Следующая >>
Стаття 1000. Договiр доручення
1. За договором доручення одна сторона (повiрений) зобов'язується вчинити вiд iменi та за рахунок другої сторони (довiрителя) певнi юридичнi дiї. Правочин, вчинений повiреним, створює, змiнює, припиняє цивiльнi права та обов'язки довiрителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повiреного на вчинення вiд iменi та за рахунок довiрителя всiх або частини юридичних дiй, передбачених договором. У договорi можуть бути встановленi строк дiї такого доручення та (або) територiя, у межах якої є чинним виключне право повiреного.