МIЖРЕГIОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФIС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ
07.10.2015 | N 22819/10/28-10-06-11 |
---|
Щодо застосування положень Угоди мiж Урядом
України i Урядом Китайської Народної Республiки
про уникнення подвiйного оподаткування
Мiжрегiональним головним управлiнням ДФС - Центральним офiсом з обслуговування великих платникiв розглянуто лист за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повiдомляє наступне.
Особливостi оподаткування доходiв нерезидентiв iз джерелом їх походження з України визначенi п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України вiд 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зi змiнами та доповненнями (далi - ПКУ).
Вiдповiдно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку i за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цiлей п. 141.4 ст. 141 такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтнi доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числi проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Згiдно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постiйне представництво нерезидента, що здiйснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крiм постiйного представництва нерезидента на територiї України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в нацiональнiй валютi), утримують податок з таких доходiв, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмiрi 15 вiдсоткiв (крiм доходiв, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати, якщо iнше не передбачено положеннями мiжнародних договорiв України з країнами резиденцiї осiб, на користь яких здiйснюються виплати, що набрали чинностi.
Угода мiж Урядом України i Урядом Китайської Народної Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно (далi - Угода), пiдписана 04.12.95 р., ратифiкована ВРУ 12.07.96 р., набрала чинностi з 18.10.96 р.
Термiн "проценти" при використаннi в ст. 11 Угоди означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчасну сплату не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi (п. 4 ст. 11 Угоди).
Згiдно з положеннями п. 1 ст. 11 Угоди проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
Однак вiдповiдно до положень п. 2 цiєї статтi такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.
При цьому слiд зауважити, що положення п. 1 i 2 ст. 11 Угоди не можуть трактуватися як такi, що надають платнику податку право вибору, в якiй саме з двох договiрних держав буде здiйснюватися оподаткування одержаного доходу у виглядi процентiв. Вiдповiдно до положень цих пунктiв обидвi країни - i країна, що є джерелом доходу, i країна, резидентом якої є особа, що одержує проценти, мають право оподатковувати такий вид доходу.
Вiдповiдно до положень п. 2 ст. 11 Угоди країна, в якiй виникають проценти, має право на оподаткування цих процентiв, але це право обмежується ставкою 10 % загальної суми процентiв.
При цьому вiдповiдно до положень п. 1 ст. 11 Угоди країна резиденцiї особи, що одержує проценти, також має право на оподаткування таких процентiв за ставками свого внутрiшнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в країнi, що є джерелом доходу (ст. 24 "Усунення подвiйного оподаткування" Угоди).
Встановленi мiжнародною угодою податковi звiльнення або зменшення ставки оподаткування забезпечуються за допомогою двох рiзних способiв застосування обмежень: процедури безпосереднього застосування норм Угоди при оподаткуваннi у джерела та процедури вiдшкодування (повернення) сплаченого податку.
Вiдповiдно до першої процедури резидент України, що здiйснює на користь нерезидента виплату з доходу з джерелом його походження з України, може безпосередньо застосувати до платежiв, що виплачуються, вiдповiдну норму Угоди. Тобто податок з таких платежiв буде утриманий пiд час такої виплати за ставкою, зазначеною в Угодi. Але при цьому треба мати на увазi, що пiдставою для безпосереднього застосування положень Конвенцiї при виплатi доходу є наявнiсть на цей момент довiдки, яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений мiжнародний договiр (у цьому випадку - резидентом Китайської Народної Республiки), що i є пiдставою для використання переваг Конвенцiї. За вiдсутностi на момент виплати такої довiдки нерезидент пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства України без врахування положень Конвенцiї.
Якщо податок утриманий без врахування положень Угоди (за вiдсутностi на момент виплати зазначеної вище довiдки або з якихось iнших причин), але нерезидент має право на оподаткування доходiв за ставками, встановленими Конвенцiєю, може бути застосована процедура вiдшкодування (повернення) сплаченого податку шляхом повернення рiзницi мiж сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати вiдповiдно до умов мiжнародного договору.
В Українi застосування зазначених вище процедур регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.
Пiдставою для звiльнення (зменшення) вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 i 103.6 ст. 103 ПКУ, особi (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довiдки (або її нотарiально засвiдченої копiї), яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України, а також iнших документiв, якщо це передбачено мiжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Довiдка видається компетентним (уповноваженим) органом вiдповiдної країни, визначеним мiжнародним договором України, за формою, затвердженою згiдно iз законодавством вiдповiдної країни, i повинна бути належним чином легалiзована, перекладена вiдповiдно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
Разом з тим, оскiльки висновки щодо утримання та сплати податку з доходiв нерезидента за кредитними договорами з урахуванням норм мiжнародного договору України про уникнення подвiйного оподаткування можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здiйснення вiдповiдних операцiй та всiх первинних документiв, оформленням яких вони супроводжувались, висновки щодо оподаткування процентiв, що будуть виплачуватись нерезиденту можуть бути наданi за результатами вивчення вiдповiдних документiв щодо укладених договорiв.