ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

26.09.2014 N 4124/6/99-99-12-01-03-15


     ДФС України розглянула лист ПрАТ стосовно застосування положень ст. 11 "Проценти" українсько-кiпрської Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування i повiдомляє таке.

     Згiдно з положеннями п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України (далi - Кодекс) будь-якi доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку i за ставками, визначеними цiєю статтею.

     Для цiлей цього пункту пiд доходами, отриманими нерезидентом iз джерелом їх походження з України, розумiються, зокрема, проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числi проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

     Вiдповiдно до п. 160.2 ст. 160 Кодексу резидент або постiйне представництво нерезидента, що здiйснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крiм постiйного представництва нерезидента на територiї України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в нацiональнiй валютi), крiм доходiв, зазначених у п. 160.3 - 160.6 цiєї статтi, зобов'язанi утримувати податок з таких доходiв, зазначених у п. 160.1 цiєї статтi, за ставкою в розмiрi 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати, якщо iнше не передбачено положеннями мiжнародних договорiв України з країнами резиденцiї осiб, на користь яких здiйснюються виплати, що набрали чинностi.

     Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Республiки Кiпр про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи (далi - Конвенцiя) пiдписана 08.11.2012 р., ратифiкована ВРУ 04.07.2013 р., набрала чинностi з 07.08.2013 р. Згiдно з положеннями ст. 26 Конвенцiї її положення застосовуються у двостороннiх українсько-кiпрських вiдносинах з 01.01.2014 р.

     Згiдно з положеннями п. 1 ст. 11 Конвенцiї проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентiв.

     Однак вiдповiдно до положень п. 2 цiєї статтi такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 % вiд загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     При цьому слiд зауважити, що положення п. 1 i 2 ст. 11 Конвенцiї не можуть трактуватися як такi, що надають платнику податку право вибору, в якiй саме з двох договiрних держав буде здiйснюватися оподаткування одержаного доходу у виглядi процентiв. Вiдповiдно до положень цих пунктiв обидвi країни - i країна, що є джерелом доходу, i країна, резидентом якої є особа, що одержує проценти, мають право оподатковувати такий вид доходу.

     Вiдповiдно до положень п. 2 ст. 11 Конвенцiї країна, в якiй виникають проценти, має право на оподаткування таких процентiв (якщо внутрiшнiм законодавством передбачене оподаткування цього виду доходу), але це право обмежується ставкою 2 % загальної суми процентiв.

     При цьому вiдповiдно до положень п. 1 ст. 11 Конвенцiї країна резиденцiї особи, що одержує проценти, також має право на оподаткування таких процентiв за ставками свого внутрiшнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в країнi, що є джерелом доходу (ст. 21 "Усунення подвiйного оподаткування").

     Встановленi мiжнародною угодою податковi звiльнення або зменшення ставки оподаткування забезпечуються за допомогою двох рiзних способiв застосування обмежень: процедури безпосереднього застосування норм Конвенцiї при оподаткуваннi у джерела та процедури вiдшкодування (повернення) сплаченого податку.

     Вiдповiдно до першої процедури резидент України, що здiйснює на користь нерезидента виплату з доходу з джерелом його походження з України, може безпосередньо застосувати до платежiв, що виплачуються, вiдповiдну норму Конвенцiї. Тобто податок з таких платежiв буде утриманий пiд час такої виплати за ставкою, зазначеною у Конвенцiї. Але при цьому треба мати на увазi, що пiдставою для безпосереднього застосування положень Конвенцiї при виплатi доходу є наявнiсть на цей момент довiдки, яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений мiжнародний договiр (у цьому випадку - резидентом Кiпру), що i є пiдставою для використання переваг Конвенцiї. За вiдсутностi на момент виплати такої довiдки нерезидент пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства України без врахування положень Конвенцiї.

     Якщо податок утриманий без врахування положень Конвенцiї (за вiдсутностi на момент виплати зазначеної вище довiдки або з якихось iнших причин), але нерезидент має право на оподаткування доходiв за ставками, встановленими Конвенцiєю, може бути застосована процедура вiдшкодування (повернення) сплаченого податку шляхом повернення рiзницi мiж сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати вiдповiдно до умов мiжнародного договору.

     В Українi застосування зазначених вище процедур регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

     Вiдповiдно до положень пп. "i" п. 1 ст. 3 Конвенцiї для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "компетентний орган" означає у випадку України Мiнфiн України або його повноважного представника.

Заступник Голови А. Макаренко
Copyright © 2025 НТФ «Интес»
Все права сохранены.