ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ
12.11.2018 | N 4786/6/99-99-15-03-02-15/IПК |
---|
Про порядок оподаткування ПДВ
Державна фiскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ послуг по декларуванню товарiв у разi перемiщення транспортних засобiв та вантажу через державний кордон України та, керуючись статтею 52 роздiлу II Податкового кодексу України (далi - Кодекс), повiдомляє.
Як зазначено у зверненнi, Особа здiйснює дiяльнiсть з надання послуг на територiї України по декларуванню товарiв та iнших супутнiх послуг у галузi митної справи (далi - послуги по декларуванню товарiв) та має повноваження вiд власника вантажу (далi - Контрагента) на сплату єдиного збору, який справляється на митницi при перемiщеннi транспортних засобiв та вантажiв через державний кордон України. Кошти для проведення сплати єдиного збору перераховуються Контрагентом на поточний банкiвський рахунок Особи окремо вiд оплати за послуги по декларуванню товарiв.
Правовi основи оподаткування ПДВ встановлено роздiлом V та пiдроздiлом 2 роздiлу XX Кодексу.
Пунктом 185.1 статтi 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї з постачання товарiв та послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до ст. 186 Кодексу.
Пiд постачанням послуг розумiється будь-яка операцiя, що не є постачанням товарiв, чи iнша операцiя з передачi права на об'єкти права iнтелектуальної власностi та iншi нематерiальнi активи чи надання iнших майнових прав стосовно таких об'єктiв права iнтелектуальної власностi, а також надання послуг, що споживаються в процесi вчинення певної дiї або провадження певної дiяльностi (пiдпункт 14.1.185 пункту 14.1 статтi 14 роздiлу I Кодексу).
Вiдповiдно до пункту 188.1 статтi 188 Кодексу база оподаткування операцiй з постачання товарiв/послуг визначається виходячи з їх договiрної вартостi з урахуванням загальнодержавних податкiв та зборiв (крiм акцизного податку на реалiзацiю суб'єктами господарювання роздрiбної торгiвлi пiдакцизних товарiв, збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування, що справляється з вартостi послуг стiльникового рухомого зв'язку, податку на додану вартiсть та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лiкарських засобiв, у тому числi компонентiв кровi i вироблених з них препаратiв (крiм лiкарських засобiв у виглядi бальзамiв та елiксирiв).
До складу договiрної (контрактної) вартостi включаються будь-якi суми коштiв, вартiсть матерiальних i нематерiальних активiв, що передаються платнику податкiв безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацiєю вартостi товарiв/послуг. До складу договiрної (контрактної) вартостi не включаються суми неустойки (штрафiв та/або пенi), три проценти рiчних та iнфляцiйнi, що отриманi платником податку внаслiдок невиконання або неналежного виконання договiрних зобов'язань.
Справляння єдиного збору за здiйснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажiв i транспортних засобiв регулюється окремим Законом України вiд 4 листопада 1999 року N 1212 "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" (далi - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що єдиний збiр встановлюється щодо транспортних засобiв вiтчизняних та iноземних власникiв, визначених у статтi 5 цього Закону, якi перетинають державний кордон України, i справляється за здiйснення у пунктах пропуску через державний кордон України вiдповiдно до законодавства України санiтарно-епiдемiологiчного, ветеринарно-санiтарного, фiтосанiтарного, екологiчного контролю товарiв (у тому числi у формi попереднього документального контролю) та радiологiчного контролю товарiв i транспортних засобiв, за проїзд транспортних засобiв автомобiльними дорогами України та за проїзд автомобiльних транспортних засобiв з перевищенням встановлених розмiрiв загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрiв.
Вiдповiдно до статтi 2 Закону, єдиний збiр справляється у нацiональнiй валютi України за офiцiйним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України на день сплати цього збору та Порядок його справляння визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Пунктом 14 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24.10.2002 N 1569 "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон" встановлено, що єдиний збiр може бути сплачений власником транспортного засобу та вантажу; перевiзником вантажу; iншою особою, уповноваженою власником або перевiзником.
Пiдсумовуючи вищевикладене, чинне законодавство передбачає можливiсть (а не обов'язок) здiйснення сплати єдиного збору iншою особою, яка уповноважена власником або перевiзником на здiйснення вказаного розрахунку з бюджетом та не встановлює обов'язок з його сплати солiдарно з декларантом.
Оскiльки Контрагент вiдшкодовує (компенсує) Особi вартiсть витрат по сплатi єдиного збору, такi витрати, вiдповiдно до пункту 188.1 статтi 188 Кодексу є складовою частиною послуг по декларуванню товарiв та оподатковуються податком на додану вартiсть в загальновстановленому порядку.
Вiдповiдно до пункту 52.2 статтi 52 роздiлу II Кодексу податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.