Следующая >>
Стаття 1102. Загальнi положення про розрахунки iз застосуванням розрахункових чекiв
1. Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що мiстить нiчим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачевi (чекодержателю).
2. Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошовi кошти на рахунку, якими вiн може розпоряджатися.
3. Вiдкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.
4. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого вiн виданий.
5. Порядок та умови використання чекiв встановлюються цим Кодексом, законом та банкiвськими правилами.
6. Чек має мiстити всi реквiзити, передбаченi банкiвськими правилами. Чек, в якому вiдсутнiй будь-який iз реквiзитiв або до якого внесенi виправлення, є недiйсним.
7. Форма чека та порядок його заповнення встановлюються законом i банкiвськими правилами.