Следующая >>
Стаття 29. Мiсце проживання фiзичної особи
1. Мiсцем проживання фiзичної особи є житловий будинок, квартира, iнше примiщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у вiдповiдному населеному пунктi, в якому фiзична особа проживає постiйно, переважно або тимчасово.
2. Фiзична особа, яка досягла чотирнадцяти рокiв, вiльно обирає собi мiсце проживання, за винятком обмежень, якi встановлюються законом.
3. Мiсцем проживання фiзичної особи у вiцi вiд десяти до чотирнадцяти рокiв є мiсце проживання її батькiв (усиновлювачiв) або одного з них, з ким вона проживає, опiкуна або мiсцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо iнше мiсце проживання не встановлено за згодою мiж дитиною та батьками (усиновлювачами, опiкуном) або органiзацiєю, яка виконує щодо неї функцiї опiкуна.
У разi спору мiсце проживання фiзичної особи у вiцi вiд десяти до чотирнадцяти рокiв визначається органом опiки та пiклування або судом.
4. Мiсцем проживання фiзичної особи, яка не досягла десяти рокiв, є мiсце проживання її батькiв (усиновлювачiв) або одного з них, з ким вона проживає, опiкуна або мiсцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
5. Мiсцем проживання недiєздатної особи є мiсце проживання її опiкуна або мiсцезнаходження вiдповiдної органiзацiї, яка виконує щодо неї функцiї опiкуна.
6. Фiзична особа може мати кiлька мiсць проживання.