Следующая >>
Стаття 403. Змiст сервiтуту
1. Сервiтут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
2. Сервiтут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.
3. Особа, яка користується сервiтутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо iнше не встановлено договором, законом, заповiтом або рiшенням суду.
4. Сервiтут не пiдлягає вiдчуженню.
5. Сервiтут не позбавляє власника майна, щодо якого вiн встановлений, права володiння, користування та розпоряджання цим майном.
6. Сервiтут зберiгає чиннiсть у разi переходу до iнших осiб права власностi на майно, щодо якого вiн встановлений.
7. Збитки, завданi власниковi (володiльцевi) земельної дiлянки або iншого нерухомого майна, особою, яка користується сервiтутом, пiдлягають вiдшкодуванню на загальних пiдставах.