Следующая >>
Стаття 216. Правовi наслiдки недiйсностi правочину
1. Недiйсний правочин не створює юридичних наслiдкiв, крiм тих, що пов'язанi з його недiйснiстю.
У разi недiйсностi правочину кожна iз сторiн зобов'язана повернути другiй сторонi у натурi все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разi неможливостi такого повернення, зокрема тодi, коли одержане полягає у користуваннi майном, виконанiй роботi, наданiй послузi, - вiдшкодувати вартiсть того, що одержано, за цiнами, якi iснують на момент вiдшкодування.
2. Якщо у зв'язку iз вчиненням недiйсного правочину другiй сторонi або третiй особi завдано збиткiв та моральної шкоди, вони пiдлягають вiдшкодуванню винною стороною.
3. Правовi наслiдки, передбаченi частинами першою та другою цiєї статтi, застосовуються, якщо законом не встановленi особливi умови їх застосування або особливi правовi наслiдки окремих видiв недiйсних правочинiв.
4. Правовi наслiдки недiйсностi нiкчемного правочину, якi встановленi законом, не можуть змiнюватися за домовленiстю сторiн.
5. Вимога про застосування наслiдкiв недiйсностi нiкчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заiнтересованою особою.
Суд може застосувати наслiдки недiйсностi нiкчемного правочину з власної iнiцiативи.
.png)
