.png)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до Цивiльного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовiсного набувача
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Цивiльного кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356) такi змiни:
1. Статтю 261 пiсля частини сьомої доповнити новою частиною такого змiсту:
"8. Перебiг позовної давностi за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власностi у приватну власнiсть, право власностi на яке зареєстровано в Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, починається вiд дня державної реєстрацiї права власностi першого набувача або дати передачi першому набувачевi нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачi законом не була встановлена необхiднiсть державної реєстрацiї правочину або реєстрацiї права власностi".
У зв'язку з цим частину восьму вважати частиною дев'ятою.
2. Статтю 388 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 388. Право власника на витребування майна вiд добросовiсного набувача
1. Якщо майно за вiдплатним договором придбане в особи, яка не мала права його вiдчужувати, про що набувач не знав i не мiг знати (добросовiсний набувач), власник має право витребувати це майно вiд набувача лише у разi, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якiй вiн передав майно у володiння;
2) було викрадене у власника або особи, якiй вiн передав майно у володiння;
3) вибуло з володiння власника або особи, якiй вiн передав майно у володiння, не з їхньої волi iншим шляхом.
2. Майно не може бути витребувано вiд добросовiсного набувача, якщо:
1) воно було продане або передане у власнiсть у порядку, встановленому для виконання судових рiшень;
2) воно було продане такому набувачевi на електронному аукцiонi у порядку, встановленому для приватизацiї державного та комунального майна.
3. Держава, територiальна громада, крiм випадкiв, передбачених частиною другою цiєї статтi, також не може витребувати майно вiд добросовiсного набувача на свою користь, якщо:
1) з моменту реєстрацiї у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно права власностi першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачевi з державної або комунальної власностi у приватну власнiсть, незалежно вiд виду такого майна, минуло бiльше десяти рокiв;
2) з дати передачi першому набувачевi з державної або комунальної власностi у приватну власнiсть нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачi законодавством не була встановлена необхiднiсть державної реєстрацiї правочину або реєстрацiї права власностi, минуло бiльше десяти рокiв.
Змiна першого та подальших набувачiв не змiнює порядку обчислення та перебiгу граничного строку для витребування майна, передбаченого цiєю частиною.
Дiя положень цiєї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володiння держави або територiальної громади належало:
а) до об'єктiв критичної iнфраструктури;
б) до об'єктiв державної власностi, що мають стратегiчне значення для економiки i безпеки держави;
в) до об'єктiв та земель оборони;
г) до об'єктiв або територiй природно-заповiдного фонду, за умови наявностi пiдтвердних документiв про статус таких об'єктiв (територiй) на момент вибуття з володiння;
ґ) до гiдротехнiчних споруд, за умови наявностi пiдтвердних документiв про статус таких об'єктiв на момент вибуття з володiння;
д) до пам'яток культурної спадщини, якi не пiдлягали приватизацiї.
4. Якщо майно було набуте безвiдплатно в особи, яка не мала права його вiдчужувати, власник має право витребувати його вiд добросовiсного набувача у всiх випадках".
3. Статтю 390 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:
"5. Суд одночасно iз задоволенням позову органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна вiд добросовiсного набувача на користь держави чи територiальної громади вирiшує питання про здiйснення органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування компенсацiї вартостi такого майна добросовiсному набувачевi.
Суд постановляє рiшення про витребування нерухомого майна вiд добросовiсного набувача на користь держави чи територiальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування або прокурором вартостi такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштiв як компенсацiї вартостi нерухомого майна з депозитного рахунку суду здiйснюється без пред'явлення добросовiсним набувачем окремого позову до держави чи територiальної громади.
Держава чи територiальна громада, яка на пiдставi рiшення суду компенсувала добросовiсному набувачевi вартiсть майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштiв як компенсацiї вартостi майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володiння власника. Порядок компенсацiї, передбачений цiєю частиною, не застосовується щодо об'єктiв приватизацiї, визначених Законом України "Про приватизацiю державного житлового фонду".
Для цiлей цiєї статтi пiд вартiстю майна розумiється вартiсть майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
4. У статтi 391:
назву викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 391. Захист права власностi власника майна";
доповнити частиною другою такого змiсту:
"2. Якщо органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування, незалежно вiд того, чи мав такий орган вiдповiднi повноваження, вчинялися будь-якi дiї, спрямованi на вiдчуження майна, в результатi яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власностi, спори щодо володiння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном вiдповiдним органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування вирiшуються на пiдставi статей 387 i 388 цього Кодексу".
II. Прикiнцевi та перехiднi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.
2. Положення цього Закону мають зворотну дiю в часi в частинi умов та порядку компенсацiї органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування добросовiсному набувачевi вартостi нерухомого майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої iнстанцiї не ухвалено рiшення про витребування майна у добросовiсного набувача на день набрання чинностi цим Законом, а також у частинi порядку обчислення та перебiгу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власностi на яке зареєстровано в Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинностi цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачi першому набувачевi законом не була встановлена необхiднiсть державної реєстрацiї правочину або реєстрацiї права власностi i дата його передачi першому набувачевi передує дню набрання чинностi цим Законом.
3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1) у Господарському процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
статтю 164 доповнити частиною шостою такого змiсту:
"6. У разi подання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна вiд добросовiсного набувача на користь держави чи територiальної громади до позову додаються документи, що пiдтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштiв у розмiрi вартостi спiрного майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви";
частину другу статтi 174 доповнити абзацом третiм такого змiсту:
"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з пiдстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштiв у розмiрi вартостi спiрного майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такiй ухвалi зазначає про обов'язок позивача внести вiдповiдну грошову суму";
статтю 238 доповнити частиною тринадцятою такого змiсту:
"13. У разi вiдмови у задоволеннi позову органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування або прокурора про витребування майна вiд добросовiсного набувача на користь держави чи територiальної громади, закриття провадження у справi, залишення позову без розгляду суд вирiшує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштiв як компенсацiї вартостi майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разi задоволення позову - про перерахування грошових коштiв на користь добросовiсного набувача";
2) у Цивiльному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
частину четверту статтi 177 доповнити абзацом другим такого змiсту:
"У разi подання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна вiд добросовiсного набувача на користь держави чи територiальної громади до позову додаються документи, що пiдтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштiв у розмiрi вартостi спiрного майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви";
у статтi 185:
частину другу доповнити абзацом третiм такого змiсту:
"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з пiдстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштiв у розмiрi вартостi спiрного майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такiй ухвалi зазначає про обов'язок позивача внести вiдповiдну грошову суму";
перше речення частини третьої викласти в такiй редакцiї:
"3. Якщо позивач вiдповiдно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенi статтями 175 i 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмiрi вартостi спiрного майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первiсного її подання до суду";
статтю 265 доповнити частиною чотирнадцятою такого змiсту:
"14. У разi вiдмови у задоволеннi позову органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування або прокурора про витребування майна вiд добросовiсного набувача на користь держави чи територiальної громади, закриття провадження у справi, залишення позову без розгляду суд вирiшує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштiв як компенсацiї вартостi майна, оцiнка (експертно-грошова оцiнка земельної дiлянки) якого здiйснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разi задоволення позову - про перерахування грошових коштiв на користь добросовiсного набувача";
3) абзаци перший i третiй частини третьої статтi 37 Закону України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:
"3. Рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрацiї прав можуть бути оскарженi до Мiнiстерства юстицiї України, його територiальних органiв особою, права якої порушено, протягом двох мiсяцiв з дня, коли особа дiзналася чи могла дiзнатися про порушення своїх прав";
"Рiшення, дiї або бездiяльнiсть територiальних органiв Мiнiстерства юстицiї України можуть бути оскарженi до Мiнiстерства юстицiї України протягом одного мiсяця з дня, коли особа дiзналася чи могла дiзнатися про порушення своїх прав".
4. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:
розробити та привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити розроблення та прийняття мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ
12 березня 2025 року
N 4292-IX
