiв, визначених частиною першою цiєї статтi, документацiю щодо системи управлiння ризиками, зокрема звiти про оцiнювання ризикiв, пiд час здiйснення контролю за функцiонуванням систем управлiння безпекою руху, визначеного цим Законом.

     Стаття 13. Сертифiкат авторизацiї та сертифiкат безпеки

     1. Сертифiкат авторизацiї та сертифiкат безпеки є документами, якi пiдтверджують, що оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування), перевiзник затвердив, впровадив та забезпечує функцiонування системи управлiння безпекою руху та спроможний виконувати вимоги щодо забезпечення безпеки руху.

     Наявнiсть дiючого сертифiката безпеки є обов'язковою умовою провадження дiяльностi перевiзника.

     Наявнiсть дiючого сертифiката авторизацiї є обов'язковою умовою провадження дiяльностi оператора iнфраструктури.

     Вихiд на пiд'їзну колiю тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування, може бути здiйснено за наявностi в оператора пiд'їзної колiї дiючого сертифiката авторизацiї. Дiя сертифiката авторизацiї, виданого оператору пiд'їзної колiї, охоплює лише частину пiд'їзної колiї, на яку може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування.

     Видачу, оновлення, поновлення, припинення дiї сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, у порядку, визначеному цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Критерiї оцiнювання вiдповiдностi для видачi, оновлення, поновлення дiї сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки, процедури видачi, оновлення, поновлення, припинення дiї, форму сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки визначає Порядок видачi, оновлення, поновлення, припинення дiї сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки (далi - Порядок видачi сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки), затверджений Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням приписiв Методiв оцiнювання вiдповiдностi вимогам безпеки руху на залiзничному транспортi.

     2. Для отримання сертифiката авторизацiї оператор iнфраструктури або оператор пiд'їзної колiї (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування) подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     1) заяву про видачу сертифiката авторизацiї за встановленою формою;

     2) затверджену власну систему управлiння безпекою руху;

     3) декларацiю про додержання вимог, яким має вiдповiдати система управлiння безпекою руху;

     4) декларацiю про додержання вимог, визначених для безпечного будiвництва, технiчного обслуговування та експлуатацiї iнфраструктури загального користування або пiд'їзної колiї;

     5) декларацiю про оцiнювання ризикiв.

     3. Для отримання сертифiката безпеки перевiзник подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     1) заяву про видачу сертифiката безпеки за встановленою формою iз зазначенням реквiзитiв документа, що пiдтверджує видачу лiцензiї на провадження дiяльностi залiзничного перевiзника;

     2) затверджену власну систему управлiння безпекою руху;

     3) декларацiю про додержання вимог, яким має вiдповiдати система управлiння безпекою руху;

     4) декларацiю про оцiнювання ризикiв;

     5) перелiк документiв (нацiональних правил), що визначають особливi вимоги до дiяльностi перевiзника, зокрема вимоги до персоналу, рухомого складу та послуги з перевезення, що її надають у межах сертифiката безпеки;

     6) перелiк усiх категорiй персоналу перевiзника та вимог до них, визначених системою управлiння безпекою руху, та документи, що пiдтверджують дотримання таких вимог;

     7) копiї документiв щодо всiх типiв рухомого складу, якi експлуатує або планує до експлуатацiї перевiзник, що пiдтверджують вiдповiднiсть вимогам законодавства та/або мiжнародних договорiв України в частинi допуску до експлуатацiї та/або експлуатацiї рухомого складу;

     8) декларацiю про виконання процедур щодо рухомого складу, визначених системою управлiння безпекою руху, що мiстить пiдтвердження, що такi процедури вiдповiдають вимогам законодавства та/або мiжнародних договорiв України.

     Вимоги до форми та змiсту документiв, визначених пунктами 3, 4 частини другої, пунктами 3, 5 - 8 частини третьої цiєї статтi, визначає Порядок видачi сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки.

     4. Дiю сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки поновлюють кожнi п'ять рокiв, за умови вiдсутностi пiдстав для припинення їхньої дiї, визначених цим Законом, та продовження вiдповiдної дiяльностi оператором iнфраструктури, оператором пiд'їзної колiї, перевiзником.

     Сертифiкат авторизацiї, сертифiкат безпеки пiдлягає повному або частковому оновленню в межах строку, на який його видано, у випадках, визначених цiєю частиною.

     Сертифiкат авторизацiї пiдлягає повному оновленню у разi настання iстотних змiн в iнфраструктурi залiзничного транспорту, системах енергозабезпечення, сигналiзацiї, централiзацiї, блокування та управлiння рухом поїздiв або у принципах їх експлуатацiї та технiчного обслуговування, якi стосуються бiльш як половини протяжностi iнфраструктурної мережi, яку експлуатує оператор iнфраструктури, або протяжностi пiд'їзних колiй, якi експлуатує оператор пiд'їзної колiї.

     Сертифiкат авторизацiї пiдлягає частковому оновленню, якщо iстотнi змiни, визначенi цiєю частиною, стосуються менш як половини протяжностi iнфраструктурної мережi, яку експлуатує оператор iнфраструктури, або протяжностi пiд'їзних колiй, якi експлуатує оператор пiд'їзної колiї, а також у разi, якщо оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї протягом строку дiї сертифiката авторизацiї затвердив нову систему управлiння безпекою руху.

     Сертифiкат безпеки пiдлягає повному оновленню у разi розширення виду (видiв) перевезень, що їх здiйснює перевiзник вiдповiдно до лiцензiї, а також у разi збiльшення обсягу перевезень за будь-яким видом перевезень бiльш як на 50 вiдсоткiв.

     Сертифiкат безпеки пiдлягає частковому оновленню у разi настання iстотних змiн щодо обсягу чи територiї перевезень, що не призводять до збiльшення обсягу перевезень за будь-яким видом перевезень бiльш як на 50 вiдсоткiв, а також у разi, якщо перевiзник протягом строку дiї сертифiката безпеки затвердив нову систему управлiння безпекою руху.

     Суб'єкт, якому видано сертифiкат авторизацiї або сертифiкат безпеки, зобов'язаний повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, про всi вiдповiднi змiни у строк, визначений Порядком видачi сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки.

     Оновлення, поновлення дiї сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, за заявою оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї та перевiзника (далi у цiй статтi - заявник) з доданими документами, визначеними пунктами 2 - 5 частини другої цiєї статтi (для сертифiката авторизацiї) та пунктами 2 - 8 частини третьої цiєї статтi (для сертифiката безпеки), у порядку, визначеному частиною п'ятою цiєї статтi.

     Для часткового оновлення сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки до заяви додають документи в частинi, що стосується оновлення вiдповiдного сертифiката.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, протягом 30 календарних днiв з дня надходження вiдповiдної заяви та доданих до неї документiв, визначених частиною четвертою цiєї статтi, проводить їх перевiрку, зокрема перевiрку достовiрностi та повноти зазначених вiдомостей, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi неподання заявником усiх документiв, потрiбних для видачi (оновлення, поновлення дiї) сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки, або порушення вимог цiєї статтi центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про залишення заяви без руху, про що надсилає заявнику повiдомлення згiдно iз Законом України "Про адмiнiстративну процедуру".

     Протягом 120 календарних днiв з дня надходження повного пакета документiв, що вiдповiдають вимогам цiєї статтi, для видачi (оновлення, поновлення дiї) сертифiката авторизацiї оператору iнфраструктури, сертифiката безпеки перевiзнику та протягом 60 календарних днiв з дня надходження повного пакета документiв, що вiдповiдають вимогам цiєї статтi, для видачi (оновлення, поновлення дiї) сертифiката авторизацiї оператору пiд'їзної колiї центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України:

     1) проводить категоризацiю питань, що виникають у процесi оцiнювання поданих документiв, для обґрунтування серйозностi зауважень, наданих заявнику;

     2) проводить перевiрку заявника на вiдповiднiсть критерiям, визначеним Порядком видачi сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки;

     3) за результатами перевiрки видає (оновлює, поновлює дiю) або вiдмовляє у наданнi заявнику сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки;

     4) у разi вiдмови у видачi (оновленнi, поновленнi дiї) сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки повертає заявнику поданi документи разом iз вмотивованим висновком.

     6. За видачу сертифiката авторизацiї оператору iнфраструктури та сертифiката безпеки перевiзнику справляють плату у розмiрi 30 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому видано вiдповiдний сертифiкат.

     За видачу сертифiката авторизацiї оператору пiд'їзної колiї справляють плату у розмiрi 15 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому видано сертифiкат авторизацiї.

     За оновлення, поновлення дiї та виготовлення дублiката сертифiката авторизацiї оператору iнфраструктури та сертифiката безпеки перевiзнику справляють плату у розмiрi 15 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому здiйснено оновлення, поновлення дiї вiдповiдного сертифiката, виготовлення дублiката.

     За оновлення, поновлення дiї та виготовлення дублiката сертифiката авторизацiї оператору пiд'їзної колiї справляють плату у розмiрi 7,5 прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого на 1 сiчня року, в якому здiйснено оновлення, поновлення дiї сертифiката авторизацiї, виготовлення дублiката.

     За припинення дiї сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки плату не справляють.

     7. Пiдставами для вiдмови у видачi сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки є:

     1) неусунення недолiкiв, зазначених у повiдомленнi про залишення заяви без руху, в порядку та строк, що їх визначено Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) виявлення в документах, поданих заявником, недостовiрних вiдомостей;

     3) невiдповiднiсть заявника критерiям, визначеним Порядком видачi сертифiката авторизацiї та сертифiката безпеки.

     У разi усунення заявником причин, що стали пiдставою для вiдмови у видачi сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки, повторний розгляд документiв здiйснюють протягом 30 календарних днiв з дня надходження вiдповiдної заяви.

     8. Оператори iнфраструктури, оператори пiд'їзних колiй, перевiзники, яким видано (поновлено, оновлено) сертифiкат авторизацiї, сертифiкат безпеки, зобов'язанi iнформувати у визначеному законодавством порядку центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, про всi змiни в документах, якi вони подавали для видачi (оновлення, поновлення дiї) вiдповiдного сертифiката, а також про введення нових категорiй персоналу або нових типiв рухомого складу не пiзнiше 30 календарних днiв з дня настання вiдповiдних змiн.

     9. Iнформацiю про виданi сертифiкати авторизацiї, сертифiкати безпеки пiдлягає внесенню до Реєстру виданих сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Порядок ведення Реєстру виданих сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     10. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, проводить перевiрки щодо виконання та вiдповiдностi систем управлiння безпекою руху операторiв iнфраструктури, операторiв пiд'їзних колiй та перевiзникiв вимогам цього Закону та iнших нормативно-правових актiв i за результатами таких перевiрок надає (надсилає) суб'єктам господарювання обов'язковi для виконання розпорядчi документи про усунення порушень i недолiкiв у порядку, визначеному Законом України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

     У разi неусунення порушень i недолiкiв, виявлених за результатами перевiрки, у визначений строк центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про припинення дiї сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки.

     Дiю сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки також може бути припинено з пiдстав, визначених Законом України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi".

     Стаття 14. Система сповiщень щодо безпеки руху

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, спiльно з Нацiональним бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi забезпечує функцiонування системи обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху з метою сприяння збиранню iнформацiї про подiї, фактичнi чи потенцiйнi недолiки у забезпеченнi безпеки руху, а також з метою ухвалення Нацiональним бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi рiшення про проведення розслiдування подiї.

     Оператори iнфраструктури, оператори пiд'їзних колiй та перевiзники зобов'язанi надавати iнформацiю, визначену системою обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху, у порядку, визначеному законодавством.

     Перелiк подiй та обсяг iнформацiї щодо безпеки руху, якi пiдлягають обов'язковому сповiщенню, аналiзу та/або розслiдуванню, а також порядок сповiщення, аналiзу отриманої iнформацiї щодо безпеки руху та вжиття вiдповiдних профiлактичних заходiв визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, за погодженням iз Нацiональним бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi.

     Iнформацiя про подiї, надана в рамках системи обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху, пiдлягає внесенню до бази даних добровiльних i обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху, порядок ведення якої визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, за погодженням iз Нацiональним бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi. Внесення персональних даних до бази даних добровiльних i обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху заборонено.

     Iнформацiю, що мiститься в базi даних добровiльних i обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху, охороняють вiдповiдно до закону.

     2. Для сприяння збиранню iнформацiї про факти порушення вимог законодавства, що можуть створювати загрози безпецi руху, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, забезпечує функцiонування системи добровiльних сповiщень щодо безпеки руху. Добровiльнi сповiщення фiксують у рамках системи обов'язкових сповiщень щодо безпеки руху на нерегулярнiй основi.

     Система добровiльних сповiщень щодо безпеки руху надає кожнiй особi можливiсть поiнформувати центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, про випадки негативного характеру на залiзничному транспортi, якi були нею зафiксованi чи до яких вона була причетна.

     Стаття 15. Розслiдування залiзничних аварiйних подiй

     1. Усi подiї, якi згiдно iз законодавством вiднесенi до подiй iз серйозними наслiдками, iз рухомим складом резидентiв та нерезидентiв України, що сталися на територiї України, пiдлягають обов'язковому розслiдуванню Нацiональним бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi, яке створено вiдповiдно до закону та здiйснює свою дiяльнiсть безвiдносно до суб'єктiв, дiяльнiсть яких є об'єктом розслiдування.

     Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi, крiм подiй, визначених абзацом першим цiєї частини, має право розслiдувати за власною iнiцiативою iншi подiї, зокрема спричиненi технiчною несправнiстю структурних пiдсистем залiзничного транспорту або складових iнтероперабельностi, а також подiї, якi за iнших обставин могли бути класифiкованi як подiї iз серйозними наслiдками.

     2. Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi проводить розслiдування подiй з метою пiдвищення рiвня безпеки руху та запобiгання виникненню таких подiй у майбутньому i таке розслiдування не має на метi встановлення вини чи вiдповiдальностi. Будь-яке досудове розслiдування або адмiнiстративне провадження за фактами вчинення кримiнального або адмiнiстративного правопорушення проводять окремо вiд розслiдування подiй.

     Протягом 30 календарних днiв пiсля завершення розслiдування за його результатами Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi складає звiт про розслiдування подiї, який мiстить, зокрема, висновки i рекомендацiї щодо забезпечення безпеки руху, обов'язковi до врахування та виконання суб'єктами, яким адресовано звiт, у межах компетенцiї.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, iншi суб'єкти, яким протягом звiтного року було адресовано звiти про розслiдування подiй, щороку iнформують Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй про заходи, запланованi або вжитi ними для виконання рекомендацiй щодо забезпечення безпеки руху, у порядку та строки, що їх визначено законодавством.

     3. Органiзацiйно-правовi засади дiяльностi Нацiонального бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi визначено законом.

     Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi за своєю органiзацiйно-правовою структурою, порядком ухвалення рiшень не може бути пiдпорядковано або iншим чином залежати вiд органу, що видає сертифiкати авторизацiї та сертифiкати безпеки.

     Порядок розслiдування, класифiкацiї та облiку подiй, порядок складання звiту про розслiдування подiй та виконання зазначених у звiтi рекомендацiй щодо забезпечення безпеки руху, подiї, якi вiдповiдно до частини першої цiєї статтi розслiдує Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi, затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     4. Оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї, перевiзник, якi є резидентами України, проводить службове розслiдування подiї, що сталася на iнфраструктурi залiзничного транспорту та/або рухомому складi, якi вiн експлуатує, вiдповiдно до власної системи управлiння безпекою руху, безвiдносно до проведення розслiдування Нацiональним бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi.

     5. Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi пiд час проведення розслiдування подiї має право на:

     1) безперешкодний доступ до мiсця подiї та до пов'язаних з подiєю рухомого складу, вiдповiдної дiльницi та iнших об'єктiв iнфраструктури залiзничного транспорту, зокрема систем управлiння рухом i сигналiзацiї;

     2) фiксування свiдчень та вилучення на перiод проведення розслiдування подiї уламкiв, велико- та малогабаритних компонентiв iнфраструктури залiзничного транспорту та/або рухомого складу, його частин, що безпосередньо пов'язанi з подiєю, з метою їх вивчення або аналiзу;

     3) доступ до бортових записувальних пристроїв, обладнання для запису усних повiдомлень та реєстрацiї взаємодiї систем сигналiзацiї та контролю за рухом, використання їхнього змiсту;

     4) доступ на перiод розслiдування до будь-якої iншої iнформацiї чи документiв, пов'язаних iз подiєю, наявних у розпорядженнi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй безвiдносно до форми власностi.

     Нацiональне бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi має також iншi права, визначенi законом.

     Стаття 16. Захист об'єктiв залiзничного транспорту вiд актiв незаконного втручання

     1. Оператори iнфраструктури, перевiзники, оператори пiд'їзних колiй забезпечують транспортну безпеку та безпечне функцiонування власних об'єктiв залiзничного транспорту, а також з метою запобiгання вчиненню актiв незаконного втручання вживають заходiв для їх недопущення.

     2. З метою забезпечення транспортної безпеки оператори iнфраструктури, перевiзники, оператори пiд'їзних колiй вiдповiдно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, здiйснюють:

     1) категоризацiю за рiвнем ризику незаконного втручання власних об'єктiв залiзничного транспорту, що не вiднесенi до об'єктiв критичної iнфраструктури згiдно iз законодавством, але потребують додаткового захисту, затверджують перелiк таких об'єктiв;

     2) оцiнювання ризикiв, вразливостi, визначення та здiйснення заходiв щодо забезпечення належного рiвня транспортної безпеки на власних об'єктах;

     3) своєчасне виконання заходiв щодо захисту власних об'єктiв вiд актiв незаконного втручання у разi отримання iнформацiї про пiдвищення ймовiрностi їх виникнення;

     4) надання допомоги пасажирам та iншим особам, якi перебувають на об'єктах залiзничного транспорту, у разi вчинення акту незаконного втручання або виникнення надзвичайної ситуацiї, запобiгання втратi або пошкодженню майна внаслiдок вчинення акту незаконного втручання;

     5) невiдкладне iнформування у визначеному законодавством порядку вiдповiдних державних органiв про загрозу та/або вчинення акту незаконного втручання;

     6) сприяння виявленню, запобiганню та припиненню актiв незаконного втручання, встановленню причин i умов їх вчинення;

     7) призначення посадової особи (осiб) або утворення структурного пiдроздiлу (пiдроздiлiв), вiдповiдальних за питання транспортної безпеки, забезпечення пiдготовки осiб, на яких покладено функцiї з виконання завдань щодо транспортної безпеки.

     3. Питання захисту об'єктiв залiзничного транспорту, вiднесених згiдно iз законодавством до об'єктiв критичної iнфраструктури, регулюють закони України "Про критичну iнфраструктуру", "Про основнi засади забезпечення кiбербезпеки України" та iншi нормативно-правовi акти.

Роздiл IV.
ПРАВОВI ОСНОВИ IНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОСТI НА ЗАЛIЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТI

     Стаття 17. Iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi

     1. Систему залiзничного транспорту подiляють на структурнi та функцiональнi пiдсистеми залiзничного транспорту i складовi iнтероперабельностi вiдповiдно до вимог законодавства.

     До структурних пiдсистем залiзничного транспорту належать:

     1) iнфраструктура залiзничного транспорту;

     2) енергозабезпечення;

     3) колiйнi системи сигналiзацiї, централiзацiї, блокування та управлiння рухом поїздiв;

     4) поїзнi системи управлiння та сигналiзацiї;

     5) рухомий склад.

     До функцiональних пiдсистем залiзничного транспорту належать:

     1) функцiонування та управлiння рухом;

     2) технiчне обслуговування;

     3) iнтегрованi iнформацiйнi та програмнi засоби для обслуговування та перевезення пасажирiв i вантажiв.

     2. Кожна пiдсистема залiзничного транспорту або складова iнтероперабельностi має забезпечувати iнтероперабельнiсть та вiдповiдати вимогам технiчних регламентiв у сферi залiзничного транспорту i технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi.

     До пiдсистем залiзничного транспорту, що задiянi в мiжнародному сполученнi, застосовують правила чинних мiжнародних договорiв України та актiв мiжнародних органiзацiй у сферi залiзничного транспорту, учасником яких є Україна. Технiчнi регламенти у сферi залiзничного транспорту i технiчнi специфiкацiї iнтероперабельностi застосовують до таких пiдсистем залiзничного транспорту в частинi, що не суперечить мiжнародним правилам. Якщо пiдсистема залiзничного транспорту або складова iнтероперабельностi задiяна в мiжнародному сполученнi за участю держав - членiв Європейського Союзу, вони мають також вiдповiдати технiчним специфiкацiям iнтероперабельностi.

     Вимоги технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi можуть частково або в повному обсязi не застосовуватися до нових пiдсистем залiзничного транспорту, а також до iснуючих пiдсистем залiзничного транспорту або складових iнтероперабельностi, якщо їх застосування становить загрозу економiчнiй життєздатностi цiєї пiдсистеми в iснуючiй системi залiзничного транспорту та/або iнтероперабельностi системи залiзничного транспорту, а також у разi необхiдностi швидкого вiдновлення пiдсистем залiзничного транспорту та/або складових iнтероперабельностi у зв'язку з виникненням подiї, надзвичайної ситуацiї чи внаслiдок воєнних дiй.

     Перелiк iнших випадкiв незастосування всiх або частини вимог технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi до пiдсистем залiзничного транспорту та/або складової iнтероперабельностi, визначають у технiчних специфiкацiях iнтероперабельностi.

     Iнформацiя про винятки iз застосування технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi, визначенi абзацами третiм i четвертим цiєї частини, публiкується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, на своєму офiцiйному вебсайтi. У разi якщо виняток iз застосування технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi стосується пiдсистеми залiзничного транспорту та/або складової iнтероперабельностi залiзничного транспорту, що використовується для мiжнародного сполучення з державами - членами Європейського Союзу, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, надає таку iнформацiю Агентству Європейського Союзу з питань залiзниць (European Union Agency for Railways, ERA) згiдно з мiжнародним договором.

     Стаття 18. Авторизацiя структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку)

     1. Усi структурнi пiдсистеми залiзничного транспорту пiсля будiвництва (створення) або реконструкцiї (модернiзацiї), у процесi яких до таких пiдсистем внесено iстотнi змiни, до початку експлуатацiї чи надання на ринку мають бути авторизованi для введення в експлуатацiю (надання на ринку) у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Для рухомого складу може бути здiйснена авторизацiя для введення в експлуатацiю (надання на ринку) типу (моделi, серiї) рухомого складу у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, здiйснює авторизацiю структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку).

     3. З метою авторизацiї структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) виробник залiзничної продукцiї, оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї (якщо на пiд'їзну колiю може бути здiйснено вихiд тягового рухомого складу, експлуатацiю якого здiйснюють також на залiзничних колiях загального користування), перевiзник або оператор рухомого складу (далi у цiй статтi - заявник) подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     1) заяву про авторизацiю структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) за встановленою формою;

     2) документи про вiдповiднiсть пiдсистеми залiзничного транспорту вимогам технiчних регламентiв у сферi залiзничного транспорту, технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi;

     3) декларацiю про оцiнювання ризикiв.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, протягом 90 календарних днiв з дня надходження заяви про авторизацiю структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України:

     1) проводить аналiз поданих заявником документiв, перевiряє достовiрнiсть i повноту вiдомостей та у разi неподання заявником усiх документiв, визначених частиною третьою цiєї статтi, або порушення вимог, встановлених цiєю статтею i технiчними регламентами у сферi залiзничного транспорту, технiчними специфiкацiями iнтероперабельностi до зазначених документiв, ухвалює рiшення про залишення заяви без руху з надсиланням заявнику вiдповiдного повiдомлення згiдно iз Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) ухвалює рiшення про авторизацiю структурної пiдсистеми залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) або про вiдмову в авторизацiї за наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав:

     неусунення недолiкiв, зазначених у повiдомленнi про залишення заяви без руху, в порядку та строк, що їх визначено Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     виявлення в документах, поданих заявником, недостовiрних вiдомостей (крiм технiчних помилок);

     встановлення факту невiдповiдностi структурної пiдсистеми залiзничного транспорту вимогам технiчних регламентiв у сферi залiзничного транспорту та/або технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi;

     3) у разi прийняття рiшення про авторизацiю структурної пiдсистеми залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) вносить структурну пiдсистему залiзничного транспорту до вiдповiдного реєстру (Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту, Реєстру залiзничного рухомого складу) та повiдомляє про це заявника протягом трьох робочих днiв;

     4) у разi прийняття рiшення про вiдмову в авторизацiї структурної пiдсистеми залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) протягом трьох робочих днiв повертає заявнику документи разом з обґрунтуванням причини вiдмови.

     У разi усунення заявником причин, що стали пiдставою для вiдмови в авторизацiї структурної пiдсистеми залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку), центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, здiйснює розгляд повторно поданих документiв протягом 20 календарних днiв з дня їх надходження.

     5. Авторизацiя структурної пiдсистеми залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) є платною публiчною послугою, розмiр плати за надання якої визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Форму рiшення про авторизацiю структурної пiдсистеми залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     6. Iнформацiя про ухваленi рiшення про авторизацiю структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку), документи про вiдповiднiсть, на пiдставi яких ухвалено вiдповiднi рiшення, а також про суб'єктiв, якi їх видали, пiдлягає внесенню до вiдповiдного реєстру (Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту, Реєстру залiзничного рухомого складу) протягом п'яти робочих днiв з дня ухвалення рiшення.

     7. Спори з питань авторизацiї структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку) вирiшують у порядку, визначеному Законом України "Про адмiнiстративну процедуру", та/або в судовому порядку.

     Стаття 19. Основнi вимоги до залiзничного рухомого складу

     1. Рухомий склад має вiдповiдати вимогам технiчних регламентiв, технiчних специфiкацiй iнтероперабельностi та iнших нормативно-правових актiв i бути авторизованим для введення в експлуатацiю (надання на ринку).

     Обладнання та iншi технiчнi засоби, якi постачаються залiзничному транспорту, мають вiдповiдати вимогам безпеки руху, схоронностi вантажiв, екологiчної, техногенної та пожежної безпеки, законодавства про охорону працi, а якщо вони охопленi дiєю вiдповiдних технiчних регламентiв - також мати документ про вiдповiднiсть, передбачений цими технiчними регламентами.

     2. Iнформацiя про рухомий склад пiдлягає внесенню до Реєстру залiзничного рухомого складу, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту. Порядок ведення Реєстру залiзничного рухомого складу затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту. Iнформацiю для внесення до Реєстру залiзничного рухомого складу надають власники або оператори рухомого складу, виробники рухомого складу та суб'єкти, вiдповiдальнi за технiчне обслуговування.

     Експлуатацiю рухомого складу допускають за умови внесення вiдомостей про нього до Реєстру залiзничного рухомого складу, зокрема вiдомостей про суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування кожної одиницi рухомого складу. У разi авторизацiї для введення в експлуатацiю (надання на ринку) типу (моделi, серiї) рухомого складу вiдповiдно до статтi 18 цього Закону вiдповiдну iнформацiю вносять до Реєстру залiзничного рухомого складу.

     Пiд час внесення вiдомостей до Реєстру залiзничного рухомого складу кожнiй одиницi рухомого складу присвоюють унiкальний iдентифiкацiйний номер у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     Iнформацiю з Реєстру залiзничного рухомого складу щодо рухомого складу, що використовується для мiжнародного сполучення з державами - членами Європейського Союзу, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, подає до Агентства Європейського Союзу з питань залiзниць (European Union Agency for Railways, ERA) для внесення її до реєстрiв, ведення яких Агентство забезпечує на пiдставi мiжнародних угод.

     3. Пiсля спливу строку експлуатацiї (служби) рухомого складу, встановленого виробником, строк його експлуатацiї може бути продовжений вiдповiдно до Порядку продовження строку служби (експлуатацiї) рухомого складу, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     Строк експлуатацiї (служби) рухомого складу пiсля спливу строку, встановленого виробником, продовжують iнспекцiйнi органи, акредитованi вiдповiдно до Закону України "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi" як третя незалежна сторона, сфера акредитацiї яких охоплює роботи з проведення дiагностичних операцiй, спрямованих на продовження строку експлуатацiї рухомого складу, вiдповiдно до Порядку продовження строку служби (експлуатацiї) рухомого складу.

     Контроль за дотриманням вимог щодо продовження строку експлуатацiї (служби) рухомого складу здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, у порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

Роздiл V.
ТЕХНIЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ РУХОМОГО СКЛАДУ

     Стаття 20. Суб'єкти, вiдповiдальнi за технiчне обслуговування

     1. Технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу здiйснюють суб'єкти, вiдповiдальнi за технiчне обслуговування, для пiдтримання його у належному технiчному та безпечному станi, а також для забезпечення визначених виробником технiчних характеристик пiд час використання, зберiгання або утримання протягом перiоду експлуатацiї.

     2. Суб'єкти, вiдповiдальнi за технiчне обслуговування, створюють i забезпечують функцiонування системи технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, що складається з таких функцiй:

     1) функцiя з управлiння, що забезпечує контроль та координацiю iнших функцiй системи технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, визначених пунктами 2 - 4 цiєї частини, а також безпечний стан рухомого складу;

     2) функцiя з документальної пiдтримки технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, що забезпечує управлiння документацiєю з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, включно з управлiнням документами на основi проектних i експлуатацiйних даних, а також продуктивностi та ефективностi дiяльностi з урахуванням накопиченого досвiду;

     3) функцiя з управлiння технiчним обслуговуванням та ремонтом рухомого складу, що забезпечує вилучення рухомого складу для виконання технiчного обслуговування та ремонту i повернення його до роботи пiсля завершення вiдповiдних робiт;

     4) функцiя з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, що забезпечує виконання робiт з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу (його складових) та оформлення документацiї про передання його (їх) в експлуатацiю.

     Суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, безпосередньо виконує функцiю, визначену пунктом 1 цiєї частини, а функцiї, визначенi пунктами 2 - 4 цiєї частини, може виконувати безпосередньо або передати їх (деяких iз них) для виконання iншим суб'єктом господарювання (пiдрядником) на договiрних засадах, про що не пiзнiш як за п'ять робочих днiв до дня передання письмово повiдомляє центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, несе вiдповiдальнiсть за результати виконання функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, переданих iншим суб'єктам господарювання (пiдрядникам), та зобов'язаний створити i забезпечити функцiонування системи монiторингу виконання вiдповiдних робiт.

     Суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, до моменту передання виконання функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, визначених пунктами 2 - 4 цiєї частини, або деяких iз них має право вимагати вiд суб'єкта господарювання (пiдрядника), якому передає виконання таких функцiй, пiдтвердження наявностi дiючого свiдоцтва про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, виданого вiдповiдно до статтi 21 цього Закону.

     3. Суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, зобов'язаний:

     1) мати дiюче свiдоцтво про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу;

     2) мати систему технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, включно з оцiнюванням ризикiв, пов'язаних з технiчним обслуговуванням та ремонтом рухомого складу, зокрема ризикiв, що безпосередньо виникають внаслiдок операцiйних процесiв та дiяльностi iнших органiзацiй чи осiб;

     3) мати план технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, погоджений замовником;

     4) iнформувати замовника (перевiзника, оператора рухомого складу, оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї, якi експлуатують рухомий склад), виробникiв рухомого складу про виявленi особливi випадки, пов'язанi з безпекою, i про результати технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу (крiм випадкiв зношення);

     5) щороку подавати звiт про свою дiяльнiсть до органу, що видав свiдоцтво про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу;

     6) забезпечити доступ до iнформацiї про свою дiяльнiсть, мiсцезнаходження об'єктiв, на яких здiйснюють технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, свої контактнi данi та реквiзити на власному вебсайтi. У перiод дiї воєнного стану доступ до iнформацiї про мiсцезнаходження об'єктiв, на яких здiйснюють технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, може бути обмежено.

     4. Суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, має право:

     1) виконувати всi функцiї з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу або деякi з них;

     2) застосовувати систему сертифiкацiї на добровiльнiй основi (для суб'єктiв, що виконують функцiї, визначенi пунктами 2 - 4 частини другої цiєї статтi);

     3) отримувати iнформацiю про експлуатацiю рухомого складу вiд перевiзника, оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї або через власника чи оператора рухомого складу.

     Стаття 21. Призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування, та розширення сфери їх призначення

     1. Суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування, призначає центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Вимоги до суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування, порядок видачi, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу (далi - свiдоцтво про призначення), розширення та скорочення сфери призначення, форми свiдоцтва про призначення, заяв про призначення, про видачу (поновлення, припинення дiї) свiдоцтва про призначення (далi - заява про призначення), про розширення або скорочення сфери призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, визначає Порядок призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу (далi - Порядок призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування), затверджений Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Суб'єкт господарювання може бути призначений суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, за умови що вiн:

     1) є юридичною особою - резидентом України безвiдносно до форми власностi;

     2) має основнi засоби та матерiально-технiчну базу, необхiднi для виконання функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, органiзацiйну структуру та квалiфiкований персонал, достатнiй для виконання обсягiв робiт з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, що вiдповiдають вимогам, визначеним Порядком призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування;

     3) має технiчну та/або юридичну можливiсть доступу (має доступ або уклав договiр про отримання такого доступу в майбутньому, але не пiзнiше дня початку здiйснення функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу) до iнформацiї, яку мiстить Реєстр залiзничного рухомого складу;

     4) має юридичнi та/або технiчнi можливостi вилучення рухомого складу для проведення технiчного обслуговування та ремонту i повернення його до роботи.

     3. Суб'єкт господарювання, що претендує на призначення суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування (далi у цiй статтi - заявник), подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, разом iз супровiдним листом:

     1) заяву про призначення за встановленою формою;

     2) опис функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу з урахуванням типiв рухомого складу, щодо яких заявник заявляє про свою компетентнiсть;

     3) документи, що пiдтверджують право власностi або оренди на виробниче примiщення та матерiально-технiчну базу (за вiдсутностi вiдповiдних вiдомостей у нацiональних електронних iнформацiйних ресурсах);

     4) документи, що пiдтверджують квалiфiкацiю персоналу щодо функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу i типiв рухомого складу;

     5) технiчний файл, що мiстить технiчну документацiю, та файл опису технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу;

     6) документ, що пiдтверджує можливiсть доступу заявника до iнформацiї, що мiститься в Реєстрi залiзничного рухомого складу;

     7) затверджену систему технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, включно з оцiнюванням ризикiв, та декларацiю з оцiнювання ризикiв;

     8) копiї договорiв (за потреби), укладених з iншими суб'єктами господарювання про виконання функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, визначених пунктами 2 - 4 частини другої статтi 20 цього Закону, або їх частини.

     Копiї документiв засвiдчують власноручним пiдписом або квалiфiкованим електронним пiдписом керiвника заявника чи уповноваженої особи заявника.

     У разi неподання заявником усiх документiв, необхiдних для призначення суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, або порушення вимог цiєї статтi центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, залишає заяву про призначення без руху та надсилає заявнику вiдповiдне повiдомлення згiдно iз Законом України "Про адмiнiстративну процедуру". У разi неусунення недолiкiв у порядку та строк, що визначенi Законом України "Про адмiнiстративну процедуру", центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва про призначення та надсилає заявнику вiдповiдне повiдомлення iз зазначенням пiдстави вiдмови.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, протягом 120 календарних днiв з дня одержання заяви про призначення та доданих до неї документiв за результатами аналiзу поданих документiв та виїзної перевiрки заявника на вiдповiднiсть вимогам, визначеним Порядком призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування, ухвалює рiшення про призначення заявника суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, яке оформлює наказом, та видає заявнику свiдоцтво про призначення або рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва про призначення. У разi прийняття рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва про призначення центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, надсилає заявнику вiдповiдне повiдомлення iз зазначенням пiдстави вiдмови.

     5. Iнформацiя про суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування, пiдлягає внесенню до Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Порядок ведення Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, присвоює призначеному суб'єкту, вiдповiдальному за технiчне обслуговування, iдентифiкацiйний номер, який зазначають у Реєстрi суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу. Посилання на Реєстр суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, розмiщують на вебсайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Кожному призначеному суб'єкту, вiдповiдальному за технiчне обслуговування, присвоюють один iдентифiкацiйний номер безвiдносно до того, видають суб'єкту нове свiдоцтво про призначення чи дiю виданого свiдоцтва про призначення такого суб'єкта було припинено.

     7. У свiдоцтвi про призначення зазначають:

     1) найменування та мiсцезнаходження суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, його iдентифiкацiйний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань;

     2) iдентифiкацiйний номер суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування;

     3) обсяг сфери призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, щодо типiв рухомого складу.

     8. Свiдоцтво про призначення видають строком на п'ять рокiв з дня ухвалення вiдповiдного рiшення центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту. Iнформацiю про це вносять до Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу.

     За видачу свiдоцтва про призначення на здiйснення всiх функцiй, визначених пунктами 1 - 4 частини другої статтi 20 цього Закону, справляють плату у розмiрi 20 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому видають свiдоцтво про призначення.

     За видачу свiдоцтва про призначення на здiйснення окремих функцiй, визначених пунктами 1 - 3 частини другої статтi 20 цього Закону, справляють плату у розмiрi п'яти прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому надають свiдоцтво про призначення, за кожну з таких функцiй.

     За видачу свiдоцтва про призначення на здiйснення функцiї, визначеної пунктом 4 частини другої статтi 20 цього Закону, справляють плату у розмiрi 10 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому видають свiдоцтво про призначення.

     9. Пiдставами для вiдмови у видачi свiдоцтва про призначення є:

     1) неусунення недолiкiв, зазначених у повiдомленнi про залишення заяви про призначення без руху, у порядку та строк, що визначенi Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) виявлення в поданих документах недостовiрних вiдомостей (крiм технiчних помилок);

     3) встановлення за результатами перевiрки заявника невiдповiдностi вимогам до основних засобiв та матерiально-технiчної бази, а також до персоналу, задiяного у технiчному обслуговуваннi та ремонтi рухомого складу;

     4) вiдмова заявника або суб'єкта господарювання, з яким заявник спiвпрацює з питання виконання функцiй, визначених пунктами 2 - 4 частини другої статтi 20 цього Закону, у допуску уповноважених осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, та/або фахiвцiв, залучених ним до проведення перевiрки такого заявника (суб'єкта), або ненадання заявником документiв для перевiрки, про що уповноваженi особи, якi проводять перевiрку, склали акт;

     5) невiдповiднiсть заявника iншим вимогам частини другої цiєї статтi.

     У разi усунення заявником причин, що стали пiдставою для вiдмови у видачi свiдоцтва про призначення, йому видають свiдоцтво про призначення у порядку та строк, що визначенi частиною четвертою цiєї статтi.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, залишає заяву про призначення, подану з порушенням зазначеного строку, без розгляду, про що повiдомляє заявника не пiзнiше 10 робочих днiв з дня надходження заяви та доданих документiв.

     10. Розширення сфери призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, щодо типiв рухомого складу здiйснюють у порядку та строки, визначенi цiєю статтею для видачi або вiдмови у видачi свiдоцтва про призначення, з урахуванням таких особливостей:

     1) призначений суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, заяву про розширення сфери призначення за формою, визначеною Порядком призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування;

     2) опис сфери призначення охоплює всi типи рухомого складу з урахуванням заявленого розширення сфери призначення;

     3) документи, визначенi частиною третьою цiєї статтi, стосуються лише розширення сфери призначення.

     У разi ухвалення рiшення про розширення сфери призначення центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, видає наказ про розширення сфери призначення та видає призначеному суб'єкту, вiдповiдальному за технiчне обслуговування, свiдоцтво про призначення iз змiнами, пов'язаними з розширенням сфери призначення.

     За розширення сфери призначення та видачу свiдоцтва про призначення iз змiнами, пов'язаними з розширенням сфери призначення, справляють плату у розмiрi плати за видачу свiдоцтва про призначення на виконання вiдповiдних функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, яких стосується розширення сфери призначення, визначеної частиною восьмою цiєї статтi.

     Стаття 22. Призупинення та поновлення дiї свiдоцтва про призначення, скорочення сфери призначення, припинення дiї свiдоцтва про призначення

     1. У разi якщо за результатами планової або позапланової перевiрки суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, встановлено факт або пiдтверджено одержану iнформацiю про те, що такий суб'єкт не вiдповiдає вимогам для призначення або не виконує своїх обов'язкiв, за умови невиконання таким суб'єктом розпорядчого документа про усунення виявленої невiдповiдностi в повному обсязi та у встановлений строк, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення, яке оформлює наказом, про застосування заходу реагування у видi:

     1) призупинення дiї свiдоцтва про призначення в межах усiєї сфери призначення або в частинi, що стосується певного типу рухомого складу в межах сфери призначення, - якщо суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, може усунути виявлену невiдповiднiсть чи забезпечити виконання своїх обов'язкiв до моменту усунення виявленої невiдповiдностi;

     2) скорочення сфери призначення - якщо виявлений факт невiдповiдностi чи невиконання обов'язкiв стосується деяких типiв рухомого складу в межах сфери призначення та суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, не має можливостi усунути виявлену невiдповiднiсть чи забезпечити виконання своїх обов'язкiв;

     3) припинення дiї свiдоцтва про призначення - якщо виявлений факт невiдповiдностi чи невиконання обов'язкiв стосується всiєї сфери призначення та суб'єкт, вiдповiдальний за технiчне обслуговування, не має можливостi усунути виявлену невiдповiднiсть чи забезпечити виконання своїх обов'язкiв.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, крiм пiдстави, визначеної пунктом 3 частини першої цiєї статтi, також застосовує захiд реагування у видi припинення дiї свiдоцтва про призначення за наявностi хоча б однiєї з таких пiдстав:

     1) подання суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, заяви про припинення дiї свiдоцтва про призначення за власним бажанням;

     2) закiнчення строку дiї свiдоцтва про призначення;

     3) лiквiдацiя суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування;

     4) виявлення у заявi про призначення, розширення сфери призначення та у доданих до неї документах недостовiрних вiдомостей (крiм технiчних помилок), про що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, склала акт;

     5) вiдмова суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, та/або iншого суб'єкта господарювання, з яким вiн спiвпрацює з питання виконання функцiй, визначених пунктами 2 - 4 частини другої статтi 20 цього Закону, у допуску уповноважених осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, та/або фахiвцiв, залучених ним до проведення планової або позапланової перевiрки такого суб'єкта, з пiдстав, не визначених законодавством, про що уповноваженi особи, якi проводять перевiрку, склали акт;

     6) встановлення факту здiйснення суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, дiяльностi з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу щодо всiєї сфери призначення чи деяких типiв рухомого складу в межах сфери призначення, щодо якої (яких) згiдно з пунктом 1 частини першої чи частиною третьою цiєї статтi призупинено дiю свiдоцтва про призначення, про що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, склала акт;

     7) встановлення пiд час планової або позапланової перевiрки факту виконання суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, поза сферою призначення функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, якi можуть виконуватися за умови призначення, про що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, склала акт;

     8) встановлення пiд час планової або позапланової перевiрки факту залучення суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, до виконання функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу iнших суб'єктiв господарювання без повiдомлення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, вiдповiдно до частини другої статтi 20 цього Закону, про що уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, склала акт;

     9) непоновлення дiї свiдоцтва про призначення протягом одного року з дня призупинення його дiї, але не бiльше строку дiї вiдповiдного свiдоцтва про призначення;

     10) наявнiсть судового рiшення про припинення дiї свiдоцтва про призначення.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, призупиняє дiю свiдоцтва про призначення в межах усiєї сфери призначення чи щодо деяких типiв рухомого складу або скорочує сферу призначення у разi:

     1) подання суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, заяви про припинення дiї свiдоцтва про призначення або про скорочення сфери призначення за власним бажанням;

     2) встановлення факту закiнчення строку дiї документiв, доданих суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, до заяви про призначення чи розширення сфери призначення, про що посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, склала акт та повiдомила такого суб'єкта;

     3) встановлення факту розiрвання договору, укладеного суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, з iншим суб'єктом господарювання, про виконання функцiй, визначених пунктами 2 - 4 частини другої статтi 20 цього Закону, або їх частин, за вiдсутностi iнших договорiв щодо забезпечення виконання таких функцiй або подання суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, iнформацiї про самостiйне виконання таких функцiй;

     4) неподання суб'єктом, вiдповiдальним за технiчне обслуговування, до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, iнформацiї про змiни у вiдомостях, зазначених у поданих документах, необхiдних для видачi свiдоцтва про призначення, протягом одного мiсяця з дня настання таких змiн.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, поновлює дiю свiдоцтва про призначення в межах усiєї сфери призначення чи щодо деяких типiв рухомого складу в межах сфери призначення у разi встановлення (пiдтвердження) за результатами позапланової перевiрки, проведеної за заявою суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, факту його вiдповiдностi вимогам до призначених органiв у межах усiєї сфери призначення чи в частинi, щодо якої згiдно з частиною третьою цiєї статтi призупинено дiю свiдоцтва про призначення.

     За поновлення дiї свiдоцтва про призначення, виготовлення його дублiката справляють плату у розмiрi половини розмiру плати за видачу свiдоцтва про призначення на виконання вiдповiдних функцiй з технiчного обслуговування та ремонту рухомого складу, визначеної частиною восьмою статтi 21 цього Закону.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, видає наказ про призупинення чи поновлення дiї свiдоцтва про призначення, скорочення сфери призначення або припинення дiї свiдоцтва про призначення не пiзнiше 20 календарних днiв з дня настання пiдстави для виконання вiдповiдних дiй.

     Iнформацiю про призупинення чи поновлення дiї свiдоцтва про призначення, скорочення сфери призначення або припинення дiї свiдоцтва про призначення вносять до Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, протягом одного робочого дня пiсля ухвалення вiдповiдного рiшення.

     Дiя свiдоцтва про призначення є призупиненою або припиненою, а сфера призначення - скороченою з дня ухвалення вiдповiдного рiшення центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Водночас з виданням наказу про скорочення сфери призначення центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, видає суб'єкту, вiдповiдальному за технiчне обслуговування, свiдоцтво про призначення iз змiнами щодо скорочення сфери призначення.

     Призупинення дiї свiдоцтва про призначення, скорочення сфери призначення, припинення дiї свiдоцтва про призначення здiйснюють безоплатно.

     6. Рiшення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспортну, про призупинення дiї свiдоцтва про призначення, скорочення сфери призначення, припинення дiї свiдоцтва про призначення у день ухвалення доводять до вiдома суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування, з обґрунтуванням пiдстав. Такi рiшення можуть бути оскарженi в порядку, визначеному Законом України "Про адмiнiстративну процедуру", та/або в судовому порядку.

Роздiл VI.
ПIДГОТОВКА ТА ДОПУСК ДО РОБОТИ ПЕРСОНАЛУ ЗАЛIЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

     Стаття 23. Допуск до роботи машинiстiв

     1. До керування тяговим рухомим складом допускають машинiстiв, якi досягли 18-рiчного вiку, пройшли навчання, успiшно склали iспити на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi, пройшли перевiрку на професiйно-психологiчну придатнiсть та перевiрку на вiдповiднiсть медичним вимогам, отримали свiдоцтво машинiста та один або кiлька сертифiкатiв машинiста.

     До керування тяговим рухомим складом, що здiйснює перевезення у мiжнародному сполученнi, допускають машинiстiв, якi досягли 20-рiчного вiку та вiдповiдають вимогам, зазначеним в абзацi першому цiєї статтi.

     2. Порядок пiдготовки, пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки машинiстiв локомотивiв / поїздiв, складення iспитiв, видачi, оновлення, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва машинiста (далi - Порядок пiдготовки машинiстiв) затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв здiйснюють навчальнi центри, визнанi вiдповiдно до цього Закону.

     Iспити на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi (теоретичний, практичний) для видачi та оновлення свiдоцтва машинiста проводять екзаменатори, призначенi центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту. Для забезпечення об'єктивностi та неупередженостi екзаменатор не має права проводити iспит для машинiста, у професiйнiй пiдготовцi, перепiдготовцi якого вiн безпосередньо брав участь. Вимоги до квалiфiкацiї, професiйної компетентностi екзаменаторiв та порядок їх призначення визначає Порядок пiдготовки машинiстiв. Iнформацiя про екзаменаторiв пiдлягає оприлюдненню на офiцiйному вебсайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Свiдоцтво машинiста є власнiстю машинiста.

     Строк дiї свiдоцтва машинiста становить 10 рокiв. Для оновлення свiдоцтва машинiста, строк дiї якого спливає, машинiст складає iспити на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi не пiзнiш як за три мiсяцi до спливу строку дiї свiдоцтва машинiста, а також проходить перевiрку на професiйно-психологiчну придатнiсть та перевiрку на вiдповiднiсть медичним вимогам вiдповiдно до Порядку пiдготовки машинiстiв.

     У разi оновлення строк дiї свiдоцтва машинiста продовжують на наступнi 10 рокiв.

     3. Для отримання свiдоцтва машинiста особа подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     1) письмову заяву iз зазначенням прiзвища, власного iменi, по батьковi, якщо iнше не випливає iз закону або звичаю нацiональної меншини, до якої вона належить, та мiсця проживання;

     2) копiї документiв, що посвiдчують особу та пiдтверджують громадянство України, або копiї сторiнок документа, що посвiдчує особу iноземця чи особу без громадянства (для зазначених осiб), якi мiстять вiдомостi про власне iм'я, прiзвище, дату народження власника та його фотокартку;

     3) копiї документiв про освiту вiдповiдно до професiйних стандартiв;

     4) документи, що пiдтверджують проходження повного курсу навчання за вiдповiдними програмами та складення iспитiв на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi, визначенi Порядком пiдготовки машинiстiв;

     5) документи, що пiдтверджують вiдповiднiсть вимогам щодо професiйно-психологiчної придатностi та медичним вимогам;

     6) копiю документа про сплату адмiнiстративного збору.

     Для оновлення або виготовлення дублiката свiдоцтва машинiста, внесення змiн до свiдоцтва машинiста машинiст подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     а) письмову заяву iз зазначенням прiзвища, власного iменi, по батьковi, якщо iнше не випливає iз закону або звичаю нацiональної меншини, до якої вiн належить, та мiсця проживання;

     б) копiї документiв, що посвiдчують особу та пiдтверджують громадянство України, або копiї сторiнок документа, що посвiдчує особу iноземця чи особу без громадянства (для зазначених осiб), якi мiстять вiдомостi про власне iм'я, прiзвище, дату народження власника та його фотокартку;

     в) дiюче свiдоцтво машинiста;

     г) документи, що пiдтверджують необхiднiсть внесення змiн до свiдоцтва машинiста вiдповiдно до Порядку пiдготовки машинiстiв, - у разi внесення змiн до свiдоцтва машинiста;

     ґ) документи, що пiдтверджують успiшне складення iспитiв на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi та проходження перевiрки на професiйно-психологiчну придатнiсть та перевiрки на вiдповiднiсть медичним вимогам вiдповiдно до Порядку пiдготовки машинiстiв, - у разi оновлення свiдоцтва машинiста;

     д) копiю документа про сплату адмiнiстративного збору.

     Заяву та доданi до неї документи подають у паперовiй або електроннiй формi до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Не вимагається подання копiй документiв, зазначених у пунктах 2 i 3 (для отримання свiдоцтва машинiста), пунктi "б" (для оновлення або виготовлення дублiката свiдоцтва машинiста) цiєї частини, якщо такi документи наявнi в нацiональних електронних iнформацiйних ресурсах. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, одержує такi документи в порядку, визначеному статтею 5 Закону України "Про особливостi надання публiчних (електронних публiчних) послуг".

     У разi неподання кандидатом у машинiсти всiх документiв, необхiдних для видачi свiдоцтва машинiста, або порушення вимог цiєї статтi центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про залишення заяви без руху та надсилає кандидату в машинiсти вiдповiдне повiдомлення згiдно iз Законом України "Про адмiнiстративну процедуру".

     4. Видача, оновлення, виготовлення дублiката свiдоцтва машинiста, внесення змiн до свiдоцтва машинiста є платними адмiнiстративними послугами, якi надає центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Адмiнiстративний збiр за видачу свiдоцтва машинiста справляється у розмiрi одного прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого на 1 сiчня року, в якому видано свiдоцтво машинiста.

     Адмiнiстративний збiр за оновлення, виготовлення дублiката свiдоцтва машинiста, внесення змiн до свiдоцтва машинiста справляється у розмiрi 0,5 прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого на 1 сiчня року, в якому здiйснено оновлення, виготовлення дублiката свiдоцтва машинiста, внесено змiни до свiдоцтва машинiста.

     Сума адмiнiстративного збору, сплаченого кандидатом у машинiсти, машинiстом, може бути компенсована його роботодавцем у порядку, визначеному колективним договором, а в разi неукладення колективного договору - у порядку, визначеному частиною другою статтi 97 Кодексу законiв про працю України.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про видачу свiдоцтва машинiста або про вiдмову у видачi протягом 30 календарних днiв з дня надходження всiх документiв, визначених цим Законом.

     Строки надання центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, iнших адмiнiстративних послуг, визначених частиною другою цiєї статтi, якi визначає Порядок пiдготовки машинiстiв, не можуть перевищувати 30 календарних днiв з дня надходження всiх документiв, визначених цим Законом.

     6. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва машинiста, якщо:

     1) кандидат у машинiсти не усунув недолiки, зазначенi у повiдомленнi про залишення заяви без руху, у порядку та строк, що їх визначено Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) поданi документи мiстять недостовiрнi вiдомостi або є недiйсними;

     3) кандидат у машинiсти не досяг вiку, визначеного частиною першою цiєї статтi;

     4) кандидат у машинiсти не склав iспити на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi, не пройшов перевiрки на професiйно-психологiчну придатнiсть та на вiдповiднiсть медичним вимогам.

     Рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва машинiста оформлюють письмово, з обов'язковим зазначенням причини вiдмови. Таке рiшення може бути оскаржено в порядку адмiнiстративного оскарження та/або до суду в порядку, визначеному законом.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про вiдмову в оновленнi свiдоцтва машинiста, якщо:

     1) машинiст не усунув недолiки, зазначенi у повiдомленнi про залишення заяви без руху, у порядку та строк, що їх визначено Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) поданi документи мiстять недостовiрнi вiдомостi або є недiйсними;

     3) машинiст не склав iспити на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi, не пройшов перевiрки на професiйно-психологiчну придатнiсть та на вiдповiднiсть медичним вимогам.

     Рiшення про вiдмову в оновленнi свiдоцтва машинiста оформлюють письмово, з обов'язковим зазначенням причини вiдмови. Таке рiшення може бути оскаржено машинiстом у порядку адмiнiстративного оскарження та/або до суду в порядку, визначеному законом.

     8. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, призупиняє дiю свiдоцтва машинiста до 30 календарних днiв у разi:

     1) порушення машинiстом вимог нормативно-правових актiв у сферi безпеки руху на залiзничному транспортi, системи управлiння безпекою руху;

     2) виявлення факту тимчасової непридатностi машинiста до роботи за станом здоров'я або внаслiдок впливу речовини, яка впливає на концентрацiю, увагу чи поведiнку машинiста.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, призупиняє дiю свiдоцтва машинiста до 30 календарних днiв також у разi виявлення факту невiдповiдностi особи, якiй видано вiдповiдний документ, вимогам, визначеним частинами першою i третьою цiєї статтi.

     У разi неусунення обставин, що стали пiдставою для призупинення дiї свiдоцтва машинiста, протягом строку такого призупинення центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, припиняє дiю свiдоцтва машинiста.

     Вiдомостi про призупинення, припинення дiї свiдоцтва машинiста пiдлягають внесенню до Реєстру виданих свiдоцтв машинiста протягом наступного робочого дня пiсля ухвалення вiдповiдного рiшення центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Рiшення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, про призупинення, припинення дiї свiдоцтва машинiста може бути оскаржено машинiстом у порядку адмiнiстративного оскарження та/або до суду в порядку, визначеному законом.

     9. Для керування тяговим рухомим складом на певних дiльницях iнфраструктури залiзничного транспорту та конкретним рухомим складом машинiст, який має свiдоцтво машинiста, має пройти пiдготовку та перевiрку професiйних знань i компетентностей та отримати сертифiкат машинiста, що його надає перевiзник, оператор iнфраструктури або оператор пiд'їзної колiї.

     У випадках, визначених Порядком пiдготовки машинiстiв, допуск до керування тяговим рухомим складом на певних дiльницях iнфраструктури залiзничного транспорту надають машинiсту, який не має вiдповiдного сертифiката машинiста, за умови перебування поруч з ним пiд час керування рухомим складом iншого машинiста, який має дiючий сертифiкат машинiста для вiдповiдних дiльниць iнфраструктури залiзничного транспорту.

     Вимоги до професiйних знань i компетентностей для отримання сертифiката машинiста визначає Порядок пiдготовки машинiстiв. Порядок пiдготовки та перевiрки професiйних знань, порядок видачi, доповнення, призупинення, припинення дiї сертифiката машинiста, а також порядок оскарження машинiстом вiдповiдних рiшень визначає перевiзник, оператор iнфраструктури або оператор пiд'їзної колiї, який видає сертифiкат машинiста, як частину системи управлiння безпекою руху.

     10. Дiя сертифiката машинiста охоплює лише дiльницi iнфраструктури залiзничного транспорту та рухомий склад, зазначенi в сертифiкатi машинiста.

     Сертифiкат машинiста надає машинiсту право керувати тяговим рухомим складом у таких категорiях:

     категорiя А: маневровi локомотиви, робочi поїзди, залiзничнi транспортнi засоби з надання технiчного обслуговування та всi локомотиви, якi використовують для маневрування;

     категорiя В: тяговий рухомий склад для перевезення пасажирiв та/або вантажiв.

     Сертифiкат машинiста є власнiстю перевiзника, оператора iнфраструктури або оператора пiд'їзної колiї, з яким машинiст перебуває у трудових вiдносинах, i не може бути переданий iншiй особi. На час роботи машинiсту видають копiю сертифiката машинiста, засвiдчену роботодавцем.

     Для пiдтвердження сертифiката машинiста машинiст перiодично проходить перевiрки, частоту проведення яких визначає система управлiння безпекою руху перевiзника, оператора iнфраструктури або оператора пiд'їзної колiї, з яким машинiст перебуває у трудових вiдносинах, але не менш як один раз на три роки.

     У разi припинення машинiстом роботи за фахом, трудових вiдносин з перевiзником, оператором iнфраструктури, оператором пiд'їзної колiї дiя сертифiката машинiста припиняється (сертифiкат машинiста втрачає чиннiсть).

     У разi припинення машинiстом трудових вiдносин з перевiзником, оператором iнфраструктури, оператором пiд'їзної колiї машинiсту надають засвiдченi у встановленому законодавством порядку копiї всiх виданих йому сертифiкатiв машинiста та всi документи, що пiдтверджують його квалiфiкацiю, досвiд i професiйну компетентнiсть. У разi видачi сертифiката машинiста машинiстовi, який мав сертифiкат машинiста, перевiзник, оператор iнфраструктури, оператор пiд'їзної колiї зобов'язаний враховувати документи, зазначенi в цьому абзацi.

     11. Уповноваженi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї мають право перевiряти наявнiсть у машинiста свiдоцтва машинiста та сертифiката машинiста, їх чиннiсть та вiдповiднiсть машинiста вимогам, визначеним законодавством для видачi свiдоцтва машинiста.

     Керiвники перевiзника, оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї несуть вiдповiдальнiсть за освiтнiй рiвень машинiстiв, яких вони наймають на роботу, та зобов'язанi впровадити систему монiторингу i внутрiшнього контролю компетентностi машинiстiв.

     Керiвники перевiзника, оператора iнфраструктури, оператора пiд'їзної колiї забезпечують контроль придатностi машинiстiв, яких вони наймають на роботу, до роботи за станом здоров'я та унеможливлюють випадки перебування на роботi машинiстiв пiд впливом речовини, яка впливає на концентрацiю, увагу чи поведiнку.

     12. Iнформацiя про видачу свiдоцтва машинiста пiдлягає внесенню до Реєстру виданих свiдоцтв машинiста, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту. Порядок ведення Реєстру виданих свiдоцтв машинiста затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     Перевiзники, оператори iнфраструктури, оператори пiд'їзних колiй зобов'язанi вести облiк сертифiкатiв машинiста та забезпечувати безперебiйний доступ до iнформацiї, зiбраної у процесi облiку сертифiкатiв машинiста, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Машинiсти мають право на доступ до даних Реєстру виданих свiдоцтв машинiста та iнформацiї, зiбраної у процесi облiку сертифiкатiв машинiста, що їх стосуються, та на отримання копiй таких даних за запитом.

     Органи державної влади та суб'єкти господарювання, якi обробляють персональнi данi машинiстiв (кандидатiв у машинiсти), вживають всiх необхiдних заходiв для їх захисту вiдповiдно до Закону України "Про захист персональних даних".

     Стаття 24. Визнання навчальних центрiв, що здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв

     1. Пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв здiйснюють лише навчальнi центри.

     Свiдоцтво про визнання навчального центру, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв (далi - свiдоцтво про визнання навчального центру), видає центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     Свiдоцтво про визнання навчального центру надає право навчальному центру здiйснювати пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв за одним або кiлькома iз зазначених напрямiв знань:

     1) загальнi професiйнi знання (навчання для отримання свiдоцтва машинiста, пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв);

     2) професiйнi знання щодо рухомого складу та дiльниць iнфраструктури залiзничного транспорту (пiдготовка та перiодична перепiдготовка для отримання та пiдтвердження сертифiката машинiста).

     Порядок видачi, доповнення, обмеження сфери дiї, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру, форму свiдоцтва про визнання навчального центру, форми заяв про видачу, доповнення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру, перелiк вимог до навчальних центрiв та квалiфiкацiйних вимог до спецiалiстiв, якi здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв (далi - вимоги щодо визнання), затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Iнформацiя про навчальнi центри пiдлягає внесенню до Реєстру навчальних центрiв, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту. Порядок ведення Реєстру навчальних центрiв затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     2. Для отримання свiдоцтва про визнання навчального центру суб'єкт освiтньої дiяльностi, який має намiр здiйснювати пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв (далi у цiй статтi - заявник), подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     1) заяву про видачу свiдоцтва про визнання навчального центру за встановленою формою, в якiй зазначає, за якими напрямами знань має намiр здiйснювати пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв;

     2) вiдомостi про свою органiзацiйну структуру;

     3) документи, що пiдтверджують дотримання вимог щодо матерiально-технiчного забезпечення навчального центру;

     4) документи, що пiдтверджують дотримання квалiфiкацiйних вимог до спецiалiстiв, якi здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв;

     5) документи, що пiдтверджують технiчну спроможнiсть забезпечити навчання, - у разi якщо сфера визнання навчального центру охоплює практичне навчання;

     6) програми та навчальнi плани за вiдповiдними напрямами знань.

     Вимоги до форми та змiсту документiв, визначених пунктами 3 - 6 цiєї частини, встановлює Порядок видачi, доповнення, обмеження сфери дiї, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, протягом 60 календарних днiв з дня надходження документiв для видачi свiдоцтва про визнання навчального центру:

     1) перевiряє поданi заявником документи, зокрема достовiрнiсть i повноту вiдомостей. У разi неподання заявником усiх документiв, необхiдних для видачi свiдоцтва про визнання навчального центру, або порушення вимог цiєї статтi центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про залишення заяви про видачу свiдоцтва про визнання навчального центру без руху та надсилає заявнику вiдповiдне повiдомлення згiдно iз Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) проводить виїзну перевiрку заявника на вiдповiднiсть вимогам щодо визнання;

     3) видає заявнику за результатами проведених перевiрок свiдоцтво про визнання навчального центру або вiдмовляє в його видачi;

     4) у разi вiдмови у видачi свiдоцтва про визнання навчального центру повертає заявнику документи з обґрунтуванням причини вiдмови.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, видає свiдоцтво про визнання навчального центру строком на п'ять рокiв з дня ухвалення вiдповiдного рiшення. Вiдповiдна iнформацiя пiдлягає внесенню до Реєстру навчальних центрiв. Пiсля спливу строку дiї свiдоцтво про визнання навчального центру за заявою навчального центру може бути видано на новий строк у порядку, визначеному частинами другою i третьою цiєї статтi.

     За видачу свiдоцтва про визнання навчального центру справляють плату у розмiрi 10 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому видано свiдоцтво про визнання навчального центру.

     5. Пiдставами для вiдмови у видачi свiдоцтва про визнання навчального центру є:

     1) неусунення недолiкiв, зазначених у повiдомленнi про залишення заяви про видачу свiдоцтва про визнання навчального центру без руху, в порядку та строк, що визначенi Законом України "Про адмiнiстративну процедуру";

     2) виявлення в документах, поданих заявником, недостовiрних вiдомостей (крiм технiчних помилок);

     3) встановлення за результатами перевiрки невiдповiдностi заявника вимогам щодо визнання;

     4) вiдмова заявника в допуску уповноважених осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, залучених до проведення перевiрки, про що уповноваженi особи, якi проводять перевiрку, склали акт.

     6. Якщо навчальний центр, який має дiюче свiдоцтво про визнання навчального центру, має намiр здiйснювати пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв за додатковим напрямом знань, визначеним частиною першою цiєї статтi, такий навчальний центр має право доповнити напрями знань, зазначенi у свiдоцтвi про визнання навчального центру. Для цього навчальний центр подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     1) заяву про доповнення свiдоцтва про визнання навчального центру за встановленою формою;

     2) дiюче свiдоцтво про визнання навчального центру;

     3) документи, визначенi частиною другою цiєї статтi (крiм заяви про видачу свiдоцтва про визнання навчального центру).

     Свiдоцтво про визнання навчального центру доповнюють у порядку та строки, що їх визначено частиною третьою цiєї статтi. При цьому документи, якi подає заявник, та перевiрка, яку проводить центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, мають стосуватися лише додаткового напряму знань.

     У разi вiдповiдностi заявника визначеним вимогам центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, видає заявнику нове свiдоцтво про визнання навчального центру з урахуванням додаткового напряму знань. При цьому строк дiї свiдоцтва про визнання навчального центру є незмiнним.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, вiдмовляє заявнику у доповненнi свiдоцтва про визнання навчального центру з пiдстав, визначених частиною п'ятою цiєї статтi.

     За доповнення свiдоцтва про визнання навчального центру справляють плату у розмiрi п'яти прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому доповнено свiдоцтво про визнання навчального центру.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, має право перевiряти навчальнi центри на вiдповiднiсть вимогам щодо визнання протягом строку дiї свiдоцтва про визнання навчального центру, але не бiльше одного разу на рiк, згiдно iз затвердженим та доведеним до вiдома навчальних центрiв рiчним графiком перевiрок та в порядку, визначеному Законом України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

     У разi виявлення пiд час перевiрки невiдповiдностi навчального центру вимогам щодо визнання, невиконання розпорядчого документа про усунення виявленої невiдповiдностi у повному обсязi та у встановлений строк центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює одне з таких рiшень:

     1) про обмеження сфери дiї свiдоцтва про визнання навчального центру;

     2) про призупинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру.

     8. Якщо виявлена невiдповiднiсть впливає на спроможнiсть навчального центру проводити пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв лише за одним напрямом знань, зазначеним у свiдоцтвi про визнання навчального центру, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про обмеження сфери дiї свiдоцтва про визнання навчального центру та безоплатно видає нове свiдоцтво про визнання навчального центру без такого напряму знань. При цьому строк дiї свiдоцтва про визнання навчального центру є незмiнним.

     9. Якщо виявлена невiдповiднiсть впливає на спроможнiсть навчального центру проводити пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв за всiма напрямами знань, зазначеними у свiдоцтвi про визнання навчального центру, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про призупинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру та видає обов'язковий до виконання припис про усунення невiдповiдностi у визначений строк, але не пiзнiш як протягом шести мiсяцiв з дня надання вiдповiдного припису.

     У разi якщо навчальний центр усунув виявлену невiдповiднiсть у встановлений строк, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про поновлення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру.

     За поновлення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру, виготовлення його дублiката справляють плату у розмiрi п'яти прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановлених на 1 сiчня року, в якому поновлено дiю свiдоцтва про визнання навчального центру (виготовлено дублiкат).

     У разi якщо виявлену невiдповiднiсть не усунуто у визначений строк, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, ухвалює рiшення про припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру.

     За призупинення та припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру плату не справляють.

     10. Iнформацiя про видачу, доповнення, обмеження сфери дiї, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтва про визнання навчального центру пiдлягає внесенню до Реєстру навчальних центрiв протягом трьох робочих днiв з дня ухвалення вiдповiдного рiшення.

     Стаття 25. Особливостi пiдготовки та допуску до роботи персоналу залiзничного транспорту (крiм машинiстiв)

     1. До робiт, пов'язаних iз перевезеннями i забезпеченням безпеки руху, заборонено залучати персонал, який не перебуває у трудових вiдносинах iз суб'єктом господарювання, що виконує такi роботи.

     Порядок пiдготовки та перевiрки професiйних знань працiвникiв (крiм машинiстiв), якi виконують функцiї, пов'язанi з рухом поїздiв i маневровою роботою на колiях оператора iнфраструктури, та керують навантаженням i крiпленням вантажiв в/на рухомому складi, осiб, на яких покладено виконання завдань щодо транспортної безпеки, встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     2. Особи (персонал), яких приймають або якi працюють на роботi, безпосередньо пов'язанiй з рухом поїздiв та маневровою роботою, а також у шкiдливих та небезпечних умовах, проходять обов'язковi попереднi (пiд час прийняття на роботу) та перiодичнi (у перiод трудової дiяльностi), передрейсовi (передзмiннi) i пiслярейсовi (пiслязмiннi) медичнi огляди за рахунок роботодавця.

     Порядок проведення обов'язкових попереднiх (пiд час прийняття на роботу) та перiодичних (у перiод трудової дiяльностi), передрейсових (передзмiнних) i пiслярейсових (пiслязмiнних) медичних оглядiв встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     3. Особливостi регулювання робочого часу i часу вiдпочинку окремих категорiй працiвникiв, робота яких безпосередньо пов'язана з рухом поїздiв, виконанням робiт з перевезення вантажiв, пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти, обслуговуванням пасажирiв, забезпеченням безперебiйного руху поїздiв i безпеки перевезень, перелiк вiдповiдних професiй i посад затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi працi.

Роздiл VII.
IНШI ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА IНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОСТI НА ЗАЛIЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТI

     Стаття 26. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi

     1. Вiдповiдальнiсть, її межi, пiдстави для її виникнення та для звiльнення вiд вiдповiдальностi за порушення законодавства у сферi безпеки на залiзничному транспортi та технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту визначають цей Закон, Кримiнальний та Цивiльний кодекси України, Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення, iншi нормативно-правовi акти та мiжнароднi договори, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

     2. Керiвники операторiв iнфраструктури, перевiзникiв та операторiв пiд'їзних колiй несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону за забезпечення безпеки пiд час експлуатацiї об'єктiв залiзничного транспорту та контроль ризикiв, пов'язаних iз цим.

     Суб'єкти господарювання у сферi залiзничного транспорту, зокрема виробники рухомого складу, суб'єкти господарювання, вiдповiдальнi за технiчне обслуговування, оператори рухомого складу несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону за свої товари, роботи або послуги, що впливають на забезпечення безпеки пiд час експлуатацiї об'єктiв залiзничного транспорту.

     Стаття 27. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi безпеки та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi

     1. Мiжнародне спiвробiтництво та представництво iнтересiв держави у сферi безпеки на залiзничному транспортi та технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту здiйснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту.

     За погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi залiзничного транспорту, та в межах своїх повноважень мiжнародне спiвробiтництво в зазначенiй сферi мають право здiйснювати центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, та оператори iнфраструктури.

Роздiл VIII.
ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. До утворення та початку дiяльностi Нацiонального бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi його повноваження, передбаченi цим Законом, здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту.

     2. Суб'єкти господарювання, якi до введення в дiю цього Закону на законних пiдставах здiйснювали дiяльнiсть з перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти тяговим залiзничним рухомим складом залiзничними колiями загального користування, надавали послуги тяги, мають право продовжувати здiйснення таких видiв господарської дiяльностi без одержання передбачених цим Законом лiцензiй протягом одного року з дня введення його в дiю.

     Лiцензiї на перевезення пасажирiв залiзничним транспортом, отриманi до введення в дiю цього Закону, вважають вiдкликаними через один рiк з дня введення в дiю цього Закону.

     Суб'єкти господарювання, якi до введення в дiю цього Закону на законних пiдставах здiйснювали дiяльнiсть з перевезення небезпечних вантажiв залiзничним транспортом, продовжують здiйснювати таку дiяльнiсть вiдповiдно до отриманих лiцензiй.

     Суб'єкти господарювання, якi до введення в дiю цього Закону на законних пiдставах здiйснювали види господарської дiяльностi, для яких цим Законом передбачено обов'язкове одержання сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки, свiдоцтва про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, мають право продовжувати здiйснення таких видiв господарської дiяльностi без одержання зазначених дозвiльних документiв протягом двох рокiв з дня введення в дiю цього Закону.

     3. Iнформацiю про рухомий склад, введений в експлуатацiю до введення в дiю цього Закону, вносять до Реєстру залiзничного рухомого складу вiдповiдно до цього Закону протягом трьох рокiв з дня введення його в дiю.

     4. Свiдоцтво машинiста та iншi документи, що надають машинiсту право керування на певних дiльницях iнфраструктури залiзничного транспорту та конкретним рухомим складом, виданi до введення в дiю цього Закону, зберiгають чиннiсть протягом строку, на який їх видано, але не бiльше нiж:

     для свiдоцтв машинiста - протягом 10 рокiв з дня видачi;

     для iнших документiв, що надають машинiсту право керування на певних дiльницях iнфраструктури залiзничного транспорту та конкретним рухомим складом, - протягом трьох рокiв з дня видачi.

     Пiд час оновлення свiдоцтв машинiста та пiдтвердження чинностi iнших документiв, що надають машинiсту право керування на певних дiльницях iнфраструктури залiзничного транспорту та конкретним рухомим складом, виданих до введення в дiю цього Закону, такi документи пiдлягають безоплатному обмiну на документи, визначенi цим Законом.

Роздiл IX.
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, та вводиться в дiю через три роки з дня його опублiкування, крiм:

     статтi 15 цього Закону, що вводиться в дiю з дня початку дiяльностi Нацiонального бюро розслiдувань аварiйних подiй на транспортi, але не пiзнiше введення цього Закону в дiю;

     пункту 2 цього роздiлу, що набирає чинностi з дня введення цього Закону в дiю;

     пункту 3 цього роздiлу, що вводиться в дiю з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Внести змiни до таких законiв України:

     1) у Законi України "Про транспорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 51, ст. 446 iз наступними змiнами):

     у статтi 16¹:

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Плановi та позаплановi перевiрки за додержанням суб'єктами господарювання, фiзичними особами (на автомобiльному транспортi - також фiзичними особами - суб'єктами господарювання) та юридичними особами вимог законодавства про транспорт проводяться на пiдставi перелiку питань, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань безпеки на наземному транспортi, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, або центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах морського та внутрiшнього водного транспорту, в межах повноважень";

     у частинi четвертiй:

     абзац перший пiсля слiв "у сферi безпеки на наземному транспортi" доповнити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту";

     абзац одинадцятий викласти в такiй редакцiї:

     "здiйснювати iншi повноваження, визначенi законом";

     у статтi 16² слово "залiзничний" в усiх вiдмiнках виключити;

     доповнити статтею 16⁴ такого змiсту:

     "Стаття 16⁴. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту:

     реалiзує державну полiтику у сферi безпеки на залiзничному транспортi та з питань технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту;

     веде облiк та проводить аналiз причин виникнення залiзничних аварiйних подiй, веде облiк пожеж на залiзничному транспортi;

     здiйснює ведення Реєстру залiзничного рухомого складу, Реєстру iнфраструктури залiзничного транспорту, Реєстру суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу;

     здiйснює державний нагляд (контроль) за безпекою та додержанням вимог законодавства на залiзничному транспортi з пiдстав та в межах, визначених Законом України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України";

     здiйснює видачу, оновлення, поновлення та припинення дiї сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки, ведення реєстрiв виданих сертифiкатiв авторизацiї та сертифiкатiв безпеки;

     здiйснює контроль за функцiонуванням системи управлiння безпекою руху, впровадженої перевiзником, оператором iнфраструктури, оператором пiд'їзної колiї;

     здiйснює видачу, оновлення, поновлення, призупинення та припинення дiї свiдоцтв машинiста та ведення Реєстру виданих свiдоцтв машинiста;

     забезпечує органiзацiю проведення iспитiв кандидатiв у машинiсти, машинiстiв на вiдповiднiсть загальнiй професiйнiй компетентностi;

     здiйснює авторизацiю структурних пiдсистем залiзничного транспорту для введення в експлуатацiю (надання на ринку);

     забезпечує складання та оприлюднення щорiчного звiту з безпеки на залiзничному транспортi;

     видає лiцензiї на право провадження видiв господарської дiяльностi у сферi залiзничного транспорту та здiйснює контроль за додержанням лiценцiатами вимог лiцензiйних умов;

     забезпечує здiйснення заходiв у сферi залiзничного транспорту щодо виконання завдань з мобiлiзацiйної пiдготовки та цивiльного захисту в умовах надзвичайних ситуацiй та в особливий перiод;

     здiйснює видачу, поновлення, призупинення та припинення дiї свiдоцтв про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, розширення та скорочення сфери призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу;

     здiйснює видачу, доповнення, обмеження сфери дiї, призупинення, поновлення та припинення дiї свiдоцтв про визнання навчального центру, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв, ведення Реєстру навчальних центрiв, що здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв;

     здiйснює iншi повноваження, визначенi законом";

     статтю 22 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 22. Залiзничний транспорт та його склад

     До складу залiзничного транспорту входять оператори iнфраструктури залiзничного транспорту, оператори пiд'їзних колiй, залiзничнi перевiзники, оператори рухомого складу, суб'єкти, вiдповiдальнi за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, навчальнi центри, що здiйснюють пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї машинiстiв локомотивiв / поїздiв, науково-дослiднi та проектно-конструкторськi установи, а також iншi юридичнi особи незалежно вiд органiзацiйно-правової форми, що здiйснюють та забезпечують перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом";

     друге речення частини першої статтi 23 викласти в такiй редакцiї: "До складу цих земель належать земельнi дiлянки, призначенi для розмiщення та експлуатацiї будiвель i споруд залiзничного транспорту, iншi землi пiд залiзничним полотном та його облаштуванням, станцiями з усiма будiвлями i спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колiйного, вантажного i пасажирського господарства, сигналiзацiї та електронних комунiкацiй, водопостачання, каналiзацiї, а також землi пiд захисними та укрiплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будiвлями та iншими спорудами, необхiдними для забезпечення роботи залiзничного транспорту";

     2) у Законi України "Про залiзничний транспорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 40, ст. 183 iз наступними змiнами):

     у статтi 1:

     абзаци дванадцятий i тринадцятий виключити;

     доповнити абзацом такого змiсту:

     "Термiни "залiзничний перевiзник" (далi - перевiзник), "пiд'їзнi колiї" вживаються у цьому Законi у значеннях, наведених у Законi України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України";

     частину першу статтi 3 пiсля слiв "Про особливостi утворення акцiонерного товариства залiзничного транспорту загального користування" доповнити словами "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України";

     частину четверту статтi 8 викласти в такiй редакцiї:

     "Господарська дiяльнiсть залiзничного перевiзника, господарська дiяльнiсть щодо перевезення небезпечних вантажiв залiзничним транспортом загального користування провадиться на пiдставi лiцензiї, що видається в порядку, визначеному законодавством";

     статтю 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 11. Безпека на залiзничному транспортi

     Пiдприємства залiзничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя i здоров'я громадян, якi користуються його послугами, а також безпеку руху поїздiв, охорону навколишнього природного середовища згiдно iз законодавством України.

     Розмiщення об'єктiв, пов'язаних з виробництвом, зберiганням, навантаженням, транспортуванням i розвантаженням вибухових, легкозаймистих, радiоактивних речовин i матерiалiв, отруйних та сильнодiючих хiмiчних речовин, визначається вiдповiдними будiвельними та санiтарними нормами i правилами стосовно об'єктiв, розташованих на землях залiзничного транспорту загального користування. Мiсця перетину залiзничних колiй трубопроводами, лiнiями зв'язку i електропередач, iншими комунiкацiями пiдлягають погодженню з АТ "Укрзалiзниця", крiм випадкiв отримання доступу до вiдповiдних об'єктiв для розмiщення технiчних засобiв електронних комунiкацiй з метою забезпечення розвитку iнформацiйного суспiльства в Українi, що здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про доступ до об'єктiв будiвництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунiкацiйних мереж";

     частину другу статтi 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Особливостi допуску до роботи, умов працi, режиму робочого часу та часу вiдпочинку окремих категорiй працiвникiв, робота яких безпосередньо пов'язана з рухом поїздiв, визначаються Законом України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України";

     3) частину третю статтi 2 Закону України "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483 iз наступними змiнами) доповнити абзацом такого змiсту:

     "Видача, оновлення, поновлення, припинення дiї сертифiката авторизацiї, сертифiката безпеки; видача, поновлення, призупинення та припинення дiї свiдоцтва про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, розширення та скорочення сфери призначення суб'єктiв, вiдповiдальних за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу, здiйснюються вiдповiдно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України" без застосування принципу мовчазної згоди";

     4) Перелiк документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi, затверджений Законом України "Про Перелiк документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532 iз наступними змiнами), доповнити пунктами 169 - 171 такого змiсту:

"

Назва документа дозвiльного характеру	Законодавчий акт України
169. Сертифiкат авторизацiї	Закон України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України"
170. Сертифiкат безпеки	Закон України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України"
171. Свiдоцтво про призначення суб'єкта, вiдповiдального за технiчне обслуговування та ремонт рухомого складу	Закон України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України

";

     5) у Законi України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 14, ст. 96 iз наступними змiнами):

     абзац тридцятий частини першої статтi 1 доповнити словами "а для цiлей технiчного регулювання у сферi залiзничного транспорту - пiдсистеми залiзничного транспорту та складовi iнтероперабельностi вiдповiдно до Закону України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України";

     абзац другий частини другої статтi 2 доповнити словами " (крiм об'єктiв будiвництва у сферi залiзничного транспорту)";

     6) у частинi першiй статтi 7 Закону України "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 23, ст. 158 iз наступними змiнами):

     у пунктi 24 слово "залiзничним" виключити;

     доповнити пунктами 24¹ i 24² такого змiсту:

     "24¹) дiяльнiсть залiзничного перевiзника з перевезення вантажiв та/або пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом та/або з надання послуги тяги, яка лiцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про безпеку та iнтероперабельнiсть на залiзничному транспортi України";

     24²) перевезення небезпечних вантажiв залiзничним транспортом".

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) протягом шести мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону забезпечити розроблення та подання на розгляд Верховної Ради України проекту закону, який визначатиме правовi засади конкурентного ринку залiзничного транспорту вiдповiдно до приписiв актiв права Європейського Союзу щодо створення єдиного залiзничного простору та надання суспiльно важливих послуг з пасажирських перевезень залiзничним транспортом з урахуванням приписiв цього Закону;

     2) до 1 сiчня 2027 року забезпечити функцiонування центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi залiзничного транспорту, вiдповiдно до цього Закону, зокрема забезпечити фiнансування такого органу з державного бюджету, достатнє для виконання функцiй, визначених цим Законом;

     3) протягом двох рокiв з дня опублiкування цього Закону забезпечити роздiлення функцiй та обов'язкiв оператора iнфраструктури залiзничного транспорту та залiзничного перевiзника у сферi безпеки руху та iнтероперабельностi на залiзничному транспортi, визначених цим Законом, у структурi акцiонерного товариства "Українська залiзниця";

     4) протягом трьох рокiв з дня опублiкування цього Закону:

     прийняти нормативно-правовi акти, що необхiднi для реалiзацiї цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити пiдготовку пропозицiй щодо приведення законодавчих актiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     5) до введення в дiю цього Закону поiнформувати Верховну Раду України про стан його виконання.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
9 червня 2026 року
N 4904-IX