Следующая >>
Стаття 202. Поняття та види правочинiв
1. Правочином є дiя особи, спрямована на набуття, змiну або припинення цивiльних прав та обов'язкiв.
2. Правочини можуть бути одностороннiми та дво- чи багатостороннiми (договори).
3. Одностороннiм правочином є дiя однiєї сторони, яка може бути представлена однiєю або кiлькома особами.
Одностороннiй правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Одностороннiй правочин може створювати обов'язки для iнших осiб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленiстю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннiм правочином є погоджена дiя двох або бiльше сторiн.
5. До правовiдносин, якi виникли з одностороннiх правочинiв, застосовуються загальнi положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивiльного законодавства або сутi одностороннього правочину.
.png)
