КОНВЕНЦIЯ

держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань

(Конвенцiю ратифiковано Законом N 150-IV вiд 12.09.2002)

     Держави-учасницi цiєї Конвенцiї, iменованi надалi "Сторонами",

     з метою подальшого розвитку спiвробiтництва в консульськiй сферi, прагнучи в iнтересах своїх громадян до удосконалення системи захисту їхнiх законних прав i iнтересiв на територiї третiх країн,

     на розвиток положень Вiденської конвенцiї про консульськi зносини вiд 24 квiтня 1963 року, а також вiдповiдних двостороннiх конвенцiй,

     пiдтверджуючи, що з питань, якi не обумовленi у цiй Конвенцiї, застосовуватимуться норми мiжнародного права, багатостороннiх i двостороннiх мiжнародних договорiв,

     вирiшили укласти цю Конвенцiю i домовилися про таке:

Стаття 1

     Сторони будуть сприяти всебiчному спiвробiтництву консульських служб у рiзних сферах консульської дiяльностi й обмiнюватися досвiдом роботи шляхом проведення консультацiй, органiзацiї семiнарiв i обмiну стажистами, налагодження мiж собою рiзних форм зв'язкiв.

Стаття 2

     Сторони за взаємною згодою у кожному конкретному випадку будуть надавати одна однiй взаємну допомогу по захисту прав та iнтересiв громадян Сторiн на територiї третiх держав, за згодою останнiх, у випадку вiдсутностi в цих державах дипломатичних представництв i консульських установ однiєї зi Сторiн.

     Ця допомога буде здiйснюватися в рамках компетенцiї дипломатичного представництва або консульської установи i стосуватися:

     - iнформування по дипломатичних каналах про нещаснi або смертельнi випадки, що трапилися з громадянами Сторiн;

     - надання сприяння, у рамках можливого, громадянам, якi постраждали в результатi нещасних випадкiв або надзвичайних ситуацiй, i iнформування консульської служби вiдповiдної Сторони;

     - сприяння в органiзацiї розшуку громадян, мiсце перебування яких невiдоме, з наступною передачею отриманої iнформацiї консульськiй службi Сторони, громадянами якої вони є;

     - одержання вiдомостей про громадян Сторiн, якi були затриманi або заарештованi в державi перебування, i iнформування консульської служби держави, громадянами якої вони є;

     - iнформування з питань медичної чи юридичної допомоги в державi перебування шляхом надання вiдомостей про вiдповiдних фахiвцiв;

     - витребування i пересилання документiв, необхiдних для захисту законних iнтересiв громадян з соцiально-правових, спадкоємних, майнових та iнших питань;

     - вивчення питань, що стосуються консульської тематики, у дiяльностi держави перебування i взаємної iнформацiї про них.

Стаття 3

     Сторони будуть iнформувати одна одну про спроби використання пiдроблених паспортiв i вiз, фальсифiкацiї iнших документiв громадянами держав Сторiн.

Стаття 4

     Фiнансова допомога, витрати на репатрiацiю та iншi можливi витрати, що виникли в результатi надання допомоги вiдповiдно до Статтi 2 цiєї Конвенцiї, повиннi бути покритi за рахунок коштiв країни громадянства особи, яка постраждала.

Стаття 5

     Консульськi збори за дiї однiєї Сторони по захисту в державi перебування прав та iнтересiв юридичних i фiзичних осiб iнших Сторiн будуть стягуватися згiдно з тарифом консульських зборiв держави першої Сторони для вiдшкодування її витрат за згаданi дiї.

Стаття 6

     Питання, пов'язанi iз захистом прав та iнтересiв громадян Сторiн, будуть вирiшуватися по дипломатичних каналах за взаємною згодою у кожному конкретному випадку, виходячи з можливостей та компетенцiї дипломатичних представництв i консульських установ Сторiн.

Стаття 7

     Сторони обмiняються по дипломатичних каналах списком своїх дипломатичних представництв i консульських установ у третiх країнах i надалi будуть iнформувати одна одну про їхнє вiдкриття чи закриття.

Стаття 8

     Ця Конвенцiя не зачiпає зобов'язань Сторiн за iншими мiжнародними договорами, учасниками яких вони є.

Стаття 9

     За взаємною згодою Сторiн до цiєї Конвенцiї можуть бути внесенi змiни i доповнення, що оформляються окремими протоколами, якi є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї i набувають чинностi в порядку, передбаченому Статтею 10 цiєї Конвенцiї.

Стаття 10

     Ця Конвенцiя набуває чинностi з дати здачi депозитарiю третього повiдомлення, що пiдтверджує виконання державами-учасницями внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття Конвенцiєю чинностi. Для Сторiн, що здадуть свої повiдомлення пiсля такої дати, Конвенцiя набуде чинностi з дати отримання депозитарiєм такого повiдомлення.

Стаття 11

     Ця Конвенцiя вiдкрита для приєднання до неї iнших держав, що вступили до ГУУАМ i подiляють цiлi та принципи Конвенцiї.

     Приєднання до цiєї Конвенцiї здiйснюється шляхом передачi депозитарiю документiв про приєднання. Для Сторони, що приєднується до цiєї Конвенцiї, вона набуде чинностi з дати отримання депозитарiєм документа про приєднання.

Стаття 12

     Кожна зi Сторiн може вийти з цiєї Конвенцiї шляхом направлення повiдомлення депозитарiю по дипломатичних каналах у письмовiй формi про своє рiшення денонсувати цю Конвенцiю. Для такої Сторони Конвенцiя припиняє дiю через три мiсяцi з дати отримання вiдповiдного повiдомлення депозитарiєм.

     Вчинено в мiстi Ялта 7 червня 2001 року в одному дiйсному примiрнику азербайджанською, англiйською, грузинською, молдовською, росiйською, узбекською та українською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.

     Дiйсний примiрник зберiгається в Кабiнетi Мiнiстрiв України, який є депозитарiєм цiєї Конвенцiї, що направить кожнiй державi-учасницi Конвенцiї її завiрену копiю.

     За Азербайджанську Республiку

     За Грузiю

     За Республiку Молдова

     За Республiку Узбекистан

     За Україну