ПРОФЕСIЙНА АСОЦIАЦIЯ РЕЄСТРАТОРIВ I ДЕПОЗИТАРIЇВ

Про обмеження в засобах розрахункiв пiдприємств - платникiв єдиного податку

     На Ваш запит про вiдповiднiсть чинному законодавству оформлення векселя за послуги, наданi пiдприємством, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, з наступним вiдчуженням такого векселя за грошовi кошти, вiдповiдаємо наступне.

     Вiдповiдно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва" вiд 03.07.98 р. (з наступними змiнами та доповненнями), суб'єкти пiдприємницької дiяльностi - юридичнi особи, якi перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати iнший спосiб розрахункiв за вiдвантажену продукцiю крiм готiвкового та безготiвкового розрахункiв коштами.

     Вiдповiдно до п. 6 Iнструкцiї про безготiвковi розрахунки в господарському оборотi України, затвердженої постановою Правлiння Нацiонального банку України (надалi - НБУ) вiд 02.08.96 р. N 204 (яка втратила чиннiсть згiдно з постановою Правлiння НБУ вiд 29.03.2001 р. N 135, векселi вiдносяться до розрахункових документiв, за якими здiйснюються безготiвковi розрахунки.

     При цьому, згiдно з п. 3 згаданої Iнструкцiї, безготiвковi розрахунки здiйснюються шляхом перерахування коштiв з поточних рахункiв платника на поточнi рахунки одержувача коштiв.

     Пункт 13 Iнструкцiї про безготiвковi розрахунки в Українi в нацiональнiй валютi, затвердженої постановою Правлiння НБУ вiд 29.03.2001 р. N 135, також вiдносить вексель до платiжних iнструментiв, за допомогою якого можуть здiйснюватись безготiвковi розрахунки, вiдносячи до безготiвкових розрахункiв перерахування коштiв з рахунку платника на рахунок одержувача.

     Виходячи з наведеного, вважаємо, що оформлення векселя за послуги, наданi пiдприємством, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, не є розрахунком за наданi послуги, i, вiдповiдно, не є порушенням ст. 1 вищезазначеного Указу Президента України.

     На нашу думку, вказана позицiя пiдтверджується також пунктом 4.2.10 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 28.12.94 р. (з наступними змiнами та доповненнями): не включаються до складу валового доходу номiнальна вартiсть взятих на облiк, але не оплачених (непогашених) цiнних паперiв, якi засвiдчують вiдносини позики, а також платiжних документiв, емiтованих (виданих) боржником на користь (на iм'я) платника податкiв як забезпечення або пiдтвердження заборгованостi такого боржника перед таким платником податкiв (облiгацiй, ощадних сертифiкатiв, казначейських зобов'язань, векселiв, боргових розписок, акредитивiв, чекiв, гарантiй, банкiвських наказiв та iнших подiбних платiжних документiв).

     Вважаємо, що про вiдповiднiсть дiй пiдприємства по отриманню за наданi ним послуги векселя в якостi платiжного документа вимогам ст. 1 згаданого Указу Президента випливає також з листа Державної податкової адмiнiстрацiї України "Про перехiд на спрощену систему оподаткування" вiд 15.05.2000 р. N 6562/7/15-1317.