Пропозиції
до механізму здійснення громадського контролю над діяльністю органів виконавчої влади

Пропозиції розробників

Ваші пропозиції та зауваження
Громадський контроль здійснюється з метою підвищення ефективності та якості державної політики, забезпечення прозорості та відкритості діяльності органів виконавчої влади шляхом громадського моніторингу та громадської експертизи.

Громадський моніторинг – системне комплексне дослідження діяльності органів виконавчої влади.


Проводиться:

щокварталу;
щомісяця;
щопівроку;
раз на рік

Моніторинговий комітет

Порядок формування

  • оголошення про формування комітету оприлюднюється в засобах масової інформації, Інтернет-ресурсах за місяць до його утворення.
  • до складу комітету входять громадські, експертні організації, професійні та творчі спілки, інші об’єднання громадян, результати діяльності яких є відкритими для доступу громадськості; засоби масової інформації.
  • президія комітету обирається шляхом рейтингового голосування. Чисельний склад президії до 25 членів

Засідання президії моніторингового комітету проводяться один раз на три місяці.


Секретаріат моніторингового комітету – наймані працівники, що працюють під керівництвом президії.


Утримання секретаріату:
за рахунок внесків членів комітету;
профспілками;
донорськими організаціями;
органами виконавчої влади

 
Проведення громадського моніторингу

  • Моніторинговий звіт готується членами комітету за визначеними критеріями (додаються) один раз на квартал та подається до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом.
  • Моніторинговий звіт оприлюднюється в засобах масової інформації для обговорення громадськістю.
  • Раз на рік проводяться моніторингові слухання, під час яких керівники органів виконавчої влади відповідають на питання членів моніторингового комітету.

 

Громадська експертиза - дослідження діяльності органів виконавчої влади у відповідній сфері (галузі) державної політики, що проводиться за необхідності, в т. ч. за результатами громадського моніторингу. Мета проведення експертизи – отримання експертних пропозицій щодо удосконалення державної політики у відповідній сфері (галузі).

Проводиться не довше як місяць, не частіше як раз на рік членами моніторингового комітету за рішенням президії.

Президія надсилає до органу виконавчої влади запит з проханням визначити відповідальну особу, яка має сприяти проведенню громадської експертизи.

 

Органи виконавчої влади:

  • надають доступ до інформації;
  • оприлюднюють моніторингові звіти та їх анотації у засобах масової інформації та інформаційних стендах в приміщеннях органів державної влади та місцевого самоврядування;
  • надають сприяння проведенню громадської експертизи та громадського моніторингу.

 

Ваше прізвище, ім’я, по батькові

Посада

Поштова адреса

телефон

e-mail

Додаток

Критерії, за якими здійснюється громадський моніторинг

  • ефективність функціонування та діяльності органів виконавчої влади;
  • результативність рішень, прийнятих органами виконавчої влади;
  • відповідність рішень органів виконавчої влади суспільним потребам, викликам та очікуванням;
  • відповідність рішень органів виконавчої влади стратегічним пріоритетам, визначеним Посланнями Президента України та Програмою діяльності Кабінету Міністрів України;
  • стабільність і послідовність функціонування та діяльності органів виконавчої влади;
  • професіоналізм, компетентність при прийнятті рішень органами виконавчої влади;
  • виконавча дисципліна в діяльності органів виконавчої влади;
  • відкритість та прозорість процесу прийняття управлінських рішень;
  • залучення громадськості до процесу формування та прийняття рішень органів виконавчої влади;
  • врахування позиції органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень органами виконавчої влади;
  • дотримання принципу політичної нейтралітету при прийнятті рішень органами виконавчої влади.

При здійсненні моніторингу діяльності органів виконавчої влади
Моніторинговий комітет враховує такі основні показники:

економічні:
  • ріст виробництва;
  • створення нових (насамперед, малих) підприємств;
  • залучення інвестицій;
  • динаміка зовнішьоторговельного обороту;
  • динаміка експорту (у розрізі товарних груп)

 

соціальні:
  • рівень безробіття;
  • створення робочих місць;
  • будівництво житла;
  • рівень смертності новонароджених;
  • кількість осіб, що отримують дохід, менший від прожиткового мінімуму;


виконавська дисципліна:
  • кількість фактів, зареєстрованих відділом внутрішнього контролю, невиконання або неналежного виконання органами виконавчої влади актів, передбачених законодавством України;
  • кількість кримінальних справ, порушених за вчинення злочинів посадовими особами щодо: перевищення службових повноважень, зловживання владою, хабарництва тощо;
  • кількість правопорушень, вчинених посадовими особами за Законом “Про боротьбу з корупцією” (складено адміністративних протоколів, прийнято судових рішень);
  • кількість рішень органу, що були скасовані органами вищого рівня або компетентними органами на підставі невідповідності законодавству України;

зворотній зв’язок:
  • кількість скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади та їх посадових осіб, поданих відповідно до Закону України “Про звернення громадян”;
  • кількість випадків оскаржень громадянами та юридичними особами в судах рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб;
  • структура (за характером мети) акцій протесту (мітингів, демонстрацій, пікетів), проведених в регіоні;
  • структура публікацій у ЗМІ, за винятком тих, засновником яких виступають органи державної влади і місцевого самоврядування, щодо функціонування та діяльності органів державної влади (позитивних, негативних, нейтральних);
  • кількість і структура публічних заходів, здійснених органами виконавчої влади;д) індикатори корупції, встановленні на основі складених адміністративних протоколів та судових рішень:


індикатори корупції, складені на основі соціологічних досліджень:
  • створення комерційних структур посадовими особами органів виконавчої влади (засновниками таких підприємств є або самі керівники, або їх родичі чи підставні особи);
  • використання представниками органів державної влади власних повноважень для заснування і подальшої участі в діяльності підприємницьких структур;
  • адміністративне лобіювання державними службовцями з використанням ними свого службового становища інтересів окремих підприємницьких структур;
  • сприяння одержанню комерційними структурами нерухомості та основних фондів держави за безцінь;
  • випадки хабарництва за виконання державних функцій (по функціях):
  • надання дозволів;
  • випадки хабарництва за виконання реєстраційних функцій тощо.


інші показники




(c) 2003 НТФ Интес.

Замечания и предложения: webmaster@qdpro.com.ua